Home /
Archive for: January 2018 - DIGEST UKRAINE

Month: January 2018

Генічеський районний суд Херсонської області засудив до 15 років позбавлення волі обвинуваченого у скоєнні теракту в селі Новоолексіївка Херсонської області у квітні 2016 року, повідомив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко.

«Прокурор вимагав для злочинця довічне ув’язнення, суд призначив 15 років. Законність вироку прокуратурою буде вивчено й ухвалено рішення щодо можливого оскарження», – написав Лисенко у Facebook.

14 квітня в селищі Новоолексіївка Генічеського району, поблизу адміністративного кордону з окупованим Кримом, стався вибух в автомобілі ВАЗ-2101 з одеськими номерами, припаркованому в громадському місці. Одна людина загинула, шестеро були поранені.

Правоохоронці кваліфікували цей вибух як теракт.

Новоолексіївка – селище міського типу в Херсонській області, розташоване неподалік адміністративної межі з окупованим Росією Кримом. Саме в Новоолексіївці завершують свій шлях пасажирські поїзди кримського напрямку після припинення «Укрзалізницею» сполучення з окупованою територією.

 

Видатний ісламський вчений Тарік Рамадан був взятий під варту у Франції після того, як поліція допитала його у зв’язку зі «звинуваченнями у зґвалтуванні й нападі».

Представники влади Франції 31 січня заявили, що 55-річного Рамадана затримали в рамках попереднього розслідування.

Звинувачення проти вченого висунули дві жінки. Одна з них, феміністка Хенда Аярі заявила, що Рамадан зґвалтував її в паризькому готельному номері в 2012 році. Ще одна жінка, ім’я якої не називають, звинуватила вченого у зґвалтуванні її в готелі в Ліоні 2009 року.

Рамадан відкидає звинувачення, його адвокати у відповідь звинуватили жінок у змові з метою зганьбити ім’я вченого.

Рамадан, чий дід заснував ісламістське «Мусульманське братство» в Єгипті, був змушений тимчасово залишити посаду професора сучасних ісламських досліджень в Оксфордському університеті.

Він регулярно виступає в західних ЗМІ і має понад два мільйони підписників у Facebook. 

Українські військові заявляють, що взяли під контроль село Новоолександрівка на Луганщині, йдеться в сюжеті Військового телебачення України, який оприлюднений 31 січня.

«У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник, звичайно, час від часу намагається повернути втрачене. Удень працюють і снайпери, й інша стрілецька зброя. Вночі іноді прострілюють з крупнокаліберних кулеметів», – розповів український військовослужбовець Костянтин.

Як зазначають журналісти Військового телебачення, після початку бойових дій на сході України в Новоолександрівці мешкає менше 20 жителів.

В угрупованні «ЛНР» інформацію не коментують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 300 людей.

Український військовослужбовець загинув внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків у зоні конфлікту на сході України 31 січня, повідомляє прес-центр штабу української воєнної операції на Донбасі.

«Від початку доби зафіксовано два обстріли опорних пунктів сил АТО з боку незаконних збройних формувань. На жаль, унаслідок одного з ворожих обстрілів загинув український воїн», – йдеться в повідомленні.

За даними військових, обидва порушення режиму тиші були на донецькому напрямку.

В угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що контролюють частину Донецької і Луганської областей України, про обстріли вдень 31 січня не повідомляють.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України повідомили, що через дощ і поривчастий вітер минулої ночі спрацювали системи захисту ліній електропередач, що призвело до знеструмлення 43 населених пунктів у 6 областях України.

Згідно з повідомленням, найбільше дісталося через негоду Житомирській області – 15 населених пунктів без електрики, найменше – Чернігівській (3). Проблеми з електропостачанням також виникли у Черкаській, Сумській, Київській та Одеській областях.

«До відновлення електропостачання населених пунктів залучено бригади обленерго», – повідомили в ДСНС.

В Укргідрометцентрі також повідомили, що вранці 31 січня в Україні, вдень у Сумській, Луганській, Донецькій, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях збережеться поривчастий вітер – 15-20 м/с.

За даними синоптика Наталки Діденко, 31 січня в Україні очікується 0+4 градуси, а на сході протягом дня 0-3 градуси морозу, вітер буде західного напрямку.

«Циклон на північному сході зачіплятиме атмосферними фронтами наші східні області, частину центральних областей, Полтавщину, області Дніпра, Кропивницького, Черкас, також Миколаївщину та Запоріжжя мокрим снігом, на півдні – дощем», – повідомила синоптик на сторінці у Facebook.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International висловила обурення з приводу виконання в Ірані смертного вироку щодо хлопця, звинуваченого у вбивстві, скоєному в 15 років.

Як йдеться у заяві правозахисників, 22-річний Алі Каземи був страчений через повішання 30 січня у в’язниці в іранській провінції Бушир.

«Страта була запланована і здійснена без повідомлення адвоката Алі Каземі в порушення вимог національного законодавства», – йдеться у заяві.

Магдалена Муграбі, заступник директора програми Amnesty International на Близькому Сході і в Північній Африці заявила, що «цією незаконної стратою Іран фактично заявляє, що бажає зберегти за собою ганебний статус країни, що перебуває в числі лідерів за кількістю виконаних смертних вироків щодо осіб, звинувачених у злочинах, скоєних до досягнення ними повноліття».

Вона зазначила, що за міжнародним правом заборонено застосування виключних заходів покарання щодо осіб, які не досягнули 18 років на момент здійснення злочину.

Офіційних коментарів від іранської влади немає.

Алі Каземі був засуджений за звинуваченням в нанесенні смертельної колотої рани під час бійки в березні 2011 року. Тоді Каземі було 15 років.

Північно-Кавказький окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону 31 січня проведе засідання у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір». Як передає «Крим.Реалії», суд почне розгляд по суті кримінальної справи щодо шести кримчан, звинувачених у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії і анексованому нею Криму.

Раніше російський військовий суд розглядав «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях в Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували в Ростов-на-Дону.

Фігуранти «ялтинського справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам’янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї справи заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв та Інвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

24 січня Міністерство закордонних справ України зажадало від Росії звільнення шести фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами є переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що несправедливо переслідуються в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».

Президент США Дональд Трамп 30 січня (4:00 ранку за Києвом 31 січня) виступив із своєю першою щорічною промовою перед обома палатами Конгресу. Виступ тривав приблизно 80 хвилин і стосувався переважно внутрішніх проблем США, зокрема відновлення зруйнованої інфраструктури країни, епідемії опадів, що спустошила деякі штати, і змін в питанні імміграційної політики.

Дональд Трамп відвів частину доповіді основним зовнішньополітичним проблемам, з якими стикаються Сполучені Штати.

Президент США назвав Китай і Росію суперниками і вказав, що «шахрайські режими, терористичні угруповання і такі суперники, як Китай і Росія, кидають виклик нашим інтересам, нашій економіці і нашим цінностям».

«Зіткнувшись з цими небезпеками, ми знаємо, слабкість – це найвірніший шлях до конфлікту, і неперевершена сила – це найвірніший спосіб нашого захисту», – сказав Трамп і додав, що держава має здійснювати повне фінансування «наших великих військових».

Він також закликав Конгрес визначити «фундаментальні недоліки» в ядерній угоді між світовими державами та Іраном.

«Коли народ Ірану піднявся проти злочинів їх корумпованої диктатури, я не замовк», – сказав Трамп. «Америка стоїть з народом Ірану в його мужній боротьбі за свободу».

Дональд Трамп закликав Конгрес допомогти ухвалити законодавство, щоб змінити ядерну угоду 2015 року, яку він разом з багатьма республіканцями часто критикують через недосконалість.

«Я прошу Конгрес розглянути основні недоліки в жахливій ядерній угоді Ірану, – сказав Трамп.

Трамп також заявив, що «безвідповідальне» випробування Північною Корею ядерних ракет може дуже скоро загрожувати Сполученим Штатам. Вашингтон, за його словами, проводить кампанію «максимального тиску» проти КНДР і її амбіцій ядерної зброї. Трамп назвав Пхеньян «жорстокою диктатурою».

Він також оголосив, що підписав розпорядження про збереження і продовження функціонування в’язниці Гуантанамо на Кубі.

«Раніше ми нерозумно звільнили сотні небезпечних терористів, щоб знову зустрітися з ними на полі бою, включаючи лідера «Ісламської держави», аль-Багдаді», – сказав Трамп.

За словами американського президента, головними основами життя для американців завжди були віра і сім’я. На друге місце він поставив поліцію і військових. Говорячи про важливість довіри між народом і урядом, Трамп вказав, що зміцненню цієї довіри сприяє рішення його адміністрації про призначення нових суддів.

Після виступу Дональда Трампа перед Конгресом виступив із відповіддю конгресмен-демократ Джо Кеннеді, представник відомої політичної династії.

Він заявив, що американці відчувають, як їхня країна руйнується, а зростання фондового ринку збагачує інвесторів, тоді як працівники не отримують свою «справжню частку».

«Росія контролює нашу демократію», оголошена «війна захисту нашого довкілля», послаблюється захист громадянських прав, а «ненависть гордо крокує вулицями».

Після інавгурації Дональда Трампа в січні 2017 року його президентство супроводжувалося численними звільненнями підлеглих, міжвідомчими конфліктами і суперечками. Його перший рік перебування на посаді президента США також позначився початком великого розслідування про можливе втручання Росії у виборчий процес і зв’язки самого Трампа і його команди з Москвою. Схвалення дій Трампа за рік серед американців також било рекордні мінімуми з-поміж усіх президентів.

A new political dawn in Zimbabwe has sparked talk among farmers of land reform and the return of some whites who lost their land and livelihoods to President Robert Mugabe during a 37-year rule that drove the economy to collapse.

Mugabe, 93, resigned in November after the army and his ZANU-PF party turned against him, prompting optimism among some of the thousands of white farmers ousted in the early 2000s on the grounds of redressing imbalances from the colonial era.

For colonialists seized some of the best agricultural land that remained in the hands of white farmers after independence in 1980 leaving many blacks effectively landless and making land ownership one of Zimbabwe’s most sensitive political topics.

Now some white landowners hope the post-Mugabe regime may address the land issue, either through compensation or returning land, and try to resuscitate a once vibrant agricultural sector boosting an economy once seen as one of Africa’s great hopes.

“We are convinced positive signals will come quickly in terms of property rights,” Ben Purcel Gilpin, director of the Commercial Farmers Union (CFU), which represents white and black farmers, told the Thomson Reuters Foundation. “It would send a good signal to people outside Zimbabwe.” 

New president and long-time Mugabe ally, Emmerson Mnangagwa, has promised a raft of changes since he took office, including a return to the rule of law and respect for property rights.

Land ownership has been a key issue for decades in Zimbabwe dating back to British colonial rule in what was then Rhodesia.

At independence, white farmers owned more than 70 percent of the most fertile land and generated 80 percent of the country’s agricultural output, according to academics.

Reforms began after independence with a “willing buyer, willing seller” system aimed at redistributing land to poor black subsistence farmers. In the 1990s, compulsory acquisition of land began with some funding provided by Britain.

But for many Zimbabweans change was too slow and Mugabe approved radical land reforms that encouraged occupation of some 4,000 white-owned farms. Land went to his supporters with no knowledge of farming and thousands of white farmers fled.

The violent farm seizures saw Zimbabwe forfeit its status as the bread basket of Africa and led to a collapse of many industries that depended on agriculture. Among those were paper mills, textile firms, leather tanners and clothing companies.

As a result the country failed to generate foreign currency, resulting in the central bank printing money which led to unprecedented levels of hyper-inflation and high unemployment.

New start

Now some white farmers are starting to reclaim their land.

“White commercial farmers, like all other Zimbabweans, could apply for land from the Government and join the queue or go into joint ventures,” Mnangagwa told a former white commercial farmer during a recent visit to Namibia.

The CFU’s Gilpin – who quit farming and moved to Harare after his farm was compulsorily acquired by the government in 2005 – said sound policies from the new team could win support and help the economy.

He said compensation rather than putting people back into their properties might be the best route as many farmers are now too old to farm, some had died and others migrated.

The current situation – where resettled farmers had 99-year leases – was also untenable as the leases were not accepted by banks as collateral against borrowing.

Gilpin said this effectively made the land dead capital, as banks could not sell if farmers failed to pay back loans, so the government should instead offer farmers freehold titles.

Property rights expert Lloyd Mhishi, a senior partner in the law firm Mhishi Nkomo Legal Practice, said although Mnangagwa spoke about compensating farmers whose land was expropriated, he did not give specifics and title deeds of the former white farmers had no legal force after repossession.

Political way out

“As far as the law of the country is concerned, the title deeds that the former white commercial farmers hold do not guarantee them title,” Mhishi said in an interview.

But the lawyer said there were positive signs that the new administration realised land was a vital cog in the economy.

“I see there will be an attempt to make land useful, productive,” he said. “The land tenure side needs to be addressed to make land useful.”

Independent economist John Robertson, a former Advisor to the Reserve Bank of Zimbabwe, said, however, that any idea of compensation should be dropped and former white commercial farmers should get back to their land and resume work.

“I’d rather see them get back their land and start farming again than paid out and emigrating. We need their skills. If people who oppose that idea could be just successful, where have they been for the past 20 years?” he said.

A new political dawn in Zimbabwe has sparked talk among farmers of land reform and the return of some whites who lost their land and livelihoods to President Robert Mugabe during a 37-year rule that drove the economy to collapse.

Mugabe, 93, resigned in November after the army and his ZANU-PF party turned against him, prompting optimism among some of the thousands of white farmers ousted in the early 2000s on the grounds of redressing imbalances from the colonial era.

For colonialists seized some of the best agricultural land that remained in the hands of white farmers after independence in 1980 leaving many blacks effectively landless and making land ownership one of Zimbabwe’s most sensitive political topics.

Now some white landowners hope the post-Mugabe regime may address the land issue, either through compensation or returning land, and try to resuscitate a once vibrant agricultural sector boosting an economy once seen as one of Africa’s great hopes.

“We are convinced positive signals will come quickly in terms of property rights,” Ben Purcel Gilpin, director of the Commercial Farmers Union (CFU), which represents white and black farmers, told the Thomson Reuters Foundation. “It would send a good signal to people outside Zimbabwe.” 

New president and long-time Mugabe ally, Emmerson Mnangagwa, has promised a raft of changes since he took office, including a return to the rule of law and respect for property rights.

Land ownership has been a key issue for decades in Zimbabwe dating back to British colonial rule in what was then Rhodesia.

At independence, white farmers owned more than 70 percent of the most fertile land and generated 80 percent of the country’s agricultural output, according to academics.

Reforms began after independence with a “willing buyer, willing seller” system aimed at redistributing land to poor black subsistence farmers. In the 1990s, compulsory acquisition of land began with some funding provided by Britain.

But for many Zimbabweans change was too slow and Mugabe approved radical land reforms that encouraged occupation of some 4,000 white-owned farms. Land went to his supporters with no knowledge of farming and thousands of white farmers fled.

The violent farm seizures saw Zimbabwe forfeit its status as the bread basket of Africa and led to a collapse of many industries that depended on agriculture. Among those were paper mills, textile firms, leather tanners and clothing companies.

As a result the country failed to generate foreign currency, resulting in the central bank printing money which led to unprecedented levels of hyper-inflation and high unemployment.

New start

Now some white farmers are starting to reclaim their land.

“White commercial farmers, like all other Zimbabweans, could apply for land from the Government and join the queue or go into joint ventures,” Mnangagwa told a former white commercial farmer during a recent visit to Namibia.

The CFU’s Gilpin – who quit farming and moved to Harare after his farm was compulsorily acquired by the government in 2005 – said sound policies from the new team could win support and help the economy.

He said compensation rather than putting people back into their properties might be the best route as many farmers are now too old to farm, some had died and others migrated.

The current situation – where resettled farmers had 99-year leases – was also untenable as the leases were not accepted by banks as collateral against borrowing.

Gilpin said this effectively made the land dead capital, as banks could not sell if farmers failed to pay back loans, so the government should instead offer farmers freehold titles.

Property rights expert Lloyd Mhishi, a senior partner in the law firm Mhishi Nkomo Legal Practice, said although Mnangagwa spoke about compensating farmers whose land was expropriated, he did not give specifics and title deeds of the former white farmers had no legal force after repossession.

Political way out

“As far as the law of the country is concerned, the title deeds that the former white commercial farmers hold do not guarantee them title,” Mhishi said in an interview.

But the lawyer said there were positive signs that the new administration realised land was a vital cog in the economy.

“I see there will be an attempt to make land useful, productive,” he said. “The land tenure side needs to be addressed to make land useful.”

Independent economist John Robertson, a former Advisor to the Reserve Bank of Zimbabwe, said, however, that any idea of compensation should be dropped and former white commercial farmers should get back to their land and resume work.

“I’d rather see them get back their land and start farming again than paid out and emigrating. We need their skills. If people who oppose that idea could be just successful, where have they been for the past 20 years?” he said.

Many refugees would like to buy low-carbon stoves and lights but poor access in camps and a lack of funding is forcing them to rely on “dirty and expensive” fuels, a report said Tuesday.

Millions of refugees worldwide struggle to access energy for cooking, lighting and communication and often pay high costs for fuels like firewood, which are bad for their health.

Yet two-thirds would consider paying for clean cookstoves and more than one-third for solar household products, according to a survey by the Moving Energy Initiative (MEI), a partnership among Britain, the United Nations and charities.

“Energy providers don’t tend to think of refugees as potential energy consumers, but the opportunities to build a relationship with them are huge,” Mattia Vianello, one of the report’s authors, told the Thomson Reuters Foundation by phone.

Clean energy for refugees is a global priority for the U.N. refugee agency, which provides free solar power to thousands of displaced people in camps in Jordan and Kenya.

Campaigners are seeking to create a market for cleaner-burning stoves and fuels to supply millions of households worldwide that are using inefficient, dangerous methods.

Perilous smoke

When burned in open fires and traditional stoves, wood, charcoal and other solid fuels emit harmful smoke that claims millions of lives each year, according to the Clean Cooking Working Capital Fund, which promotes stoves that produce less pollution.

In Uganda, refugees collect wood from surrounding areas, “devastating” the local environment and creating tensions with locals, Raffaela Bellanca, an energy adviser with the charity Mercy Corps, said in emailed comments.

Humanitarians should work with the private sector to provide more sustainable energy to displaced people, said the report, which surveyed about 500 refugees, business owners and aid workers in Burkina Faso and Kenya.

“Refugee camps have the potential to become energy innovation hubs with a spillover effect on surrounding host communities,” Bellanca said.

A colorful paint job has transformed one of Mumbai’s drab hilltop slums into a tourist destination, even prompting comparisons with Italy’s picturesque Amalfi Coast.

During a recent journey on a Mumbai metro train, Dedeepya Reddy was struck by the grim appearance of a slum in Asalpha in the city’s eastern suburbs as she stared out from her air-conditioned carriage.

Reddy, a Harvard University-educated co-founder of a creative agency, was keen to brighten the lives of slum residents, while also changing the perception of slums being dirty and dangerous, and decided on a simple makeover.

Armed with dozens of cans of colorful paint, Reddy and a team of about 700 volunteers painted the walls and alleyways of the hilltop slum over two weekends last month.

Residents, at first skeptical, also got involved and helped paint quirky murals, the 31-year-old said.

“When you look at slums, you think they are shabby and dirty, and that also becomes a reflection of the people who live there,” Reddy told the Thomson Reuters Foundation.

“We used bright colors to change how slums and their residents are viewed. It also gives residents a sense of pride and dignity about their homes.”

Up to 37 million households, or about a quarter of India’s urban population, live in informal housing including slums because of an acute shortage of affordable housing, according to social consultancy FSG.

In space-starved Mumbai, which has some of the priciest real estate in the world, the shortage is even more critical, with hundreds of migrants from rural areas cramming into the city every day to seek better prospects.

Reddy’s Chal Rang De (Let’s Color It) charity has seven other slums, similarly situated on hillocks, on its wishlist, she said.

Locals and tourists have thronged Asalpha in recent weeks, posting pictures on Instagram which have drawn comparisons to Italy’s Amalfi Coast.

Their interactions with residents are a welcome change, Reddy said.

For resident Aparna Chaudhuri, who has lived in Asalpha for about a dozen years, the paint job was welcome.

“Earlier, our house looked dull. Now it looks good,” said Chaudhuri, who picked pink for her home. “Everyone is also keeping the neighborhood clean now.”

Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, який перебуває під санкціями США, минулого тижня відвідав Сполучені Штати Америки для консультацій зі своїми американськими колегами, повідомляє агенція Reuters, а також російське державне новинне агентство ТАСС.

Як повідомляє Reuters із посиланням на два джерела, знайомі з ситуацією, Наришкін провів переговори із директором Національної розвідки США Деном Коутсом. Про тему розмови не повідомляють.

ТАСС цитує слова посла Росії в Вашингтоні Анатолія Антонова, який в інтерв’ю російському телебаченню заявив, що в ході переговорів обговорювалася «спільна боротьба з тероризмом». Про те, з ким саме зустрічався Наришкін, Антонов не уточнив.

Центральне розвідувальне управління США відмовилося прокоментувати ситуацію. Офіс Коутса не відповів на запити щодо коментаря.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер 30 січня закликав адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити повідомлення про приїзд Наришкіна.

Відносини між США і Росією різко погіршилися після початку російської агресії проти України і ще більше – після звинувачень щодо втручання Росії у вибори у США.

 

У Павлограді на Дніпропетровщині поліція відкрила два кримінальні провадження під час голодування шахтарів «ДТЕК – Павлоградвугілля», повідомив Радіо Свобода голова незалежної первинної профспілкової організації підприємства Олексій Михайлюк.

За його даними, провадження відкриті за статтею 171 і статтею 170 Кримінального кодексу України – незаконне звільнення працівника і перешкоджання законній діяльності професійних спілок. У поліції це підтвердили.

Олексій Михайлюк також поінформував про те, що стан здоров’я гірника Андрія Карпенка, шпиталізованого до 4-ї міської лікарні на 27-й день голодування, наразі покращився.

За його даними, Андрія Карпенка з реанімації перевели до палати терапевтичного відділення: лікарі поступово виводять його зі стану голодування.

«Поступово його вивели зі стану голодування, він вже починає потрошку їсти фрукти, цитрусові, зелень. Ацетон уже в нормі. Проситься додому, але лікарі сказали, що до п’ятниці він має перебувати під їхнім наглядом, адже стан може змінюватись», – сказав Михайлюк.

Він додав, що стан здоров’я другого голодувальника Володимира Бугайова також покращується: чоловік наразі перебуває на денному стаціонарному лікуванні.

Раніше у «ДТЕК – Павлоградвугілля» поширили заяву про те, що дисциплінарні заходи щодо шахтарів підприємства, які вдались до акції голодування, були вжиті обґрунтовано.

У Павлограді 29 грудня 2017 року двоє шахтарів компанії «ДТЕК – Павлоградвугілля», гірничі майстри Володимир Бугайов і Андрій Карпенко оголосили голодування. Головні їхні вимоги до адміністрації «ДТЕК – Павлоградвугілля» були «припинити тиск на членів незалежної профспілки». За їхніми словами, з вересня, коли на підприємстві був створений осередок незалежної профспілки, з роботи звільнили чотирьох її членів. У компанії «ДТЕК – Павлоградвугілля» відповіли, що «заяви про незаконність звільнення працівників не відповідають дійсності», а звільнені працівники допускали невиконання трудових обов’язків і порушення посадових інструкцій.

У компанії також заявили, що готові «до аргументованого діалогу» з шахтарями «у відповідних інстанціях». Одного з голодувальників шпиталізували на 15-й день голодування, другого – на 27-й.

Президент Росії Володимир Путін назвав так званий «кремлівський звіт» США «недружнім актом».

«Це, безумовно, недружній акт. Він ускладнює російсько-американські відносини, які і без того перебувають у скрутному становищі, і завдає шкоди міжнародним відносинам в цілому», – сказав Путін.

Він додав, що «не розуміє» дій США.

«Вся адміністрація президента, весь уряд, весь бізнес (включені до «кремлівського звіту» – ред.). За кожним з цих людей і за кожною з цих структур стоять звичайні громадяни нашої країни, трудові колективи, цілі галузі виробництва, тобто по суті всіх нас, усі 146 мільйонів включили до якогось списку. У чому сенс таких дій, я не розумію», – заявив Путін.

Міністерство фінансів США 30 січня видало документ із потенційними об’єктами можливих майбутніх санкцій США проти росіян, які мають тісні контакти з президентом Росії Володимиром Путіним. Цей список раніше назвали у пресі «кремлівським звітом». Він, зокрема, включає 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» у відкритій частині звіту і ще не відому кількість у засекреченій.

Цей список не означає запровадження ніяких санкцій чи обмежень щодо цих осіб, за винятком тих, стосовно кого обмеження були введені раніше.

Директор Центрального розвідувального управління США Майк Помпео очікує, що Росія спробує втрутитися у вибори до Конгресу США. Про це він заявив в інтерв’ю BBC.

У нього запитали, чи буде намагатися Росія вплинути на вибори до Конгресу, які відбудуться в листопаді 2018 року.

«Звичайно. Я очікую, що вони будуть продовжувати намагатися це робити… Але я впевнений, що Америка зможе провести вільні та чесні вибори», – сказав Помпео.

За його словами, США зможуть «достатньо надійно» захистити вибори від втручання.

У січні 2017 року американські спецслужби заявили, що президент Росії Володимир Путін «наказав здійснити кампанію впливу» на вибори у США в 2016 році, маючи на меті, зокрема, підірвати віру в демократичний процес та збільшити шанси на перемогу Дональда Трампа, дискредитуючи кандидатку від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Російський олігарх, ініціатор джазового фестивалю Alfa Jazz Fest, уродженець Львова Михайло Фрідман потрапив до «кремлівського звіту». 

Міністерство фінансів США 30 січня видало очікуваний документ із потенційними об’єктами можливих майбутніх санкцій США проти росіян, які мають тісні контакти з президентом Росії Володимиром Путіним. Цей список раніше назвали у пресі «Кремлівським звітом». Він, зокрема, включає 114 високопосадовців Росії та 96 «олігархів» у відкритій частині звіту і ще не відому кількість у засекреченій.

Цей список не означає запровадження ніяких санкцій чи обмежень щодо цих осіб, за винятком тих, щодо кого обмеження були введені раніше.

Михайло Фрідман, який народився у Львові, був ініціатором створення фестивалю Alfa Jazz Fest. Захід проходить у Львові з 2011 року. Як повідомляється на сайті фестивалю, титульним спонсором фестивалю до 2018 року виступав «Альфа-Банк Україна» (Фрідман є головою Наглядової ради консорціуму «Альфа-Груп»), в зв’язку з чим фестиваль називався Alfa Jazz Fest. 

Фрідман раніше заявляв, що його «мета – зробити подарунок Львову, який має традиції у музиці і культурі». 

У 2017 році було схвалено рішення про перейменування фестивалю на Leopolis Jazz Fest. Тоді ж стало відомо про відмову «Альфа-Банк Україна» фінансувати фестиваль. 

Крім того, на початку січня цього року повідомлялося, що «Альфа-банк», найбільший приватний банк Росії, припинив обслуговування російських підприємств військово-промислового комплексу через загрозу санкцій з боку США. 

Печерський районний суд Києва відмовив прокуратурі в клопотанні продовжити домашній арешт начальнику управління карного розшуку Національної позиції Києва Леоніду Куряті, який є фігурантом в справі про стрілянину в селі Княжичі Київської області у грудні 2016 року. Про це йдеться в рішенні суду від 26 січня, яке оприлюднене в Єдиному реєстрі судових рішень.

Згідно з текстом ухвали, щодо Куряти, натомість, застосували запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання до 28 лютого. На нього поклали обов’язки прибувати за кожною вимогою органу досудового розслідування, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати документи, що дають право на виїзд з України; носити електронний засіб контролю.

1 вересня 2017 року суд помістив Куряту під цілодобовий домашній арешт, 24 жовтня Апеляційний суд пом’якшив міру запобіжного заходу і заборонив підозрюваному залишати своє місце проживання у нічний час (з 22:00 до 7:00).

20 грудня Окружний адміністративний суд Києва поновив Куряту на посаді начальника управління карного розшуку Національної поліції Києва.

За версією поліції, уночі 4 грудня 2016 року в селі Княжичі Київської області столичні оперативники за підтримки бійців спецпідрозділу КОРД готувалися до затримання групи підозрюваних у серії пограбувань, у цей час наряд поліції охорони виїхав у той же район до одного з будинків через автоматичне спрацювання охоронної сигналізації. Близько 4-ї години між правоохоронцями виникла перестрілка, внаслідок якої загинули п’ятеро працівників поліції.

У поліції повідомляли, що Курята «безпосередньо відповідав за підготовку й проведення операції, керівників оперативної служби, які не забезпечили належної комунікації та обміну інформацією між підрозділами, що перебували на місці події».

Директор представництва Freedom House в Україні Метью Шааф вважає обвинувачення щодо керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна є політично мотивованими. 

«Великий день для громадянського суспільства в Україні: судове слухання з приводу політично вмотивованих обвинувачень проти антикорупційного активіста Шабуніна та візит Веніційської комісії для оцінки законопроектів щодо неурядових організацій, які серйозно загрожують громадянському простору», – написав Шааф на своїй сторінці у twitter.

Як повідомляє Центр протидії корупції, на сьогодні заплановане перше судове засідання у справі Шабуніна, якого звинувачують за статтею 345-1 «Погроза або насильство щодо журналіста» Кримінального кодексу України. 

16 серпня 2017 року голові громадської організації «Центр протидії корупції» Віталію Шабуніну в Дніпровському районному відділі поліції Києва оголосили підозру. Активіста підозрювали в «умисному нанесенні тілесних ушкоджень середньої тяжкості» (стаття 122 Кримінального кодексу) громадянину Всеволоду Філімоненку, який називає себе журналістом.

У документі вказано, що 8 червня 2017 року біля Дніпровського військкомату Києва Шабунін завдав одного удару по обличчю Філімоненка, що «спричинило тривалий розлад здоров’я останнього у вигляді закритої травми обличчя».

Проте 18 січня 2018 року у ЦПК повідомили, що слідчі перекваліфікували справу щодо Віталія Шабуніна – йому інкримінують частину 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України «Погроза або насильство щодо журналіста».

Син Гульнари Карімової, старшої дочки колишнього президента Узбекистану Іслама Карімова, попросив політичного притулку у Великій Британії, розповів його адвокат узбецькій службі BBC 30 січня.

За словами адвоката, Іслам Карімов-молодший, який мешкає в Лондоні, попросив про притулок щонайменше місяць тому.

У грудні 2017 року Карімов-молодший повідомляв про свої наміри отримати притулок у Великій Британії, у зв’язку з «жахливою» ситуацією, у якій опинилася його матір.

У серпні 2015 року суд у Ташкенті присудив Карімовій п’ять років обмеження волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні та знищенні документації офшорних компаній.

28 липня 2017 року Генеральна прокуратура Узбекистану повідомила, що Гульнару Карімову взяли під варту. У відомстві тоді зазначили, що жінці висунули нові звинувачення – за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

Гульнара Карімова – старша дочка покійного президента, про смерть якого повідомили у вересні 2016 року. Вона раніше працювала в міністерстві закордонних справ Узбекистану і займалася бізнесом. Її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії. У кількох країнах світу щодо неї тривають розслідування у зв’язку з підозрами в корупції.

President Donald Trump will herald a robust economy and push for bipartisan congressional action on immigration in Tuesday’s State of the Union address, as he seeks to rally a deeply divided nation and boost his own sagging standing with Americans.

The speech marks the ceremonial kickoff of Trump’s second year in office and is traditionally a president’s biggest platform to speak to the nation. However, Trump has redefined presidential communications with his high-octane, filter-free Twitter account and there’s no guarantee that the carefully crafted speech will resonate beyond his next tweet.

Still, White House officials are hopeful the president can use the prime-time address to Congress and millions of Americans watching at home to take credit for a soaring economy. Though the trajectory of lower unemployment and higher growth began under his predecessor, Trump argues that the tax overhaul he signed into law late last year has boosted business confidence and will lead companies to reinvest in the United States.

 

Considering the strength of the economy, Trump will step before lawmakers Tuesday night in a remarkably weak position. His approval rating has hovered in the 30s for much of his presidency and at the close of 2017, just 3 in 10 Americans said the United States was heading in the right direction, according to a poll by The Associated Press-NORC Center for Public Affairs Research. In the same survey, 67 percent of Americans said the country was more divided because of Trump.

 

It’s unlikely Trump will be able to rely on a robust legislative agenda to reverse those numbers in 2018. Congress has struggled with the basic function of funding the government, prompting a brief government shutdown earlier this month that was resolved only with a short-term fix that pushed the spending deadline to Feb. 8.

 

Against the backdrop of the spending fight, Republicans and Democrats are also wrestling with the future of some 700,000 young immigrants living in the United States illegally.

Trump has vowed to protect the so-called Dreamers from deportation, but is also calling for changes to legal immigration that are controversial with both parties.

 

“We’re going to get something done, we hope bipartisan,” Trump told reporters Monday, before giving his speech a practice run-through in the White House map room. “The Republicans really don’t have the votes to get it done in any other way. So it has to be bipartisan.”

 

Though Democrats are eager to reach a resolution for the young immigrants, the party is hardly in the mood to compromise with Trump ahead of the midterm elections. Lawmakers see Trump’s unpopularity as a key to their success in November, and are eager to mobilize Democratic voters itching to deliver the president and his party a defeat at the ballot box.

 

Seeking to set the tone for their election-year strategy, party leaders have tapped Massachusetts Rep. Joe Kennedy, the grandson of Robert F. Kennedy, to deliver a post-speech rebuttal aimed at casting Democrats, not Trump, as champions of the middle class.

 

Democrats are also looking to make their mark in other ways. A handful of lawmakers are planning to boycott the president’s remarks. And several Democratic women plan to wear black to protest sexual harassment, an issue that has tarnished several lawmakers in both parties. Trump himself has been accused of assault or harassment by more than a dozen women, accusations he has denied. The Wall Street Journal reported this month that the president’s lawyer arranged a payment to a porn star, Stormy Daniels, to prevent her from talking about her alleged encounter with the future president.

 

First lady Melania Trump, who has largely stayed out of the spotlight following those allegations, will attend Tuesday’s address, according to the White House. She’ll be joined in the audience by several guests whose stories amplify the president’s agenda, including an Ohio welder who the White House says will benefit from the new tax law and the parents of two Long Island teenagers who were believed to have been killed by MS-13 gang members.

 

 

Tourism to Cuba, one of the few bright spots in its ailing economy, has slid in the wake of Hurricane Irma and the Trump administration’s tighter restrictions on travel to the Caribbean island, a Cuban tourism official said on Monday.

Although the number of visitors rose nearly 20 percent in 2017, it fell 10 percent on the year in December, and is down 7-8 percent this month, Jose Manuel Bisbe York, the president of Cuban state travel agency conglomerate Viajes Cuba, said.

Arrivals from the United States, which had surged in the wake of the U.S.-Cuban detente in 2014, took the worst hit, dropping 30 percent last December, he told Reuters.

“Since Hurricane Irma, we’ve seen arrivals shrink,” Bisbe York said on the sidelines of the event organized by U.S. travel agency insightCuba to dispel tourist misperceptions about Cuba.

Irma hit in September, just as the tourism sector was taking reservations for its high season from November to March.

Images of destruction put many would-be visitors off although Cuba had fixed its tourism installations within two months, said Bisbe York. Arrivals of Canadians, the largest group of tourists to Cuba, were down 4-5 percent.

“But we see this as a temporary thing and what we are seeing is that arrivals are recovering from month to month,” said Bisbe York, adding that Cuba would go ahead with its plans to launch more than 15 hotels island-wide this year.

“The first trimester will be the most difficult, because logically the change in the public perception takes time.”

Occupancy rates at the hotels in Cuba managed by Spain’s Meliá Hotels International S.A. were down around 20 percent on the year in December and January, said Francisco Camps, Meliá’s Cuba deputy general manager.

“From February though, we are already reaching figures similar to those we had in previous years,” he said.

Republican President Donald Trump’s more hostile stance towards Cuba than his Democratic predecessor Barack Obama looks set to have a more lasting impact than Irma.

The number of U.S. visitors had surged since the Obama administration created greater exemptions to a ban on tourism to the Caribbean’s largest island and restored regular commercial flights and cruises.

Arrivals reached a record 619,523 last year, up from 91,254 in 2014.

But the Trump administration in September issued a warning on travel there due to a spate of alleged health attacks on U.S. diplomats in Havana. In November, tighter travel regulations also went into effect.

The double whammy seriously depressed U.S. visits, American tour operators and a cruise line said at Monday’s event, although in reality the restrictions remain looser than before the detente and travel easier.

Cuba is also still one of the safest destinations worldwide, they said.

“While the regulations he changed very little the perception in the U.S. was that you no longer could travel to Cuba legally,” said insightCuba’s Tom Popper, noting his agency’s reservations were down 50 percent this year. “Part of hosting this event was to communicate that it is 100 percent legal to travel to Cuba.”