Home /
Category: Корупція

Category: Корупція

У жовтні 2020 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, що передбачає покарання за декларування недостовірної інформації

У справі проти Злочевського йдеться про ймовірну причетність колишнього урядовця до заволодіння коштами стабілізаційного кредиту Національного банку, виданого ПАТ «Реал банк», і легалізації цих коштів

Заступника директора «Укроборонпрому» Мустафу Найєма звинувачують у вимаганні неправомірної вигоди. Він це заперечує

У грудні 2020 року Міжнародна федерація футболу подала до прокуратури кантону Цюріх заяву про порушення кримінальної справи проти колишнього президента організації Йозефа Блаттера

Ухвала про привід щодо голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка не дає права затримувати підозрюваного або проникати до його житла чи іншого володіння, вирішити цю ситуацію може лише генпрокурор, повідомила 18 лютого пресслужба НАБУ.

«Детективи НАБУ двічі, 8 та 16 лютого 2021 року, прибували до Окружного адміністративного суду Києва для виконання ухвал ВАКС про примусовий привід підозрюваного голови ОАСК до суду для участі у засіданні з обрання йому запобіжного заходу. Виконати ухвалу не вдалося: вона не надає права затримувати підозрюваного або проникати до його житла чи іншого володіння, а голова та судді ОАСК вжили всіх заходів для того, щоб детективи не могли потрапити до приміщення суду», – йдеться у повідомленні.

Детективам НАБУ в ОАСК постійно повідомляють про відсутність голови суду на робочому місці через його перебування у відпустці, там також змінили пропускний режим,

Із листопада 2020 року потрапити на другий поверх, де розташоване робоче місце підозрюваного голови ОАСК, стороннім особам можна лише за дозволом, який, за даними НАБУ, надає один із підозрюваних учасників злочинної організації, очолюваної головою ОАСК.

«Наразі детективи утримуються від силового проникнення до судової установи. Водночас, сам голова ОАСК у соціальних мережах створює видимість відкритості до правосуддя, публікує неправдиві заяви та звинувачення на адресу НАБУ», – уточнюють в антикорупційному бюро.

У НАБУ відзначили, що вирішити цю ситуацію може лише генпрокурор Ірина Венедіктова, «чия бездіяльність впродовж півроку позбавляє слідство можливості використати передбачені законодавством процедури для досягнення завдань кримінального провадження».

«Починаючи з липня 2020 року і до сьогодні, детективи НАБУ тричі ініціювали перед генеральним прокурором клопотання про надання дозволу на затримання підозрюваного голови ОАСК для звернення з цими клопотаннями до ВРП. Однак ОГП досі цього не зробив», – поінформували у відомстві.

В Офісі генерального прокурора наразі не відреагували на звинувачення з боку НАБУ.

Сам голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив 16 лютого, що перебуває на робочому місці і не переховується від Національного антикорупційного бюро.

Голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка вдруге не змогли доставити до Вищого антикорупційного суду, слідчий суддя знову ухвалив рішення про те, щоб його доправили до суду.

«Слідчий суддя застосував повторний, це вже третій примусовий привід до голови ОАСК, оскільки і цього разу він (Павло Вовк – ред.) не з’явився на засідання та не був на нього доставлений», – повідомили у ВАКС.

У пресслужбі зазначили, що наступне засідання суду призначили на 18 лютого.

Павло Вовк раніше назвав незаконним рішення Вищого антикорупційного суду про його примусовий привід на засідання для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

3 лютого у ВАКС повідомили, що суд задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про примусове доправлення голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу.

Як повідомила пресслужба ВАКС, 3 лютого у Вищому антикорупційному суді був запланований розгляд клопотання про застосування до Вовка запобіжного заходу у вигляді застави, але він до суду не прийшов і про причини неприбуття не повідомив.

У Національному антикорупційному бюро перед цим повідомили, що детективи НАБУ намагалися вручити голові ОАСК клопотання про відсторонення його від адміністративної посади голови суду, але він відмовився його отримувати, а також вкотре не з’явився за повісткою про виклик до НАБУ.

Для Вовка просять заставу у 3 мільйони гривень. Арештувати його не можна через суддівський імунітет, який не зняла Вища рада правосуддя. НАБУ зверталося до генпрокурорки Ірини Венедіктової з проєктом відповідного клопотання та проханням ініціювати перед ВРП питання про дозвіл на затримання та взяття від варту Вовка.

17 липня 2020-го стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

Голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявляв, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

Також Вовк наголосив, що детективи не вручали йому підозру.

Антикорупційна організація Transparency International Україна 18 лютого закликала президента Зеленського не підписувати закон про викривачів.

На брифінгу юридичний радник організації Олександр Калітенко вказав на правки, які були внесені під час розгляду законопроєкту у Верховній Раді.

Серед цих правок, зокрема: обов’язок викривача відкривати свої джерела інформації. За словами Калітенка, ця норма ще більше ускладнює повідомлення про корупцію.

«Це безпрецедентна вимога, закладена в законі задля захисту викривачів. Вона не відповідає міжнародним стандартам і найкращим практикам, і фактично призведе до того, що викривач для отримання захисту буде змушений викривати совї джерела. Це поширюється в тому числі на колег викривача, які б йому допомагали у викритті. Це призведе до ізоляції викривача на робочому місці і того, що йому буде дуже важко отримали якусь допомогу», – міркує він.

Крім того, закон у своїй кінцевій редакції вимагає, аби викривачу були «достеменно» відомі факти, які він повідомляє, а єдиним адресатом повідомлення визначає його керівника. При цьому викривач повинен бути впевнений, що його керівник до корупції не причетний.

«Цей закон у своєму позитивному значенні до внесення цих правок розширював коло отримувачів внутрішнього повідомлення. Натомість закон звужує їх тільки до керівника і тільки у випадку, якщо викривач є працівником. Якщо він навчається або проходить службу або виконує роботу на замовлення, як було передбачено минулим визначенням внутрішніх каналів повідомлення про корупціне правопорушення – наразі цього немає, тільки працівник. І закон не передбачає, що робити, якщо керівник причетний до цього правопорушення, не визначено, в який тоді внутрішній канал треба звертатися викривачу», – пояснює Калітенко.

Відтак звернення внутрішніми каналами стають недієвими, підсумував він. Крім того, за словами юриста, народні депутати створили колізію, поставивши під питання можливість використання анонімних каналів.

Відтак Калітенко застеріг від набуття документом чинності в його поточному вигляді.

Колишній директор із запобігання і протидії корупції державного підприємства «Енергоатом» Олег Поліщук, присутній на презентації, торік заявив про корупційні ризики у своїй компанії.

Після цього проти нього порушили службове розслідування і зрештою звільнили. Керіництво «Енергоатому» в наказі про звільнення обґрунтувало його «систематичним невиконанням обов’язків».

«Якби закон у цій формі почав діяти з 1 січня, то, напевно, я був би на своєму робочому місці, тому що в мене не було б повноважень повідомляти про ймовірну можливу корупцію вищого керівництва компанії, в якій я працював, «Енергоатомі», у НАЗК і уповноваженому органу правління. Адже, погодьтеся, незручно повідомляти своєму керівнику про те, що він корупціонер», – пожартував Поліщук.

Він вказав на те, що внутрішніми каналами «Енергоатому» 99% повідомлень надходили від анонімних викривачів. Правки в законодавстві, за його прогнозом, поставлять під загрозу таку опцію.

«Будь-яка колізія в цих правовідносинах завжди тлумачиться на користь корупціонерів, проти того, хто намагається показати й розкрити правду», – заявив Поліщук.

Адміністративний директор організації ACREC Андрій Білецький приєднався до заклику не підписувати закон.

«Вони (правки – ред.) дійсно зміщують акцент із того, що повідомляється викривачем, на те, звідки в нього зявилася ця інформація. Він має розкривати джерела своєї інформації, доводити це все. Це зокрема виллється в те, що викривачу доведеться збільшувати витрати на правовову допомогу, оскільки, будемо відверті, і зараз безоплатна правова допомога не може повною мірою захистити викривачів у суді, а тепер буде додаватися механізм того, що вони мають допомагати викривачу збирати докази достеменності його повідомлень. Це все може призвести до демотивації викривачів повідомляти про корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення», – припустив Білецький.

Загалом, за словами Калітенка, до заклику не підписувати закон приєдналися понад 25 громадських організацій.

Офіс президента Володимира Зеленського наразі не коментував цей заклик.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 3450, який впорядковує питання захисту викривачів, 4 лютого. Наразі він очікує на підпис президента.

Суди ухвалили остаточне рішення в 77 провадженнях Національного антикорупційне бюро України, йдеться у звіті бюро.

Згідно з документом, до судів направили 300 обвинувальних актів стосовно 541 обвинуваченого.

Національне антикорупційне бюро України – правоохоронний орган, який розслідує кримінальні корупційні правопорушення, вчинені вищими посадовими особами держави. НАБУ утворене 16 квітня 2015 року указом президента.

Детективи бюро здійснюють досудове розслідування у справах, державне обвинувачення у яких представляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

 

У Раді громадського контролю НАБУ запитували про закупівлю вакцини за 17,85 долара за дозу від виробника Sinovac Biotech, яку здійснюватимуть через приватну фірму-посередника «Лекхім»

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький звинувачує Управління державної охорони України в перевищенні своїх повноважень при блокуванні Конституційного суду України – про це йдеться в заяві про вичнення ними «кримінальних правопорушень (злочинів)» , яку оприлюднила пресслужба КСУ 3 лютого.

Тупицький стверджує, що 30 грудня 2020 року, з 19 по 22 і з 25 по 29 січня, і також 1 та 2 лютого військові Департаменту охорони об’єктів УДО не пускали на територію КСУ та до самої будівлі його, а також ще трьох суддів.

Він зазначає, що співробітники УДО не надали «будь-яких документів на підтвердження правомірності своїх дій» та не назвали ім’я посадової особи, яка розпорядилася не пропускати його в КСУ.

Крім того, суддя заявляє про участь у подіях службовців спецпідрозділу УДО «Булат», загалом кількість учасників блокування суду з 19 по 21 січня оцінює в 70 людей.

Читайте також: У Верховному Суді оскаржують указ Зеленського про відсторонення Тупицького

Також, як стверджує Тупицький, військовослужбовці здійснювали щодо нього контроль на безпеку, хоча це нібито не передбачено законом.

Відтак суддя в своїй заяві просить почати розслідування за ознками захоплення державних будівель, втручання в діяльність державного діяча, втручання в діяльність судових органів та перевищення військовими повноважень.

Управління державної охорони наразі не коментувало цю заяву, як і Офіс генерального прокурора.

28 січня Окружний адміністративний суд повідомив, що Олександр Тупицький позивається до Управління державної охорони.

29 грудня 2020 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відсторонення на два місяці голови Конституційного суду України Олександра Тупицького від посади судді КСУ з метою «відновлення справедливості та вирішення конституційної кризи».

30 грудня Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

19 січня Управління державної охорони повідомило, що не допустило Тупицького до будівлі Конституційного суду відповідно до запиту Державного бюро розслідувань. У ДБР заявили, що Тупицький перешкоджає розслідувати провадження щодо нього.

Сам Тупицький викликав на місце подій поліцію через перешкоджання виконанню ним службових обов’язків.

Франція й інші країни-члени «Групи семи» розчаровані станом боротьби з корупцією в Україні, заявив посол Франції в Україні Етьєн де Понсен.

Як один із негативних прикладів він навів в інтерв’ю агентство «Інтерфакс-Україна» конфліктну ситуацію навколо Конституційного суду України, яка почалася з його рішення скасувати деякі антикорупційні законодавчі норми.

«Ми занепокоєні і наразі не бачимо достатнього прогресу», – сказав він.

Посол Франції вважає, що є багато причин неуспішної боротьби з корупцією в Україні.

«Імовірно, є сильні зацікавлені кола, і відсторонити тих, хто поставив на карту, складно. Також, імовірно, бракує правових інструментів для просування реформ і бракує правової експертизи. Наприклад, коли розробляються закони, вони недостатньо добре складені, щоб пройти через експертизу Конституційного суду. Бракує технічних деталей, і ми готові надати юридичну підтримку. У будь-якому разі, висновок такий, що наразі ситуація незадовільна», – наголосив де Понсен.

На запитання про те, хто відповідальний за відсутність прогресу в реформах, посол відповів: «Я не хочу вплутуватися в пошук винних. Але я сказав би, що деякі гравці судової системи і деякі олігархи є головними перешкодами на шляху реформ нині. Дуже складно реформувати країну, якщо у вас немає чистої судової системи. Я дійсно думаю, що президент Зеленський щиро переконаний у необхідності реформ і що він наполягає на цьому напрямі. Але є дуже великі перешкоди».

Дипломат наголосив, що для виходу з цієї кризи Україні потрібна дуже сильна політична воля, дуже сильна підтримка Верховної Ради, підтримка міжнародної спільноти, зокрема «Групи семи» і Європейського союзу.

Посли країн «Групи семи» в Україні як неформальна група, яка представляє позицію провідних країн світу, вже не раз радили державі активніше боротися з корупцією.

Наприклад, 25 січня посли країн «Групи семи» в Україні запропонували перелік пріоритетних заходів для відновлення довіри громадськості до української судової влади й антикорупційної інфраструктури. У тексті, оприлюдненому дипломатами, вказано, що, серед іншого, необхідно терміново відновити правові норми щодо боротьби з корупцією і гарантувати, щоб кандидати на ключові посади в судові і правоохоронні органи призначалися прозоро. Дипломати рекомендували терміново провести також реформу Вищої ради правосуддя і перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію суддів.

Тоді в офісі президента України заявили 26 січня про готовність до «широкого фахового обговорення» запропонованої послами дорожньої карти судової й антикорупційної реформ в Україні. Натомість у Вищій раді правосуддя, яку посли пропонували терміново реформувати, висловили сумнів у рекомендаціях, бо вони були оприлюднені у твітері, а не надіслані якимись офіційними каналами.

У новому «Індексі сприйняття корупції» за 2020 рік, укладеному організацією Transparency International, Україна отримала 33 бали за 100-бальною шкалою (0 – найгірший можливий показник, 100 – найкращий), що на три бали краще, ніж було в дослідженні попереднього року. Але, як звернули увагу в українському відділенні організації, «Transparency International Україна», це поліпшення вказує на позитиви, які сталися в Україні в останні два роки, особливо до весни 2020 року, і не враховує резонансні події останніх місяців. Тим часом «за останній рік у країні вималювалися ризики, які можуть суттєво відкинути нас назад у сфері подолання корупції», – повідомили Радіо Свобода в цій антикорупційній організації.

Екскерівник Держінвестпроєкту Владислав Каськів причетний до будівництва нового гірськолижного курорту «Боржава» у Карпатах.

Це проєкт, який Офіс президента Володимира Зеленського має намір реалізувати як розбудову інфраструктурного потенціалу для проведення в Україні зимових Олімпійських ігор. Журналісти програми «Схеми» у співпраці із словацьким Центром журналістських розслідувань імені Яна Куцяка виявили, що Каськів став радником із широкими повноваженнями словацької компанії «Carpathian Mountain Resort», яка через низку українських фірм володіє понад 0,5 тисячі гектарів земель у Закарпатській області, де планують побудувати курорт.

Водночас сам Каськів каже, що «особисто, поки що, не залучений до проєкту».

У розпорядженні журналістів опинилися документи, згідно з якими Владислав Каськів став радником словацької Carpathian Mountain Resort, отримавши широкі повноваження представляти та розвивати проєкт в Україні. Відповідно до угоди, щомісячна оплата Каськіва за такі послуги наразі складає 2000 євро.

В іншому листі, датованому листопадом 2019 року, йшлося про майбутні плани закріпити володіння словацькою компанією Carpathian Mountain за Владиславом Каськівим.

Як виявили журналісти, лист підписаний Юрієм Залуським, який також був на нараді в Офісі президента України влітку 2020 року, коли австрієць Гернот Ляйтнер презентував проєкт нового гірськолижного курорту в Боржаві.

У відповідь на запит «Схем» Ляйтнер підтвердив, що Владислав Каськів став радником Carpathian Mountain Resort.

«Я запросив Владислава Каськіва стати радником проєкту на професійній основі. Ми мали успішний досвід роботи з ним та його командою, коли працювали для українського уряду над розробкою зимових Олімпійських ігор 2022 року. Вони чудово впоралися», – повідомив Гернот Ляйтнер.

Ляйтнер також підкреслив, що є власником Carpathian Mountain Resort: «Ця компанія, в тому числі, є частиною корпоративної структури мого проєкту в Україні (проєкт «Боржава» – ред.)».

Як йдеться у розслідуванні, ця компанія володіє пів тисячею гектарів землі на Закарпатті, де планують побудувати новий курорт. Наразі ці землі арештовані в рамках кримінальної справи НАБУ щодо ймовірного розкрадання бюджетних коштів Держінвестпроєкту, коли ним керував Владислав Каськів.

До 2019 року землями на Закарпатті володіла інша фірма австрійця Ляйтнера Teleferic Holdings, через яку, за даними офіційного слідства, були виведені кошти з держбюджету, призначені для втілення «Олімпійської надії». Цей проєкт мав бути реалізований за президентства Віктора Януковича, а відповідальним за це на чолі Держінвестпроекту був Владислав Каськів.

На уточнення журналістів, чи вважає австрієць прийнятним вести перемовини і домовлятись про будівництво курорту на землях, незаконне заволодіння якими є предметом розслідування у кримінальному провадженні, він відповів: «Я був дуже здивований арештом активів, оскільки це приватна інвестиція і не пов’язана з відмиванням грошей. Ми належним чином приймемо ці, очевидно, політично вмотивовані звинувачення і доведемо, що це перший проєкт гірськолижного курорту в Україні, який розробляється належним чином».

Владислав Каськів заперечує причетність до нинішнього проєкту «Боржава»: «Особисто, на жаль, ні, поки що. Але я би не проти був, щоб цей регіон розвивався, тим більше, що це – мій мажоритарний округ».

Він також підтвердив, що «час від часу» спілкується з австрійцем Гернотом Ляйтнером. На уточнення, чи планує він як депутат від ОПЗЖ в Закарпатській облраді, куди він був обраний за результатами місцевих виборів у 2020, займатися лобіюванням проєкту «Боржава», Каськів відповів: «Бачите, термін «лобіювання» у наших умовах контекст не дуже позитивний має, хоча, напевно, в інших країнах кращий. Якщо я буду корисний в цьому плані, звичайно із задоволенням».

Журналісти проєкту «Схеми» також отримали доступ до листування Каськіва, а також особистих помічників та довірених осіб народних депутатів від ОПЗЖ Сергія та Юлії Льовочкіних. Електронні листи, які охоплюють період з 2014 по 2016 роки, з-поміж іншого свідчать про те, що Юлія Льовочкіна була причетна до управління рахунками австрійської компанії Teleferic Holdings.

Доступ до вмісту електронних скриньок Льовочкіних та їхнього оточення отримали журналісти OCCRP – Міжнародного центру дослідження корупції та організованої злочинності, та надали його «Схемам». Оригінальність цього архіву підтвердили фахівці цієї організації.

Листування вказує на те, що Юлія Льовочкіна погоджувала трансфер коштів із компанії Teleferic через латвійський банк на рахунки її дочірніх українських фірм, які витрачали їх на скупку земель на полонині Боржава на Закарпатті – якраз у тій місцині, на якій планувалась реалізація «Олімпійської надії» Віктора Януковича. Цей проєкт так і не був реалізований, не в останню чергу через те, що гроші, призначені на проєкт, були виведені в офшори – що є предметом розслідування НАБУ щодо розкрадання та легалізації коштів. Серед підозрюваних у справі – рідний та двоюрідний брати Владислава Каськіва.

Юлія та Сергій Льовочкіни залишили без відповіді запити журналістів.

«Схеми» звернулись в Офіс президента із запитанням, чи вважають там прийнятним домовлятися про партнерство з особами, які можуть бути причетні до розкрадання бюджетних коштів та чи знають на Банковій, що австрієць Ляйтнер тісно співпрацює з Владиславом Каськівим та Юлією Льовочкіною.

У відповідь в ОП зазначили: «Наразі йдеться саме про залучення інвестицій, а не про проєкт державно-приватного партнерства. Весь переговорний процес українська сторона веде виключно із представником австрійської компанії Austrian Teleferic Holdings. Щодо інших питань, в Офісі президента на даний момент відсутня запитувана інформація».

Гернот Ляйтнер у відповіді на запит журналістів підтвердив, що має ділові стосунки з Юлією Льовочкіною, не уточнивши в яких саме бізнес-проєктах. «Я ніколи не зустрічався з Сергієм Льовочкіним. Проте я добре знайомий з Юлією Льовочкіною, з якою вперше познайомився у Відні в 2015 році. Зараз у нас є сталі ділові відносини протягом декількох років», – повідомив Ляйтнер.

Раніше журналісти видання «Наші Гроші» оприлюднили розслідування, в якому розповіли, що до діяльності Ляйтнера в Україні навколо проєкту курорту Боржава причетна «група Льовочкіна».

 

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наразі не коментує інформацію про відмову «Інтерполу» оголосити в міжнародний розшук колишнього голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка.

«До нас така інформація ще не надходила. Можливо, вона буде пізніше, але на даний час в нас її немає», – повідомила Радіо Свобода речниця САП Ольга Постолюк.

Читайте також: 2020-й Олігархічний: Зеленський – не Рузвельт?

У Національному антикорупційному бюро України напередодні не стали коментувати інформацію на запит Радіо Свобода, пославшись на те, що провадження, в якому Вовка намагалися оголосити в розшук, закрите.

У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка.

Дмитро Вовк внесений до бази даних розшукуваних осіб Міністерства внутрішніх справ. Датою його зникнення зазначене 14 липня 2019 року. У вересні 2019 року голова САП Назар Холодницький заявив, що Вовк перебуває в Брюсселі.

25 січня ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк повідомив із посиланням на «Інтерпол», що його даних немає в базах міжнародної правоохоронної установи.

Читайте також: Офіс генпрокурора відповів на звинувачення НАБУ в кількох справах

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Серед них був і колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Він очолював комісію з грудня 2014 по червень 2018 року.

Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

Колишній голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк заявив, що отримав сповіщення про відсутність своїх даних у базі «Інтерполу». Про це він повідомив 25 січня на своїй Фейсбук-сторінці.

Він уточнив, що розгляд цього питання тривав майже півтора роки.

«Рішення про видалення було прийняте на 114-ій сесії Комісії з Контролю за Файлами Інтерполу (відбувалась 05-09 жовтня 2020 року) та є логічним продовженням їх попереднього рішення від 21 лютого 2020 року про превентивне блокування запиту НАБУ щодо мене», – стверджує Вовк.

Він оприлюднив документ на бланку «Інтерполу», в якому зазначено наступне: «станом на сьогодні, пан Вовк Дмитро, народжений 28 березня 1989, не є суб’єктом Повідомлень або розсилок «Інтерполу».

Читайте також: У САП підтвердили закриття справи «Роттердам+»

За твердженням Вовка, генеральний секретаріат установи вже закликав національні поліцейські бюро оновити національні бази.

У базі «Інтерполу» немає даних про розшук громадянина України Дмитра Вовка.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наразі публічно не коментували цю інформацію.

У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка.

Дмитро Вовк внесений до бази даних розшукуваних осіб Міністерства внутрішніх справ. Датою його зникнення зазначене 14 липня 2019 року. У вересні 2019 року голова САП Назар Холодницький заявив, що Вовк перебуває в Брюсселі.

Читайте також: Що не так із ВАКС? Міжнародна антикорупційна організація вивчила роботу суду в Україні

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Серед них був і колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Він очолював комісію з грудня 2014 по червень 2018 року.

Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.