Home /
Archive for: January 2019 - DIGEST UKRAINE

Month: January 2019

У Ростові-на- Дону померла в реанімації 17-річна дочка активістки «Відкритої Росії» Анастасії Шевченко, яка стала фігуранткою кримінальної справи про роботу «небажаних» організацій, повідомляють російські ЗМІ.

Анастасії Шевченко, яка перебуває під домашнім арештом, дозволили відвідати дочку в лікарні лише незадовго до смерті дитини.

Дочка Анастасії Шевченко Аліна була госпіталізована з обструктивним бронхітом з інтернату для дітей з особливостями розвитку. Спочатку ЗМІ повідомляли, що матері не дають відвідати дитину, проте потім стало відомо, що слідчий відпустив Шевченка в лікарню.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не стежать за справою Шевченко.

Також на цю тему (російською): Не отпускали до последнего. Анастасия Шевченко смогла приехать к дочери только перед ее смертью

Про переслідування активістки стало відомо 21 січня. Це перше в Росії кримінальне провадження за статтею про роботу «небажаної» організації. При цьому «небажаними» в Росії визнали британські організації Open Russia Civic Movement і OR (Otkrytaya Rossia), пов’язані з Михайлом Ходорковським, а не російську організацію «Відкрита Росія».

Речниця Європейської зовнішньополітичної служби Майя Коціянчич закликала Росію негайно звільнити Павла Гриба та забезпечити йому необхідну медичну допомогу.

Про це вона написала у Twitter, прикріпивши до допису заяву ЄС за 10 січня щодо погіршення стану здоров’я Павла Гриба, кримчанина Едема Бекірова та полонених українських моряків, які зазнали поранень під час затримання.

«Дуже тривожна новина про погіршення здоров’я громадянина України Павла Гриба, який затриманий російською владою після викрадення в Білорусі. Ми сподіваємося, що Росія терміново звільнить його і дозволить доступ до належного лікування», – зазначила Коціянчич.

Павла Гриба Росія обвинувачує в тероризмі, але він не визнає провину.

Українець зник у серпні 2017 року в білоруському Гомелі, пізніше його знайшли в СІЗО у російському Краснодарі.

За словами родичів, у Павла Гриба портальна гіпертензія – синдром підвищеного тиску в системі ворітної вени, який супроводжується збільшенням селезінки, варикозним розширенням вен стравоходу й шлунка, асцитом, печінковою недостатністю.

31 січня його батько Ігор Гриб заявив, що у хлопця виявили початкову стадію цирозу печінки та сиптоми хвороби Альцгеймера.

Опівночі 31 січня збігає термін подання кандидатур на посаду президента Словаччини. Замінити чинного президента Андрея Кіску, який не претендуватиме вдруге на найвищу посаду в країні, хоче 14 кандидатів.

Досі 11 кандидатів були офіційно зареєстровані, вивчення подань ще трьох претендентів на посаду триває. 

Серед кандидатів є, зокрема, голова владної партії Most-Híd Бела Буґар, лідер правих екстремістів Lidová strana Naše Slovensko («Народної партії «Наша Словаччина») Мар’ян Котлеба, представник опозиційного руху Jsme Rodina («Ми родина») Мілан Крайняк, колишній голова словацького парламенту Франтішек Міклошко, голова громадського об’єднання Slovenské hnutí obrody («Словацький рух відродження») Роберт Швец. У боротьбі за посаду президента беруть участь також дві жінки – підприємець Богуміла Таухманнова і правник Зузана Чапутова. 

За результатами останнього опитування громадської думки, найбільші шанси здобути перемогу у президентських виборах мають Роберт Містрік – учений, підприємець і політик, співзасновник проправої політичної партії Sloboda a Solidarita («Свобода і солідарність», скорочено SaS) і словацький дипломат, європейський політик Марош Шефчович.

Вибори президента Словаччини мають відбутись 16 березня. В разі, якщо жоден із кандидатів не набере в першому колі більше, ніж половину голосів виборців, за 14 днів відбудеться другий тур голосування. До нього вийдуть двоє кандидатів, які наберуть найбільше голосів виборців. 

Відповідно до чинного законодавства, президента Словаччини обирають на прямих виборах таємним голосуванням терміном на 5 років.

У зоні бойових дій на Донбасі з початку доби 31 січня немає втрат серед українських військових, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил. За цими даними, підтримувані Росією бойовики двічі обстріляли позиції ЗСУ, одного разу застосувавши озброєння, заборонене Мінськими угодами.

В угрупованнях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляли про бойові дії 31 січня.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Наглядова рада «Суспільного» більшістю голосів проголосувала за дострокове розірвання контракту з головою правління ПАТ НСТУ Зурабом Аласанією, повідомила у Facebook представниця ради Світлана Остапа.

За її словами, за таке рішення проголосували 9 членів ради, проти було троє.

Сам Аласанія ситуацію наразі не коментує.

Повідомити про причини такого рішення до оприлюднення протоколів засідання відмовилася і голова наглядової ради Тетяна Лебедєва. За її словами, це відбудеться приблизно за тиждень.

На запитання Радіо Свобода, чи може бути причиною висловлення недовіри продовження на рік в ефірі «Суспільного» трансляції програм журналістських розслідувань, Лебедєва запевнила, що це питання під час засідання не обговорювалося.

«Це взагалі абсолютно штучна історія, яку я не знаю, для чого вигадали. І ніхто не вибачився минулого разу за цю історію і цей наклеп на нас», – сказала вона Радіо Свобода.

Зураб Аласанія був головою правління Національної суспільної телерадіокомпанії України з квітня 2017-го. Згідно з контрактом, він мав працювати на цій посаді до 14 травня 2021 року.

20 грудня минулого року Наглядова рада ухвалила рішення про продовження мовлення ще на рік програм журналістських розслідувань «Схеми» та «Наші гроші з Денисом Бігусом». На день раніше автори обох проектів Наталія Седлецька та Денис Бігус заявили про ймовірність, що на засіданні ради буде розглядатися припинення їхньої трансляції.  

Ghirardelli and Russell Stover have agreed to pay $750,000 in fines after prosecutors in California said they offered a little chocolate in a lot of wrapping.

Prosecutors in Sacramento, San Joaquin, Shasta, Fresno, Santa Cruz and Yolo counties sued the candy makers, alleging they misled consumers by selling chocolate products in containers that were oversized or “predominantly empty.”

Prosecutors also alleged that Ghirardelli offered one chocolate product containing less cocoa than advertised.

The firms didn’t acknowledge any wrongdoing but agreed to change their packaging under a settlement approved earlier this month. Some packages will shrink or will have a transparent window so consumers can look inside.

San Francisco-based Ghirardelli and Kansas City-based Russell Stover are owned by a Swiss company, Lindt & Sprungli.

President Donald Trump will sign an executive order Thursday pushing those who receive federal funds to “buy American.” The aim is to boost U.S. manufacturing.

Peter Navarro, director of the White House National Trade Council, told reporters during a telephone briefing the policies are helping workers who “are blue collar, Trump people.” Later he amended that, saying he “every American is a Trump person” because Trump’s economic policies affect everyone.

 

Navarro said the order would affect federal financial assistance, which includes everything from loans and grants to insurance and interest subsidies.

 

He says some 30 federal agencies award over $700 billion in such aid each year. Recipients working on projects like bridges and sewer systems will be encouraged to use American products.

 

 

Global smartphone sales saw their worst contraction ever in 2018, and the outlook for 2019 isn’t much better, new surveys show.

Worldwide handset volumes declined 4.1 percent in 2018 to a total of 1.4 billion units shipped for the full year, according to research firm IDC, which sees a potential for further declines this year.

“Globally the smartphone market is a mess right now,” said IDC analyst Ryan Reith.

“Outside of a handful of high-growth markets like India, Indonesia, (South) Korea and Vietnam, we did not see a lot of positive activity in 2018.”

Reith said the market has been hit by consumers waiting longer to replace their phones, frustration around the high cost of premium devices, and political and economic uncertainty.

The Chinese market, which accounts for roughly 30 percent of smartphone sales, was especially hard hit with a 10 percent drop, according to IDC’s survey, which was released Wednesday.

IDC said the top five smartphone makers have become stronger and now account for 69 percent of worldwide sales, up from 63 percent a year ago.

Samsung remained the number one handset maker with a 20.8 percent share despite an eight percent sales slump for the year, IDC said.

Apple managed to recapture the number two position with a 14.9 percent market share, moving ahead of Huawei at 14.7 percent, the survey found.

IDC said fourth-quarter smartphone sales fell 4.9 percent – the fifth consecutive quarter of decline.

“The challenging holiday quarter closes out the worst year ever for smartphone shipments,” IDC said in its report.

A separate report by Counterpoint Research showed similar findings, estimating a seven percent drop in the fourth quarter and four percent drop for the full year.

“The collective smartphone shipment growth of emerging markets such as India, Indonesia, Vietnam, Russia and others was not enough to offset the decline in China,” said Counterpoint associate director Tarun Pathak.

 

Апеляційний суд у Дніпрі відхилив клопотання щодо повторного дослідження низки матеріалів справи генерал-майора Віктора Назарова, якого суд першої інстанції визнав винним у службовому недбальстві у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл-76. Відповідне рішення суд ухвалив у четвер, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Зокрема, Віктор Назаров наполягав на дослідженні телеграми від 13 червня 2014 року щодо необхідності переміщення українських бійців у зону аеропорту «Луганськ». Ця телеграма, як він вважає, не була «розпорядчим документом, а по суті лише проханням».

«Ще в суді першої інстанції ми звертали увагу на форму цього документу, на порядок його оформлення», – сказав Віктор Назаров.

Ці слова викликали обурення потерпілих – родичів загиблих у літаку Іл-76 бійців, присутніх на засіданні. На їхнє переконання, обвинувачений, подаючи до суду клопотання з низкою підпунктів, «свідомо затягує процес».

Суд відмовив генерал-майору у дослідженні вказаних ним документів. Також він відмовив йому в клопотанні щодо дослідження технічних записів допиту свідків у суді першої інстанції.

Окрім того, суд відповів відмовою на клопотання Назарова щодо дослідження дій судді-доповідача Павлоградського міськрайсуду. Сторона Назарова вважає порушенням те, що суддя ознайомилась з військовими документами на території однієї з військових частин.

Водночас суд залишив відкритим питання про клопотання Віктора Назарова щодо здійснення повторної експертизи в справі до наступного засідання, на якому заслухають одного з експертів. Обвинувачений Назаров зазначає,що в його справі є результати двох експертиз, здійснених експертними установами у Львові та Києві, між якими є розбіжності.

Наступне засідання заплановане на 21 лютого.

Наприкінці 2018 року в Дніпрі розпочали спочатку розгляд апеляційної скарги в інтересах генерал-майора Віктора Назарова. Через ліквідацію Апеляційного суду Дніпропетровської області й утворення Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу тепер розглядає колегія суддів у новому складі.

17 грудня 2015 року в Павлоградському міськрайонному суді на Дніпропетровщині розпочався судовий процес у справі про загибель 49 українських військовослужбовців у літаку Іл – 76, збитому 14 червня 2014 року озброєними сепаратистами в аеропорту Луганська. На лаві підсудних була одна особа, генерал-майор Віктор Назаров, який на момент трагедії був начальником Штабу антитерористичної операції. Його обвинувачують у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбалому ставленні до служби, вчиненому в бойовій обстановці, що призвело до тяжких наслідків). Суд присудив йому 7 років ув’язнення, однак генерал подав на апеляцію.

14 червня 2014 року на території Луганської області з переносного зенітно-ракетного комплексу було уражено літак Іл – 76МД. Він загорівся та впав. На його борту перебували 40 військовослужбовців 25-ї окремої парашутно-десантної бригади та 9 членів екіпажу. Усі загинули.

Упродовж минулої доби, 30 січня, бойовики сім разів порушили режим припинення вогню, три рази застосувавши озброєння, заборонене Мінськими домовленостями. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил.

Військові підкреслили, що внаслідок обстрілів жоден боєць ОС не постраждав.

«За даними розвідки, 30 січня двох окупантів знищено, троє отримали важкі поранення», – мовить  в повідомленні.

Протягом поточної доби противник вогонь не відкривав, зазначили у штабі.

У збройному угрупованні «ЛНР» заявили про нібито чотири обстріли з боку ЗСУ.

Тристороння контактна група щодо врегулювання ситуації на Донбасі оголосила про чергове «безстрокове і стале» припинення вогню, починаючи з півночі 29 грудня 2018 року, цього разу з нагоди новорічних і різдвяних свят. Воно було порушене майже відразу після заявленого початку і відтоді, як і всі попередні перемир’я, порушується постійно.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, станом на листопад 2017 року, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Обмін вантажами між судами в нейтральних водах дає можливість не фіксувати його документально, такі дії вчиняють, зокрема, щоб уникнути санкцій. Таку думку в інтерв’ю проекту Радіо Свобода Крим.Реалії висловив головний редактор видання «Морской бюллетень» Михайло Войтенко, коментуючи ситуацію з танкерами «Маестро» і «Кенді» під прапором Танзанії, що 21 січня загорілися в Чорному морі біля берегів Криму.

«Всі знають про «відмивання грошей», але мало хто знає про «відмивання вантажів». У чому воно полягає? У випадку танкерів «Маестро» і «Кенді» не було фізичної необхідності перевантажувати газ з одного танкера на інший, щоб доставити його в Сирію. Але якщо говорити про юридичний бік, то перехід вантажу з одного судна на інше, оформлення документів, змінює ситуацію. Десь відсікаються ті, на кого можна вийти, початкові продавці, виробники газу, тим самим вони прикриваються від санкцій», – зазначив експерт.

За його словами, у низки компаній в світі є потреба в проведенні нелегальних морських вантажоперевезень. Подібні «сірі зони» для перевалки вантажів існують у Середземному морі, в районі Малайзії, Індонезії, Філіппін.

У той же час, Михайло Войтенко підкреслив, що такі дії не завжди пов’язані з санкціями, в низці випадків йдеться про можливість дешевше придбати товари.

Читайте також: Смерті та полум’я біля берегів окупованого Криму: що відомо про згорілі танкери й чому ця трагедія стала можливою​

В результаті вибуху і пожежі на двох танкерах «Маестро» і «Кенді», що сталися 21 січня​ біля берегів окупованого Росією українського Криму, загинули 10 осіб, повідомив тоді спецпроект Радіо Свобода Крим.Реалії, посилаючись на даніморського порталу FleetMoon і повідомлення призначеної Кремлем влади окупованого півострова. Крім того, ЗМІ повідомляли про 12 врятованих. Доля ще п’яти була на той час не відома, писав FleetMoon.​

Моряків, яких урятували з танкерів у Чорному морі під час пожежі, виписали з Керченської лікарні №1, стало відомо 26 січня.

The steady loss of local newspapers and journalists across the country contributes to the nation’s political polarization, a new study has found. 

 

With fewer opportunities to find out about local politicians, citizens are more likely to turn to national sources like cable news and apply their feelings about national politics to people running for the town council or state legislature, according to research published in the Journal of Communication. 

 

The result is much less ticket splitting by voters. In 1992, 37 percent of states with Senate races elected a senator from a different party than the presidential candidate the state supported. In 2016, for the first time in a century, no state did that, the study found. 

 

“The voting behavior was more polarized, less likely to include split ticket voting, if a newspaper had died in the community,” said Johanna Dunaway, a communications professor at Texas A&M University, who conducted the research with colleagues from Colorado State and Louisiana State universities. 

 

Researchers reached that conclusion by comparing voting data from 66 communities where newspapers have closed in the past two decades to 77 areas where local newspapers continue to operate, she said. 

 

“We have this loss of engagement at the local level,” she said. 

Industry troubles

 

The struggling news industry has seen 1,800 newspapers shut down since 2004, the vast majority of them community weeklies, said Penelope Muse Abernathy, a University of North Carolina professor who studies the contraction. Many larger daily newspapers that have remained open have effectively become ghosts, with much smaller staffs that are unable to offer the breadth of coverage they once did. About 7,100 newspapers remain. 

 

Researchers are only beginning to measure the public impact of such losses. Among the other findings is less voter participation among news-deprived citizens in off-year elections where local offices are decided, Abernathy said. Another study suggested a link to increased government spending in communities where “watchdog” journalists have disappeared, she said. 

 

Dunaway said voters in communities without newspapers are more likely to be influenced by national labels — if they like Republicans like President Donald Trump, for example, that approval will probably extend to Republicans lower on the ballot. 

 

The diminished news sources also alter politicians’ strategies, Dunaway said. 

 

“They have to rely on party ‘brand names,’ ” she said, and are less focused on how they can do best for their districts. 

Republican U.S. Senator Chuck Grassley on Wednesday called on the Trump administration to lift tariffs on steel and aluminum imports from Canada and Mexico before Congress begins considering legislation to implement the new U.S.-Mexico-Canada (USMCA) trade deal. 

The three countries on Nov. 30 signed the pact replacing the North American Free Trade Agreement (NAFTA), which governs more than $1.2 trillion in trade. The agreement must be approved by the U.S. Congress and Canadian and Mexican legislators before becoming law. 

“Unfortunately, our producers are unlikely to realize the market access promises of USMCA while the Section 232 tariffs on steel and aluminum imports from Canada and Mexico remain,” Grassley, chairman of the Senate Finance Committee, said in a statement. His committee is in charge of shepherding the pact to approval in the Senate. 

U.S. farmers — hardest hit by President Donald Trump’s trade wars with China, a key buyer of American agricultural products, as well as Mexico and Canada — have long complained that with tariffs remaining in place, they will not be able to benefit fully from the new trade deal. 

“Before Congress considers legislation to implement USMCA, the administration should lift tariffs on steel and aluminum imports from our top two trading partners and secure the elimination of retaliatory tariffs that stand to wipe out gains our farmers have made over the past 2½ decades,” Grassley said. 

Trump had vowed to revamp NAFTA during his 2016 presidential campaign. At times during the USMCA negotiations, he threatened to tear up NAFTA and withdraw the United States from the pact completely, which would have left trade among the three neighbors in disarray. 

The U.S. Chamber of Commerce in 2017 said that exiting NAFTA without a new deal could devastate American agriculture, cost hundreds of thousands of jobs and “be an economic, political and national security disaster.” 

Grassley, a powerful senator from farming state of Iowa, said U.S. farmers, under pressure because of tariffs imposed by Mexico and Canada, as well as China, needed relief fast. 

“We’ll be working all hands on deck to get the job done. But we need the administration to help us pave the way,” he added. 

Zimbabwe’s public sector unions were divided on Wednesday over whether to launch a national strike after wage talks with the government failed, leaving the country on edge over the possibility of more unrest.

Zimbabwe was rocked by violent protests for three days in mid-January that led to a brutal security crackdown.

The security forces’ heavy-handed response raised fears that under President Emmerson Mnangagwa, the country was sliding back into the kind of authoritarianism seen during Robert Mugabe’s 37-year rule.

Mnangagwa’s spokesman said troops would stay on the streets and the state would block the internet again if violence flared.

Teachers and other state workers are demanding wage rises and payments in dollars to help them stave off spiralling inflation and an economic crisis that has sapped supplies of cash, fuel and medicines in state hospitals.

Rights groups say at least 12 people were killed this month after a three-day stay-at-home strike over a fuel price hike led to street protests and a crackdown by security services. The government says three people died.

At a meeting with unions, the government proposed to give land to build houses and food hampers for employees, union officials said. Public sector unions had on Monday issued the government with a 48-hour ultimatum to make a new salary offer or face a strike.

The Apex Council, which represents 17 public sector unions, then failed to agree on whether to hold a strike during a short meeting that broke down as officials accused each other of either working for the opposition or the government.

“The Apex Council meeting ended prematurely and people walked out. There is no consensus. How do we go on strike when our fellow unions are coming and saying some unions were paid?” said Raymond Majongwe, secretary general of the Progressive Teachers Union of Zimbabwe.

He said his union was among those accused by colleagues of being paid by the opposition and donors to go on strike and cause violence, charges he denied.

The biggest teachers union has called for a strike on Feb. 5.

‘Bread and butter’

Mnangagwa — who came to power in November 2017 after long-time ruler Mugabe was forced to resign in a coup — promised to revive the economy and break with Mugabe politics. But frustration over the economic crisis is building and analysts say the pace of economic and political reform is too slow for impatient citizens.

Mnangagwa on Wedneaday picked a 24-member advisory council to advise him on economic reforms, a government source said.

The 76-year-old leader has promised to investigate the crackdown on protesters and to bring in measures to tackle the economic crisis but the opposition does not trust him.

His spokesman said it would take time to rebuild an economy that had been suffering for decades.

“There are key bread and butter questions which government cannot dodge, things are tough,” George Charamba told a state-owned Harare radio station.

“But it would be a sad day to think that the only way that we can remedy such a problem is by causing further damage to that already damaged economy through mayhem, through looting, through chaos.”

Charamba said police and soldiers would stay on the streets and that government would shut the internet again if violence broke out. He previously said the crackdown was a foretaste of how the government would react to future protests.

 

Євросоюз не переглядатиме угоду про умови виходу Великої Британії зі складу ЄС. Про це заявив 30 січняголова Європейської ради Дональд Туск. Він зазначив, що позиція Євросоюзу щодо Brexit залишається незмінною. При цьому Брюссель, за його словами, досі не розуміє, чого хоче Лондон.

Голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер на сесії Європарламенту в Брюсселі повідомив, що Євросоюз активізує підготовку до виходу Великої Британії з ЄС без угоди. За словами Юнкера, ризик Brexit без угоди зріс після голосування в британському парламенті 29 січня. Зокрема, депутати схвалили поправку, згідно з якою не допускається поява прикордонної та митної інфраструктури між Ірландією, що входить до ЄС, і британською Північною Ірландією. Проти цього виступає Брюссель.

Британці проголосували за вихід з Євросоюзу влітку 2016 року. Велика Британія приєдналася до ЄС у 1973 році і стане першою країною, яка його залишить.

Brexit передбачає скасування акту про Європейські співтовариства 1972 року, на підставі якого країна вступила в Європейський союз, а також заміну законів Євросоюзу на британські.

Кількість загиблих внаслідок прориву греблі в бразильському місті Брумадіньйо зросла до 99. Про це повідомив у мережі Twitter журналіст Bloomberg у Бразилії Дейвід Біллер.

За даними рятувальників, що продовжують працювати на місті трагедії, 259 людей вважаються зниклими безвісти.

Дамбу, що стримує відходи залізорудної шахти, прорвало 25 січня. Селевий потік затопив приміщення шахти і зруйнував кілька будинків, розташованих поблизу.

Міністерство навколишнього середовища Бразилії вже наклало на компанію Vale, власника шахти, штраф більш ніж у 66 мільйонів доларів.

Суд у столиці Росії Москві заарештував члена Ради федерації (верхньої палати парламенту Росії) від північнокавказького регіону Карачаєво-Черкесії Рауфа Арашукова до 30 березня. Засідання відбулося в закритому режимі.

Перед засіданням адвокат заявив, що його підзахисному надходили погрози з вимогою визнати провину.

Арашукова затримали зранку 30 січня, під час засідання Ради федерації. На затриманні були присутні генеральний прокурор Юрій Чайка та голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін.

Арашукова підозрюють у двох вбивствах, організації злочинного співтовариства і в тиску на свідка.

Його батькові Раулю Арашукову висунуті звинувачення в створенні злочинного співтовариства і шахрайстві в особливо великому розмірі. Слідство вважає, що він пов’язаний із розкраданням природного газу у компанії «Газпром» на суму понад 30 мільярдів рублів.

Київський районний суд Харкова вдруге відмовив у відводі експертів, що робили автотехнічну і додаткову експертизи у справі, та оголосив перерву до 6 лютого, щоб сторони мали можливість підготуватися до дебатів.

Обговорення відводу експертів тривало майже півтори години. Відвести експертів Харківського обласного бюро судово-медичних експертиз вже вдруге вимагав адвокат Сергій Перепелиця, який захищає обвинуваченого Геннадія Дронова. Проти відводу висловилися обвинувачення і захист обвинуваченої Олени Зайцевої. Інші учасники процесу залишили це питання на розсуд суду.

Самі експерти теж були проти свого відводу. На їхню думку, вимога Перепелиці є безпідставною і необґрунтованою.

Адвокат у своїй заяві про відвід посилався на розбіжності між висновками харків’ян і експертів Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, зокрема щодо можливості чи неможливості визначити швидкість руху Lexus’у Зайцевої. Експерти, зі свого боку, зазначили, що їхні колеги з Дніпра не мають кваліфікації, яка дозволяє визначати швидкість по відеозапису. Вони також нагадали, що проводили автотехнічне дослідження і технічну оцінку дій водіїв з урахуванням різних значень швидкості Lexus’у і встановили, що незалежно від швидкості висновки однакові: правила дорожнього руху порушили обидва водії.

«Дослідження були проведені навіть при швидкості руху 120 кілометрів на годину, що перевищує швидкість руху, визначену експертам Дніпропетровського НДСІ 106 кілометрів на годину», підкреслив один з харківських експертів.

Суддя Віктор Попрас звернув увагу Перепелиці на те, що питання, які ставили слідчі харківським експертам, відрізнялися від тих, що поставив адвокат дніпрянам. Зокрема, перших просили визначити швидкість руху Lexus’у, а других – середню швидкість. Перепелиця не погоджувався і через це кілька разів починав сперечатися із суддею.

Заслухавши думку сторін, суддя Попрас дійшов висновку що адвокат не надав доказів на підтвердження обставин, що викликають обґрунтований сумнів в об’єктивності та неупередженості судових експертів, і відмовив у їхньому відводі.

Після цього, оскільки більше ніяких клопотань не було, суддя призначив дебати. Вони розпочнуться 6 лютого з виступу обвинувачення.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна дівчина Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіткнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов.

У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

Згодом суд у Харкові обрав для Зайцевої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави. Пізніше стало відомо, що експертиза встановила наявність кодеїну в організмі Зайцевої. Ця речовина використовується в ліках, зокрема від болю, кашлю.

8 листопада 2017 року суд заарештував і Дронова.

Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами». У прокуратурі заявляють, що правила дорожнього руху порушили обидва водії.

18-річна українська тенісистка Даяна Ястремська вийшла до чвертьфіналу турніру Жіночої тенісної асоціації (WTA) в місті Хуахіні в Таїланді.

30 січня Ястремська здолала китаянку Пен Шуай – 6:1, 6:4.

У наступному раунді українка зустрінеться з переможницею зустрічі між іспанкою Гарбінє Мугурусою та німкенею Моною Бартель.

Наразі Ястремська йде на 47 місці в рейтингу найкращих тенісисток світу.

Міністерство охорони здоров’я України не буде оголошувати епідемію кору, повідомила в.о. голови відомства Уляна Супрун.

«Ми не будемо оголошувати епідемію», – сказала Супрун.

Вона пояснила, що зараз в Україні є 1,1 мільйона доз вакцини від кору. При цьому міністерство шукає можливості закупівлі додаткових доз.

23 січня Супрун заявляла, що МОЗ розгляне можливість оголошення епідемії кору в Україні.

28 січня Міністерство охорони здоров’я повідомило, що з початку 2019 року від кору померли шестеро людей. У період із 28 грудня до 25 січня на кір захворіли 11 757 людей.

Кір – заразне інфекційне захворювання, що передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, тобто при чханні, кашлі або розмові хворого. Вірус кору може жити в повітрі й на поверхнях до двох годин після того, як хвора людина залишила приміщення. 9 із 10 невакцинованих людей, що контактують із хворим, будуть заражені, кажуть лікарі.

Захворювання на кір може мати тяжкий перебіг і призвести до тяжких ускладнень – пневмонії, вушної інфекції, запалення мозку – енцефаліту, інших серйозних ускладнень, а також до інвалідності і смерті. Специфічного лікування від кору немає. Єдиний спосіб запобігти ускладненням і смерті від кору – вакцинація.

На Донбасі за хабарництво затриманий командир військової частини та майора головного управління військової контррозвідки Служби безпеки України, повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань України.

У відомстві заявили, що посадовців затримали в Сєвєродонецьку Луганської області під час отримання 2500 доларів хабаря за «неперешкоджання у переправленні великих партій цигарок російського виробництва» із непідконтрольних українській владі територій.

Чоловікам повідомили про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди).

Водночас прес-центр української воєнної операції на Донбасі заявляє, що «на сьогодні жоден з командирів військових частин зі складу Об’єднаних сил не затриманий та під вартою не перебуває». В ООС розповіли, що підозрюваних затримали 17 січня.

Державне бюро розслідувань – новий правоохоронний орган, створений для розслідування злочинів (у тому числі корупційних, не підслідних НАБУ) високопосадовців, суддів, співробітників Національного антикорупційного бюро і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-президентів та членів уряду.

Орган почав свою роботу 27 листопада 2018 року. 30 січня слідчі Державного бюро розслідувань України розслідують 3 417 кримінальних проваджень.

США засуджують рішення Генеральної прокуратури Венесуели почати розслідування проти Хуана Гуайдо, який проголосив себе тимчасовим президентом країни. Про це у Twitter написав радник президента США з національної безпеки Джон Болтон.

Він пригрозив серйозними наслідками тим, хто спробує підірвати демократію і зашкодити опозиційному політику.

Раніше стало відомо, що генеральний прокурор Венесуели Вільям Сааб передав інформацію про розслідування до Верховного суду. Генпрокурор пояснив, що розслідування пов’язане з епізодами насильства в країні в останні дні.

Верховний суд у відповідь на це 29 січня оголосив, що Гуайдо заборонено виїжджати з країни до закінчення слідства проти нього. Крім того, суд постановив заблокувати його рахунки. 

23 січня голова Національної асамблеї Венесуели Хуан Гуайдо на тлі конституційної й економічної кризи оголосив себе тимчасовим президентом країни.

Гуайдо заявив, що Ніколас Мадуро, який у травні оголосив про свою перемогу на президентських виборах у Венесуелі, не здатний виконувати обов’язки глави держави, і пообіцяв провести в країні дострокові вибори.

Гуайдо визнали тимчасовим президентом майже всі країни Латинської Америки, США, Австралія, Канада й Ізраїль. Країни Євросоюзу пообіцяли визнати Гуайдо президентом, якщо у Венесуелі найближчим часом не будуть оголошені позачергові вибори. Мадуро підтримують Росія, Китай, Іран, Мексика, Куба, Туреччина і Сальвадор.

США запровадили санкції проти нафтогазової компанії Венесуели, які Мадуро назвав незаконними.