$1*/ mo hosting! Get going with us!
Home /
Category: Корупція

Posts in Category: Корупція

Посольство США в Україні закликало українські антикорупційні інституції до співпраці.

«У Міжнародний день боротьби з корупцією ми наголошуємо на необхідності створення дієвого Вищого антикорупційного суду та забезпечення того, щоб антикорупційні інституції працювали разом задля сприяння верховенству права та прозорому та підзвітному уряду», – заявило посольство у Twitter.

Згідно з дослідженням міжнародної організації в галузі боротьби з корупцією Transparency International, Україна посідає 130-134 місце в індексі сприйняття корупції.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Посольство США в Україні закликало українські антикорупційні інституції до співпраці.

«У Міжнародний день боротьби з корупцією ми наголошуємо на необхідності створення дієвого Вищого антикорупційного суду та забезпечення того, щоб антикорупційні інституції працювали разом задля сприяння верховенству права та прозорому та підзвітному уряду», – заявило посольство у Twitter.

Згідно з дослідженням міжнародної організації в галузі боротьби з корупцією Transparency International, Україна посідає 130-134 місце в індексі сприйняття корупції.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

За підтвердження законних груп інвалідності столичні лікарі брали хабарі у поранених на Донбасі українських військових, повідомляє Служба безпеки України.

За даними спецслужби, загальна сума вилученого під час обшуків складає 130 тисяч доларів.

«Лікар-експерт Центральної військово-лікарської комісії та голова столичного центру медико-соціальної експертизи налагодили злочинний бізнес на поранених атовцях. За підтвердження законних груп інвалідності вони брали з патріотів данину. Від одного з воїнів, який отримав на сході країни тяжке поранення ноги, ескулапи вимагали понад 40 тисяч гривень», – заявили в СБУ.

Згідно з повідомленням, під час обшуків правоохоронці виявили понад 20 папок із документами бійців української воєнної операції на Донбасі, до кожної з яких був прикріплений конверт із грошима.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

За підтвердження законних груп інвалідності столичні лікарі брали хабарі у поранених на Донбасі українських військових, повідомляє Служба безпеки України.

За даними спецслужби, загальна сума вилученого під час обшуків складає 130 тисяч доларів.

«Лікар-експерт Центральної військово-лікарської комісії та голова столичного центру медико-соціальної експертизи налагодили злочинний бізнес на поранених атовцях. За підтвердження законних груп інвалідності вони брали з патріотів данину. Від одного з воїнів, який отримав на сході країни тяжке поранення ноги, ескулапи вимагали понад 40 тисяч гривень», – заявили в СБУ.

Згідно з повідомленням, під час обшуків правоохоронці виявили понад 20 папок із документами бійців української воєнної операції на Донбасі, до кожної з яких був прикріплений конверт із грошима.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Суддя Вищого господарського суду Сергій Могил, племінник нардепа і екс-голови ЦВК Сергія Ківалова, розподіляв справи на суддів в обхід автоматизованої системи розподілу. Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Журналісти відшукали кілька судових ухвал, коли Сергій Могил, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, забирав справу в одного судді-доповідача (головуючого) і без комп’ютерної програми передавав іншому. Одна з ухвал – у 2013 році: таке рішення Могил ухвалив через відпустку судді.

«Утім, ця суддя працювала і ухвалювала рішення того дня, коли цю справу розглядали», – згадується у розслідуванні.

Іншого разу Могил передав справу судді, бо була «помилково визначена спеціалізація» – йдеться в ухвалі від 2014 року.

​Сергій Могил працював у Вищому господарському судді за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук.

«Що стосується мене, то я не бачив, щоб було втручання», – запевнив Могил.

За даними «Схем», у Вищому господарському суді, коли ним керував Татьков, були проведені збори суддів, на яких вони проголосували за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

Сам Могил у коментарі «Схемам» раніше зазначив, що «тоді було рішення зборів, і за рішенням зборів це можна було. Доповідача там не могли міняти. Доповідач тільки за авторозподілом визначався».

​Натомість старший аналітик кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснює: «Передача справи іншому судді без автоматичного розподілу не відповідає вимогам процесуального законодавства. Такої позиції дотримувався і Верховний суд України, який скасовував рішення судів, де не було автоматичного розподілу».

Нині Сергій Могил – кандидат до нового Верховного суду. Під час першого етапу конкурсу – тестування – журналісти поцікавилися в судді, наскільки в житті йому допомогло те, що Ківалов – його родич.

​«Усіх так турбує це питання, – сміється Могил. – Сім’я ж завжди тебе підтримує у всіх починаннях. Ну як… підтримка родини завжди є».

Загалом «Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, і тепер – кандидати до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Суддя Вищого господарського суду Сергій Могил, племінник нардепа і екс-голови ЦВК Сергія Ківалова, розподіляв справи на суддів в обхід автоматизованої системи розподілу. Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Журналісти відшукали кілька судових ухвал, коли Сергій Могил, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, забирав справу в одного судді-доповідача (головуючого) і без комп’ютерної програми передавав іншому. Одна з ухвал – у 2013 році: таке рішення Могил ухвалив через відпустку судді.

«Утім, ця суддя працювала і ухвалювала рішення того дня, коли цю справу розглядали», – згадується у розслідуванні.

Іншого разу Могил передав справу судді, бо була «помилково визначена спеціалізація» – йдеться в ухвалі від 2014 року.

​Сергій Могил працював у Вищому господарському судді за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук.

«Що стосується мене, то я не бачив, щоб було втручання», – запевнив Могил.

За даними «Схем», у Вищому господарському суді, коли ним керував Татьков, були проведені збори суддів, на яких вони проголосували за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

Сам Могил у коментарі «Схемам» раніше зазначив, що «тоді було рішення зборів, і за рішенням зборів це можна було. Доповідача там не могли міняти. Доповідач тільки за авторозподілом визначався».

​Натомість старший аналітик кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснює: «Передача справи іншому судді без автоматичного розподілу не відповідає вимогам процесуального законодавства. Такої позиції дотримувався і Верховний суд України, який скасовував рішення судів, де не було автоматичного розподілу».

Нині Сергій Могил – кандидат до нового Верховного суду. Під час першого етапу конкурсу – тестування – журналісти поцікавилися в судді, наскільки в житті йому допомогло те, що Ківалов – його родич.

​«Усіх так турбує це питання, – сміється Могил. – Сім’я ж завжди тебе підтримує у всіх починаннях. Ну як… підтримка родини завжди є».

Загалом «Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, і тепер – кандидати до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

 


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.


$1*/ mo hosting! Get going with us!

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.


$1*/ mo hosting! Get going with us!