Archives

Андрій Холодов балотується за списком партії під номером 22


Партія «Слуга Народу» під час з’їзду у неділю виключила зі свого виборчого списку сімох кандидатів у депутати, про трьох із яких  раніше повідомляли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – №71 Романа Боярчука, №99 Михайла Соколова та №170 Анастасію Рагімову. Водночас, інші кандидати «Слуги Народу», про яких розповідали журналісти як про осіб із суперечливою репутацією – такі як №22 Андрій Холодов – зберегли свої місця у виборчому списку.

​На з’їзді президентської партії «Слуга Народу» 7 липня на підставі надісланої інформації було ухвалено рішення про зняття з виборчих перегонів 5-х кандидатів від політсили. Крім вищезгаданих Боярчука, Рагімової та Соколова, серед них також Вітікач Віталій Вікторович (№177) та Кавун Ольга Олександрівна (№78).

​Ще двоє кандидатів – Юрій Баланюк і Олена Коробкова – як повідомили у партії, звернулись до голови політсили із заявою «про виключення зі списку за власним бажанням». Хоча ще одна виключена зі списку кандидатка від «Слуги Народу» – Анастасія Рагімова – напередодні у фейсбуці повідомила, що також «написала заяву про вихід зі списку партії». Раніше журналісти «Схем» виявили, що низка кандидатів від президентської партії мають суперечливу репутацію – зокрема, і троє виключених кандидатів

№71 Роман Боярчук, за даними «Схем», був пов’язаний з історією про реєстрацію нібито фальшивої е-декларації від імені тодішнього члена НАЗК і нинішнього заступника голови Офісу президента Руслана Рябошапки. Згодом група експертів дійшла висновку, що електронний ключ був виданий фальшивому Рябошапці держпідприємством «Українські спеціальні системи». Одразу декілька джерел «Схем» назвали Романа Боярчука одним з відповідальних за технічну сторону підробки «електронного ключа Рябошапки».

№99 «Слуги народу» Михайло Соколов є заступником голови Всеукраїнської аграрної ради, яка «налагоджує співпрацю з партіями та кандидатами в президенти». Приміром, у лютому 2019-го Соколов був присутній на підписанні меморандуму про співпрацю між Аграрною радою та Юрієм Бойком – на той момент кандидатом в президенти від партії «Опозиційна платформа – За життя».

Сам Соколов у коментарі «Схемам» це пояснив так: «Такі ж меморандуми були підписані і з Юлією Тимошенко, і з Андрієм Садовим. Даний меморандум був запропонований для підписання усім парламентським партіям і включав в себе список законів, прийняття яких необхідно для розвитку аграрного сектору. Він включав у себе зобов’язання Юрія Бойка підтримати закон «Про вибори за відкритими списками». А також і про те, що єдина причина, з якої він не був підписаний з БПП і НФ, – їх власне небажання це робити».

Кандидат Соколов також має російський паспорт. Станом на 4 липня на сайтах Федеральної податкової служби та Управління з питань міграції Російської Федерації, можна побачити, що цей документ досі дійсний, хоча сам Соколов наголошує, що подав декларацію про відмову від російського громадянства після 2017 року – коли отримав українське. І стверджує, що російського паспорта у нього немає.

№170 Анастасія Рагімова у 2014 році, вже під час війни на Донбасі, виступала на партійному з‘їзді «Опозиційного блоку», а її чоловік Насіб Рагімов у 1997 році був затриманий за хуліганство, у 1999 – за непокору співробітникам міліції, а у 2017-му розшукувався поліцією як особа, яка переховувалась від органів досудового розслідування.

Сама Рагімова у коментарі «Схемам» запевнила, що на з’їзді «Опозиційного блоку» в 2014 році була як викладач. І додала, що у її чоловіка «немає жодних проблем із законом.

Крім того, журналісти повідомляли про сумнівну репутацію ще кількох кандидатів, які залишилися у виборчому списку партії після з’їзду. Серед них, 22 номер у списку «Слуги народу» Андрій Холодов має родинні зв‘язки з кумом президента Росії Володимира Путіна Віктором Медведчуком, а дружині цього кандидата належить австрійська вілла вартістю у 6 мільйонів євро.

Сам Холодов на дзвінки «Схем» не відповів. Його родичка, до якої додзвонились журналісти, обіцяла передати кандидату контакти для отримання коментаря.

24 номер у списку «Слуга народу» Сергій Кальченко допоміг російському акторові Федору Добронравову, відомому антиукраїнськими заявами, у суді скасувати заборону на в’їзд в Україну.

Номер 56 Олена Мошенець під час та після Революції Гідності працювала заступницею головного редактора видання з неформального медіахолдингу колишнього першого віцепрем’єра та голови Нацбанку Сергія Арбузова. Сама вона, щоправда, наполягає, що до її компетенції на цій посаді «входили спеціальні додатки до газети, що стосувались лише бізнес-тематики (агро, технології, медицина, управління тощо)».

Віднайдену інформацію «Схеми» надсилали керівництву партії «Слуга народу» ще 14 червня і запитували, яким чином до партійного списку потрапили люди з таким бекграундом. Однак відповіді тоді не отримали.

Крім того, лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков 3 липня не захотів коментувати інформацію «Схем» про сумнівних кандидатів до Верховної Ради президентської політсили – заявивши, що всі рішення будуть ухвалюватися на з’їзді партії.

9 червня партія «Слуга народу» представила сто перших людей із виборчого списку – і згодом оголосила «постпраймеріз», запропонувавши повідомляти про «негідних» кандидатів.

13 червня політсила оприлюднила оновлений список партії з 200 осіб – з якого були виключені деякі кандидати. Серед них – і 23-річний кандидат Роман Карабаджак, про якого раніше написали журналісти «Схем».

21 червня стало відомо, що президентська партія «Слуга народу» подала в ЦВК документи для реєстрації 199 кандидатів у народні депутати в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах до Верховної Ради України 21 липня.

 

 


Раніше журналісти виявили, що низка кандидатів від пропрезидентської партії мають суперечливу репутацію


Журналісти наводять офіційні документи з австрійського реєстру нерухомості


Журналісти наводять офіційні документи з австрійського реєстру нерухомості


Малиновський районний суд поновив засідання у справі «Краяну» після незапланованої перерви, що тривала понад годину. Засідання було перерване через повідомлення про мінування.

Тоді ж головуючий суддя Сергій Черевко заявив, що оголошення вироку триватиме близько 25 годин.

Оголошення вироку меру Одеси Геннадію Труханову та ще кільком особам почалося вранці 4 липня. Окрім нього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює в корупційному правопорушенні заступника міського голови Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галину Богданову.

За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в грудні 2016 року посадові особи одеської міської ради разом створили схему з продажу одеситам приміщень заводу «Краян» за завищеною що найменш вдвічі ціною – 185 мільйонів гривень. За даними слідства, Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка раніше заплатила за цей комплекс лише 11,5 мільйонів гривень.

Протягом розгляду справи обвинувачення також вносило зміни до обвинувального акту – уточнювало суму збитків і наприкінці травня зменшили їх приблизно до 93 мільйонів гривень. Труханов і інші посадові особи з самого початку відкидали обвинувачення. Обвинувачення також просило відсторонити міського голову від виконання обов’язків, але суд не підтримав цю вимогу.


Малиновський районний суд поновив засідання у справі «Краяну» після незапланованої перерви, що тривала понад годину. Засідання було перерване через повідомлення про мінування.

Тоді ж головуючий суддя Сергій Черевко заявив, що оголошення вироку триватиме близько 25 годин.

Оголошення вироку меру Одеси Геннадію Труханову та ще кільком особам почалося вранці 4 липня. Окрім нього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює в корупційному правопорушенні заступника міського голови Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галину Богданову.

За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в грудні 2016 року посадові особи одеської міської ради разом створили схему з продажу одеситам приміщень заводу «Краян» за завищеною що найменш вдвічі ціною – 185 мільйонів гривень. За даними слідства, Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка раніше заплатила за цей комплекс лише 11,5 мільйонів гривень.

Протягом розгляду справи обвинувачення також вносило зміни до обвинувального акту – уточнювало суму збитків і наприкінці травня зменшили їх приблизно до 93 мільйонів гривень. Труханов і інші посадові особи з самого початку відкидали обвинувачення. Обвинувачення також просило відсторонити міського голову від виконання обов’язків, але суд не підтримав цю вимогу.


Національне агентство з питань запобігання корупції 27 червня виявило недостовірні дані в декларації народного депутата від «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича – про це йдеться в заяві агентства 4 липня.

«Нестор Шуфрич у декларації за 2015 рік не зазначив вартість низки своїх об’єктів нерухомості: двох земельних ділянок, двох житлових будинків та п’яти квартир. Відомості про ще одну ділянку народного депутата відсутні в декларації взагалі. Загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації народного депутата за 2015 рік становить майже 14,3 мільйонів гривень», – йдеться в заяві НАЗК.

Зі свого боку, Шуфрич заявляє, що звинувачення на його адресу не мають підґрунтя. Він оприлюднив свого листа директорові Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику, в якому стверджує, що не приховував нічого зі свого майна.

«Вважаємо безпідставними обвинувачення та інсинуації з боку НАЗК, впевнений, що це помства Порошенка за свої вимоги про притягнення його до кримінальної відповідальності. Ми спостерігаємо яскраву демонстрацію об’єднання старої та нової влади заради переслідування політичних опонентів. Шкода, що Зеленський і його команда продовжують йти дорогою Порошенка», – йдеться у відповіді Шуфрича.

Також недостовірні дані в деклараціях, за даними НАЗК, вказали:

депутат Кіровоградської обласної ради Денис Руденко (недостовірні відомості в декларації за 2016 рік на суму понад 1,9 мільйонів гривень),
депутатка Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Оксана Кулагіна (за 2016 і 2017 роки – загальна недостовірно задекларована сума перевищує 23 мільйони гривень)
голова Красноградської районної державної адміністрації Євген Третяков (порушення на суму близько 640 тисяч гривень)

Читайте такоє: Що робити з політичною корупцією?​ (точка зору)

21 червня НАЗК вже повідомляло про виявлені недостовірні в деклараціях Шуфрича за 2016 і 2017 роки. Згодом прес-служба народного депутата оприлюднила коментар, згідно з яким Шуфрич дізнався про обвинувачення зі ЗМІ, а НАЗК нібито не надавали йому акти про перевірку. Шуфрич стверджує, що задекларував своє майно, а звинувачення вважає політичним тиском.

Згідно з Кримінальним кодексом, за внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей карається штрафом на суму 2,5-3 тисячі неоподатковуваних мінімумів або позбавленням волі терміном до двох років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певними видами діяльності на термін до трьох років. Така відповідальність наступає, якщо вартість незадекларованого або задекларованого недостовірно майна перевищує 250 прожиткових мінімумів (близько 500 тисяч гривень).


Національне агентство з питань запобігання корупції 27 червня виявило недостовірні дані в декларації народного депутата від «Опозиційного блоку» Нестора Шуфрича – про це йдеться в заяві агентства 4 липня.

«Нестор Шуфрич у декларації за 2015 рік не зазначив вартість низки своїх об’єктів нерухомості: двох земельних ділянок, двох житлових будинків та п’яти квартир. Відомості про ще одну ділянку народного депутата відсутні в декларації взагалі. Загальна сума встановлених недостовірних відомостей у декларації народного депутата за 2015 рік становить майже 14,3 мільйонів гривень», – йдеться в заяві НАЗК.

Зі свого боку, Шуфрич заявляє, що звинувачення на його адресу не мають підґрунтя. Він оприлюднив свого листа директорові Національного антикорупційного бюро Артему Ситнику, в якому стверджує, що не приховував нічого зі свого майна.

«Вважаємо безпідставними обвинувачення та інсинуації з боку НАЗК, впевнений, що це помства Порошенка за свої вимоги про притягнення його до кримінальної відповідальності. Ми спостерігаємо яскраву демонстрацію об’єднання старої та нової влади заради переслідування політичних опонентів. Шкода, що Зеленський і його команда продовжують йти дорогою Порошенка», – йдеться у відповіді Шуфрича.

Також недостовірні дані в деклараціях, за даними НАЗК, вказали:

депутат Кіровоградської обласної ради Денис Руденко (недостовірні відомості в декларації за 2016 рік на суму понад 1,9 мільйонів гривень),
депутатка Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Оксана Кулагіна (за 2016 і 2017 роки – загальна недостовірно задекларована сума перевищує 23 мільйони гривень)
голова Красноградської районної державної адміністрації Євген Третяков (порушення на суму близько 640 тисяч гривень)

Читайте такоє: Що робити з політичною корупцією?​ (точка зору)

21 червня НАЗК вже повідомляло про виявлені недостовірні в деклараціях Шуфрича за 2016 і 2017 роки. Згодом прес-служба народного депутата оприлюднила коментар, згідно з яким Шуфрич дізнався про обвинувачення зі ЗМІ, а НАЗК нібито не надавали йому акти про перевірку. Шуфрич стверджує, що задекларував своє майно, а звинувачення вважає політичним тиском.

Згідно з Кримінальним кодексом, за внесення до декларації завідомо недостовірних відомостей карається штрафом на суму 2,5-3 тисячі неоподатковуваних мінімумів або позбавленням волі терміном до двох років з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певними видами діяльності на термін до трьох років. Така відповідальність наступає, якщо вартість незадекларованого або задекларованого недостовірно майна перевищує 250 прожиткових мінімумів (близько 500 тисяч гривень).


Засідання Маліновського районного суду, на якому оголошували вирок міському голові Одеси Геннадію Труханову, перервали через повідомлення про те, що будівля суду начебто замінована. Головуючий суддя Сергій Черевко оголосив про перерву.

«Є відповідні норми, правила (безпеки – ред.), ми не можемо їх порушувати. Але суд зі свого боку зробить все, щоб як у найшвидший термін продовжити оголошення», – заявив він.

Також Черевко оголосив, що оголошення вироку може зайняти близько 25 годин.

«За нашими підрахунками, на оголошення вироку піде близько 25 годин. Враховуючи, що 8-годинний робочий день, думаю, неважко підрахувати, коли буде оголошено його результативну частину, яка цікавить безпосередньо пресу. Наразі я вимушений оголосити перерву в оголошенні вироку у звязку з повідомленням про мінування будівлі суду. Прошу всіх залишити приміщення», – сказав він.

Суддя пообіцяв, що засідання поновиться після перевірки повідомлення про мінування.

Оголошення вироку меру Одеси Геннадію Труханову та ще кільком особам почалося вранці 4 липня. Окрім нього, Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрює в корупційному правопорушенні заступника міського голови Павла Вугельмана, голову постійної комісії з комунальної власності Василя Шкрябая, директора муніципального департаменту комунальної власності Олексія Спектора, його заступника Володимира Радіонова, директора ТОВ «Девелопмент Еліт» Петра Загодіренка, директора ТОВ «Valton Group» Ігоря Кравченка та директора оціночної компанії «Брокбізнесконсалт» Галину Богданову.

За версією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, в грудні 2016 року посадові особи одеської міської ради разом створили схему з продажу одеситам приміщень заводу «Краян» за завищеною що найменш  вдвічі ціною – 185 мільйонів гривень. За даними слідства, Одеська міська рада придбала будівлю, яка раніше входила до цілісного майнового комплексу заводу «Краян», за 185 мільйонів гривень у приватної структури, яка раніше заплатила за цей комплекс лише 11,5 мільйонів гривень.

Протягом розгляду справи обвинувачення також вносило зміни до обвинувального акту – уточнювало суму збитків і наприкінці травня зменшили їх приблизно до 93 мільйонів гривень. Труханов і інші посадові особи з самого початку відкидали обвинувачення. Обвинувачення також просило відсторонити міського голову від виконання обов’язків, але суд не підтримав цю вимогу.

Як раніше наголошував голова Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, можливу апеляцію на рішення Маліновського районного суду по справі «Краяна» буде розглядати новостворений Антикорупційний суд. Той має запрацювати з 5 вересня.

25 червня екс-голова одеської обласної адміністрації Міхеїл Саакашвілі оприлюднив частину матеріалів справи «Краяну», в яких говорилось про «замовну» експертизу вартості приміщень «Краяну», а також про системні хабарі від «угрупування Галантерника-Труханова» депутатам міської ради і народним депутатам, працівникам державних і контролюючих структур, а також посадовим особам міської ради та керівникам комунальних підприємств. Судді зауважили, що візьмуть під час винесення вироку ці матеріали до уваги. Документи були вилучені під час обшуку квартири колишньої помічниці Геннадія Труханова в рамках розслідування іншого кримінального провадження – стосовно купівлі міською радою нежитлових будівель і земельної ділянки у ТОВ «Аеропорт Одеса».

В грудні 2018 року після одного з засідань одеський міський голова відштовхнув кореспондента Радіо Свобода, щоб піти з імпровізованого брифінгу – журналіста відтягали невідомі охоронці, а потім утримували правоохоронці. В січні 2019 року одеська поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1. ст.171 Кримінального кодексу України (перешкоджання професійній діяльності журналіста).