Home /
Category: Фінанси

Posts in Category: Фінанси

Близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойськи» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Хованки Єрмака».

Журналісти зафіксували, як Тімур Міндіч відвідував Офіс президента 20, 23 та 27 березня цього року – якраз у той період тривало обговорення та підготовка до голосування Верховною Радою законопроєкту, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам і ухвалення якого є вимогою Міжнародного валютного фонду. 

Спочатку, 20 березня, журналісти звернули увагу, як з арки, де розташований боковий заїзд до Офісу президента, виїхав автомобіль Skoda.

Цю ж машину знімальна група раніше фіксувала біля офісу олігарха Ігоря Коломойського. Skoda рушила за чоловіком, у якому «Схеми» розпізнали Тімура Міндіча.

Коли журналісти, одразу на місці, поцікавились, з якою метою він відвідує ОП, бізнесмен відмовився про це розповідати, пославшись «на шабат». Водночас на уточнення, чи стосується його візит державних питань, відповів, що ні.

Skoda, якою користується Міндіч, журналісти помітили на Банковій також 23 березня: вона залишила ту саму арку з боковим заїздом до ОП ще до завершення робочого дня. 

Такі саме маневри відбулися і 27 березня.

Тоді, щоб виявити, хто відвідував ОП, «Схеми» вирушили за автівкою: пізніше вона заїхала у двір будинку і з неї вийшов Тімур Міндіч.

«Виходить, Тимур Міндіч, близький товариш та бізнес-партнер олігарха Коломойського, під час карантину лише за 6 днів тричі таємно відвідував офіс президента Зеленського. Саме в цей період вирішувалась доля так званого «антиколомойського» законопроєкту. Якщо закон остаточно ухвалять, то олігарх не зможе повернути націоналізований «Приватбанк», – йдеться у розслідуванні. 

Пізніше, у телефонній розмові Тімур Міндіч заявив, що його візит на Банкову пов’язаний з бажанням допомогти в боротьбі з поширенням коронавірусу: «Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу, як людина, як товариш, як громадянин у зв’язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі», – сказав він. 

Водночас, соратник Коломойського заперечив, що обговорював будь-які питання, окрім благодійності: «Як я міг говорити з паном Єрмаком щодо питань Ігоря Валерійовича?… Я, крім питання допомоги і благодійності, ніякі питання не обговорював і не буду обговорювати». 

Свої стосунки із керівником Офісу президента Міндіч описав як «давні і дружні»: «Завжди одна компанія. Він займався кіновиробництвом, я займаюсь. Тому… Дуже дружні завжди стосунки. Були, є і, дай боже, будуть».

Андрій Єрмак, у свою чергу, відповів «Схемам»: «З Тімуром Міндічем я знайомий декілька років. Ми познайомились в той період, коли я займався продюсуванням фільмів, а він співпрацював з каналом «1+1». Він за власною ініціативою, як представник бізнесу, запропонував допомогти державі в боротьбі з розповсюдженням коронавірусу».

Тімур Міндіч, йдеться у розслідуванні, – людина із найближчого оточення Коломойського. 

У 2018-му році «Схеми» фіксували його в офісі Ігоря Коломойського в Женеві, коли олігарх мешкав у Швейцарії на постійній основі, в 2019-му – в офісі Коломойського в Ізраїлі, куди той перебрався, вірогідно, через розслідування американських правоохоронців. Також торік журналісти зняли, як Міндіч бачився із Коломойським у перший же день повернення олігарха в Україну після майже двох років життя в екзилі. Міндіч прилетів до Києва одним літаком з Коломойським напередодні. 

За так званий «антиколомойський закон» Верховна Рада проголосувала в першому читанні 30 березня. Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) підтримали 267 народних депутатів. Закон має унеможливити повернення «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському. 

 


your ad here

Закарпатські митники із елітним майном незрозумілого походження, оформленим на родичів, успішно перейшли на роботу до нової митниці – Державної митної служби після початку ліквідації старої структури – Закарпатської митниці ДФС. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси – «Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників».

Журналісти встановили, що 24-річна донька Володимира Лазорика, який працював у Закарпатській митниці ДФС, а тепер – на митному пункті «Тиса» в Державній митній службі, є власницею низки нерухомого майна та автомобілів, походження яких важко пояснити. Єлизавета Лазорик власниця двох квартир, понад 100 квадратних метрів торговельних площ та двох недешевих автівок.

Перша автівка – Audi А6 2015 року випуску – в Єлизавети з’явилася у 2016 році, коли їй було 20. Це авто вона дає у користування батьку, про що її батько зазначав у своїй декларації. У 21 рік Єлизавета стала власницею іще однієї автівки – Audi А3. Ще за рік, у 2017, у доньки митника з’явилася квартира на Слов’янській набережній, в одному з найдорожчих клубних будинків Ужгорода.

У 2018 роки Єлизавета стала власницею понад 100 кв.м. торговельних площ на вулиці Підгірній в Ужгороді. А у 24 в Єлизавети з’явилася ще одна ужгородська квартира – у будинку на вулиці Бориса Тлехаса.

Водночас, у своєму резюме Єлизавета Лазорик зазначила, що працювала на посаді організатора конференцій з квітня 2017 року. А ще пів року тому погоджувалася змінити роботу івент-менеджера на іншу, де платять орієнтовно 12 тисяч гривень.

Єлизавета відмовилася пояснювати походження свого майна. А митник Володимир Лазорик зазначив: «Вона живе окремо від мене. Давним-давно. І я не маю вам нічого розказувати і пояснювати».

Журналісти виявили, що Ігор Стрічик, який працював у Закарпатській митниці ДФС, а тепер – на митному пункті «Ужгород» у Державній митній службі, користується автівкою Tesla-3. При цьому, відповідно до декларації, у власності митника з транспортних засобів є лише мопед. Tesla належить його дружині Олені Стрічик, і митник не вказує це авто у декларації. З Ігорем Стрічиком поспілкуватися журналістам не вдалося.

Журналісти також встановили, що заступник голови митниці ДФС Закарпаття Андрій Каращенко пов’язаний із бізнесом у Словаччині, його родичі – власники низки елітного майна. Як виявили журналісти, Андрій Каращенко має право представляти інтереси словацької фірми Sapient Consulting s.r.o., яка займається торгівлею, брокерською діяльністю та іншими видами діяльності.

За даними джерел журналістів у фіскальній службі, матір Каращенка Надія Никитюк починаючи з 1998 року офіційно заробила трохи більше ніж 123 тисяч гривень. Але при цьому жінка надавала в користування Андрію Каращенку Lexus RX350, подарувала майже 2 мільйона гривень, і купила квартиру й гараж у Києві. Никитюк відмовилася пояснювати журналістам, звідки взяла на це кошти.

Ольга Каращенко, яку в деклараціях за 2017 та 2018 роки Андрій Каращенко вказує як дружину, у соцмережах викладає фото з брендовими прикрасами, вартість кожної з яких може перевищувати кілька тисяч євро. До прикладу, сережки Van Cleef чи браслет «цвях» Cartier.

Під час реформи митниці Андрій Каращенко не був переведений до новоствореної Державної митної служби, яку очолює Максим Нефьодов, утім, залишився на керівній посаді у структурі Державної фіскальної служби, яка досі не ліквідована.


your ad here

Заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко, якого Зеленський сварив «за iPhone» – є довіреною особою у словацькій комерційній фірмі Sapient Consulting з 2016 року, на його матір оформлена низка елітного майна, а жінка, яку він декларує як дружину, викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких сягає кількох тисяч євро. Про це йдеться в розслідуванні проєкту «Схеми в регіонах» – спільного проєкту програми «Схеми» та Інституту розвитку регіональної преси – «Гроші на кордоні. З життя закарпатських митників».

Під час реформи митниці Андрій Каращенко не був переведений до новоствореної Державної митної служби, яку очолює Максим Нефьодов, утім, залишився на керівній посаді у структурі Державної фіскальної служби, яка досі не ліквідована. 

За даними джерел журналістів у фіскальній службі, матір митника Надія Никитюк, починаючи з 1998 року, офіційно заробила трохи більш як 123 тисячі гривень. Але при цьому жінка надавала в користування Андрію Каращенку Lexus RX350, подарувала майже 2 мільйони гривень і купила квартиру й гараж у Києві. Никитюк відмовилася пояснювати журналістам, звідки взяла на це кошти.

Ольга Каращенко, яку в деклараціях за 2017 та 2018 роки Андрій Каращенко вказує як дружину, у соцмережах викладає фото з коштовностями та брендовими речами, вартість деяких – кілька тисяч євро. До прикладу, сережки Van Cleef чи браслет «цвях» Cartier.

При цьому сама Ольга Каращенко запевняє, що розлучилася з митником-фіскалом у 2016 році, і заперечує, що він продовжує її декларувати як дружину.

Як виявили журналісти, Андрій Каращенко має право представляти інтереси словацької фірми Sapient Consulting s.r.o., яка займається торгівлею, брокерською діяльністю та іншими видами діяльності. Ці дані – з реєстру юридичних осіб Словаччини.

У розпорядженні журналістів є довіреність із підписом митника від 09.03.2016 року. У ньому Каращенко засвідчує підписом, що погоджується бути довіреною особою словацької компанії. «Довірена особа (прокурист) уповноважена на всі правові дії, які виникають під час функціонування підприємства», – йдеться у тексті.

Засновники компанії – теж українці, члени родини Білецьких. Альфред Білецький – ексзаступник керівника київської митниці, люстрований у 2014 році. Андрій Білецький – колишній працівник прокуратури Києва, Леонід Білецький – колишній працівник Київського апеляційного суду та житомирянин Віктор Костюк.

Від джерела у словацькій податковій «Схеми» отримали інформацію щодо контрагентів, витрат і отримання коштів компанією Sapient Consulting, згідно з якою низка компаній, серед засновників яких громадяни Туреччини, України, Росії та Словаччини, перераховували на рахунок Sapient Consulting кошти у розмірі від 400 до 21 тисячі євро за одну транзакцію.

Деякі з них були зареєстровані за однією адресою. Наприклад, компанія BonFire s.r.o. перераховувала кошти на рахунок Sapient Consulting s.r.o, а потім, як свідчать дані, отримані від джерела на митниці, імпортувала в Словаччину товари з України.

Поспілкуватися зі співвласниками цих фірм журналістам не вдалося.

Виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик у коментарі зазначив, що в разі, якщо Андрій Каращенко за довіреністю вчиняє будь-які правочини на платній основі, «це однозначно за національним законодавством оплачувана робота, і це називається сумісництвом».

«Відповідно до міжнародного законодавства, наявність самої довіреності, коли митник чи службовець має певне право вчиняти будь-які дії (підписувати договори, і вчиняти інші правочини), то відповідно до міжнародних норм – це сумісництво є незаконним. Митник взагалі не має права мати довіреність на вчинення цих дій», – зазначив Миткалик.

Сам заступник начальника Закарпатської митниці ДФС Андрій Каращенко відмовився спілкуватися із журналістами.

Згідно з відповіддю Державної митної служби, Андрій Каращенко «не працює в Державній митній службі України. До новоутвореної у грудні 2019 року Держмитслужби України він переведений не був і залишається у структурі Державної фіскальної служби України». Державна фіскальна служба перебуває в стані ліквідації. Однак, за інформацією джерел журналістів, Каращенко шукає можливості продовжити працювати на митниці.

У липні минулого року Володимир Зеленський під час свого візиту мав коротку перепалку із закарпатськими митниками, в тому числі – Андрієм Каращенком. «У вас який телефон? iPhone? Звідки iPhone, якщо зарплата маленька?» – дорікав президент Каращенку.


your ad here

Новопризначений міністр економіки Ігор Петрашко 23 березня подав виправлену декларацію як кандидата на посаду, додавши те майно, яке не відобразив від початку, і яке віднайшли журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Так, у виправленій декларації міністр зазначив елітний котедж під Києвом у селі Романків у закритому містечку «Сонячна долина», площею в 409 кв.м., та 15 соток землі, якими володіє його дружина Світлана. 

Також Ігор Петрашко додав у свою декларацію відомості про квартиру в Росії – напередодні журналісти «Схем» розповіли, що його дружина має у власності третину квартири на 109 квадратних метрів у Донському районі Москви (разом із матір’ю і братом), орієнтовною вартістю 200 тисяч доларів.

Разом з двома позашляховиками Suzuki Vitara S (2016 року випуску) і Land Rover Range Rover Sport (2017 року випуску), про які згадували «Схеми», міністр задекларував ще одну автівку – Mitsubishi Outlander 2006 року випуску.

Також Ігор Петрашко згадав в уточненій декларації про київську квартиру, житловий будинок у Львові (у якому має частку 50%) і гараж у Львівській області, паркомісце у Києві. Крім того, він вказав і свій наручний годинник Vacheron Constantin, і низку ювелірних виробів Chopard, що належать його дружині.

Також він вказав у декларації, що вони з дружиною мають на рахунках у банках сумарно майже 825 тисяч доларів і понад мільйон гривень. Задекларував він і готівкові кошти – у розмірі 990 тисяч доларів і понад 2,6 мільона гривень.

21 березня «Схеми» повідомили, що новопризначений міністр економіки Ігор Петрашко не вказав у своїй майновій декларації більшу частину майна своєї родини – зокрема, квартиру у Москві, частка в якій належить його дружині-громадянці Росії, маєток у селі Романків під Києвом і два позашляховики. 

Також у виправленій декларації міністр відобразив доходи, отримані ним торік – а саме, заробітна плата у розмірі 13 668 204 гривень у ТОВ Управлінське товариство УЛФ, кінцевим бенефіціарним власником якого є Олег Бахматюк, український підприємець, колишній власник «VAB банку», оголошений у розшук Національним антикорупційним бюро.

Сам Ігор Петрашко у коментарі «Схемам» тоді заявив, що обов’язково мав подати декларацію до входження на посаду, але не встиг її заповнити «через брак часу». І подякував за «за нагадування» про московську квартиру, зазначивши, що міг би забути про неї.

 

 


your ad here

Новопризначений міністр економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко не вказав у своїй майновій декларації квартиру у Москві, частка у якій належить його дружині – громадянці Росії, маєток у селі Романків під Києвом і два позашляховики. Про це повідомляє програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

17 березня, коли Верховна Рада проголосувала за нового міністра економіки Ігоря Петрашка, він подав декларацію, в якій не містилось ніяких даних про доходи і транспорт родини, а з нерухомості була вказана лише одна квартира. Журналісти виявили, що родина має у власності ще кілька об’єктів нерухомості й авто.

Зокрема, в декларації не вказаний будинок в елітному котеджному містечку «Сонячна долина» в селі Романків під Києвом. Згідно з офіційним витягом із реєстру нерухомості, ним володіє дружина міністра. Вказаний метраж будинку – 409 квадратних метрів. Також у її власності тут – 15 соток землі.

У своїй декларації новий очільник Міністерства економіки вказав, що його дружина є громадянкою Росії.

Московське майно вдалося віднайти за допомогою попереднього прізвища дружини Петрашка – Позднякова.

Згідно з російським Єдиним державним реєстром нерухомості, вона має у власності третину квартири на 109 квадратних метрів у Донському районі Москви (разом із матір’ю і братом).

У документі з реєстру мовиться, що кадастрова вартість квартири становить 18 035 366 рублів (нині це приблизно 200 тисяч доларів).

Судячи з оголошень на сайтах нерухомості, квартиру з утричі меншою площею в сусідньому будинку оцінюють у 100 тисяч доларів.

Також, згідно з реєстром МВС, Ігор Петрашко – власник двох автомобілів-позашляховиків – Suzuki Vitara S (2016 року випуску) і Land Rover Range Rover Sport (2017 року випуску). Згадки про них у його декларації немає.

Сам Ігор Петрашко у коментарі «Схемам» заявив, що обов’язково мав подати декларацію до входження на посаду, але не встиг її заповнити «через брак часу».

«Я подав без наповнення, бо ви розумієте, що зібрати таку кількість документів за такий короткий час неможливо. Зараз збираю, сьогодні вже зробив там новий драфт і сподіваюся до встановленого законом терміну подати виправлену», – заявив він.

«Я вказав тільки київську квартиру, бо там треба було хоч щось вказати, а це місце реєстрації, і по процедурі треба було хоч якусь адресу дати. Все покажемо, воно все офіційне, мої доходи всі офіційні – ви побачите через податкову величезний дохід», – додав Петрашко.

На уточнення, чи буде в декларації відображена московська квартира, в якій має частку його дружина, міністр подякував «за нагадування» і зазначив, що міг би забути про неї.

Згідно з чинним законодавством, подати зміни до декларації можна протягом семи днів із моменту її подання.

У своїй біографії Ігор Петрашко повідомляв, що, серед іншого, працював у представництвах компанії Ernst & Young.

Як повідомлялося, з 2007 року його робота пов’язана з російським інвестиційним капіталом. Відтоді Ігор Петрашко очолював інвестиційно-банківське управління і був керуючим директором інвестиційної компанії «Тройка Діалог Україна» – «дочки» великого російського інвестора, який, у свою чергу, потрапив у розслідування проєкту OCCRP, де журналісти викрили офшорну схему відмивання мільярдів доларів російським інвестбанком.

Також російська група «Тройка Діалог» є одним із інвесторів «Сбербанку Росії». Із 2012 по 2013 роки Ігор Петрашко перейшов до української філії цього російського банку – очолював його департамент корпоративного бізнесу.


your ad here

Низка депутатів, які відвідали захід Віктора Пінчука в Давосі на запрошення фонду олігарха, раніше голосували «за» або реєстрували законопроєкти, які йдуть на користь його компаніям. Про це йдеться у розслідуванні програми програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Давоський клуб олігарха».

«Коли депутати отримують такі блага, як поїздка в Швейцарію коштом олігарха – і при цьому голосують в парламенті закони, які грають йому на руку, – чи не ставлять вони себе самі у ситуацію, в якій до них з’являтимуться додаткові запитання щодо можливого конфлікту інтересів? І чи не варто було б уникати таких ситуацій?» – мовиться у розслідуванні.

Журналісти проаналізували список депутатів, запрошених на Український сніданок у Швейцарію, організатором якого є фонд Віктора Пінчука, і виявили, що частина із них раніше голосувала за законопроєкти, вигідні, у тому числі, бізнесу олігарха. Так, за законопроєкт про встановлення мита на експорт брухту у 2019-му проголосували «за» депутатки від «Батьківщини» Альона Шкрум та Олена Кондратюк, а також Марія Іонова з фракції «Європейська солідарність».

«Приклад з металобрухтом є дуже показовим, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. – Тому що у Пінчука є відносно новопобудований завод перед кризою 2008 року, для якого потрібен металобрухт за бізнес-моделлю, відповідно, і за попереднього уряду, і за цього уряду, Пінчук активно лобіює максимальне обмеження на вивезення металобрухту з України, щоб, власне, він мав цей дешевий ресурс».

У грудні 2019 року, уже за нового парламенту, був зареєстрований законопроєкт про детінізацію брухту. Його ініціаторами, серед інших, стали і депутати, які вже через місяць відвідали Український сніданок в Давосі, організований фондом Пінчука.

Це колишній менеджер компанії Пінчука, нині депутат від «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, подружжя – Дмитро Наталуха («Слуга народу») та Альона Шкрум («Батьківщина»), і Ярослав Железняк із «Голосу».

В самому законопроєкті, мовиться у розслідуванні, немає згадки про компанії Пінчука чи будь-які інші. Утім, користь від закону можуть отримати і компанії Віктора Пінчука.

Читайте також: Верещук: фінансування відрядження до Давоса з боку Пінчука не є корупцією

Наприклад, група «Інтерпайп» після набуття чинності закону могла б без посередників збирати брухт – для свого заводу.

«Складно не погоджуватися з тим, що є правдою, що всі виграють, в тому числі і «Інтерпайп», – вважає президент Української асоціації вторинних металів Володимир Бублей.

Ярослав Железняк пояснив журналістам, чому він став співавтором законопроєкту: «Його текст, напевно, крапка в крапку з текстом, який розробляло Мінекономіки – зокрема, департамент з дерегуляції, в якому я працював, як радник ще міністра Айвараса Абромавичуса. Я пам’ятаю цей текст. Ми його вносили, якщо не помиляюсь, і у минулому скликанні, двічі – я брав участь, тому я став там одним із співавторів».

Кисилевський у коментарі підкреслив: «Цей законопроєкт розроблявся в 2016–2018 роках робочою групою в складі Мінекономіки, галузевих асоціацій металургів і заготівельників брухту. Він є компромісом і результатом узгодження позицій між цими трьома сторонами. Рада минулого скликання не змогла його розглянути. Я був учасником робочої групи і одним з розробників, тож після обрання депутатом став одним зі співавторів законопроєкту. Він відображає інтереси заготівельників брухту, споживачів брухту і держави».

Журналісти також звернулись за коментарем до депутатів Шкрум та Наталухи і чекають на відповідь.

Народна депутатка Євгенія Кравчук, яка теж була відряджена в Давос на захід Пінчука, разом із групою депутатів зареєструвала законопроєкт про медіа.

Водночас у листі Нацради з питань телебачення та радіомовлення йдеться про те, що Віктор Пінчук є у структурі власності тридцяти восьми медіакомпаній.

Інститут масової інформації, який проаналізував цей законопроєкт, вважає, що він може працювати, в тому числі, і в інтересах медіа олігархів, які головно і контролюють українські телеканали.

«Із законопроєкту про медіа фактично викинули згадки про журналістські стандарти – раніше була згадка про об’єктивність, про необхідність дотримуватися правдивості у матеріалах. І Нацрада, хоч і зрідка, на це реагувала, вона могла ці норми застосовувати на практиці, – розповіла виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. – Тепер згадка про ці норми взагалі зникла, і, відповідно, Нацрада навряд чи реагуватиме на такі порушення. І, на нашу думку, цим фактично підстелили соломку олігархам і покращили їхнє життя».

У коментарі «Схемам» Євгенія Кравчук заперечила, що цей законопроєкт може бути в інтересах олігархів: «Я заступник голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, мій бекграунд – робота в медіа та з медіа, тому логічно, що я є одним із авторів законопроєкту про медіа… Не бачу жодного ухилу в бік олігархів чи взагалі в будь-чий бік. У нас доволі застаріле медійне законодавство, яке не відповідає викликам чи навіть юридичним визначенням XXI століття». І додала: «Принагідно зазначу, щоб уникнути спекуляцій: поїздку в Давос я оплатила самостійно».

Читайте також: Законопроєкт «Про медіа»: що треба знати

Раніше «Схеми» розповіли, як низка народних депутатів попросила оформити службове відрядження після того, як до них надійшло запрошення від Фонду Віктора Пінчука відвідати організований олігархом захід у Давосі.

Статус службового відрядження дає можливість обійти антикорупційне законодавство, бо в іншому разі проплачена депутатові подорож може вважатися подарунком, що тягне на адміністративну відповідальність та штраф.

Також повідомлялось, що голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повернув гроші за поїздку в Давос на цей захід, бо він міг потрапити під дію антикорупційного законодавства.

У дні проведення щорічних зборів Всесвітнього економічного форуму фонд олігарха організовує традиційний захід – Український сніданок, партнерами якого, як зазначено на офіційному сайті, є Horizon Capital, Western NIS Enterprise Fund, а також фонд «Відродження», Hillmont Partners та «Київстар».

У фонді «Відродження» повідомили, що зробили внесок у фінансування Українського сніданку в Давосі, але не займалися оплатою подорожніх витрат учасників, зокрема – народних депутатів.

Всі інші організації у відповідь на запит «Схем» зазначили, що не оплачували безпосередньо поїздки депутатів у Давос.

Єдина організація, яка не відповіла, чи оплатила депутатам подорож в Швейцарію, – це Фонд Віктора Пінчука.

Нацагентство з питань протидії корупції вже розпочало перевірку щодо подорожі депутатів у Давос.


your ad here

Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія повернув гроші за поїздку в Давос на захід, організований Фондом Віктора Пінчука, оскільки він міг потрапити під дію антикорупційного законодавства. Оплата подорожі депутату третіми особами може бути розцінена як подарунок і передбачати адміністративну відповідальність та штраф. Водночас Арахамія відмовився конкретно назвати спонсора своєї подорожі, якому він повернув гроші. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Давоський клуб олігарха».

Давид Арахамія отримав запрошення від організаторів Українського сніданку в Давосі – Фонду Віктора Пінчука – взяти участь у 50-му Всесвітньому економічному форумі, у тому числі, «у заходах, які щорічно організовуються у Давосі для пропагування України».

У ті дні, коли проходив захід, журналісти Радіо Свобода запитали у Арахамії, хто профінансував його поїздку до Давосу.

«У тому числі це підтримка Пінчука, але це колаборативно, вони там разом якось», – відповідав у січні голова президентської фракції.

Уже в березні Арахамія повідомив, що по поверненню «ухвалив рішення відшкодувати усі витрати». На уточнення журналістів «Схем», якій організації, нардеп не зміг відповісти.

«У мене є документи. Я повернув гроші. Здається там була 1100 з копійками євро. В мене документи, можете звернутись до мого прес-секретаря, вона надасть документи», – зазначив парламентар. 

Пізніше помічник Арахамії передав журналістам документи, які свідчать про те, що голова фракції дійсно відшкодував витрати на поїздку – у сумі понад 26 тисяч гривень, що включає в себе оплату за авіаквитки та проживання у готелі. 

Щоправда, у рахунку була зазначена туристична агенція, тобто – посередник. Яка організація профінансувала подорож з самого початку – так і не повідомили.

«Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія – один із небагатьох депутатів, який замість того, щоб оформити відрядження, як інші народні обранці, написав відпустку. Отже, оплата його подорожі – схоже, має всі ознаки подарунку і порушення антикорупційного законодавства», – йдеться у розслідуванні. 

«Схеми» виявили, що більшість депутатів, які поїхали на запрошення Фонду Пінчука в Давос, попросили у спікера парламенту оформити їхню подорож, як відрядження. 

«Саме такий крок дозволяє обійти антикорупційне законодавство. Інакше оплату подорожі депутатові приватним фондом можна було б трактувати як отримання подарунка. А це ризик штрафу та конфіскація подарунка», – підкреслюють у розслідуванні журналісти. 

Нацагентство з питань протидії корупції вже розпочало перевірку щодо подорожі депутатів у Давос.

У дні проведення Всесвітнього економічного форуму фонд олігарха організовує традиційний захід – Український сніданок, партнерами якого, зазначено на офіційному сайті, є вищезгадані Horizon Capital, Western NIS Enterprise Fund, а також фонд «Відродження», Hillmont Partners та «Київстар».

У фонді «Відродження» повідомили, що зробили внесок у фінансування Українського сніданку в Давосі, але не займалися оплатою подорожніх витрат учасників, зокрема – народних депутатів: «Міжнародний фонд «Відродження» здійснив організаційний внесок у розмірі 30 тисяч доларів для покриття організаційних витрат українських заходів у Давосі, зокрема, насамперед, для забезпечення перебування на цих заходах представників «Відродження» та партнерів з числа представників громадянського суспільства». 

Всі інші організації у відповідь на запит «Схем» зазначили, що не оплачували безпосередньо поїздки депутатів в Давос. 

Єдина організація, яка не відповіла, чи оплатила депутатам подорож в Швейцарію – це Фонд Віктора Пінчука.

Раніше «Схеми» розповіли, як низка народних депутатів попросили оформити службове відрядження після того, як до них надійшло запрошення від фонду Віктора Пінчука відвідати організований олігархом захід у Давосі. 


your ad here

Relentless global warming threatens the potential success of a sweeping set of goals established by the United Nations to tackle inequality, conflict and other ills, officials said on Tuesday.

Climate change imperils food supplies, water and places where people live, endangering the U.N. plan to address these world problems by 2030, according to a report by U.N. officials.

Member nations of the U.N. unanimously adopted 17 global development goals in 2015, setting out a wide-ranging “to-do” list tackling such vexing issues as conflict, hunger, land degradation, gender inequality and climate change.

The latest report, which called climate change “the greatest challenge to sustainable development,” came as diplomatic, business and other officials gathered for a high-level U.N. forum to take stock of the goals’ progress.

“The most urgent area for action is climate change,” said Liu Zhenmin, U.N. Under-Secretary General for Economic and Social Affairs, in the report.

“The compounded effects will be catastrophic and irreversible,” he said, listing increased extreme weather events, more severe natural disasters and land degradation. “These effects, which will render many parts of the globe uninhabitable, will affect the poor the most.”

Progress has been made on lowering child mortality, boosting immunization rates and global access to electricity, the report said.

Yet extreme poverty, hunger and inequality remain hugely problematic, and more than half of school-age children showed “shockingly low proficiency rates” in reading and math, it said.

Two-thirds of those children were in school.

Human trafficking rates nearly doubled from an average 150 detected victims per country in 2010 to 254 in 2016.

But it was unclear how much of the increase reflected improved reporting systems versus an increase in trafficking, said Francesca Perucci of the U.N.’s statistics division, who worked on the report.

“It’s hard to exactly distinguish the two,” she said at a launch of the report.

But climate change remained paramount.

Greenhouse gases have continued to climb, and “climate change is occurring much faster than anticipated,” the report said.

At this week’s goals summit, 47 countries were expected to present voluntary progress reviews. Almost 100 other countries and four cities including New York have done so.

Earlier U.N. reports said the goals were threatened by the persistence of violence, conflict and lack of private investment. Outside assessments have also cited nationalism, protectionism and insufficient funding.

The cost of implementing the global goals has been estimated at $3 trillion a year.


your ad here

In the Dutch port city of Rotterdam, nine “water plazas” have been created that soak up excess rainfall while offering people a green space to meet and children to play.

The city is also planting gardens and putting solar panels on a growing area of its nearly 20 square kilometers (8 square miles) of flat roofs.

Paris, meanwhile, is redesigning and opening green schoolyards as cooler places for locals to escape extreme heat, while in New Zealand, Wellington is rolling out neighborhood water supplies to keep the taps on when an earthquake hits.

More than 70 cities that are part of the 100 Resilient Cities (100RC) network, set up in 2013, have crafted “resilience strategies” that include about 3,500 activities designed to combat shocks and stresses – everything from floods to an influx of refugees.

The United Nations estimates that by 2050 nearly 70% of the world’s population will live in cities, which are increasingly impacted by extreme weather and sea level rise, while producing about 75% of planet-warming emissions.

Michael Berkowitz, president of 100 Resilient Cities, told a gathering of the network’s cities in Rotterdam on Tuesday that efforts to build resilience had now become established as an approach to improving quality of life in cities.

Those efforts to keep people safe and well in the face of rising climate, economic and social pressures will continue, despite the closure this month of the organization that helped them craft those plans, officials said.

At the end of July, 100RC will shut its offices after the New York-based Rockefeller Foundation said in April it would no longer fund the body, having given about $176 million for its work.

That funding helped pay initial salaries for chief resilience officers in member cities, for example, though about 80% of the cities now have made the role a part of their staff, 100RC officials said.

The Rockefeller Foundation said on Monday it would provide an additional $8 million over 18 months to help 100RC cities and their chief resilience officers transition to a network they will lead themselves.

“Ultimately, we aim to ensure continued collaboration and sharing among cities to address some of their most pressing challenges,” Rockefeller Foundation President Rajiv Shah said in a statement.

Expansion Ahead?

Krishna Mohan Ramachandran, chief resilience officer for the Indian city of Chennai, which has just launched its resilience strategy, said he was relieved it would be able to carry on with planned projects.

Those include conserving scarce water, putting vegetable gardens in schools, and finding less risky but nearby locations for flood-threatened communities, among others.

Rotterdam chief resilience officer Arnoud Molenaar, who led colleagues in lobbying for extra funding from the Rockefeller Foundation, said resilience work had garnered more support and created more value in cities than was often appreciated.

The Rockefeller bridge grant meant the network would now have time to raise more money from donors and others to stand on its own, and expand partnerships with politicians, communities and businesses, Molenaar said.

Elizabeth Yee, who moved from 100RC to The Rockefeller Foundation to manage its climate and resilience work, said there was a “huge” amount of money looking for resilient urban infrastructure projects, but cities often struggled to meet investor requirements.

She said a key to finding funding was to design a bus rapid transit system or a clean power plant, for example, to also create local jobs and make communities more economically secure.

“I am hopeful that we can keep helping cities develop those projects and getting them ready for bigger, broader investment,” she told the Thomson Reuters Foundation on the sidelines of the conference in Rotterdam.

Cities in the 100RC network have so far raised $25 billion from their own budgets, businesses and other sources to put their resilience plans into practice, 100RC’s Berkowitz said.

In a decade’s time, he said, he hoped urban resilience – with its holistic approach to multiple, modern-day stresses – would have become “an absolutely essential part of city government.”

For now, as cities rapidly expand and climate threats grow, much more such work will be needed, he said.

“Even 100 cities is a ridiculously small number of cities, compared to the world’s 10,000 cities,” he said. “We need more effort if we’re going to really win the battle of the 21st century, which is going to be fought in cities.”


your ad here

The organizers of the beleaguered Woodstock 50 festival said on Tuesday they still hoped to get a permit for the event due to take place next month despite being turned down at a second site.

Authorities in the town of Vernon in upstate New York turned down the organizers’ application to stage the three-day event, marking the 50th anniversary of the famed 1969 “peace and music” festival.

Oneida County Administrator Anthony Picente Jr. told Hollywood trade publication Variety that efforts to stage the festival at Vernon Downs for some 65,000 people at short notice had been “chaotic.” Picente said he thought the chances of it taking place were “highly unlikely.”

However, Woodstock 50 producers said they would appeal.

“With a venue chosen, financing assembled and many of the artists supporting Woodstock’s 50th Anniversary event, the organizers are hopeful that their appeal and reapplication” will prevail, the producers said in a statement.

Tickets have yet to go on sale.

The Aug. 16-19 festival was originally due to take place at the Watkins Glen motor racing venue in upstate New York with a line-up including Jay-Z and Miley Cyrus.

Watkins Glen in June pulled out, throwing the festival into further uncertainty after the original investors withdrew their support, citing problems with permits and arranging security and sanitation.

Woodstock 50 announced in March that more than 80 musical acts, including 1969 festival veterans John Fogerty, Canned Heat and Santana, would take part. Some 100,000 fans, including campers, were originally expected to attend, but that number was later reduced to 60,000.


your ad here