Home /
Archive for: January 2018 - DIGEST UKRAINE

Monthly Archives: January 2018

Генічеський районний суд Херсонської області засудив до 15 років позбавлення волі обвинуваченого у скоєнні теракту в селі Новоолексіївка Херсонської області у квітні 2016 року, повідомив речник Генеральної прокуратури Андрій Лисенко.

«Прокурор вимагав для злочинця довічне ув’язнення, суд призначив 15 років. Законність вироку прокуратурою буде вивчено й ухвалено рішення щодо можливого оскарження», – написав Лисенко у Facebook.

14 квітня в селищі Новоолексіївка Генічеського району, поблизу адміністративного кордону з окупованим Кримом, стався вибух в автомобілі ВАЗ-2101 з одеськими номерами, припаркованому в громадському місці. Одна людина загинула, шестеро були поранені.

Правоохоронці кваліфікували цей вибух як теракт.

Новоолексіївка – селище міського типу в Херсонській області, розташоване неподалік адміністративної межі з окупованим Росією Кримом. Саме в Новоолексіївці завершують свій шлях пасажирські поїзди кримського напрямку після припинення «Укрзалізницею» сполучення з окупованою територією.

 


your ad here

Видатний ісламський вчений Тарік Рамадан був взятий під варту у Франції після того, як поліція допитала його у зв’язку зі «звинуваченнями у зґвалтуванні й нападі».

Представники влади Франції 31 січня заявили, що 55-річного Рамадана затримали в рамках попереднього розслідування.

Звинувачення проти вченого висунули дві жінки. Одна з них, феміністка Хенда Аярі заявила, що Рамадан зґвалтував її в паризькому готельному номері в 2012 році. Ще одна жінка, ім’я якої не називають, звинуватила вченого у зґвалтуванні її в готелі в Ліоні 2009 року.

Рамадан відкидає звинувачення, його адвокати у відповідь звинуватили жінок у змові з метою зганьбити ім’я вченого.

Рамадан, чий дід заснував ісламістське «Мусульманське братство» в Єгипті, був змушений тимчасово залишити посаду професора сучасних ісламських досліджень в Оксфордському університеті.

Він регулярно виступає в західних ЗМІ і має понад два мільйони підписників у Facebook. 


your ad here

Українські військові заявляють, що взяли під контроль село Новоолександрівка на Луганщині, йдеться в сюжеті Військового телебачення України, який оприлюднений 31 січня.

«У це село ми зайшли кілька днів тому. Противник, звичайно, час від часу намагається повернути втрачене. Удень працюють і снайпери, й інша стрілецька зброя. Вночі іноді прострілюють з крупнокаліберних кулеметів», – розповів український військовослужбовець Костянтин.

Як зазначають журналісти Військового телебачення, після початку бойових дій на сході України в Новоолександрівці мешкає менше 20 жителів.

В угрупованні «ЛНР» інформацію не коментують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули близько 10 300 людей.


your ad here

Український військовослужбовець загинув внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків у зоні конфлікту на сході України 31 січня, повідомляє прес-центр штабу української воєнної операції на Донбасі.

«Від початку доби зафіксовано два обстріли опорних пунктів сил АТО з боку незаконних збройних формувань. На жаль, унаслідок одного з ворожих обстрілів загинув український воїн», – йдеться в повідомленні.

За даними військових, обидва порушення режиму тиші були на донецькому напрямку.

В угрупованнях «ДНР» і «ЛНР», що контролюють частину Донецької і Луганської областей України, про обстріли вдень 31 січня не повідомляють.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила черговий «режим тиші» з півночі 23 грудня 2017 року. Нинішнє нове перемир’я, як і попередні, порушується практично щодня. Сторони заперечують свою вину в цьому і звинувачують противників у провокаціях.


your ad here

У Держслужбі з надзвичайних ситуацій України повідомили, що через дощ і поривчастий вітер минулої ночі спрацювали системи захисту ліній електропередач, що призвело до знеструмлення 43 населених пунктів у 6 областях України.

Згідно з повідомленням, найбільше дісталося через негоду Житомирській області – 15 населених пунктів без електрики, найменше – Чернігівській (3). Проблеми з електропостачанням також виникли у Черкаській, Сумській, Київській та Одеській областях.

«До відновлення електропостачання населених пунктів залучено бригади обленерго», – повідомили в ДСНС.

В Укргідрометцентрі також повідомили, що вранці 31 січня в Україні, вдень у Сумській, Луганській, Донецькій, Харківській, Полтавській, Дніпропетровській, Запорізькій і Херсонській областях збережеться поривчастий вітер – 15-20 м/с.

За даними синоптика Наталки Діденко, 31 січня в Україні очікується 0+4 градуси, а на сході протягом дня 0-3 градуси морозу, вітер буде західного напрямку.

«Циклон на північному сході зачіплятиме атмосферними фронтами наші східні області, частину центральних областей, Полтавщину, області Дніпра, Кропивницького, Черкас, також Миколаївщину та Запоріжжя мокрим снігом, на півдні – дощем», – повідомила синоптик на сторінці у Facebook.


your ad here

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International висловила обурення з приводу виконання в Ірані смертного вироку щодо хлопця, звинуваченого у вбивстві, скоєному в 15 років.

Як йдеться у заяві правозахисників, 22-річний Алі Каземи був страчений через повішання 30 січня у в’язниці в іранській провінції Бушир.

«Страта була запланована і здійснена без повідомлення адвоката Алі Каземі в порушення вимог національного законодавства», – йдеться у заяві.

Магдалена Муграбі, заступник директора програми Amnesty International на Близькому Сході і в Північній Африці заявила, що «цією незаконної стратою Іран фактично заявляє, що бажає зберегти за собою ганебний статус країни, що перебуває в числі лідерів за кількістю виконаних смертних вироків щодо осіб, звинувачених у злочинах, скоєних до досягнення ними повноліття».

Вона зазначила, що за міжнародним правом заборонено застосування виключних заходів покарання щодо осіб, які не досягнули 18 років на момент здійснення злочину.

Офіційних коментарів від іранської влади немає.

Алі Каземі був засуджений за звинуваченням в нанесенні смертельної колотої рани під час бійки в березні 2011 року. Тоді Каземі було 15 років.


your ad here

Північно-Кавказький окружний військовий суд в російському Ростові-на-Дону 31 січня проведе засідання у ялтинській «справі Хізб ут-Тахрір». Як передає «Крим.Реалії», суд почне розгляд по суті кримінальної справи щодо шести кримчан, звинувачених у причетності до діяльності організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії і анексованому нею Криму.

Раніше російський військовий суд розглядав «справу Хізб ут-Тахрір» на виїзних засіданнях в Сімферополі, після чого заарештованих кримчан етапували в Ростов-на-Дону.

Фігуранти «ялтинського справи Хізб ут-Тахрір» Арсен Джеппаров і Рефат Алімов перебувають під вартою після того, як їх заарештували в Краснокам’янці 18 квітня 2016 року. Перших чотирьох обвинувачених цієї справи заарештували 11 лютого 2016 року. Серед них – член Контактної групи з прав людини Емір-Усеїн Куку, Муслім Алієв та Інвер Бекіров, які працювали будівельниками, а також торговець квітами з Ялти Вадим Сірук.

24 січня Міністерство закордонних справ України зажадало від Росії звільнення шести фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами є переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці і кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що несправедливо переслідуються в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» в 2003 році, включивши в список 15 об’єднань, названих «терористичними».


your ad here

Президент США Дональд Трамп 30 січня (4:00 ранку за Києвом 31 січня) виступив із своєю першою щорічною промовою перед обома палатами Конгресу. Виступ тривав приблизно 80 хвилин і стосувався переважно внутрішніх проблем США, зокрема відновлення зруйнованої інфраструктури країни, епідемії опадів, що спустошила деякі штати, і змін в питанні імміграційної політики.

Дональд Трамп відвів частину доповіді основним зовнішньополітичним проблемам, з якими стикаються Сполучені Штати.

Президент США назвав Китай і Росію суперниками і вказав, що «шахрайські режими, терористичні угруповання і такі суперники, як Китай і Росія, кидають виклик нашим інтересам, нашій економіці і нашим цінностям».

«Зіткнувшись з цими небезпеками, ми знаємо, слабкість – це найвірніший шлях до конфлікту, і неперевершена сила – це найвірніший спосіб нашого захисту», – сказав Трамп і додав, що держава має здійснювати повне фінансування «наших великих військових».

Він також закликав Конгрес визначити «фундаментальні недоліки» в ядерній угоді між світовими державами та Іраном.

«Коли народ Ірану піднявся проти злочинів їх корумпованої диктатури, я не замовк», – сказав Трамп. «Америка стоїть з народом Ірану в його мужній боротьбі за свободу».

Дональд Трамп закликав Конгрес допомогти ухвалити законодавство, щоб змінити ядерну угоду 2015 року, яку він разом з багатьма республіканцями часто критикують через недосконалість.

«Я прошу Конгрес розглянути основні недоліки в жахливій ядерній угоді Ірану, – сказав Трамп.

Трамп також заявив, що «безвідповідальне» випробування Північною Корею ядерних ракет може дуже скоро загрожувати Сполученим Штатам. Вашингтон, за його словами, проводить кампанію «максимального тиску» проти КНДР і її амбіцій ядерної зброї. Трамп назвав Пхеньян «жорстокою диктатурою».

Він також оголосив, що підписав розпорядження про збереження і продовження функціонування в’язниці Гуантанамо на Кубі.

«Раніше ми нерозумно звільнили сотні небезпечних терористів, щоб знову зустрітися з ними на полі бою, включаючи лідера «Ісламської держави», аль-Багдаді», – сказав Трамп.

За словами американського президента, головними основами життя для американців завжди були віра і сім’я. На друге місце він поставив поліцію і військових. Говорячи про важливість довіри між народом і урядом, Трамп вказав, що зміцненню цієї довіри сприяє рішення його адміністрації про призначення нових суддів.

Після виступу Дональда Трампа перед Конгресом виступив із відповіддю конгресмен-демократ Джо Кеннеді, представник відомої політичної династії.

Він заявив, що американці відчувають, як їхня країна руйнується, а зростання фондового ринку збагачує інвесторів, тоді як працівники не отримують свою «справжню частку».

«Росія контролює нашу демократію», оголошена «війна захисту нашого довкілля», послаблюється захист громадянських прав, а «ненависть гордо крокує вулицями».

Після інавгурації Дональда Трампа в січні 2017 року його президентство супроводжувалося численними звільненнями підлеглих, міжвідомчими конфліктами і суперечками. Його перший рік перебування на посаді президента США також позначився початком великого розслідування про можливе втручання Росії у виборчий процес і зв’язки самого Трампа і його команди з Москвою. Схвалення дій Трампа за рік серед американців також било рекордні мінімуми з-поміж усіх президентів.


your ad here

A new political dawn in Zimbabwe has sparked talk among farmers of land reform and the return of some whites who lost their land and livelihoods to President Robert Mugabe during a 37-year rule that drove the economy to collapse.

Mugabe, 93, resigned in November after the army and his ZANU-PF party turned against him, prompting optimism among some of the thousands of white farmers ousted in the early 2000s on the grounds of redressing imbalances from the colonial era.

For colonialists seized some of the best agricultural land that remained in the hands of white farmers after independence in 1980 leaving many blacks effectively landless and making land ownership one of Zimbabwe’s most sensitive political topics.

Now some white landowners hope the post-Mugabe regime may address the land issue, either through compensation or returning land, and try to resuscitate a once vibrant agricultural sector boosting an economy once seen as one of Africa’s great hopes.

“We are convinced positive signals will come quickly in terms of property rights,” Ben Purcel Gilpin, director of the Commercial Farmers Union (CFU), which represents white and black farmers, told the Thomson Reuters Foundation. “It would send a good signal to people outside Zimbabwe.” 

New president and long-time Mugabe ally, Emmerson Mnangagwa, has promised a raft of changes since he took office, including a return to the rule of law and respect for property rights.

Land ownership has been a key issue for decades in Zimbabwe dating back to British colonial rule in what was then Rhodesia.

At independence, white farmers owned more than 70 percent of the most fertile land and generated 80 percent of the country’s agricultural output, according to academics.

Reforms began after independence with a “willing buyer, willing seller” system aimed at redistributing land to poor black subsistence farmers. In the 1990s, compulsory acquisition of land began with some funding provided by Britain.

But for many Zimbabweans change was too slow and Mugabe approved radical land reforms that encouraged occupation of some 4,000 white-owned farms. Land went to his supporters with no knowledge of farming and thousands of white farmers fled.

The violent farm seizures saw Zimbabwe forfeit its status as the bread basket of Africa and led to a collapse of many industries that depended on agriculture. Among those were paper mills, textile firms, leather tanners and clothing companies.

As a result the country failed to generate foreign currency, resulting in the central bank printing money which led to unprecedented levels of hyper-inflation and high unemployment.

New start

Now some white farmers are starting to reclaim their land.

“White commercial farmers, like all other Zimbabweans, could apply for land from the Government and join the queue or go into joint ventures,” Mnangagwa told a former white commercial farmer during a recent visit to Namibia.

The CFU’s Gilpin – who quit farming and moved to Harare after his farm was compulsorily acquired by the government in 2005 – said sound policies from the new team could win support and help the economy.

He said compensation rather than putting people back into their properties might be the best route as many farmers are now too old to farm, some had died and others migrated.

The current situation – where resettled farmers had 99-year leases – was also untenable as the leases were not accepted by banks as collateral against borrowing.

Gilpin said this effectively made the land dead capital, as banks could not sell if farmers failed to pay back loans, so the government should instead offer farmers freehold titles.

Property rights expert Lloyd Mhishi, a senior partner in the law firm Mhishi Nkomo Legal Practice, said although Mnangagwa spoke about compensating farmers whose land was expropriated, he did not give specifics and title deeds of the former white farmers had no legal force after repossession.

Political way out

“As far as the law of the country is concerned, the title deeds that the former white commercial farmers hold do not guarantee them title,” Mhishi said in an interview.

But the lawyer said there were positive signs that the new administration realised land was a vital cog in the economy.

“I see there will be an attempt to make land useful, productive,” he said. “The land tenure side needs to be addressed to make land useful.”

Independent economist John Robertson, a former Advisor to the Reserve Bank of Zimbabwe, said, however, that any idea of compensation should be dropped and former white commercial farmers should get back to their land and resume work.

“I’d rather see them get back their land and start farming again than paid out and emigrating. We need their skills. If people who oppose that idea could be just successful, where have they been for the past 20 years?” he said.


your ad here

A new political dawn in Zimbabwe has sparked talk among farmers of land reform and the return of some whites who lost their land and livelihoods to President Robert Mugabe during a 37-year rule that drove the economy to collapse.

Mugabe, 93, resigned in November after the army and his ZANU-PF party turned against him, prompting optimism among some of the thousands of white farmers ousted in the early 2000s on the grounds of redressing imbalances from the colonial era.

For colonialists seized some of the best agricultural land that remained in the hands of white farmers after independence in 1980 leaving many blacks effectively landless and making land ownership one of Zimbabwe’s most sensitive political topics.

Now some white landowners hope the post-Mugabe regime may address the land issue, either through compensation or returning land, and try to resuscitate a once vibrant agricultural sector boosting an economy once seen as one of Africa’s great hopes.

“We are convinced positive signals will come quickly in terms of property rights,” Ben Purcel Gilpin, director of the Commercial Farmers Union (CFU), which represents white and black farmers, told the Thomson Reuters Foundation. “It would send a good signal to people outside Zimbabwe.” 

New president and long-time Mugabe ally, Emmerson Mnangagwa, has promised a raft of changes since he took office, including a return to the rule of law and respect for property rights.

Land ownership has been a key issue for decades in Zimbabwe dating back to British colonial rule in what was then Rhodesia.

At independence, white farmers owned more than 70 percent of the most fertile land and generated 80 percent of the country’s agricultural output, according to academics.

Reforms began after independence with a “willing buyer, willing seller” system aimed at redistributing land to poor black subsistence farmers. In the 1990s, compulsory acquisition of land began with some funding provided by Britain.

But for many Zimbabweans change was too slow and Mugabe approved radical land reforms that encouraged occupation of some 4,000 white-owned farms. Land went to his supporters with no knowledge of farming and thousands of white farmers fled.

The violent farm seizures saw Zimbabwe forfeit its status as the bread basket of Africa and led to a collapse of many industries that depended on agriculture. Among those were paper mills, textile firms, leather tanners and clothing companies.

As a result the country failed to generate foreign currency, resulting in the central bank printing money which led to unprecedented levels of hyper-inflation and high unemployment.

New start

Now some white farmers are starting to reclaim their land.

“White commercial farmers, like all other Zimbabweans, could apply for land from the Government and join the queue or go into joint ventures,” Mnangagwa told a former white commercial farmer during a recent visit to Namibia.

The CFU’s Gilpin – who quit farming and moved to Harare after his farm was compulsorily acquired by the government in 2005 – said sound policies from the new team could win support and help the economy.

He said compensation rather than putting people back into their properties might be the best route as many farmers are now too old to farm, some had died and others migrated.

The current situation – where resettled farmers had 99-year leases – was also untenable as the leases were not accepted by banks as collateral against borrowing.

Gilpin said this effectively made the land dead capital, as banks could not sell if farmers failed to pay back loans, so the government should instead offer farmers freehold titles.

Property rights expert Lloyd Mhishi, a senior partner in the law firm Mhishi Nkomo Legal Practice, said although Mnangagwa spoke about compensating farmers whose land was expropriated, he did not give specifics and title deeds of the former white farmers had no legal force after repossession.

Political way out

“As far as the law of the country is concerned, the title deeds that the former white commercial farmers hold do not guarantee them title,” Mhishi said in an interview.

But the lawyer said there were positive signs that the new administration realised land was a vital cog in the economy.

“I see there will be an attempt to make land useful, productive,” he said. “The land tenure side needs to be addressed to make land useful.”

Independent economist John Robertson, a former Advisor to the Reserve Bank of Zimbabwe, said, however, that any idea of compensation should be dropped and former white commercial farmers should get back to their land and resume work.

“I’d rather see them get back their land and start farming again than paid out and emigrating. We need their skills. If people who oppose that idea could be just successful, where have they been for the past 20 years?” he said.


your ad here