Home /
Archive for: November 2018 - DIGEST UKRAINE

Monthly Archives: November 2018

Чеська поліція заявила, що наразі їй не вдалося встановити контакт із сином керівника уряду Андреєм Бабішем-молодшим, який заявляв, що його вивезли до анексованого Росією Криму, щоб сховати від слідства у так званій справі «Гнізда лелеки».

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек заявив, що треба мати чіткий висновок фахівців про психічний стан здоров’я сина прем’єра. За словами міністра, «Бабіш-молоший сам вирішує, чи проходити обстеження чи ні».

Прем’єр Чехії Андрей Бабіш висловив сподівання, що поліція швидко  вивчить справу, щоб «ви (журналісти – ред.) не мусили повідомляти про це щодня». Він заперечує звинувачення.

14 листопада чеська поліція відновила розслідування про можливе викрадення сина чеського прем’єра під час його перебування в Україні. Разом з батьком він також є фігурантом справи «Гнізда лелеки» щодо можливих фінасових махінацій із коштами ЄС.

Радіо Свобода у співпраці Чеським Радіо з’ясувало, що лист про тиск Андрей Бабіш-молодший переслав правоохоронцям з квартири своєї подруги у Кривому Розі у січні цього року. У ньому він побоювався  обстеження під примусом.

Читайте також: «Кримська неволя» сина прем’єра Чехії. Український слід празької кризи (розслідування)

Андрей Бабіш прийшов до влади на чолі партії ANO, очоливши чеський уряд у 2017 році. За оцінкою «Форбс», він є другою найбагатшою людиною Чехії зі статками у 3,7 мільярди доларів. 23 листопада цього року Сенат Чехії не зібрав достатьої кількості голосів про відставку Бабіша після скандалу про кримську поїздку сина.


your ad here

Чеська поліція заявила, що наразі їй не вдалося встановити контакт із сином керівника уряду Андреєм Бабішем-молодшим, який заявляв, що його вивезли до анексованого Росією Криму, щоб сховати від слідства у так званій справі «Гнізда лелеки».

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек заявив, що треба мати чіткий висновок фахівців про психічний стан здоров’я сина прем’єра. За словами міністра, «Бабіш-молоший сам вирішує, чи проходити обстеження чи ні».

Прем’єр Чехії Андрей Бабіш висловив сподівання, що поліція швидко  вивчить справу, щоб «ви (журналісти – ред.) не мусили повідомляти про це щодня». Він заперечує звинувачення.

14 листопада чеська поліція відновила розслідування про можливе викрадення сина чеського прем’єра під час його перебування в Україні. Разом з батьком він також є фігурантом справи «Гнізда лелеки» щодо можливих фінасових махінацій із коштами ЄС.

Радіо Свобода у співпраці Чеським Радіо з’ясувало, що лист про тиск Андрей Бабіш-молодший переслав правоохоронцям з квартири своєї подруги у Кривому Розі у січні цього року. У ньому він побоювався  обстеження під примусом.

Читайте також: «Кримська неволя» сина прем’єра Чехії. Український слід празької кризи (розслідування)

Андрей Бабіш прийшов до влади на чолі партії ANO, очоливши чеський уряд у 2017 році. За оцінкою «Форбс», він є другою найбагатшою людиною Чехії зі статками у 3,7 мільярди доларів. 23 листопада цього року Сенат Чехії не зібрав достатьої кількості голосів про відставку Бабіша після скандалу про кримську поїздку сина.


your ad here

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляє про скупчення військової техніки на аеродромі «Бельбек» біля Севастополя в анексованому Росією Криму.

«Виявлено близько 24 одиниць літаків винищувальної авіації, серед яких 16 літаків СУ-27 різної модифікації, вісім літаків – МІГ-29, а також близько 150 одиниць спеціальної автомобільної та військової техніки», – заявили в МінТОТ.

Згідно з повідомленням, за оцінками фахівців збільшення кількості стоянок літаків та місць зберігання авіаційного озброєння на військовій частині аеродрому може бути використано для підвищення можливостей з прийому бойової авіації, у тому числі стратегічної.

«Такі дії Російської Федерації знову підтверджують той факт, що країна-окупант розглядає тимчасово окупований Крим виключно як чергову військову базу, що триматиме в напрузі увесь Європейський континент», – заявили в МінТОТ.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».


your ad here

Міністерство з питань тимчасово окупованих територій України повідомляє про скупчення військової техніки на аеродромі «Бельбек» біля Севастополя в анексованому Росією Криму.

«Виявлено близько 24 одиниць літаків винищувальної авіації, серед яких 16 літаків СУ-27 різної модифікації, вісім літаків – МІГ-29, а також близько 150 одиниць спеціальної автомобільної та військової техніки», – заявили в МінТОТ.

Згідно з повідомленням, за оцінками фахівців збільшення кількості стоянок літаків та місць зберігання авіаційного озброєння на військовій частині аеродрому може бути використано для підвищення можливостей з прийому бойової авіації, у тому числі стратегічної.

«Такі дії Російської Федерації знову підтверджують той факт, що країна-окупант розглядає тимчасово окупований Крим виключно як чергову військову базу, що триматиме в напрузі увесь Європейський континент», – заявили в МінТОТ.

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».


your ad here

During Andres Manuel Lopez Obrador’s successful campaign for the Mexican presidency, his advisers met representatives of dozens of investment funds to allay fears about the leftist’s plans, saying he prized economic stability and wanted to attract foreign capital.

Initially, it worked.

When Lopez Obrador won office by a landslide on July 1, the peso and the stock market rose, buoyed by his conciliatory tone.

The rally continued when Mexico and the United States reached a deal to rework the NAFTA trade pact in late August.

But the mood has since changed.

Lopez Obrador, who takes office Saturday, began saying in September that Mexico was “bankrupt.” When he canceled a new $13 billion Mexico City airport on Oct. 29 on the basis of a widely-derided referendum, investors took flight.

“[Lopez Obrador] behaved quite well from the election in early July until the referendum on the airport. That was really an indication of his true colors,” said Penny Foley, portfolio manager for emerging markets and international equities groups at TCW Group Inc, which manages $198 billion in total.

Foley said the referendum prompted TCW to cut its exposure to bonds issued by state oil firm Pemex, on the grounds that under a Lopez Obrador administration the company would be driven more by politics than by profit.

“We are now slightly underweight Mexico in the dollar fund and neutral in the local currency fund,” she added.

Lopez Obrador wants to attract investment from home and abroad to fuel economic growth and drive an ambitious infrastructure agenda, including a major rail project linking Cancun to Mexico’s southeast, plus a new oil refinery.

Yet decisions such as the airport cancellation have fed investors’ concerns he could push Mexico toward a more authoritarian, arbitrary and partisan form of government.

Mexico’s S&P/BVM IPC stock index has tumbled 17 percent since the market’s post-election peak on Aug. 28, while the peso has fallen around 8 percent against the dollar.

Bond yields on Mexican 10-year sovereign debt have jumped 121 basis points, a sign investors see it as a riskier bet.

By contrast, yields on Brazil’s 10-year debt have fallen over 20 basis points since the Oct. 28 presidential election victory of Jair Bolsonaro, a far-right politician who has appointed a group of pro-market economists to his team. Mexican corporate debt markets have taken note.

Airport operator GAP, which controls terminals in a dozen cities including Tijuana and Guadalajara, canceled a planned 6 billion peso debt issuance this week.

“We decided to wait for better conditions,” GAP chief financial officer Saul Villarreal told Reuters.

Some European businesses are also in wait-and-see mode, said Alberico Peyron, a board member and former head of the Italian chamber of commerce in Mexico.

There was “no panic so far,” but a few executives had put plans on hold until the picture became clearer, he said, adding: “There are more who are worried than are optimistic.”

‘Errors’ made

After 30 years of kicking against the establishment, the veteran Lopez Obrador, a 65-year-old former mayor of Mexico City, claimed the presidency with a promise to clean up government, cut poverty and tame Mexico’s drug cartels.

Aiming to almost double economic growth to around 4 percent, Lopez Obrador wants to revive Pemex, increase pensions and spur development in the poorer south to contain illegal immigration that has strained ties with U.S. President Donald Trump.

Lopez Obrador says rooting out corruption will free up billions of dollars, while he intends to save more with pay cuts for civil servants. However, critics say the cuts could affect the quality of officials in his new administration.

Johannes Hauser, managing director of the German chamber of commerce in Mexico, told Reuters the association’s annual survey of firms, currently underway, was upbeat on Mexico.

Still, initial results suggested companies were not quite as eager to invest or create new jobs as they were a year ago. And the airport cancellation had been a shock, he said.

During their campaign outreach, some of Lopez Obrador’s advisers sought to play down the airport’s importance to markets, while others suggested it was likely to be completed.

Without providing evidence, Lopez Obrador said the project — which has been under construction since 2015 — was tainted by corruption. But more than once, Lopez Obrador had raised the possibility of turning its completion into a private concession.

Incoming Finance Minister Carlos Urzua, whose team sat down with financial heavyweights such as Bank of America, BlackRock, Credit Suisse and Morgan Stanley, told Reuters in April that foreign investors were “not very worried” about the airport.

Now, the scrapping of the hub has raised the prospect of a messy legal dispute with investors that could cost billions of dollars — as well as cloud interest in new projects.

Some members of Lopez Obrador’s incoming government privately express deep misgivings about the decision to cancel the airport, which was based on a referendum organized by his own party in which barely 1 percent of the electorate voted.

They felt the poll, which critics lambasted as opaque and open to abuse, undermined the credibility he had built up over the years he spent campaigning against corruption and vote-rigging.

Lopez Obrador’s taste for rule by referendum, and changes to laws governing everything from banking to mining and pension funds that have been proposed by his National Regeneration Movement and the party’s allies in Congress, have further curdled sentiment.

“I’ve moved from being cautiously optimistic after the election, to being quite pessimistic now,” said Andres Rozental, a former deputy foreign minister of Mexico. “He’s not building on what he got. He’s destroying little by little what he got.”

Facing questions about the airport controversy from a panel of prominent Mexican journalists this month, Lopez Obrador was unrepentant about the referendum, saying that “errors” made were blown out of proportion by adversaries trying to hurt him.

“What I regard as most important in my life is my honesty,” he said. “We are not creating a dictatorship,” he added, repeating what is a frequent aside in his public pronouncements.

Nevertheless, Arturo Herrera, an incoming deputy finance minister, conceded this week that the transition had tested the next government, which must present its first budget by mid-December.

“What we’re all learning is that we need to be extremely careful,” he told Mexican television.


your ad here

During Andres Manuel Lopez Obrador’s successful campaign for the Mexican presidency, his advisers met representatives of dozens of investment funds to allay fears about the leftist’s plans, saying he prized economic stability and wanted to attract foreign capital.

Initially, it worked.

When Lopez Obrador won office by a landslide on July 1, the peso and the stock market rose, buoyed by his conciliatory tone.

The rally continued when Mexico and the United States reached a deal to rework the NAFTA trade pact in late August.

But the mood has since changed.

Lopez Obrador, who takes office Saturday, began saying in September that Mexico was “bankrupt.” When he canceled a new $13 billion Mexico City airport on Oct. 29 on the basis of a widely-derided referendum, investors took flight.

“[Lopez Obrador] behaved quite well from the election in early July until the referendum on the airport. That was really an indication of his true colors,” said Penny Foley, portfolio manager for emerging markets and international equities groups at TCW Group Inc, which manages $198 billion in total.

Foley said the referendum prompted TCW to cut its exposure to bonds issued by state oil firm Pemex, on the grounds that under a Lopez Obrador administration the company would be driven more by politics than by profit.

“We are now slightly underweight Mexico in the dollar fund and neutral in the local currency fund,” she added.

Lopez Obrador wants to attract investment from home and abroad to fuel economic growth and drive an ambitious infrastructure agenda, including a major rail project linking Cancun to Mexico’s southeast, plus a new oil refinery.

Yet decisions such as the airport cancellation have fed investors’ concerns he could push Mexico toward a more authoritarian, arbitrary and partisan form of government.

Mexico’s S&P/BVM IPC stock index has tumbled 17 percent since the market’s post-election peak on Aug. 28, while the peso has fallen around 8 percent against the dollar.

Bond yields on Mexican 10-year sovereign debt have jumped 121 basis points, a sign investors see it as a riskier bet.

By contrast, yields on Brazil’s 10-year debt have fallen over 20 basis points since the Oct. 28 presidential election victory of Jair Bolsonaro, a far-right politician who has appointed a group of pro-market economists to his team. Mexican corporate debt markets have taken note.

Airport operator GAP, which controls terminals in a dozen cities including Tijuana and Guadalajara, canceled a planned 6 billion peso debt issuance this week.

“We decided to wait for better conditions,” GAP chief financial officer Saul Villarreal told Reuters.

Some European businesses are also in wait-and-see mode, said Alberico Peyron, a board member and former head of the Italian chamber of commerce in Mexico.

There was “no panic so far,” but a few executives had put plans on hold until the picture became clearer, he said, adding: “There are more who are worried than are optimistic.”

‘Errors’ made

After 30 years of kicking against the establishment, the veteran Lopez Obrador, a 65-year-old former mayor of Mexico City, claimed the presidency with a promise to clean up government, cut poverty and tame Mexico’s drug cartels.

Aiming to almost double economic growth to around 4 percent, Lopez Obrador wants to revive Pemex, increase pensions and spur development in the poorer south to contain illegal immigration that has strained ties with U.S. President Donald Trump.

Lopez Obrador says rooting out corruption will free up billions of dollars, while he intends to save more with pay cuts for civil servants. However, critics say the cuts could affect the quality of officials in his new administration.

Johannes Hauser, managing director of the German chamber of commerce in Mexico, told Reuters the association’s annual survey of firms, currently underway, was upbeat on Mexico.

Still, initial results suggested companies were not quite as eager to invest or create new jobs as they were a year ago. And the airport cancellation had been a shock, he said.

During their campaign outreach, some of Lopez Obrador’s advisers sought to play down the airport’s importance to markets, while others suggested it was likely to be completed.

Without providing evidence, Lopez Obrador said the project — which has been under construction since 2015 — was tainted by corruption. But more than once, Lopez Obrador had raised the possibility of turning its completion into a private concession.

Incoming Finance Minister Carlos Urzua, whose team sat down with financial heavyweights such as Bank of America, BlackRock, Credit Suisse and Morgan Stanley, told Reuters in April that foreign investors were “not very worried” about the airport.

Now, the scrapping of the hub has raised the prospect of a messy legal dispute with investors that could cost billions of dollars — as well as cloud interest in new projects.

Some members of Lopez Obrador’s incoming government privately express deep misgivings about the decision to cancel the airport, which was based on a referendum organized by his own party in which barely 1 percent of the electorate voted.

They felt the poll, which critics lambasted as opaque and open to abuse, undermined the credibility he had built up over the years he spent campaigning against corruption and vote-rigging.

Lopez Obrador’s taste for rule by referendum, and changes to laws governing everything from banking to mining and pension funds that have been proposed by his National Regeneration Movement and the party’s allies in Congress, have further curdled sentiment.

“I’ve moved from being cautiously optimistic after the election, to being quite pessimistic now,” said Andres Rozental, a former deputy foreign minister of Mexico. “He’s not building on what he got. He’s destroying little by little what he got.”

Facing questions about the airport controversy from a panel of prominent Mexican journalists this month, Lopez Obrador was unrepentant about the referendum, saying that “errors” made were blown out of proportion by adversaries trying to hurt him.

“What I regard as most important in my life is my honesty,” he said. “We are not creating a dictatorship,” he added, repeating what is a frequent aside in his public pronouncements.

Nevertheless, Arturo Herrera, an incoming deputy finance minister, conceded this week that the transition had tested the next government, which must present its first budget by mid-December.

“What we’re all learning is that we need to be extremely careful,” he told Mexican television.


your ad here

It may be the world’s sixth largest, but most other things about India’s economy are up for debate.

The ruling Bharatiya Janata Party (BJP) is under fire for the release of new historical GDP figures that significantly downgraded growth during the years the opposition Congress party was in power, replacing old government estimates and those prepared by an independent committee.

The figures, released by the government’s Central Statistics Office (CSO), showed growth in the 10 years of Congress rule to 2014 averaged 6.7 percent, below an average of 7.4 percent under the current government. A previous government estimate had growth under Congress at 7.8 percent.

P. Chidambaram, a former Congress finance minister, called the release “a joke”. In response India’s current finance minister, the BJP’s Arun Jaitley, said the CSO was a credible organization.

The fallout comes at a critical time for Prime Minister Narendra Modi.

India’s economy grew a weaker-than-expected 7.1 percent in the July-September quarter, from a more than two-year high of 8.2 percent in the previous quarter, government data showed on Friday.

Modi faces a general election next year, when the performance of the economy under his pro-business administration compared with the Congress era is likely to dominate campaigning.

The spat has also alarmed India’s top statisticians, who have long faced the difficult task of estimating growth and unemployment in an economy with hundreds of millions of informal workers, and dominated its financial press and political cartoons in recent days.

“The entire episode threatens to bring disrepute to India’s statistical services,” said an editorial in Mint, one of the country’s leading business newspapers, on Friday.

A joke widely circulated on WhatsApp said the government would soon be reinterpreting the last cricket World Cup, in which India crashed out in the semi-finals, to say the country won based on a new methodology.

COMPETING INTERESTS

Unlike many major economies, India lacks an independent statistical body.

An organization called the National Statistics Commission (NSC) was formed in 2005 with that intention, though it is yet to be recognized as the official body for generating statistics.

Last year the NSC set up a committee, chaired by economist Sudipto Mundle, to come up with a new set of historical GDP figures.

Its report, published in July, showed growth averaged 8.1 percent in the decade before the BJP took power.

After the figures were cheered by the Congress, the government issued a clarification saying the report “had not yet been finalised and various alternative methods are being explored”. Shortly after, the report was pulled from the government’s website.

“The whole thing has unfortunately become very political,” said Mundle, on the battle between the two parties. “It is very troubling.”

Attempts to formalize the NSC’s role have been successively stonewalled by both Congress and the BJP, said N R Bhanumurthy, who sat on the committee chaired by Mundle.

“They have not shown much interest in making it independent from our government,” he said.

The debate over India’s true level of growth is the latest to frustrate economists looking to measure the performance of the country of 1.3 billion people.

India has not published its official employment survey since 2015, while a smaller quarterly survey on companies employing more than 10 workers has not been released since March while the government comes up with new methodology.

India’s large informal sector made calculating employment “almost impossible”, Bhanumurthy said, leading to a vacuum that was filled with competing political interests.


your ad here

It may be the world’s sixth largest, but most other things about India’s economy are up for debate.

The ruling Bharatiya Janata Party (BJP) is under fire for the release of new historical GDP figures that significantly downgraded growth during the years the opposition Congress party was in power, replacing old government estimates and those prepared by an independent committee.

The figures, released by the government’s Central Statistics Office (CSO), showed growth in the 10 years of Congress rule to 2014 averaged 6.7 percent, below an average of 7.4 percent under the current government. A previous government estimate had growth under Congress at 7.8 percent.

P. Chidambaram, a former Congress finance minister, called the release “a joke”. In response India’s current finance minister, the BJP’s Arun Jaitley, said the CSO was a credible organization.

The fallout comes at a critical time for Prime Minister Narendra Modi.

India’s economy grew a weaker-than-expected 7.1 percent in the July-September quarter, from a more than two-year high of 8.2 percent in the previous quarter, government data showed on Friday.

Modi faces a general election next year, when the performance of the economy under his pro-business administration compared with the Congress era is likely to dominate campaigning.

The spat has also alarmed India’s top statisticians, who have long faced the difficult task of estimating growth and unemployment in an economy with hundreds of millions of informal workers, and dominated its financial press and political cartoons in recent days.

“The entire episode threatens to bring disrepute to India’s statistical services,” said an editorial in Mint, one of the country’s leading business newspapers, on Friday.

A joke widely circulated on WhatsApp said the government would soon be reinterpreting the last cricket World Cup, in which India crashed out in the semi-finals, to say the country won based on a new methodology.

COMPETING INTERESTS

Unlike many major economies, India lacks an independent statistical body.

An organization called the National Statistics Commission (NSC) was formed in 2005 with that intention, though it is yet to be recognized as the official body for generating statistics.

Last year the NSC set up a committee, chaired by economist Sudipto Mundle, to come up with a new set of historical GDP figures.

Its report, published in July, showed growth averaged 8.1 percent in the decade before the BJP took power.

After the figures were cheered by the Congress, the government issued a clarification saying the report “had not yet been finalised and various alternative methods are being explored”. Shortly after, the report was pulled from the government’s website.

“The whole thing has unfortunately become very political,” said Mundle, on the battle between the two parties. “It is very troubling.”

Attempts to formalize the NSC’s role have been successively stonewalled by both Congress and the BJP, said N R Bhanumurthy, who sat on the committee chaired by Mundle.

“They have not shown much interest in making it independent from our government,” he said.

The debate over India’s true level of growth is the latest to frustrate economists looking to measure the performance of the country of 1.3 billion people.

India has not published its official employment survey since 2015, while a smaller quarterly survey on companies employing more than 10 workers has not been released since March while the government comes up with new methodology.

India’s large informal sector made calculating employment “almost impossible”, Bhanumurthy said, leading to a vacuum that was filled with competing political interests.


your ad here

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.


your ad here

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.


your ad here

Російське Міністерство охорони здоров’я і «Росспоживнагляд» назвали некоректною доповідь, згідно з якою Росія займає перше місце серед країн Європи за темпами поширення ВІЛ за 2017 рік.

У російських відомствах наполягають, дослідження Європейського центру з профілактики та контролю захворювань і Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) засноване на групах ризику і не враховує широкі верстви населення.

У своєму прес-релізі «Росспоживнагляд» і МОЗ називають Росію єдиною державою, що впровадила широке обстеження населення на ВІЛ та індивідуальний облік всіх пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. У російських відомствах вважають, що якби такий метод застосували в Європі, показники там виявилися б вищими за російські.

Згідно з доповіддю ВООЗ, у 2017 році ВІЛ виявили у 160 тисяч людей у регіоні, причому на Східну Європу припадає 130 тисяч нових випадків, 104 тисячі з яких були зареєстровані в Росії.

Автори доповіді стверджують, що на кожні 100 тисяч осіб у Росії припадає 71 хворий на ВІЛ, в Україні – 37 випадків, у Білорусі – 26. У Західній Європі – трохи більше ніж шість нових випадків. Найнижчі показники – в Боснії і Герцеговині, Словаччини й Словенії.


your ad here

Російське Міністерство охорони здоров’я і «Росспоживнагляд» назвали некоректною доповідь, згідно з якою Росія займає перше місце серед країн Європи за темпами поширення ВІЛ за 2017 рік.

У російських відомствах наполягають, дослідження Європейського центру з профілактики та контролю захворювань і Європейського регіонального бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) засноване на групах ризику і не враховує широкі верстви населення.

У своєму прес-релізі «Росспоживнагляд» і МОЗ називають Росію єдиною державою, що впровадила широке обстеження населення на ВІЛ та індивідуальний облік всіх пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. У російських відомствах вважають, що якби такий метод застосували в Європі, показники там виявилися б вищими за російські.

Згідно з доповіддю ВООЗ, у 2017 році ВІЛ виявили у 160 тисяч людей у регіоні, причому на Східну Європу припадає 130 тисяч нових випадків, 104 тисячі з яких були зареєстровані в Росії.

Автори доповіді стверджують, що на кожні 100 тисяч осіб у Росії припадає 71 хворий на ВІЛ, в Україні – 37 випадків, у Білорусі – 26. У Західній Європі – трохи більше ніж шість нових випадків. Найнижчі показники – в Боснії і Герцеговині, Словаччини й Словенії.


your ad here

У США обвинувачена в незаконному лобіюванні інтересів Росії Марія Бутіна веде переговори з федеральною прокуратурою про можливе досудове врегулювання її кримінальної справи. Це випливає із судових документів і заяв родини Бутіної.

Адвокати Бутіної і прокуратура в поданому до суду документі заявили, що «залишаються оптимістично налаштованими на досудове вирішення» справи. А російське державне агентство новин ТАСС 20 листопада написало, що сім’я Бутіної очікує, що її адвокатам вдасться досягти угоди, щоб закрити справу.

29-річну студентку університету у Вашингтоні Марію Бутіну затримали 15 липня. Їй інкримінують незадекларовані дії як лобіста на користь іноземного уряду. Самі по собі такі дії порушенням не є, якщо особа офіційно зареєструється як «іноземний агент».

Прокурори звинувачують Бутіну у підтриманні зв’язків з американськими політиками й політичними організаціями під керівництвом високопосадовця Центробанку Росії Олександра Торшина. Сам Торшин перебуває під санкціями через зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним. Їй загрожує до 10 років ув’язнення.

Адвокат Бутіної Роберт Дрісколл стверджує, що вона не є російським агентом. Вона сама також відкидає звинувачення. МЗС Росії вимагає звільнити росіянку.


your ad here

У США обвинувачена в незаконному лобіюванні інтересів Росії Марія Бутіна веде переговори з федеральною прокуратурою про можливе досудове врегулювання її кримінальної справи. Це випливає із судових документів і заяв родини Бутіної.

Адвокати Бутіної і прокуратура в поданому до суду документі заявили, що «залишаються оптимістично налаштованими на досудове вирішення» справи. А російське державне агентство новин ТАСС 20 листопада написало, що сім’я Бутіної очікує, що її адвокатам вдасться досягти угоди, щоб закрити справу.

29-річну студентку університету у Вашингтоні Марію Бутіну затримали 15 липня. Їй інкримінують незадекларовані дії як лобіста на користь іноземного уряду. Самі по собі такі дії порушенням не є, якщо особа офіційно зареєструється як «іноземний агент».

Прокурори звинувачують Бутіну у підтриманні зв’язків з американськими політиками й політичними організаціями під керівництвом високопосадовця Центробанку Росії Олександра Торшина. Сам Торшин перебуває під санкціями через зв’язки з президентом Росії Володимиром Путіним. Їй загрожує до 10 років ув’язнення.

Адвокат Бутіної Роберт Дрісколл стверджує, що вона не є російським агентом. Вона сама також відкидає звинувачення. МЗС Росії вимагає звільнити росіянку.


your ad here

2018 рік стане одним із найспекотніших за всю історію метеоспостережень, йдеться в доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).

За повідомленням, за перші десять місяців середня температура на планеті перевищила температури доіндустріального рівня майже на один градус за Цельсієм. Якщо динаміка не зміниться, то нинішній рік займе четверте місце в списку найбільш спекотних років, починаючи з 1850 року.

Організація також зазначає, що 20 найспекотніших років на Землі припадають на останні 22 роки метеоспостережень. Голова WMO Петтері Таалас заявив, що нинішнє покоління – «перше, що повністю зрозуміло серйозність змін клімату, і останнє, що може вжити будь-які заходи для боротьби з цим».

У листопаді цього року Всесвітня метеорологічна організація розповсюдила ще одну доповідь, в якій йдеться про те, що обсяг вмісту вуглекислого газу в атмосфері досягнув критичної точки. Саме високий вміст парникових газів є однією з головних причин збільшення середньої глобальної температури.

Раніше у Всесвітньому фонді дикої природи заявили, що через діяльність людини з 1970 по 2014 рік знищено 60 відсотків тварин на Землі. Причинами зникнення видів вчені назвали сільськогосподарську діяльність людини, полювання і хімічне забруднення океану.


your ad here

2018 рік стане одним із найспекотніших за всю історію метеоспостережень, йдеться в доповіді Всесвітньої метеорологічної організації (WMO).

За повідомленням, за перші десять місяців середня температура на планеті перевищила температури доіндустріального рівня майже на один градус за Цельсієм. Якщо динаміка не зміниться, то нинішній рік займе четверте місце в списку найбільш спекотних років, починаючи з 1850 року.

Організація також зазначає, що 20 найспекотніших років на Землі припадають на останні 22 роки метеоспостережень. Голова WMO Петтері Таалас заявив, що нинішнє покоління – «перше, що повністю зрозуміло серйозність змін клімату, і останнє, що може вжити будь-які заходи для боротьби з цим».

У листопаді цього року Всесвітня метеорологічна організація розповсюдила ще одну доповідь, в якій йдеться про те, що обсяг вмісту вуглекислого газу в атмосфері досягнув критичної точки. Саме високий вміст парникових газів є однією з головних причин збільшення середньої глобальної температури.

Раніше у Всесвітньому фонді дикої природи заявили, що через діяльність людини з 1970 по 2014 рік знищено 60 відсотків тварин на Землі. Причинами зникнення видів вчені назвали сільськогосподарську діяльність людини, полювання і хімічне забруднення океану.


your ad here

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.


your ad here

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.


your ad here