$1*/ mo hosting! Get going with us!

Archives

Місцева влада в регіонах України наділяє муніципальну варту невластивими їй функціями правоохоронних органів та використовує її в своїх власних або політичних цілях. Зокрема, у Харкові, Одесі та Дніпрі такі комунальні охоронці блокують будівлі міськради, не пускаючи активістів та журналістів, беруть участь у силових сутичках із місцевими підприємцями, проявляючи надмірну жорстокість з використанням спецзасобів. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Вартові мерів».

У Харкові працівники комунального підприємства «Муніципальна охорона» неодноразово не допускали активістів на сесію міськради, або й фізично видворяли їх із засідання, застосовуючи спецзасоби.

«Це комунальне підприємство створювалося, на мій погляд, як легальний загін «тітушок». Приміром, влітку цього року під стінами міськради відбулися сутички, де представниками, в тому числі, цього КП, використовувалися сльозогінний газ, піротехніка» – розповів керівникгромадської організації «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах.

Отримати коментарі з цього приводу ані від керівництва муніципалів, ані від міського голови Харкова журналістам не вдалось.

В Одесі така сама структура, тільки з іншою назвою – комунальна установа «Муніципальна варта» – також застосовує силу до мешканців міста, які проявляють свою активну громадянську позицію. Жертвою їхніх дій, наприклад, став активіст Віталій Устименко – на відео зафіксовано, як силовики-муніципали фізично його вигнали з сесії, коли той намагався поставити питання щодо відведення землі міста під забудову приватній фірмі.

«На сесії з голосу було піднято питання щодо виділення громадської території у власність будівельної фірми. З голосу, тупо, нахабно це питання підняли – звісно, що ми мали заперечення проти цього. В результаті того, що ми почали висловлювати свій протест – а ми жодним чином не орієнтувались на силове протистояння, – співробітники варти нас почали витягати із зали», – розповів голова одеської організації «Автомайдану» Устименко.

​Міський голова Одеси Геннадій Труханов вважає, що «шум довкола варт – провокація»: «Це – надумано, по-перше. По-друге, це добре організована провокація. Якби ви влаштувалися попрацювати в міськраду, ви змінили би свою думку».

Колишні працівники муніципальних варт, підтверджують, що місцеві керівники міст використовують їх у власних політичних цілях, наприкладпід час зібрань депутатів.

«Попереджали, що це людина, яку можна пускати, а це – яку не можна – розповів екс-співробітник дніпровської «Муніципальної варти» Ярослав Копил.

Муніципали забезпечуються спецзасобами. Зокрема, у 2017 тоді одеські дружинники отримали з бюджету міста 750 тисяч гривень на придбання «засобів індивідуального захисту» – йшлося про півтисячі газових балончиків, майже 3 сотні гумових палиць, більше півсотні бронежилетів, каски, щитки, тощо.

Прояв силової агресії з боку муніципалів був зафіксований і в Дніпрі. Зокрема, у липні, коли влада ухвалила рішення знести МАФи, а підприємці намагалися відстояти своє право там торгувати – камінням та зеленкою в бік муніципалів. Протистояння перейшло у сутички з постраждалими – із розпилюванням газу та побиттям муніципалами підприємців.

«Муніципальна варта» вишикувалась у шеренгу й почала бризкати на людей газом. Мене особисто під цим деревом завалили. На мені сиділо четверо чоловіків і били ногами. Вибили зуби» – розповів дніпровський фермер і підприємець Євген Корнієнко.

Міський голова Борис Філатов у коментарі «Схемам» визнав, що «Муніципальна варта» виконує ті функції, з якими не справляється поліція – або з якими вона не хоче справлятися: «Комусь може здаватися, що це приватні армії регіональних феодалів, це їхній силовий блок. Це ті, завдяки кому вони борються з демократією, активістами. Так, ми маємо групу, яка виїжджає забезпечувати громадський порядок під час знесення, яка їздить разом з інспекторами з благоустрою, разом з інспекторами з парковок. Тому що є на них і напади, і різні хуліганські дії. Але, при цьому пріоритет, який я ставлю перед «Муніципальною вартою», це, насамперед, охорона громадського порядку».

«З одного боку вони були створені начебто з благородною метою: займатись благоустроєм, допомагати правоохоронцям та, зрештою, охороняти громадський порядок. Та з іншого боку, в окремих випадках їх використовує місцева влада у власних інтересах. Не складно уявити, яким потужним може бути цей інструмент в руках міських голів із наближенням виборів. Адже правова неврегульованість залишає за мерами виключне право контролювати таких вартових, а самим вартовим дає можливість не відповідати за законом так само суворо, як наприклад поліцейський – хоча вони вже частково мають схожі функції», – йдеться у спецрепортажі.

«Схеми» проаналізували кілька статутів цих структур разом з юристами та виявили, що в такому вигляді їхнє існування створює певний ризик для суспільства. Адже вони часто приписують собі функції, притаманні виключно правоохоронцям – зокрема, в частині охорони громадського порядку.

Юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та один з розробників закону «Про Нацполіцію» Євген Крапивін пояснює: «Вони знайшли певну юридичну форму, хоча насправді вона доволі сумнівна, і фінансуються з коштів місцевого бюджету. Яка їхня чисельність і чому часто вони використовуються для незаконних дій? Тому що, з одного боку, це все виглядає дуже гарно, а з іншого, повторююсь, законодавство недостатньо якісне. І якщо дивитися чітко з урахуванням принципів верховенства права і юридичної визначеності, то взагалі групи людей, в яких немає жодних повноважень, алевони їх на себе перебрали і застосовують – це незаконна діяльність по суті».

Муніципальні варти – це структури, які контролюються виключно місцевою владою і фінансуються з місцевих бюджетів. В регіонах існують різні варіації назв – «гвардія», «охорона», «варта», раніше навіть була «Муніципальна поліція», але після 2017 заборонено використовувати слово «поліція» в назві. Є також різні форми: як комунальні підприємства, так і громадські формування. У першому випадку вони підпорядковуються виключно місцевій владі, а в другому – лише собі, час від часу взаємодіючи із поліцією. Головне завдання – підтримувати порядок у містах та охороняти комунальну власність.

 

 

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Місцева влада в регіонах України наділяє муніципальну варту невластивими їй функціями правоохоронних органів та використовує її в своїх власних або політичних цілях. Зокрема, у Харкові, Одесі та Дніпрі такі комунальні охоронці блокують будівлі міськради, не пускаючи активістів та журналістів, беруть участь у силових сутичках із місцевими підприємцями, проявляючи надмірну жорстокість з використанням спецзасобів. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») «Вартові мерів».

У Харкові працівники комунального підприємства «Муніципальна охорона» неодноразово не допускали активістів на сесію міськради, або й фізично видворяли їх із засідання, застосовуючи спецзасоби.

«Це комунальне підприємство створювалося, на мій погляд, як легальний загін «тітушок». Приміром, влітку цього року під стінами міськради відбулися сутички, де представниками, в тому числі, цього КП, використовувалися сльозогінний газ, піротехніка» – розповів керівникгромадської організації «Харківський антикорупційний центр» і депутат облради Дмитро Булах.

Отримати коментарі з цього приводу ані від керівництва муніципалів, ані від міського голови Харкова журналістам не вдалось.

В Одесі така сама структура, тільки з іншою назвою – комунальна установа «Муніципальна варта» – також застосовує силу до мешканців міста, які проявляють свою активну громадянську позицію. Жертвою їхніх дій, наприклад, став активіст Віталій Устименко – на відео зафіксовано, як силовики-муніципали фізично його вигнали з сесії, коли той намагався поставити питання щодо відведення землі міста під забудову приватній фірмі.

«На сесії з голосу було піднято питання щодо виділення громадської території у власність будівельної фірми. З голосу, тупо, нахабно це питання підняли – звісно, що ми мали заперечення проти цього. В результаті того, що ми почали висловлювати свій протест – а ми жодним чином не орієнтувались на силове протистояння, – співробітники варти нас почали витягати із зали», – розповів голова одеської організації «Автомайдану» Устименко.

​Міський голова Одеси Геннадій Труханов вважає, що «шум довкола варт – провокація»: «Це – надумано, по-перше. По-друге, це добре організована провокація. Якби ви влаштувалися попрацювати в міськраду, ви змінили би свою думку».

Колишні працівники муніципальних варт, підтверджують, що місцеві керівники міст використовують їх у власних політичних цілях, наприкладпід час зібрань депутатів.

«Попереджали, що це людина, яку можна пускати, а це – яку не можна – розповів екс-співробітник дніпровської «Муніципальної варти» Ярослав Копил.

Муніципали забезпечуються спецзасобами. Зокрема, у 2017 тоді одеські дружинники отримали з бюджету міста 750 тисяч гривень на придбання «засобів індивідуального захисту» – йшлося про півтисячі газових балончиків, майже 3 сотні гумових палиць, більше півсотні бронежилетів, каски, щитки, тощо.

Прояв силової агресії з боку муніципалів був зафіксований і в Дніпрі. Зокрема, у липні, коли влада ухвалила рішення знести МАФи, а підприємці намагалися відстояти своє право там торгувати – камінням та зеленкою в бік муніципалів. Протистояння перейшло у сутички з постраждалими – із розпилюванням газу та побиттям муніципалами підприємців.

«Муніципальна варта» вишикувалась у шеренгу й почала бризкати на людей газом. Мене особисто під цим деревом завалили. На мені сиділо четверо чоловіків і били ногами. Вибили зуби» – розповів дніпровський фермер і підприємець Євген Корнієнко.

Міський голова Борис Філатов у коментарі «Схемам» визнав, що «Муніципальна варта» виконує ті функції, з якими не справляється поліція – або з якими вона не хоче справлятися: «Комусь може здаватися, що це приватні армії регіональних феодалів, це їхній силовий блок. Це ті, завдяки кому вони борються з демократією, активістами. Так, ми маємо групу, яка виїжджає забезпечувати громадський порядок під час знесення, яка їздить разом з інспекторами з благоустрою, разом з інспекторами з парковок. Тому що є на них і напади, і різні хуліганські дії. Але, при цьому пріоритет, який я ставлю перед «Муніципальною вартою», це, насамперед, охорона громадського порядку».

«З одного боку вони були створені начебто з благородною метою: займатись благоустроєм, допомагати правоохоронцям та, зрештою, охороняти громадський порядок. Та з іншого боку, в окремих випадках їх використовує місцева влада у власних інтересах. Не складно уявити, яким потужним може бути цей інструмент в руках міських голів із наближенням виборів. Адже правова неврегульованість залишає за мерами виключне право контролювати таких вартових, а самим вартовим дає можливість не відповідати за законом так само суворо, як наприклад поліцейський – хоча вони вже частково мають схожі функції», – йдеться у спецрепортажі.

«Схеми» проаналізували кілька статутів цих структур разом з юристами та виявили, що в такому вигляді їхнє існування створює певний ризик для суспільства. Адже вони часто приписують собі функції, притаманні виключно правоохоронцям – зокрема, в частині охорони громадського порядку.

Юрист, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів та один з розробників закону «Про Нацполіцію» Євген Крапивін пояснює: «Вони знайшли певну юридичну форму, хоча насправді вона доволі сумнівна, і фінансуються з коштів місцевого бюджету. Яка їхня чисельність і чому часто вони використовуються для незаконних дій? Тому що, з одного боку, це все виглядає дуже гарно, а з іншого, повторююсь, законодавство недостатньо якісне. І якщо дивитися чітко з урахуванням принципів верховенства права і юридичної визначеності, то взагалі групи людей, в яких немає жодних повноважень, алевони їх на себе перебрали і застосовують – це незаконна діяльність по суті».

Муніципальні варти – це структури, які контролюються виключно місцевою владою і фінансуються з місцевих бюджетів. В регіонах існують різні варіації назв – «гвардія», «охорона», «варта», раніше навіть була «Муніципальна поліція», але після 2017 заборонено використовувати слово «поліція» в назві. Є також різні форми: як комунальні підприємства, так і громадські формування. У першому випадку вони підпорядковуються виключно місцевій владі, а в другому – лише собі, час від часу взаємодіючи із поліцією. Головне завдання – підтримувати порядок у містах та охороняти комунальну власність.

 

 

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Справу екс-депутата Миколи Мартиненка прискорюють у його інтересах, сказала Радіо Свобода виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк під час перерви у засіданні Шевченківського суду у цій справі.

«Ми спостерігаємо прискорення справи. Припускаю, в інтересах Мартиненка встигнути отримати виправдувальний вирок до того, як почне роботу Антикорупційний суд. Це дасть йому змогу виправдатися і в суді Швейцарії», – зазначила вона.

У ЦПК справу Мартиненка називають знаковою, адже пов’язані з ним «менеджери у різних галузях працювали на нього, а не в інтересах держави».

Сьогодні суд продовжив долучення доказів до справи, і встиг розглянути понад 20 томів. Прокурори попросили перерву, щоб занести ще частину з понад 200 томів, «цілої автівки» доказів. 

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Справу екс-депутата Миколи Мартиненка прискорюють у його інтересах, сказала Радіо Свобода виконавчий директор «Центру протидії корупції» Дарія Каленюк під час перерви у засіданні Шевченківського суду у цій справі.

«Ми спостерігаємо прискорення справи. Припускаю, в інтересах Мартиненка встигнути отримати виправдувальний вирок до того, як почне роботу Антикорупційний суд. Це дасть йому змогу виправдатися і в суді Швейцарії», – зазначила вона.

У ЦПК справу Мартиненка називають знаковою, адже пов’язані з ним «менеджери у різних галузях працювали на нього, а не в інтересах держави».

Сьогодні суд продовжив долучення доказів до справи, і встиг розглянути понад 20 томів. Прокурори попросили перерву, щоб занести ще частину з понад 200 томів, «цілої автівки» доказів. 

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS.

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

У Шевченківському районному суді Києва почалося засідання у справі екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У залі засідань присутній сам Мартиненко, його адвокат та прокурори. На прохання прокуратури суд долучив докази у цій справі, зокрема, відповіді Швейцарії про рух коштів на офшорну фірму. Таким чином уже долучено близько десяти томів. 

Детективи вручали повістку Мартиненку 5 листопада в Шевченківському районному суді Києва. Екс-депутат кинув її на підлогу та заявив, що детектив не мав права це робити. На його думку, дії НАБУ свідчать про те, що справа проти нього провальна. НАБУ пізніше висловило обурення з цього приводу.

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. 

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

22 квітня 2017 року суд відпустив Мартиненка на поруки.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

У Шевченківському районному суді Києва почалося засідання у справі екс-депутата від «Народного фронту» Миколи Мартиненка, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

У залі засідань присутній сам Мартиненко, його адвокат та прокурори. На прохання прокуратури суд долучив докази у цій справі, зокрема, відповіді Швейцарії про рух коштів на офшорну фірму. Таким чином уже долучено близько десяти томів. 

Детективи вручали повістку Мартиненку 5 листопада в Шевченківському районному суді Києва. Екс-депутат кинув її на підлогу та заявив, що детектив не мав права це робити. На його думку, дії НАБУ свідчать про те, що справа проти нього провальна. НАБУ пізніше висловило обурення з цього приводу.

Миколу Мартиненка підозрюють у легалізації (відмиванні) доходів, отриманих злочинним шляхом. Йдеться про два епізоди – розтрату коштів державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та одержання хабарів при закупівлі підприємством «Енергоатом» обладнання в чеського акціонерного товариства Škoda JS. 

Крім того, стало відомо і про слідство в цій самій справі щодо Мартиненка в Чехії. Він усі звинувачення відкидає і називає їх нісенітницею й маніпуляцією.

22 квітня 2017 року суд відпустив Мартиненка на поруки.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Тільки у 35 серед 166 кримінальних проваджень, у яких Національне антикорупційне бюро завершило розслідування, ухвалено судові рішення, повідомляє НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

За даними бюро, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.

«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо», – пояснюють в НАБУ.

На переконання представників бюро, ця проблема вирішиться зі створенням антикорупційного суду.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного антикорупційного бюро. Бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Тільки у 35 серед 166 кримінальних проваджень, у яких Національне антикорупційне бюро завершило розслідування, ухвалено судові рішення, повідомляє НАБУ на своїй сторінці у Facebook.

За даними бюро, у 48 справах навіть не відбулося підготовче засідання.

«Причини відкладання і перенесень засідань різні: об’єктивний брак суддів, неявка, хвороби або відпустки учасників процесу тощо», – пояснюють в НАБУ.

На переконання представників бюро, ця проблема вирішиться зі створенням антикорупційного суду.

14 жовтня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про створення Національного антикорупційного бюро. Бюро є державним правоохоронним органом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, а також запобігання вчиненню нових. Завданням бюро є протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами та становлять загрозу національній безпеці.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України за час своєї роботи затримала за підозрою в корупції 538 працівників Міністерства внутрішніх справ, 156 працівників Державної фіскальної служби, 26 прокурорів, 9 працівників СБУ, заявив 10 листопада у Facebook генпрокурор Юрій Луценко.

«За 2 роки свого існування за заявами громадян разом з колегами з СБУ та ВБ МВС ми затримали на корупції 538 працівників МВС, 156 ДФС, 26 прокурорів, 9 з СБУ», – зазначив Луценко.

У відповіді на один із коментарів генпрокурор додав, що за цей же час суди ухвалили «2500 вироків по корупції».

Наприкінці 2017 року на сайті ГПУ з’явився лічильник фактів хабарництва. Станом на 10 листопада у 2018 році в ГПУ нарахували 8267 фактів хабарництва та iнших корупцiйних злочинiв, повідомили про засудження 612 осіб та передачу до суду 2850 справ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Генеральна інспекція Генеральної прокуратури України за час своєї роботи затримала за підозрою в корупції 538 працівників Міністерства внутрішніх справ, 156 працівників Державної фіскальної служби, 26 прокурорів, 9 працівників СБУ, заявив 10 листопада у Facebook генпрокурор Юрій Луценко.

«За 2 роки свого існування за заявами громадян разом з колегами з СБУ та ВБ МВС ми затримали на корупції 538 працівників МВС, 156 ДФС, 26 прокурорів, 9 з СБУ», – зазначив Луценко.

У відповіді на один із коментарів генпрокурор додав, що за цей же час суди ухвалили «2500 вироків по корупції».

Наприкінці 2017 року на сайті ГПУ з’явився лічильник фактів хабарництва. Станом на 10 листопада у 2018 році в ГПУ нарахували 8267 фактів хабарництва та iнших корупцiйних злочинiв, повідомили про засудження 612 осіб та передачу до суду 2850 справ.

Більше цікавих новин, які не потрапили на сайт, – у Telegram-каналі Радіо Свобода. Долучайтеся!


$1*/ mo hosting! Get going with us!