Слідчі Національної поліції України повідомили зловмисникам про підозру у заволодінні 250 тисячами доларів США за призначення на керівні посади, повідомили в НПУ.

Чотирьом учасникам групи інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене організованою групою), ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 (незакінчений замах на шахрайство в особливо великому розмірі, вчинений організованою групою), ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 353 (самовільне присвоєння владних повноважень, поєднане із вчиненням іншого суспільно небезпечного діяння, вчиненого організованою групою) Кримінального кодексу України, мовиться в повідомленні Управління комунікації за матеріалами Головного слідчого управління Нацполіції.

Учасники групи були викриті правоохоронцями в серпні 2019 року у протиправному заволодінні коштами в особливо великих розмірах за нібито призначення громадян на керівні посади до органів державної влади України. Під час досудового розслідування встановлено, що в Києві учасники організованої групи видавали себе за представників Офісу президента України і підшукували громадян, які хотіли влаштуватися на керівні посади до органів державної влади України і на державні підприємства. Від них підозрювані отримували гроші в особливо великих розмірах за сприяння в такому призначенні, нагадали в поліції.

Встановлено, що зловмисники діяли в період з липня по серпень 2019 року. Затримали учасників групи одразу після передачі частини суми – 250 тисяч доларів США – поблизу Офісу президента України.

Як повідомляло 31 серпня 2019-го Державне бюро розслідувань, «слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в Києві, спільно з Військовою прокуратурою викрили групу осіб, які вимагали 570 тисяч доларів США від колишнього співробітника державної компанії «Укрспецекспорт» за сприяння в його призначенні на керівну посаду в державний концерн «Укроборонпром».

Пресслужба ДБР повідомляла тоді, що чотирьох підозрюваних, які видавали себе за довірених осіб президента України, які перебувають на керівних посадах в Офісі президента, затримали в Києві під час передачі їм частини хабаря в розмірі 250 тисяч доларів. Передача відбувалася в одному з офісів на Банковій вулиці – навпроти будівлі Офісу президента.

30 серпня 2019 року президент України Володимир Зеленський призначив головою державного концерну «Укроборонпром» Айвараса Абромавичуса, ексміністра економічного розвитку України в уряді Арсенія Яценюка.

Інший схожий скандал спалахнув наприкінці березня 2020 року: тоді народний депутат Гео Лерос (фракція «Слуга народу») оприлюднив відеозаписи, на яких Денис Єрмак, брат голови Офісу президента Андрія Єрмака (останній фактично підтвердив, що на записах дійсно його брат), проводить проводить кілька розмов на теми, що сприймаються як можлива торгівля державними посадами. У перебігу цих розмов обговорюється, зокрема, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподілятиметься отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу президента. Ці записи датовані вже серпнем-жовтнем 2019 року.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше і встановила особи ключових фігурантів записів, а також особу того, хто записував розмови. На записах, які є в розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака і автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови Офісу президента.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура тоді почала кримінальне провадження за зверненням Гео Лероса щодо вчинення корупційних злочинів. Обидва брати Єрмаки заперечують, що чинили будь-які корупційні дії.

14 липня Служба безпеки України повідомила, що затримала двох громадян, які обіцяли неназваному комерсантові за 100 тисяч доларів США «вирішити» питання повернення майна через зв’язки у правоохоронних органах, і серед затриманих – і ймовірний автор «плівок Єрмака», який раніше фігурував у записах, на яких нібито обговорювалось призначення окремих осіб на високі державні посади. Імені затриманого ймовірного автора записів не назвали.

«Схеми» з’ясували, що помічника Єрмака звати Сергій Зіновійович Шумський. Він родом із Червонограда, вони з Денисом Єрмаком разом отримували відзнаку 5-ї роти «Донецьк» полку «Дніпро-1» у 2016-му. Денис Єрмак і Сергій Шумський – співзасновники громадської організації «Українське бюро національного розвитку».

Журналістам також вдалося встановити особу, яка здійснювала запис. Його звати Дмитро Олександрович Штанько. Йому 39 років, і він родом із Харкова. Закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. На записах чоловік бере активну участь в організації співбесід і пропонує кандидатів Сергієві Шумському, який згодом складає графік їхнього прийому в Дениса Єрмака, мовиться в розслідуванні «Схем».

 
…

Вищий антикорупційний суд засудив до позбавлення волі адвоката та колишнього слідчого за 50 тисяч доларів хабаря.

Адвокатові суд призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права займати посади в судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на 2 роки. У строк відбування покарання буде зарахований строк тримання адвоката під вартою – з 27 грудня 2016 по 12 січня 2017 року з розрахунку 1 день попереднього ув’язнення за 2 дні позбавлення волі.

Колишньому слідчому в особливо важливих справах прокуратури Київської області суд призначив покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки з позбавленням права займати посади в судах, правоохоронних органах, адвокатурі строком на 2 роки.

У вироку йдеться, що у 2016 році ексслідчий розслідував справу щодо третьої особи, яку обвинувачували у шахрайстві в особливо великих розмірах. Колишній слідчий запропонував третій особі перекваліфікувати його дії з шахрайства на зловживання впливом. За такі послуги він попросив 50 тисяч доларів начебто винагороди за вплив на прокурора.

«До реалізації плану ексслідчий та інші невстановлені особи з числа працівників прокуратури Київської області залучили адвоката. Останній зустрівся з третьою особою і повідомив, що для зміни обвинувачення в суді потрібно заплатити 50 тисяч доларів, що будуть зберігатися в нього. Також було надано обіцянку третій особі, що у справі після перекваліфікації буде укладена угода про визнання винуватості», – заявили в суді.

За даними слідства, адвокат отримав 50 тисяч доларів від третьої особи в салоні свого автомобіля».

Колишній слідчий спілкувався із третьою особою як безпосередньо, так і через його доньку, яка й звернулася до Національного антикорупційного бюро.
…

«Приватбанк», що був націоналізований 2016 року, заявляє, що його колишні власники відмили у США майже 800 мільйонів доларів, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Перевіривши додаткові банківські документи, банк подав до суду у штаті Делавер 21 липня змінений позов проти Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова. У ньому стверджується, що обидва відмили 660 мільйонів доларів через групу американських компаній Optima і ще 100 мільйонів доларів через інші американські компанії.

Банк вимагає від колишніх власників відшкодування на суму в сотні мільйонів доларів.

Свій первісний позов «Приватбанк» подав до суду в штаті Делавер у травні 2019 року, тоді звинувативши колишніх власників у відмиванні у США 623 мільйонів доларів. Справа далі перебуває в процесі розгляду.

У новому документі йдеться, зокрема, про те, що, як стверджує «Приватбанк», іще 86 мільйонів доларів понад суми первісного позову Коломойський і Боголювов відмили в період 2008–2010 років, вивівши ці кошти на два офшорні рахунки одного з підрозділів московського інвестиційного банку «Ренесанс-капітал».

Як стверджується в позові, обидва скупили активи у США на суми в сотні мільйонів доларів, зокрема нерухомість і сталеливарні компанії, завдяки фіктивним позикам, що їх видавав «Приватбанк» різноманітним компаніям, які контролювали самі ж олігархи. Далі, стверджує банк, ці кошти відмивалися у США через заплутану схему оборудок.

«Приватбанк» перебуває в осередді суперечок між Національним банком України і Коломойським, одним із найвпливовіших українських олігархів. Результат протистояння матиме значний вплив на відносини України з Заходом.

Засоби інформації з медіахолдингу Коломойського підтримали президентську кампанію комедіанта Володимира Зеленського, який переміг на президентських виборах 2019 року, і це викликало занепокоєння, що олігарх посилив свій вплив на офіційний Київ.

Національний банк України звинувачує Коломойського і Боголюбова в тому, що вони використовували «Приватбанк» як свою особисту скарбничку, і стверджує, що понад 90 відсотків позик, виданих банком за часів перебування в їхній власності, пішло пов’язаним із ними ж особам і структурам.

У грудні 2016 року держава націоналізувала «Приватбанк» через побоювання, що цей найбільший комерційний банк у країні може збанкрутувати через нестачу капіталу на суму в 5,5 мільярдів доларів.

Західні посадовці і фінансові інституції закликають Україну домогтися повернення хоча б частини з мільярдів доларів, які держава витратила на порятунок банку від наслідків, як кажуть у Києві, дій обох олігархів.

Обидва олігархи заперечують усі звинувачення, називають націоналізацію банку політично мотивованою і позиваються в судах за повернення банку під свій контроль.
…