Home /
Archive for: August 2018 - DIGEST UKRAINE

Monthly Archives: August 2018

Угруповання «ДНР» оголосило про перенесення початку навчального року на контрольованих бойовиками територіях через убивство їхнього ватажка Олександра Захарченка.

Замість понеділка, 3 вересня, діти підуть до шкіл у вівторок, 4 вересня.

Похорон Захарченка бойовики організовують 2 вересня.

Читайте також: У Донецьку після вбивства Захарченка масово затримують людей – Денісова

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»).


your ad here

Російський голова окупованого Криму Сергій Аксьонов заявив 31 серпня, що ситуація із забрудненням в Армянську може мати «якийсь відкладений ефект». Про це він написав у Facebook, коментуючи свій приїзд на північ Криму.

«Усі служби заявляють, що в повітрі шкідливих речовин для здоров’я і для життя немає, однак ситуація непроста: видно, що окислення і корозія металевих предметів є. Навіть якщо немає прямих звернень до медичних установ великої кількості громадян, ця ситуація може мати якийсь відкладений ефект», – визнав Аксьонов.

Він уточнив, що місцеві жителі нарікають, що всі металеві предмети окислюються і чорніють, а з боку кіслотонакопичувача періодично з’являється специфічний запах. У деяких жителів виникає алергічна реакція.

Однак Аксьонов вважає, що зупиняти виробництво на заводі «сенсу немає». Також, за його словами, побоювання щодо проведення Дня знань в освітніх установах Армянська і Красноперекопська немає.

Також читайте: Винні спека і посуха – влада окупованого Криму про викиди в Армянську

У ніч із 23 на 24 серпня в місті Армянськ на півночі окупованого півострова стався викид невідомої речовини. Користувачі соцмереж писали, що на дахах будинків і на листі дерев з’явився жовтий наліт, а в населеному пункті кілька днів стоїть запах кислоти.

27 серпня російська влада Армянська повідомила, що готує запит керівництву заводу «Кримський титан» з приводу викидів в атмосферу. 28 серпня російський голова окупованого Криму Сергій Аксьонов написав, що ситуація в Армянську «виходить за межі норми».

Завод «Кримський титан» розпочав роботу ще в 1971 році, а на початку 2000-х перейшов під контроль компанії Groгp DF Дмитра Фірташа. Головним напрямком підприємства є виробництво діоксиду титану – речовини, що використовується в лакофарбовій, гумотехнічній промисловості, при виробництві пластмас і в багатьох інших галузях.

За даними міністерства з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, завод «Кримський титан» становить екологічну загрозу для Херсонської області.


your ad here

У Донецьку після вбивства ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка відбуваються масові затримання людей, повідомила ввечері 31 серпня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова з посиланням на свого представника в Донецькій та Луганській областях Павла Лисянського.

«Зараз на території окремих районів Донецької області, після вибуху в Донецьку, активісти й місцеві джерела повідомляють, що спецслужби незаконних збройних формувань «ДНР» масово затримують людей просто на вулицях, за останні півтори години надійшло вісім повідомлень. Арешти відбуваються по всьому місту, затримання вже були на бульварі Пушкіна, вулиці Артема, Комсомольському проспекті, площі Леніна, районі Драматичного театру, проспекті Гурова, Університетській», – ідеться в повідомленні представника українського омбудсмена.

Він просить людей, чиї родичі й близькі були затримані, повідомляти про це за телефонами 0968688502; 0993178502.

В угрупованні «ДНР» підтвердили оголошення плану «Перехоплення» на всій контрольованій бойовиками території. Про це повідомляє просепаратистський сайт «Донецкое агентство новостей» із посиланням на речника бойовиків Едуарда Басуріна.

У центрі Донецька 31 серпня близько 17:30 пролунав вибух, унаслідок якого був смертельно поранений ватажок угруповання «ДНР» Олександр Захарченко.

Читайте також: «Його використали і прибрали»: що означає вбивство Захарченка?

Це вже не перший ватажок проросійських сил на Донбасі, який помирає насильницькою смертю. Раніше в такий спосіб у Донецьку загинули Арсеній Павлов («Моторола») та Михайло Толстих («Гіві»).


your ad here

Міністри закордонних справ країн-членів Європейського союзу приєдналися до Німеччини і висловили занепокоєння з приводу можливого обміну територіями між Сербією і Косовом. Вони попередили, що це може знову розпалити давні міжнаціональні конфлікти.

Міністр закордонних справ Австрії Карін Кнайсль перед засіданням свого уряду у Відні заявила: «Не хочу читати лекції, але зміни кордонів завжди тягнули за собою нові проблеми».

Чільний дипломат Люксембургу Жан Ассельборн повторив схожі думки і додав: «Хочу застерегти від розрізання цілого на шматки». «Це може мати дуже … негативні наслідки для інших країн регіону. Треба бути дуже обачними», – додав він.

Голова МЗС Німеччини Гайко Маас, який прибув із візитом до Відня, попередив, що територіальні зміни «можуть знову розкрити надто багато старих ран у населення». За його словами, «наразі ми дуже скептично до цього ставимося».

Канцлер Німеччини Анґела Меркель іще 14 серпня застерігала від будь-яких змін кордонів, наполягаючи, що територіальна цілісність країн Західних Балкан – це «святая святих».

Європейський союз виступає посередником у переговорах між Белградом і Приштиною про залагодження відносин після одностороннього самопроголошення незалежності Косовом 2008 року. В адміністративних межах сербського автономного краю Косово і Метохія, який проголосив себе Республікою Косово, більшість населення складають місцеві албанці за національністю, але є і досить великі території, заселені сербами. Натомість усередині решти Сербії так само є території з албанським за національністю населенням.

У серпні чільні посадовці Сербії і Косова виступили з суперечливою думкою про територіальний обмін зі зміною кордонів, які мали б точніше відобразити межі проживання населення за національним складом. Зокрема, президент Косова Хашим Тачі запропонував «корекцію кордонів», за якою до складу Косова ввійшла б Прешевська долина на півдні Сербії з переважно албанським за національністю населенням. У відповідь лунали пропозиції передати Сербії регіон Митровиця на півночі Косова, де значна більшість мешканців – серби за національністю.

Такі пропозиції викликали неоднозначну реакцію навіть серед косовського і сербського керівництва. Зокрема, прем’єр-міністр Косова Рамуш Харадінай відкинув 31 серпня пропозицію Хашима Тачі й заявив, що будь-яка зміна кордонів принесе «нові трагедії на Балкани».

Але і на Заході почали лунати голоси на підтримку ідеї обміну територіями.

У США радник Білого дому з національної безпеки Джон Болтон іще 24 серпня заявляв, що Вашингтон не буде виступати проти територіального обміну за умови, що Приштина і Белград дійдуть до взаємно прийнятного вирішення.

А міністр закордонних справ Бельгії Дідьє Рейндерс уже 31 серпня сказав, перебуваючи теж у Відні, що питання про будь-які зміни мають вирішити самі Сербія і Косово. «Європейський союз не має вказувати їм, що має бути в їхній домовленості. Ми маємо бути понад їхніми дискусіями», – сказав він.

У Сербії міністр закордонних справ Івиця Дачич заявив тільки, що його країна віддана пошукові компромісу з питань, що розділяють сусідів, але, додав він, «ми ще не певні, коли це має статися».

Президенти Сербії і Косова мають знову зустрітися у Брюсселі 7 вересня в намаганні подолати розбіжності і досягти повного примирення. Саме це ЄС висуває як передумову для майбутнього членства і Сербії, і Косова.


your ad here

Coca-Cola is hoping for a caffeine-fueled boost with the acquisition of British coffee chain Costa.

Costa is Britain’s biggest coffee company, with over 2,400 coffee shops in the U.K. and another 1,400 in more than 30 countries, including around 460 in China, its second-biggest market. Coca-Cola said Friday it will buy the Costa brand from Whitbread for 3.9 billion pounds ($5.1 billion) in cash.

The deal, expected to close in the first half of 2019, comes on the heels of Coca-Cola’s announcement earlier in August that it was buying a minority ownership stake in sports drink maker BodyArmor for an undisclosed amount. Coca-Cola’s other investments in recent years have included milk that is strained to have more protein and a push into sparkling water.

The move is Coca-Cola’s latest diversification as health-conscious consumers, at least in America, move away from traditional soda.

Rival PepsiCo, meanwhile, recently bought carbonated drink maker SodaStream, which produces machines that allow people to make fizzy drinks in their own homes.

Coca-Cola already owns the Georgia and Gold Peak coffee brands, which make bottled and canned drinks, but the purchase of Costa could allow it to compete with brands like Starbucks.

Coffee is growing by 6 percent a year, making it one of the fastest-growing beverage categories in the world, said James Quincey, Coca-Cola president & CEO.

“Hot beverages is one of the few remaining segments of the total beverage landscape where Coca-Cola does not have a global brand,” he said.

Coca-Cola has over 500 brands in its stable including Fanta, innocent smoothies and Powerade sports drinks. In 2017, it generated operating income of $9.7 billion on revenues of $35.4 billion.

Without being specific about expansion plans, Quincey said in a video posted on Coca-Cola’s website that the company would “over time” look to take Costa “to more people in more places.”

Costa doesn’t currently have a presence in North or South America, but Quincey indicated that one potential early expansion route would be to use Costa’s vending operation and grow the company’s ready-to-drink products. In addition to its shops, Costa has self-serve coffee machines in grocery stores and gas stations.

Whitbread bought Costa for 19 million pounds in 1995, when it had just 39 shops. In recent years, Whitbread has invested heavily in Costa’s expansion overseas, but had been looking to siphon off the business to generate funds for the expansion and for its other business, the budget hotel chain Premier Inn.

Then Coca-Cola got in touch with what Whitbread said was a “highly compelling” offer. The Whitbread board unanimously backed the deal.

Whitbread will use a “significant majority” of the net cash proceeds — around 3.8 billion pounds after taking into account such things as transaction costs — returning cash to shareholders. Some will be used to pay down debt and to make a contribution to the pension fund.

Doing so, Whitbread said, would “provide headroom” to further expand the Premier Inn budget hotel chain in Britain and Germany.

Whitbread’s share price soared 17 percent in early afternoon trading in London.

Nicholas Hyett, equity analyst at London-based stockbrokers Hargreaves Lansdown, said Costa will get “lots of care and attention” from Coca-Cola.

“Its global reach should turbo-charge growth in the years to come, and hot drinks are one of the few areas of the wider beverages sector where the soft drinks giant doesn’t have a killer brand,” he said.


your ad here

На суді у США визнав себе винним за звинуваченням у нереєстрації як іноземний агент іще один соратник раніше звинуваченого політтехнолога Пола Манафорта, Сам’юел Паттен, який працював на партію «Опозиційний блок» із України.

За повідомленнями преси з федерального суду округу Колумбія (місто Вашингтон), Паттен також погодився співпрацювати з обвинуваченням.

Раніше 31 серпня прокурор округу Колумбія оголосив Паттенові кримінальне обвинувачення в тому, що той у 2014–2018 роках працював за дорученням «Опозиційного блоку», але не розкрив цю свою роботу урядові США, як вимагає законодавство.

Радіо Свобода зверталося до Сам’юела Паттена з проханням про інтерв’ю, але він відповів відмовою.

Обвинувачення висунули поза рамками широкого розслідування, яке веде спеціальний прокурор Роберт Мюллер у справі про втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року. Те розслідування привело, зокрема, до обвинувачення Пола Манафорта, який також був головою виборчої кампанії нинішнього президента США Дональда Трампа. Федеральне журі присяжних у штаті Вірджинія визнало Манафорта винним у податкових і банківських шахрайствах, пов’язаних із його роботою в 2010–2014 роках на попередницю «Опозиційного блоку»– українську Партію регіонів і тодішнього президента України Віктора Януковича, а після втечі Януковича і переформатування Партії регіонів – і на «Опоблок».

У вересні на Манафорта чекає ще один судовий розгляд у Вашингтоні у справі про змову з метою обманути американську державу, вплив на свідків і нереєстрацію іноземним агентом, теж у рамках розслідування Мюллера. Ці обвинувачення теж пов’язані з роботою Манафорта на Партію регіонів, а потім на «Опозиційний блок».

Мюллер також висував обвинувачення у впливі на свідків проти Костянтина Килимника, який був головним представником Пола Манафорта в Україні. У судових документах, оприлюднених у справі Паттена 31 серпня, Килимник не згадується прямо на ім’я, але згаданий там громадянин Росії «Іноземець А», з яким співпрацював Паттен, схоже, позначає саме Килимника.

За цими документами, Паттен та «Іноземець А» відкрили у США компанію, яка отримала понад 1 мільйон доларів за роботу на користь «Опозиційного блоку».

Паттен протягом багатьох років працював на користь кількох політичних партій із України.

Від 2001 до 2004 року він очолював московське відділення американського Міжнародного республіканського інституту, в якому працював і Килимник, доки його не звільнили 2005 року – коли посадовці установи дізналися, що той також працює і на пов’язаного з Кремлем російського олігарха Олега Дерипаску.

Розслідування Мюллера призвело до висунення обвинувачень уже 32 особам. Серед них також перший радник Трампа з національної безпеки Майкл Флінн, давній особистий адвокат Трампа Майкл Коен, який визнав свою вину.


your ad here

Ports and ground terminals in nearly every state handle goods that are now or will likely soon be covered by import tariffs. Port executives worry that this could mean a slowdown in shipping that would have ripple effects on truckers and others whose jobs depend on trade.

The Associated Press analyzed government data and found that from the West Coast to the Great Lakes and the Gulf of Mexico, at least 10 percent of imports at many ports could face new tariffs if President Donald Trump’s proposals take full effect.

Since March, the U.S. has applied new tariffs of up to 25 percent on nearly $85 billion worth of steel and aluminum and various Chinese products, mostly goods used in manufacturing.

Trump said in a recent tweet, “Tariffs are working big time.” He has argued that the tariffs will help protect American workers and force U.S. trading partners to change rules that the president insists are unfair to the United States.

In New Orleans, port officials say a tariff-related drop in shipments is real, not merely a forecast. Steel imports there have declined more than 25 percent from a year ago, according to the port’s chief commercial officer, Robert Landry.

The port is scouting for other commodities it can import. But expectations appear to be low.

“In our business, steel is the ideal commodity,” Landry said. “It’s big, it’s heavy, we charge by the ton so it pays well. You never find anything that pays as well as steel does.”

The port of Milwaukee imports steel from Europe and ships out agricultural products from the Midwest. Steel imports haven’t dropped yet because they are under long-term contracts, said the port director, Adam Schlicht. But there has been “an almost immediate halt” in outbound shipments of corn because of retaliatory duties imposed by the European Union on American products.

Much of the corn, he said, “is just staying in silos. They are filled to the brim.”

Many other ports have been humming along and even enjoyed an unexpected bump in imports during June and July as U.S. businesses moved up orders to ship before the new tariffs took effect. That started with manufacturing goods and is now spreading to retail items for back-to-school and Christmas.

“Some of my retail customers are forward-shipping the best they can to offset proposed tariffs,” says Peter Schneider, executive vice president of T.G.S. Transportation, a trucking company in Fresno, California.

Port officials were encouraged by this week’s announcement that the United States and Mexico had reached a preliminary agreement to replace the North American Free Trade Agreement, hoping it might lead to reduced trade barriers. Canada’s participation in any new deal to replace NAFTA, though, remains a major question mark.

The port officials continue to worry, though, that Trump will make good on a plan to expand tariffs to an additional $200 billion in Chinese imports — a list that includes fish and other foods, furniture, carpets, tires, rain jackets and hundreds of additional items. Tariffs would make those items costlier in the United States. And if Americans buy fewer of those goods, it would likely lead to fewer container ships steaming into U.S. ports.

The impact will be felt keenly at West Coast ports like Los Angeles and Long Beach.

Los Angeles Mayor Eric Garcetti, relying on information from his port officials, said his port — the biggest in the United States — could suffer a 20 percent drop in volume if the additional $200 billion in tariffs are imposed against Chinese goods.

Jock O’Connell, an economist in California who studies trade, said he doubts a downturn would be so severe — that would match the slump that accompanied the global recession of 2008 — “but we will see a definite impact.”

Here are some of the key findings from the AP analysis:

–  U.S. tariffs will cover goods that are imported at more than 250 seaports, airports and ground terminals in 48 states.

  • At 18 of 43 customs districts — including those representing ports around Los Angeles, San Francisco, New Orleans and Houston — at least 10 percent of their total import value could be covered by new tariffs if all Trump’s proposals take effect.

  • Retaliatory duties by China and other countries cover $27 billion in U.S. exports.

Eugene Seroka, executive director of the Los Angeles port, worries that “if tariffs make it too expensive to import, there will be an impact on jobs.”

Seroka and others don’t expect layoffs on the docks. Union longshoremen — whose average pay last year on the West Coast was $163,000, according to the Pacific Maritime Association, which negotiates for the ports — often have contract provisions ensuring that they are paid even if there’s no work. And there are fewer of them than there were a few decades ago because the advent of shipping containers has reduced the need for people on the docks.

Dwayne Boudreaux, an International Longshoremen’s Association official in Louisiana, said, though, that his stevedores are handling about 10 percent less steel from Japan because of the new tariffs.

“We don’t think it’s going to [get] worse,” he said. But, he added, “who knows — that could change from the next press conference.”

The impact might be greater on truck drivers and warehouse workers. Fewer will be needed, according to O’Connell.

Many drivers who deliver shipping containers from the dock to warehouses are independents contracted by trucking companies, and they don’t get paid if there is nothing to haul. Some might leave the profession, said Weston LaBar, CEO of the Harbor Trucking Association in Long Beach, California.

“It’s hard to retain drivers,” he said. “If we don’t have work for those drivers, we’re worried they will leave for some other segment of the trucking business or go into another business, like construction.”

Less shipping means less revenue for the ports — something that could limit their ability to pay for expansion and improvement projects, according to Kurt Nagle, president of the American Association of Port Authorities. He said U.S. ports are in the midst of a planned $155 billion in infrastructure spending from 2016 through 2020.

The current trade war was foreshadowed in January by steep U.S. tariffs on imported solar panels and washing machines. It exploded with the U.S. tariffs of 25 percent on imported steel and 10 percent on aluminum. Then came two rounds of duties targeting about $50 billion in imports from China — punishment against that country for pressuring U.S. companies to transfer technology and intellectual property to Chinese companies.

Along the way, China, the European Union, Turkey, Canada and Mexico imposed retaliatory duties on U.S. goods including farm products and Harley-Davidson motorcycles.

This week, the U.S. Trade Representative’s office finished six days of hearings on a plan to hit another $200 billion in Chinese imports with 10 percent duties. Trump has said that if China continues to retaliate he could eventually add tariffs on $450 billion in Chinese goods, nearly 90 percent of that country’s 2017 exports to the U.S.

Trade wars are usually temporary. President George W. Bush abandoned his steel tariffs after less than two years.

Milwaukee’s port director worries, however, that damage from the current trade dispute could linger. Canada is increasing corn exports to Europe, and Brazil is trying to pick up the slack in soybean exports to China.

“Others are already picking up that business,” Schlicht said.


your ad here

У Кремлі кажуть, що президент Росії Володимир Путін може провести переговори з президентом США Дональдом Трампом на трьох самітах до кінця цього року.

Речник Путіна Дмитро Пєсков в інтерв’ю, опублікованому 31 серпня в газеті «Известия», сказав, що переговори між двома лідерами можливі під час майбутніх міжнародних подій у Сінгапурі, Франції та Аргентині.

За словами Пєскова, Кремль прагне провести такі переговори, але «все залежить від взаємності».

11 листопада керівники всіх країн, що брали участь у Першій світовій війні, збираються у Франції на відзначення сторіччя закінчення того конфлікту.

Очікується, що Путін і Трамп також візьмуть участь у саміті Східної Азії в Сінгапурі, який триватиме з 11 по 15 листопада, а також у дводенному саміті G20 в Буенос-Айресі, Аргентина, який починається 30 листопада.

Президенти Путін і Трамп провели двосторонню зустріч 16 липня в Гельсінкі. Обидва високо оцінили дискусію як продуктивну та успішну.

Трамп, який під час його президентської кампанії та його президентства послідовно каже, що він прагне до покращення відносин з Росією та зокрема з Путіним, зіткнувся з різкою критикою з боку американських законодавців, включаючи ключових республіканців, які засудили його виступ на спільній прес-конференції з Путіним після їхньої Гельсінської зустрічі.

Трамп, як видається, вірить запевненням Путіна, що Росія не втручалася в президентські вибори у США в 2016 році або планує діяти аналогічно в майбутньому, незважаючи на висновки американських спецслужб, правоохоронних органів та комітетів Конгресу про те, що Москва втрутилася у вибори 2016 року шляхом зламу електронної пошти та маніпулювання громадською думкою.

Багато критиків також скаржилися на те, що не було протоколу домовленостей, якщо такі були досягнуті, під час зустрічі Трампа і Путіна віч-на-віч. На цих переговорах були присутні лише перекладачі, а жоден з лідерів не розкрив подробиць розмови.


your ad here

Контрольний пункт в’їзду-виїзду «Новотроїцьке», який закривали через пожежі і детонацію мін, відновив роботу з 06:00 години 31 серпня, інформує прес-центр штабу Операції об’єднаних сил (ООС).

Повідомляється, що відповідне рішення ухвалив командувач ООС генерал-лейтенант Сергій Наєв у зв’язку с покращенням безпекової ситуації в районі КПВВ «Новотроїцьке».

«Наразі вогонь на полях поблизу КрП «Березове 1» і КрП «Березове 2» спільними діями ДСНС, пожежних розрахунків підрозділів ЗС України та прикордонників зі складу об’єднаних сил загасили повністю», – йдеться у повідомленні.

Контрольний пункт в’їзду-виїзду «Новотроїцьке» (Волноваський район Донецької області) припинив роботу 29 серпня близько 16:00 у зв’язку із загорянням степу поблизу контрольних постів «Березове 1» та «Березове 2». Від вогню детонували мінно-вибухові загородження та нерозірвані боєприпаси. 


your ad here

На Донбасі підтримувані Росією бойовики 12 разів відкривали вогонь упродовж доби 30 серпня, повідомили у штабі Операції об’єднаних сил.

За цими даними, важке озброєння, заборонене Мінськими домовленостями, бойовики не застосовували. Стріляли із гранатометів, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї поблизу населених пунктів Кримське, Новотошківське, Луганське, Майорське, Шуми, Піски, Павлопіль, Лебединське та Водяне.

Від початку доби 31 серпня у штабі вже зафіксували один обстріл позицій українських військ поблизу Гнутового.

Втрат серед особового складу немає, зазначили військові.

У штабі додали, що противник помітно зменшив кількість обстрілів, хоча й не припинив їх на час «шкільного» перемир’я повністю. Військові стверджують, що підрозділи Об’єднаних сил дотримуються взятих на себе зобов’язань щодо припинення вогню.

В угрупованні «ЛНР» повідомляють про один випадок порушення режиму тиші з боку ЗСУ.

В угрупованні «ДНР» повідомили, що учора вибухову травму отримала мешканка села Комінтернове Новоазовського району і звинувачують в цьому обстрілі українських військових.

Читайте також: Сепаратистам «злили» дані про журналістів на фронті: хто винен і що робити?

Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі домовилася про чергове перемир’я, починаючи з півночі 29 серпня. Рішення ухвалили у зв’язку з початком навчального року. Однак в перші ж години ОБСЄ зафіксувала порушення домовленостей.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.


your ad here

Top NAFTA negotiators from Canada and the United States increased the pace of their negotiations Thursday to resolve final differences to meet a Friday deadline, with their Mexican counterpart on standby to rejoin the talks soon.

Despite some contentious issues still on the table, the increasingly positive tone contrasted with U.S. President Donald Trump’s harsh criticism of Canada in recent weeks, raising hopes that the year-long talks on the North American Free Trade Agreement will conclude soon with a trilateral deal.

“Canada’s going to make a deal at some point. It may be by Friday or it may be within a period of time,” U.S. President Donald Trump told Bloomberg Television. “I think we’re close to a deal.”

Trilateral talks were already underway at the technical level and Mexican Economy Minister Ildefonso Guajardo was expected to soon rejoin talks with U.S. Trade Representative Robert Lighthizer and Canadian Foreign Minister Chrystia Freeland, possibly later on Thursday, people familiar with the process said.

Trump said in a Bloomberg interview: “Canada’s going to make a deal at some point. It may be by Friday or it may be within a period of time,” Trump said. “I think we’re close to a deal.”

Negotiations entered a crucial phase this week after the United States and Mexico announced a bilateral deal on Monday, paving the way for Canada to rejoin talks to modernize the 24-year-old accord that underpins over $1 trillion in annual trade.

The NAFTA deal that is taking shape would likely strengthen North America as a manufacturing base by making it more costly for automakers to import a large share of vehicle parts from outside the region. The automotive content provisions, the most contentious topic, could accelerate a shift of parts-making away from China.

A new chapter governing the digital economy, along with stronger intellectual property, labor and environmental standards could also work to the benefit of U.S. companies, helping Trump to fulfill his campaign promise of creating more American jobs.

Trump has set a Friday deadline for the three countries to reach an agreement, which would allow Mexican President Enrique Pena Nieto to sign it before he leaves office at the end of November. Under U.S. law, Trump must wait 90 days before signing the pact.

The U.S. president has warned he could try to proceed with a deal with Mexico alone and levy tariffs on Canadian-made cars if Ottawa does not come on board, although U.S. lawmakers have said ratifying a bilateral deal would not be easy.

Dairy, dispute settlement

One sticking point for Canada is the U.S. effort to dump the Chapter 19 dispute-resolution mechanism that hinders the United States from pursuing anti-dumping and anti-subsidy cases. Lighthizer said on Monday that Mexico had agreed to eliminate the mechanism.

Trump also wants a NAFTA deal that eliminates dairy tariffs of up to 300 percent that he argues are hurting U.S. farmers, an important political base for Republicans.

But any concessions to Washington by Ottawa is likely to upset Canadian dairy farmers, who have an outsized influence in Canadian politics, with their concentration in the provinces of Ontario and Quebec.

 “Ultimately, we’ve got huge issues that are still to be resolved,” said Jerry Dias, head of Canada’s influential Unifor labor union. “Either we’re going to be trading partners or we’re going to fight.”


your ad here

Argentina’s Central Bank on Thursday increased its benchmark interest rate to 60 percent — the world’s highest — in an effort to halt a sharp slide in the value of the peso, which plunged to a record low.

The peso fell more than 13 percent against the dollar, closing at an all-time low of 39.2 per greenback, after slipping about 7 percent the day before.

The Central Bank said in a statement that it was hiking its benchmark interest rate by 15 percentage points to 60 percent in response to the currency problems and the risk of greater impact on local inflation, which is already running at about 30 percent a year.

The tumult in the exchange market came a day after President Mauricio Macri said he was asking for an early release of some International Monetary Fund money under an $50 billion backup financing arrangement approved earlier.

Some experts said the announcement, combined with the interest rate hike, had the unintended effect of fueling the crisis of confidence.

“I think today’s interest hike announcement will do nothing but leave investors even more jittery,” said Monica de Bolle, senior fellow at the Peterson Institute for International Economics.

“I’m finding it difficult to understand why, after yesterday’s announcement about front-loading more of the IMF funding, the government thought the hike was warranted,” she said. “Hyperactivity starts to look like desperation.”

Macri has struggled to calm markets and bring confidence to Argentines who continue to lose purchasing power. Many are frustrated with layoffs, higher utility rates and a rise in poverty levels.

Many also have bad memories of the IMF and blame its free-market economic policies for contributing to the country’s worst crisis in 2001-02, when one of every five Argentines went unemployed and millions fell into poverty.

Seeing journalists filming screens showing the exchange rates in downtown Buenos Aires, Ruben Montiel, 55, burst out: “Macri is an embarrassment!”

“You can’t live like this. The prices of everything go up on a daily basis,” he said. “There’s no work, utility rates have gone through the roof … people are sleeping on the streets.”

Macri, a pro-business conservative who came into office in 2015, had promised to trim Argentina’s fiscal deficit, reduce poverty and curb inflation. He cut red tape and tried to reduce the government’s budget deficit by ordering layoffs and cutting utility subsidies, but it triggered labor unrest.

Then in December, officials announced a rise in the inflation target, which caused investors to begin doubting Macri’s commitment to taming price rises.

Meanwhile, the peso slumped against the dollar as rising U.S. interest rates lured investors to pull greenbacks out of Argentina.

That caused jitters among Argentines, who have been used to stashing away dollars as a cushion since the 2001 crisis, when banks froze deposits and put up sheet-metal barricades as thousands of protesters unsuccessfully tried to withdraw their savings. Dozens died in protests and looting in December 2001 as the economy unraveled and Argentina eventually suffered a record $100 billion debt default.

“The government will need to shuffle its cabinet and strike deals with provincial governors for next year’s budget,” said Argentine economist Marcos Buscaglia. “In the short-term, the government just needs to stop this crisis.”


your ad here

President Donald Trump informed Congress on Thursday that he was canceling pay raises due in January for most civilian federal employees, citing budget constraints. But the workers still could see a slightly smaller boost in their pay under a proposal lawmakers are considering.

Trump said he was axing a 2.1 percent across-the-board raise for most workers as well as locality pay increases averaging 25.7 percent and costing $25 billion.

“We must maintain efforts to put our nation on a fiscally sustainable course,” said Trump, who last year signed a package of tax cuts that is forecast to expand the deficit by about $1.5 trillion over 10 years.

Trump cited the “significant” cost of employing federal workers as justification for denying the pay increases, and called for federal worker pay to be based on performance and structured toward recruiting, retaining and rewarding “high-performing” workers and “those with critical skill sets.”

His announcement came as the country heads into the Labor Day holiday weekend.

Democrats sound off

The Democratic Party immediately criticized the announcement, citing the tax cuts Trump signed into law last December. The law provided steep tax cuts for corporations and the wealthiest Americans, and more modest reductions for middle- and low-income individuals and families.

“Trump has delivered yet another slap in the face to American workers,” said Democratic National Committee Chairman Tom Perez.

Under the law, the 2.1 percent raise takes effect automatically unless the president and Congress act to change it. Congress is currently debating a proposal for a slightly lower, 1.9 percent across-the-board raise to be included in a government funding bill that would require Trump’s signature to keep most government functions operating past September.

Unions representing the 2 million-member federal workforce urged Congress to pass the 1.9 percent pay raise.

“President Trump’s plan to freeze wages for these patriotic workers next year ignores the fact that they are worse off today financially than they were at the start of the decade,” said J. David Cox, president of the American Federation of Government Employees, which represents 700,000 federal workers.

“They have already endured years of little to no increases and their paychecks cannot stretch any further as education, health care costs, gas and other goods continue to get more expensive,” added Tim Reardon, national president of the National Treasury Employees Union.

Cox said federal worker pay and benefits have been cut by more than $200 billion since 2011, and workers are currently earning 5 percent less than they did at the start of the decade.

Higher deficit estimates

In July, the Trump administration sharply revised upward its deficit estimates compared to the estimates in the budget proposal it sent Congress in February. The worsening deficit reflects the impact of the $1.5 trillion, 10-year tax cuts, as well as increased spending for the military and domestic programs that Congress approved earlier this year.

The administration’s July budget update projected a deficit of $890 million for the fiscal year that ends September 30, up from the February estimate of $873 billion. The $890 billion deficit projection represents a 34 percent increase from the $666 billion deficit the government recorded in 2017.

For 2019, the administration is projecting the deficit will again top $1 trillion and stay at that level for the next three years.

The only other period when the federal government ran deficits above $1 trillion was the four years from 2009 through 2012, when the government used tax cuts and increased spending to combat the 2008 fiscal crisis and the worst economic downturn since the 1930s.

Representative Gerry Connolly, a Virginia Democrat who represents many federal workers, blamed what he said was Trump’s mismanagement of the federal government.

“His tax bill exploded the deficit, and now he is trying to balance the budget,” Connolly said.


your ad here

U.S. President Donald Trump threatened in an interview with Bloomberg News on Thursday to withdraw from the World Trade Organization if “they don’t shape up,” in his latest criticism of the institution.

Such a move could undermine one of the foundations of the modern global trading system, which the United States was instrumental in creating.

“If they don’t shape up, I would withdraw from the WTO,”Trump said.

Trump has complained the United States is treated unfairly in global trade and has blamed the WTO for allowing that to happen. He has also warned he could take action against the global body, although he has not specified what form that could take.


your ad here

Іран дотримується основних обмежень, які на його ядерну програму накладає угода, укладена у 2015 році з шістьма світовими державами, звітує 30 серпня орган ООН, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) від 30 серпня.

Це другий квартальний звіт організації, опублікований після травневого оголошення президента США Дональда Трампа про вихід Вашингтона з угоди та поновлення санкції проти Тегерана.

Угода накладає обмеження щодо рівня, до якого Іран може збагатити уран, обмеження щодо обсягу збагаченого урану та інші.

Також на цю тему: Аятола Хаменеї погрожує виходом Ірану з ядерної угоди

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що угода все ще чинна, попри вихід із неї США. Він закликав своїх колег, які зустрілися у Відні 30 серпня, щоб обговорити політику ЄС щодо Ірану, зробити більше, щоб захистити Тегеран від санкцій США. Жан-Ів Ле Дріан закликав створити «постійні фінансові механізми, які дозволять Ірану продовжувати торгувати».


your ad here

Посол Канади в Україні Роман Ващук відвідав у лікарні в Києві виконувачку обов’язків керуючого справами Херсонської міської ради, активістку Катерину Гандзюк, розмовляв із нею та її батьком.

«З обнадійливого: медичне піклування й тверда воля Каті видужати. Не послам розслідувати, хто замовив (напад на активістку – ред.), для цього є численні правоохоронні органи. Таке варварське полювання на активістів – злочин проти гідності», – наголосив Ващук у мережі Twitter.

Катерину Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою 31 липня. За даними медиків, у неї опіки 40% шкіри й сильне пошкодження очей. Її літаком доставили на лікування до Києва й надали охорону.

Також на цю тему: Стан Гандзюк погіршився – активісти

Наразі під вартою перебувають четверо підозрюваних, ще одного відправили під домашній арешт. Крім того, суд арештовував першого затриманого в цій справі Миколу Новікова, однак 22 серпня в ГПУ повідомили, що провадження проти нього закрили «за відсутністю в його діях складу злочину». Правоохоронці заявили, що він не причетний до нападу.

3 серпня генеральний прокурор Юрій Луценко після спілкування з Гандзюк заявив, що розслідування справи передадуть Службі безпеки України.


your ad here

Урядові сили Сирії готують масштабний наступ на повстанців у провінції Ідліб. Про це 30 серпня після розмови з російським колегою Сергієм Лавровим у Москві заявив міністр закордонних справ Сирії Валід аль-Муалем.

За його словами, військові Сирії «пройдуть весь шлях» в Ідлібі», а «головною метою» майбутньої операції буде «Фронт «Ан-Нусра», який свого часу мав зв’язки з «Аль-Каїдою».

Провінція Ідліб – це остання з зон деескалації, яку утримують опозиційні Асаду угруповання.

Також на цю тему: Росія розпочне військові навчання в Середземному морі

В ООН та Держдепартаменті США побоюються гуманітарної катастрофи в Ідлібі в разі початку наступу, в зоні ризику перебувають сотні тисяч людей. Вашингтон також висловлював занепокоєння через загрозу застосування військами Асада хімічної зброї.


your ad here

Росія з 1 до 8 вересня проведе масштабні військові навчання в Середземному морі. Про це з посиланням на міністерство оборони країни повідомляють російські інформагенції. У маневрах візьмуть участь угруповання сил Військово-морського флоту і повітряно-космічних сил Росії – 25 бойових кораблів і 30 літаків.

Москва оголосила про військові навчання на тлі повідомлень про підготовку наступу підтримуваних Росією сил президента Сирії Башара Асада в провінції Ідліб. Це остання з зон деескалації, яку утримують опозиційні Асаду угруповання.

В ООН та Держдепартаменті США побоюються гуманітарної катастрофи в Ідлібі в разі початку наступу, в зоні ризику перебувають сотні тисяч людей. Вашингтон також висловлював занепокоєння через загрозу застосування військами Асада хімічної зброї.

Міжнародне співтовариство неодноразово звинувачувало Росію у відповідальності за атаки з використанням хімічної зброї в Сирії. Кремль всі звинувачення відкидав, називаючи ці атаки провокаціями.


your ad here

У громадській організації «Центрі протидії корупції» повідомили, що Солом’янський суд Києва повернув їхню скаргу на закриття «справи рюкзаків» у частині стосовно сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова і екс-заступника глави МВС Сергія Чеботаря.

«Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Вадим Сенін повернув ЦПК скаргу на закриття так званої справи «рюкзаків Авакова». Про це стало відомо з порталу «Судова влада». Тексту судового рішення, винесеного ще 22 серпня, активісти досі не отримали, з невідомих причин воно досі не оприлюднене в реєстрі судових рішень», – йдеться у повідомленні.

В організації наголошують, що ЦПК було заявником у цій справі, відповідно, мало право на оскарження її закриття.

«ЦПК обов’язково оскаржуватиме рішення суду в апеляційному порядку», – додав юрист ЦПК Віталій Цокур.

20 серпня у «Центрі протидії корупції» повідомляли, що подали скаргу до Солом’янського суду на рішення прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Василя Кричуна закрити кримінальне провадження у так званій «справі рюкзаків».

Національне антикорупційне бюро також направляло до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури скаргу на постанову прокурора Василя Кричуна про закриття кримінального провадження у «справі рюкзаків».

12 липня стало відомо, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила провадження у так званій «справі рюкзаків» щодо двох фігурантів – сина міністра внутрішніх справ Олександра Авакова й екс-заступника міністра Сергія Чеботаря через відсутність «прямих достатніх доказів», що ці особи «були обізнані з планом поставки саме неякісних рюкзаків».

Згідно з постановою, всю провину на себе взяв Володимир Литвин – представник фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків. Прокурори з цим погодились.

5 квітня НАБУ повідомило про завершення досудового розслідування у так званій «справі рюкзаків», одним із фігурантів якої є син міністра внутрішніх справ України Олександр Аваков.

НАБУ розслідує можливу розтрату державних коштів при закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для бійців у зоні бойових дій на сході України. У жовтні минулого року після обшуків у цій справі за підозрою в розтраті понад 14 мільйонів гривень затримали трьох людей: Сергія Чеботаря, представника фірми-переможця тендеру на постачання рюкзаків (Володимира Литвина) і ще одну «приватну особу», як назвали сина голови МВС Арсена Авакова, Олександра.

За даними НАБУ, в 2015 році ці особи були причетні до закупівлі коштом Міністерства внутрішніх справ рюкзаків за ціною, суттєво вищою від середньоринкової.

Олександр Аваков назвав цю справу політичною. МВС, до якого Олександр Аваков формально не має стосунку, назвало «політичними, а не юридично обґрунтованими» дії НАБУ, а міністр Арсен Аваков заявив, що його син непричетний до розтрати бюджетних коштів.


your ad here

Служба безпеки України заблокувала діяльність мережі інтернет-агітаторів, яких російські спецслужби залучили для підготовки до втручання в наступні вибори президента України, повідомила прес-служба СБУ.

«Російські спецслужби залучили до «співпраці» через комунікативні можливості інтернету мешканців міст Дніпро, Кривий Ріг та Нікополь, які є адміністраторами груп у соціальних мережах. Спецслужби РФ поставили задання із підготовки «плацдарму» для проведення заздалегідь запланованих заходів із впливу на хід проведення майбутніх виборів президента України через маніпулювання громадською думкою інтернет-користувачів», – заявили в СБУ.

За даними СБУ, серед завдань групи був пошук блогерів та активних дописувачів груп соціальних мереж, які за грошову винагороду мали публікувати надіслані з Росії політичні новини.

«Адміністратори також мали залучити «підставних» осіб для реєстрації інтернет-сайтів в українському сегменті доменних імен. За вказані дії росіяни пропонували грошову винагороду. Мешканець Дніпра мав ще й самостійно відшукати та замовити послуги із просування інтернет-ресурсів та контенту в ІТ-компаніях, розташованих у південно-східних регіонах України», – повідомляє прес-центр СБУ.

Згідно з інформацією Служби безпеки, російські спецслужби таким чином планували «приховати їхню причетність до поширення «фейкових» новин та популяризації окремих проросійських учасників виборчого процесу».

«Російські куратори також планували заходи для загострення суспільно-політичної ситуації напередодні та під час проведення виборів президента України. Для цього виконавці повинні були «перекручувати» новини для дискредитації органів державної влади і місцевого самоврядування та створити у соціальних мережах групи нібито патріотичного направлення», – заявили в СБУ.

Чергові президентські вибори в Україні мають відбутися 31 березня 2019 року.


your ad here