Home /
Category: Корупція

Category: Корупція

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наразі не коментує інформацію про відмову «Інтерполу» оголосити в міжнародний розшук колишнього голову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитра Вовка.

«До нас така інформація ще не надходила. Можливо, вона буде пізніше, але на даний час в нас її немає», – повідомила Радіо Свобода речниця САП Ольга Постолюк.

Читайте також: 2020-й Олігархічний: Зеленський – не Рузвельт?

У Національному антикорупційному бюро України напередодні не стали коментувати інформацію на запит Радіо Свобода, пославшись на те, що провадження, в якому Вовка намагалися оголосити в розшук, закрите.

У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка.

Дмитро Вовк внесений до бази даних розшукуваних осіб Міністерства внутрішніх справ. Датою його зникнення зазначене 14 липня 2019 року. У вересні 2019 року голова САП Назар Холодницький заявив, що Вовк перебуває в Брюсселі.

25 січня ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк повідомив із посиланням на «Інтерпол», що його даних немає в базах міжнародної правоохоронної установи.

Читайте також: Офіс генпрокурора відповів на звинувачення НАБУ в кількох справах

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Серед них був і колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Він очолював комісію з грудня 2014 по червень 2018 року.

Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

Колишній голова Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Дмитро Вовк заявив, що отримав сповіщення про відсутність своїх даних у базі «Інтерполу». Про це він повідомив 25 січня на своїй Фейсбук-сторінці.

Він уточнив, що розгляд цього питання тривав майже півтора роки.

«Рішення про видалення було прийняте на 114-ій сесії Комісії з Контролю за Файлами Інтерполу (відбувалась 05-09 жовтня 2020 року) та є логічним продовженням їх попереднього рішення від 21 лютого 2020 року про превентивне блокування запиту НАБУ щодо мене», – стверджує Вовк.

Він оприлюднив документ на бланку «Інтерполу», в якому зазначено наступне: «станом на сьогодні, пан Вовк Дмитро, народжений 28 березня 1989, не є суб’єктом Повідомлень або розсилок «Інтерполу».

Читайте також: У САП підтвердили закриття справи «Роттердам+»

За твердженням Вовка, генеральний секретаріат установи вже закликав національні поліцейські бюро оновити національні бази.

У базі «Інтерполу» немає даних про розшук громадянина України Дмитра Вовка.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура наразі публічно не коментували цю інформацію.

У листопаді 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що апеляційна палата Вищого антикорупційного суду заочно заарештувала колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка.

Дмитро Вовк внесений до бази даних розшукуваних осіб Міністерства внутрішніх справ. Датою його зникнення зазначене 14 липня 2019 року. У вересні 2019 року голова САП Назар Холодницький заявив, що Вовк перебуває в Брюсселі.

Читайте також: Що не так із ВАКС? Міжнародна антикорупційна організація вивчила роботу суду в Україні

У серпні 2019 року детективи НАБУ повідомили про підозру шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+». Серед них був і колишній голова НКРЕКП Дмитро Вовк. Він очолював комісію з грудня 2014 по червень 2018 року.

Як вказано у повідомленні НАБУ, цих людей підозрюють у вчиненні дій, в результаті яких споживачам електроенергії завдано збитків на суму майже 19 мільярдів гривень.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Віталій Пономаренко вдруге закрив справу «Роттердам+», повідомило в твітері Національне антикорупційне бюро (НАБУ).

НАБУ заявляє, що оскаржить це рішення.

«НАБУ готує скаргу на ім’я в.о. керівника САП (це Максим Грищук – ред.) щодо рішення прокурора Пономаренка про закриття справи «Роттердам+». Сподіваємося на оперативний розгляд», – сказано в повідомленні.

 

У грудні 2020 року Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам+».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни (ОРЦ) електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула «Роттердам+», одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

 

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав тодішній голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам+», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

 

Україні потрібне «антитрастове законодавство», щоб подолати корупцію, вважає колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

У відповідь на питання, що він порадив би новому президенту Сполучених Штатів Джо Байдену для подолання корупції в Україні, Волкер зазначив, що корупція – «це симптом ширшої проблеми»

«Вона (корупція – ред.) повсюдна, але це тому, що в Україні існує система, за якої кілька людей контролюють величезну частку активів у країні. І це дає їм величезну владу – економічну, що вони перетворюють і в політичну владу – а також вплив у судах, вплив у парламенті, в прокуратурі, в урядових органах, міністерствах, і так далі», – міркує ексдипломат, який наразі працює в раді директорів компанії з оренди залізничних вагонів BGS Rail, яка зареєстрована в Україні.

Говорячи про шляхи до зміни ситуації, Волкер послався на приклад з історії США.

«Україна, я думаю, мала б запровадити антитрастове законодавство, дуже суворе і дуже широке, десь таке, як запровадили США сотню років тому стосовно «капіталізму» у США. Ми поділили компанію Standard Oil, такі імена, як Рокфеллер, Карнеґі, Меллон, стали цілями поділу їхніх бізнес-імперій. Але в результаті вони змогли зберегти свої гроші і вкласти їх із конструктивною метою», – розповів він.

Це рішення, додав ексдипломат, посилило конкуренцію в економіці Сполучених Штатів, а конкуренція, своєю чергою, створила попит на на верховенство права.

«Думаю, Україні потрібен дуже суворий підхід до поділу таких бізнес-імперій, щоб дати людям можливість продати свої активи, зберегти гроші і стати успішними бізнес-лідерами, що діють на користь країні», – припустив він.

В ефірі Радіо Свобода, де транслювався коментар Волкера, міністр закордонних справ України у 2014-2019 роках Павло Клімкін вказав корупцію однією з причин низької довіри до України.

«Всі кажуть про тотальну, Курт (каже – ред.) про всепроникну корупцію. Ми постіійно спілкуємося, обмінюємося різними ідеями, про деякі він казав, про деякі я не буду казати, вони в процесі розробки, ми ще пропрацюємо. Але тим не менше нам не довіряють, оце ключова історія», – зауважив ексочільник українського МЗС.

Курт Волкер обіймав посаду спеціального представника Державного департаменту США з питань України у 2017-2019 роках. Він подав у відставку на тлі процесу імпічменту президента США Дональда Трампа, якого звинувачували в тиску на Україну.

Київський апеляційний суд 20 січня не задовольнив скаргу захисту екснародного депутата Максима Микитася щодо запобіжного заходу.

«Ухвалу слідчого судді Шевченківського суду Києва від 31 грудня 2020 року, якою задоволено клопотання… про застосування запобіжного заходу та застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою сроком до 27 лютого 2021 Микитася Максима Вікторовича 15.09,1980 залишити без зміни», – зачитала головуюча суддя під час засідання.

Повний текст ухвалив суддя планує зачитати 26 січня.

«Це вже просто розправа, яка ніяк не пов’язана із правом! – так вважаю я й всі мої адвокати», – написав Микитась у своєму Телеграмі.

Читайте також: Микитась під вартою «за Татарова» – адвокати і НАБУ

Шевченківський районний суд Києва 31 грудня 2020 року обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою колишньому народному депутатові, екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максимові Микитасю, якого поліція підозрює у викраденні юриста і вимаганні.

Микитась, який уже співпрацює зі слідством у справі про заволодіння майном Нацгвардії, вже перебував під домашнім арештом. Він назвав нову справу провокацією.

Підозру у викраденні людини і вимаганні грошей поліція оголосила Микитасеві 29 грудня.

Того ж дня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутатові й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максимові Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у найвищих ешелонах влади».

Читайте також: НАБУ викликає Кононенка на допит як свідка в справі про зловживання владою

Максим Микитась – колишній народний депутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасеві інкримінують махінації із житлом Національної гвардії більш ніж на 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків більш ніж у 81 мільйон.

Україна може недоотримати 12 мільярдів гривень до бюджету від приватизації в 2021 році, заявляє Фонд державного майна 18 січня.

У Фонді вказали на дії правоохоронців, які нібито спрямовані на «дестабілізацію державних підприємств». Ці дії, стверджує установа, «мають протиправний характер, можуть призвести до згортання приватизаційного процесу в 2021 році та несуть ризики втрати 12 млрд гривень бюджетних надходжень».

«Минулого тижня правоохоронці, скоординовані олігархічними групами, вчинили спробу незаконного тиску на акціонерне товариство «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». Представники правоохоронних органів здійснили низку безпрецедентних процесуальних порушень у ході проведення слідчих дій. Слідчі дії відбуваються в межах кримінального провадження, зареєстрованого в серпні минулого року, ще до вчинення начебто протиправних дій», – йдеться в пресрелізі Фонду.

Читайте також: Фонд держмайна звільнив очільника «ОГХК» за «шкоду майновим інтересам держави»

В установі ці дії назвали частиною «кампанії з тиску на АТ «ОГХК» та дискредитації підприємства». ФДМ вказує на те, що приватизація компанії передбачена меморандумом про співпрацю України з Міжнародним валютним фондом. Інтерес до її купівлі висловили, за даними Фонду, 16 іноземних компаній, стартову ціну очікують на рівні «кількох мільярдів гривень».

Минулого тижня «ОГХК» заявила про обшуки. У грудні видання «Главком» повідомило, що Служба безпеки України розслідує ймовірне постачання продукції компанії до окупованого Криму.

СБУ наразі не коментувала заяву Фонду державного майна.

Державне бюро розслідувань повідомляє про затримання першого заступника директора Національного агентства з акредитації, а також радника директора за отримання неправормірної згоди. Про це йдеться в повідомленні ДБР 16 січня.

Як стверджує Бюро, керівна ланка агентства створила «корупційний механізм в сфері надання дозвільної документації».

«В ході досудового розслідування задокументовано факт вимагання першим заступником Нацагентства неправомірної вигоди у сумі 2500 доларів США від представника комерційної структури в сфері транспортних перевезень. Для одержання неправомірної вигоди керівник залучив у якості посередника радника Директора Нацагенства», – йдеться в ствердженні.

Читайте також: В СБУ повідомили про викриття за минулий рік понад 500 корупційних злочинів

Посадовців затримали 15 січня, сьогодні їм повідомили про підозру за ознаками отримання хабаря, «вчиненого службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди».

Санкція статті передбачає від п’яти до 10 років ув’язнення.

Агентство наразі не коментувало заяву ДБР.

Державне бюро розслідувань підозрює ексначальника Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України у недбальстві, яке спричинило тяжкі наслідки. Про це ДБР повідомило 6 січня.

За повідомленням, колишньому службовцю повідомили про підозру слідчі територіального управління бюро в Полтаві.

«У 2018 році під час будівництва чотирьох казарм у місті Бахмут Донецької області, підрядники вносили неправдиві відомості до актів приймання виконаних робіт та довідок про їхню вартість, завищуючи при цьому обсяги підрядних робіт, які фактично підприємства не виконували. У свою чергу, посадовець ЗСУ не перевірив фактичні обсяги та безпідставно підписав акти виконаних робіт. Внаслідок чого держава зазнала збитків на 3 мільйони гривень», – йдеться в заяві.

Читайте також: ДБР запроваджує щомісячні звіти про розслідування справ Майдану

Колишнього військовослужбовця підозрюють у «недбалому ставленні до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому в умовах особливого періоду». кваліфікація передбачає до семи років ув’язнення в разі визнання винним.

У ДБР зазначають, що в грудні 202 року слідчі повідомили про підозри керівникам трьох компаній-підрядників у зв’язку з цією справою.

Національне антикорупційне бюро викликає екснародного депутата Ігоря Кононенка на допит у кримінальному провадженні. Про це йдеться в повістці, яку НАБУ оприлюднило 5 січня.

Як уточнюється в документі, йдеться про кримінальне провадження за фактами зловживання владою, яке спричинило тяжкі наслідки, та перевищення службових повноважень.

У Бюро уточнюють, що публікують повістку «з огляду на попередні неявки без поважних причин на виклики» Ігоря Кононенка. В разі неявки йому загрожує штраф або примусовий привід.

Ігор Кононенко не коментував публічно виклик на допит.

Читайте також: Микитась під вартою «за Татарова» – адвокати і НАБУ

3 серпня 2020 року НАБУ повідомило про підозри першим фігурантам справи про фірму «Аркона Газ-Енергія», яка отримала спецдозвіл на користування надрами газоносного родовища в Полтавській області за штучно заниженою вартістю, в результаті чого державі були завдані збитки у розмірі майже 200 мільйонів гривень.

За даними журналістів проєкту Радіо Свобода «Схеми», із цією компанією були пов’язані люди з оточення п’ятого президента Петра Порошенка та його бізнес-партнера, депутата Верховної Ради 8 скликання від «Блоку Петра Порошенка» Ігоря Кононенка.

Ігор Кононенко свій зв’язок з фірмою «Аркона Газ-Енергія» заперечував. При цьому він підтвердив своє знайомство з одним із власників компанії – Олегом Ольховим, який очолював спорт-клуб «5 елемент» Порошенка та Кононенка.

Читайте також: Антикорупційний суд вирішив не зменшувати заставу фігурантці «справи Злочевського»

У пресслужбі партії Порошенка «Європейська солідарність» заявили, що його оточення «не має жодного відношення до осіб, яких НАБУ підозрює у зловживаннях у сфері видобутку газу»

Згодом 1 липня 2020 року Окружний адміністративний суд Києва визнав недійсною ліцензію на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища на Полтавщині, що було основним активом фірми «Аркона Газ-Енергія», яку навесні оточення п’ятого президента і народного депутата Петра Порошенка продало Вадиму Новинському в 60 разів дорожче (за понад 240 мільйонів гривень), ніж придбало в держави.

Заява Конституційного суду про призначення спеціального засідання через відсторонення голови суду Олександра Тупицького не відповідає вимогам закону, заявляє Офіс президента Володимира Зеленського 30 грудня.

У адміністрації президента вказують на те, що інформацію, яку можна розміщувати на сайті КСУ, визначає закон про Конституційний суд, регламент, положення про сайт установи.

«Ні вказаними вище, ні жодним іншим чинним нормативно-правовим актом України не передбачено можливості розміщення на офіційному сайті Конституційного Суду повідомлення правового департаменту Секретаріату КСУ, невідомо ким підготовленого та такого, що за своїм змістом є присвоєнням повноважень Конституційного Суду правовим департаментом», – стверджують у ОП.

Читайте також: Тупицький не має повноважень скликати спеціальне засідання КСУ – Веніславський

Офіс звинуватив Конституційний суд у свідомому введенні суспільства та медіа в оману через розміщення заяв, які містять висновки чи роз’яснення, але не стосуються рішень КсУ.

«Будь-які «заяви», «роз’яснення» та «висновки», розміщені на сайті Суду, щодо яких КСУ не ухвалював рішень, є юридично нікчемними, а посадові особи, які дали розпорядження на їхнє розміщення, мають бути притягнуті до юридичної, серед іншого – кримінальної відповідальності за привласнення повноважень Конституційного Суду», – йдеться в заяві представництва президента.

Раніше сьогодні Конституційний суд України заявив, що президент Володимир Зеленський вийшов за межі своїх конституційних повноважень і порушив положення Конституції, видавши указ про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького, тому має негайно скасувати цей документ.

Напередодні КСУ заявив, що планує призначити спеціальне пленарне засідання через указ президента Володимира Зеленського про відсторонення голови КСУ Олександра Тупицького від посади.

Колишньому народному депутату Максиму Микитасю повідомили про підозру у викраденні людини і вимаганні, відтак не мають стосунку до кримінальних проваджень проти нього в інших правоохоронних органах, повідомила пресслужба Національної поліції 29 грудня.

«Фігуранту оголосили про підозру у вчиненні двох тяжких злочинів – викрадення людини та вимагання. Будь-які маніпуляції на цю тему можуть бути розцінені як втручання в діяльність правоохоронного органу», – йдеться в заяві.

У Нацполіції зазначають, що оприлюднили лише частину доказів у справі, яку ведуть проти експарламентаря.

Читайте також: Справа Татарова вже не у САП, «це все змінює» – речниця

«Кримінальне провадження, де фігурує Максим Микитась і яке розслідують слідчі підрозділи Національної поліції, не має нічого спільного з кримінальними провадженнями, досудове розслідування яких за підслідністю здійснюють інші правоохоронні органи», – запевняють у правоохоронному органі.

29 грудня Національне антикорупційне бюро висловило занепокоєння з приводу того, що оголошення нових підозр колишньому народному депутату й екскерівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю може використовуватися для блокування розслідувань НАБУ і тиску на Микитася як на викривача, «який надав детективам НАБУ інформацію щодо корупції у вищих ешелонах влади».

29 грудня поліція повідомила колишньому керівнику будівельної компанії «Укрбуд» Максиму Микитасю підозру у викраденні юриста та вимаганні. Він наразі не коментував звинувачення.

Читайте також: Експрезидентові корпорації «Укрбуд» продовжено домашній арешт – ВАКС

Максим Микитась – ексдепутат, відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем. Він звинувачення заперечує.

2 грудня НАБУ офіційно повідомило, що підозрюваний у справі про заволодіння майном Нацгвардії, колишній народний депутат добровільно відшкодував до держбюджету 50 мільйонів із загальної суми збитків у понад 81 мільйон.

Колишній депутат перебуває під домашнім арештом.

Правоохоронні органи мусили закрити ще шість кримінальних проваджень за декларування недостовірної інформації, повідомляє Національне агентство з питань запобігання корупції.

Йдеться зокрема про справи, які відкривали правоохоронці за матеріалами НАЗК через ознаки недостовірного декларування за результатами перевірки декларацій. Так, Національне антикорупційне бюро України мусило закрити провадження проти:

народного депутата 8 скликання Ігоря Шкірі (як стверджують у агентстві, не задекларував майно на загальну суму 63 мільйона гривень, зокрема шість земельних ділянок, які належать дружині, власні корпоративні права, дохід члена сім’ї, фінансові зобов’язання свої та дружини)
міського голови Дніпра Бориса Філатова (у деклараціях за 2016 і 2017 роки НАЗК виявило недостовірні відомості на суму 485,8 тисячі гривень та 519,7 тисячі гривень)
судді Конституційного Суду Ірини Завгородньої (НАЗК стверджує, що вона не задекларувала авто Land Rover вартістю 615,3 тисячі гривень, яке належить чоловіку)
народного депутата 8 скликання Андрія Павелка, який нібито не задекларував купівлю аксесуару вартістю 425 тисяч гривень, отримані подарунки у вигляді користування готельним номером, не вказав у декларації цивільну дружину та її майно: авто «Bentley Continental», «Land Rover Range Rover», користування квартирою
судді Заводського районного суду Дніпродзержинська Станіслава Рички, який не вказав користування дружиною квартирою, її автомобіль і фінансові зобов’язання, доходи члена сім’ї у вигляді соціальної допомоги та подарунка у вигляді квартир, загальна сума – 1,6 мільйона гривень

Також, зазначають у НАЗК, Державне бюро розслідувань закрило кримінальне провадження щодо начальника слідчого відділу Покровського відділення поліції в Дніпропетровській області Сергія Удовенка, який не задекларував власні грошові активи сумарно на 762,1 тисячі гривень.

Читайте також: Відповідальність за брехню в деклараціях: що підписав Зеленський?

Як нагадують у НАЗК, закон, який відновлює повноваження агентства, наразі не набув чинності. Президент України Володимир Зеленський підписав його 25 грудня.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Читайте також: НАЗК поновлює перевірку декларацій: до суддів тепер підхід особливий

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

15 грудня Рада відновила повноцінну роботу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Вищий антикорупційний суд оголосив перерву в судовому засіданні про обрання запобіжного заходу заступникові голови Офісу президента Олегу Татарову. Засідання перенесли на 12:30 28 грудня.
На засідання з’явилися усі сторони судового процесу. Утім, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури попросили відкласти розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки, за їхніми словами, наразі не можуть підтвердити свої повноваження у цьому кримінальному провадженні.
Прокурорів немає в ЄРДР після зміни підслідності справи Татарова. За словами представників САП, на сьогодні не призначена група прокурорів.
Раніше стало відомо, що Офіс генерального прокурора пізно ввечері 23 грудня змінив підслідність справи Татарова, забравши її в НАБУ і передавши Службі безпеки.
У НАБУ розкритикували такі дії ОГП і заявили, що вони мають на меті унеможливити обрання запобіжного заходу Татарову.
В ОГП ситуацію не коментували.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Про це свідчить запис розмови за участю Олександра Тупицького, який верифікували, проаналізували, співставили із подіями того часу та публікують журналісти «Схем» у своєму розслідуванні. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови Конституційного суду, покликав на зустріч у кафе поблизу КСУ свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який на той момент, як виявилося, вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.

Як випливає із запису, Олександр Тупицький намагався переконати Владислава Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), в заволодінні яким наразі підозрюється ексголова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як суддя Віктор Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», – йдеться в розслідуванні.

Дізнавшись, що бізнесмен Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством та в деталях свідчити про обставини втрати ним заводу, на той момент заступник голови Конституційного суду попередив його про наслідки: «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», – заявив Олександр Тупицький у розмові з бізнесменом Дрегером, який здійснював запис у рамках співпраці зі слідчими Генпрокуратури.

Більше того, Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Віктором Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах: «Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися», – каже Тупицький.

«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» – заявляє на записах Олександр Тупицький.

Як вдалося з’ясувати «Схемам», на момент зустрічі з Тупицьким бізнесмен Дрегер вже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. І Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру.

А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.

«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу вони і були здобуті в 2018 році в межах кримінальної справи.

Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження Державного бюро розслідувань, в якому досліджуються вже дії і самого Олександра Тупицького.

«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – йдеться в матеріалі «Схем».

Інтерес становлять і інші фрагменти розмови – розповіді Олександра Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний суд України.

«І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підссі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І хр копійку хто дає. Все йде нагору і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією. Звісно ж, коли Овчаренко (В’ячеслав Овчаренко – ексголова КСУ – ред.) мені запропонував перейти до Конституційного суду – то як би мені особливо нічого було втрачати. Зате доля зіграла іншу – хорошу річ…», – розповідав Тупицький.

У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».

На аудіозаписах також можна почути, як співрозмовники не лише згадують про участь ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова в бізнесових справах, але й обговорюють його життя в екзилі. Ось що розповідає Олександр Тупицький про свого давнього знайомого Татькова, який на момент розмови і досі перебуває в Австрії, а українське слідство підозрює його вчиненні низки злочинів в статусі судді: «У Віктора Івановича в планах може бути лише заплатити «бабки» і піти на дно. Ну хто його візьме в систему правосуддя, це треба переворот якийсь робити. Навіть припустимо, прийшов би до влади «Опозиційний блок», – що було б для нього найкращим тощо. Але йому ж після цієї історії і статей до судової влади… І з віком… А от в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає Тупицький.

«Схеми» звернулися до всіх вищезгаданих осіб.

Бізнесмен Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Віктора Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.

«Схеми» звернулися до Олександра Тупицького з проханням прокоментувати розмову із бізнесменом Дрегером, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».

Протягом 1993-2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду, з 2010 по 2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, а згодом обіймав посади голови в двох останніх, у 2013 році призначений суддею Конституційного суду, у березні 2018 – став заступником голови КСУ, а у 2019 році обраний його головою.

«Болючий та тривалий переділ активів Зуївського заводу та його оформлення на приватне підприємство, підконтрольне донецькому бізнесмену Дрегеру, супроводжувалося судовими суперечками, вирішення яких було в руках господарських судів Донецької області. Бізнесмен Дрегер знав іншого місцевого суддю – голову Куйбишевського районного суду Донецька Олександра Тупицького, який і познайомив Дрегера з суддями Ємельяновим та Татьковим. Достеменно не відомо, яке саме сприяння в судах Віктор Татьков пообіцяв бізнесмену. Але результатом знайомства стало те, що суддя у 2009 році став співвласником заводу Дрегера – через юриста, наближеного до родини Татькова. Згодом це підтвердило і офіційне слідство ГПУ. А ось що залишалося невідомим – те, що нинішній голова Конституційного суду України – а тоді суддя районного суду Донеччини, схоже, міг отримати і свою частку у відчуженому Зуївському заводі (через довірену особу) за те, що звів бізнесмена з суддею Татьковим», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» неодноразово намагалися зв’язатися з колишнім суддею Віктором Татьковим, але на прохання журналістів про коментар він так і не відреагував.

 

 

Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам +».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП, а саме щодо розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (ОРЦ) на порушення алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, заявили в АМКУ.

Зокрема, мовиться в повідомленні, «жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам теплових електростанцій.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх.

Ця формула, одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.

Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що повідомили про підозру заступникові голови офісу президента України Андрія Єрмака. Імені заступника не названо, але з тексту підозри випливає, що йдеться про Олега Татарова.

Йому інкриміновано надання неправомірної вигоди групою осіб за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).

Слідство вважає, що вказана особа, у минулому – топпосадовець державної компанії «Укрбуд», – може бути причетною до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, уточнили в НАБУ.

За цим повідомленням, згаданий заступник голови офісу президента України є третім підозрюваним у вчиненні цього злочину: окрім нього, у справі підозрюються заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і колишній народний депутат, екскінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

У САП нагадали про подробиці справи: коли в перебігу досудового розслідування встановили, що дії групи осіб, у тому числі посадовців Нацгвардії, щодо обміну нерухомого майна, призначеного для Нацгвардії, між двома житловими комплексами в Києві призвели до втрати активів на загальну суму 81 635 448,00 гривень. У рамках розслідування цього факту призначили судову оціночно-будівельну експертизу. Але «колишній народний депутат у змові з особою, яка на той час надавала йому юридичні послуги», домовився з провідним експертом, і той за «винагороду» у вигляді машиномісця занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів більше ніж в 11 разів – із 81 млн гривень до 7 млн гривень.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася про можливі зловживання і розкрадання грошей на суму понад 81 мільйон гривень під час будівництва житла для Нацгвардії. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», президентом якої був колишній депутат Микитась; Татаров у той час був одним із чільних посадовців «Укрбуду» – юристом компанії.

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».

Конституційний суд України наполягає на легітимності свого рішення скасувати покарання за недостовірне декларування й необхідності виконувати його після критичного висновку Венеційської комісії.

«Конституційний суд України констатує, що, відповідно до висновку Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) і Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи, рішення Конституційного суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним і таким, що підлягає виконанню… з урахуванням висновку Венеційської комісії і Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи», – заявили в суді.

«Разом із тим, висновок містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявлених відводах суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань. Усі вони вивчаються суддями Конституційного суду України для врахування при подальшому напрацюванні рішень», – додали в КСУ.

Попереднього дня, 10 грудня, Венеційська комісія і Генеральний директорат із прав людини і верховенства права, що є органами Ради Європи, оприлюднили терміновий спільний висновок із приводу рішення КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу України від 27 жовтня.

У висновку мовиться, що Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду в нагляді за Основним законом і виконувати його рішення, беручи до уваги його аргументи і заповнювати законодавчі й регуляторні прогалини, які визначив КСУ, в розумні терміни.

При цьому в висновку також наголошено, що Конституційний суд, у свою чергу, «повинен ухвалювати рішення виключно в межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції» і не повинен «узурпувати роль законодавчого органу».

«Хоча формально конституційні суди мають повноваження оголошувати неконституційними положення кримінального кодексу, ці повноваження мають здійснюватися з належним урахуванням ролі парламенту в системі стримувань і противаг», – наголошено у висновку.

У документі нагадано, що, за Конституцією України, кримінальна відповідальність може бути встановлена і скасована тільки законом. «У випадку, який розглядається, КСУ не послався ні на які докази і не подав ніякої конкретної аргументації, яка виправдовувала б його огульне твердження, що подання неправдивої декларації «не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі», – мовиться в висновку.

Крім того, в документі вказано, що рішення КСУ від 27 жовтня, «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які подають завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо тоді ж, 10 грудня, назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль. «Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо в твітері 10 листопада.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Перед тим голова держави мав розмову з головою Венеційської комісії Джанні Букіккіо щодо шляхів розв’язання кризи, яка виникла через рішення КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

Після виходу розслідування журналістів програми «Схеми» Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Олександра Куницького, колишнього блогера, відомого під псевдонімом ZPSanek. У своєму матеріалі журналісти показали, як Куницький використовує свої владні повноваження в інтересах пов’язаного із ним приватного бізнесу.

 

За даними джерел «Схем», детективи розпочали досудове розслідування за статтею 368 Кримінального кодексу України, – «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди». Офіційно в НАБУ цю інформацію не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

Паралельно свою перевірку після сюжету «Схем» вже провели Національному агентстві з питань запобігання корупції. Там встановили в діях нардепа «вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів», але протокол про адміністративне правопорушення складений не буде, бо НАЗК втратило такі функції після рішення Конституційного суду, повідомили у відомстві на запит Радіо Свобода.

Під час журналістського розслідування, опублікованого у липні 2020 року, «Схеми» встановили, що Олександр Куницький використовує депутатський мандат «слуги народу» в інтересах приватного бізнесу, причетність до якого ніколи не приховував та від імені якого публічно виступав роками. А саме, Куницький як депутат допомагав просувати інтереси «Автоентерпрайз» – харківської групи компаній, що займаються імпортом електрокарів з-за кордону та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них.

Зокрема, будучи членом комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, Куницький подавав офіційні депутатські звернення в ГПУ та ДБР для розв’язання проблем цього бізнесу з силовиками, розмістив свої громадські приймальні депутата за адресами офісів групи компаній «Автоентерпрайз» у Харкові, що ускладнило можливість проведення там слідчих дій, намагався встановити зарядну станцію цієї мережі прямо у дворі будівель Верховної Ради, а також просував інтереси цього бізнесу, подаючи законопроєкти, безпосередньо пов’язані з ринком електромобільної інфраструктури.

Після виходу розслідування «Схем» у НАЗК розпочали перевірку фактів у розслідуванні відносно Куницького – у відповідь на звернення громадської організації «Центр протидії корупції». Співробітники НАЗК виявили в діях нардепа порушення антикорупційного законодавства – зокрема, «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів».

«За результатами моніторингу та контролю знайшли підтвердження коремі факти, що наведені у повідомленні громадської організації «Центр протидії корупції», що свідчать про вчинення народним депутатом Куницьким О.О. правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – йдеться у відповіді НАЗК.

Ця стаття передбачає штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також внесення до реєстру корупціонерів після рішення суду.

У Нацагентстві також повідомили, що викликали Куницького для складання протоколу, але він не прийшов. Але адміністративний протокол у відомстві так і не склали – через рішення Конституційного суду їх позбавили, серед іншого, таких повноважень.

Журналісти звернулися до Олександра Куницького за коментарем щодо всіх наведених вище фактів, але на час публікації матеріалу народний депутат не відреагував. Редакція «Схем» опублікує його позицію, як тільки отримає.

В Конституції України та законі «Про статус народного депутата» зазначено, що влада та бізнес мають бути розділені.

Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократіях.

 

Низка народних депутатів зі «Слуги народу» та від групи «За майбутнє» отримали приміщення під свої громадські приймальні у бізнес-центрі «Міленіум» в Києві на безоплатній основі. Цей бізнес-центр через офшорні компанії пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, тут довго розташовувався його офіс. Сам Коломойський вважає, що це «збіг» і підкреслює, що офісу в нього там вже немає. Водночас юристи пояснюють, що отримання депутатами безкоштовних послуг чи благ може бути розцінене як порушення закону «Про запобігання корупції».

Депутати зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк, від групи «За майбутнє» Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та позафракційний Руслан Требушкін розмістили свої громадські приймальні у Києві за адресою Володимирська, 12 – це бізнес-центр «Міленіум», який належить компанії «Глобал Естейтс» з орбіти Ігоря Коломойського. В цьому ж бізнес-центрі олігарх також довгий час мав свій офіс.

Ольга Василевська-Смаглюк, яка вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру, повідомила, що користується своїми приміщеннями на підставі договору безоплатного користування – позички.

Депутати від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, приймальні яких, згідно із даними сайту Верховної Ради, займають увесь 9-ий поверх «Міленіуму», надали дві ідентичні відповіді: що вони користуються приміщеннями на підставі цивільно-правового договору. Але не уточнили, чи сплачують вони гроші за оренду та скільки.

Соратник Констанкевич і Батенко по групі «За майбутнє» та давній бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця, який вказав приймальнею увесь 5 поверх бізнес-центру «Міленіум», у декларації за 2019 рік зазначив, що майже 320 квадратних метрів офісної площі отримав від фірми «Глобал Естейтс».

Позафракційний нардеп Руслан Требушкін також задекларував безоплатне користування офісом на 62 квадратних метри, наданим фірмою-власницею бізнес-центру.

«Слуги народу» Олександр Куницький, який зареєстрував приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу «Міленіуму», та Олександр Дубінський – із тринадцятьма офісами та частинами холу на трьох різних поверхах у бізнес-центрі – на запити «Схем» щодо умов користування приміщеннями відповідей не надали. Як і у компанії «Глобал Естейтс», яка безпосередньо здає парламентарям офіси в оренду.

У свою чергу, юристи вбачають ймовірне порушення закону «Про запобігання корупції».

«Насправді такі дії народного депутата можуть трактуватися як порушення обмежень щодо отримання подарунку, – аналізує експерт Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НАУКМА, член Громадської ради при НАЗК Андрій Білецький. – В цьому випадку ми можемо спостерігати, що депутат, навіть якщо на безоплатній основі, набув в тимчасове користування офісну будівлю, яку інші люди, інші пересічні громадяни України не можуть отримати за тими самими умовами. Тобто ми тут можемо говорити про надання певних пільг або послуг за нижчою ринковою ціною. Тому такі дії можуть розглядатися як адміністративне правопорушення».

Щоб це встановити, Національне агентство з питань запобігання корупції мало би розпочати свою перевірку – але нещодавнім рішенням Конституційного суду їх, серед іншого, позбавили таких повноважень.

У коментарі журналістам Ігор Коломойський повідомив, що будівля бізнес-центру йому не належить і офісу там він вже немає. А на уточнення, як він може пояснити, що низка депутатів отримали безоплатно квадратні метри у «Міленіумі», відповів, що це «збіг».

Засновниками фірми-власниці бізнес-центру «Глобал Естейтс» є чотири офшорні компанії. Засновником однієї з них – «Палладіум Інтервест» – відповідно до бази даних Offshore leaks, зібраних Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, є кіпрська «Маріголд Траст Компані». Ця ж фірма тривалий час була власником акцій інших 4 кіпрських компаній, які є засновниками ПрАТ «Синтез Ойл», яка входить до неформальної групи компаній Одеської нафтоперевалки, яку в профільних ЗМІ пов’язують із групою «Приват». Про цю компанію також йшлося в одному із попередніх розслідувань «Схем» – про те, як структури Ігоря Коломойського заробляли на державній енергокомпанії. Ця компанія постачала сировину (вугілля) на державну компанію «Центренерго» за цінами подекуди вищими від середньоринкових. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярда гривень.

Також «Схеми» встановили, що все вказує на те, що на практиці в цих та інших приміщеннях, зареєстрованих як громадські приймальні народних депутатів – в тому числі від ОПЗЖ та «Європейської солідарності» – прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора.