Раніше стало відомо, що генпрокурорка скористалася секретною постановою Кабміну за підписом прем’єра Шмигаля
…

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) узяв під варту з можливістю внесення 2,8 мільйона гривень застави підозрюваного у спробі підкупу голови Фонду державного майна. Про це пресслужба ВАКС повідомила у фейсбуці.

«9 грудня слідча суддя ВАКС задовольнила клопотання детектива НАБУ та обрала особі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 823 611 гривень», – ідеться в повідомленні.

Термін дії ухвали – до 5 лютого 2021 року включно.

8 грудня правоохоронці затримали колишнього посадовця АТ «Миколаївобленерго», який пропонував голові Фонду держмайна 100 тисяч доларів за призначення керівником підприємства.

 
…

В Офісі Генерального прокурора пояснили наявністю «процесуальних порушень» відмову Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка. Про це йдеться у відповіді ОГП на запит Радіо Свобода.

«Повідомляємо, що рішення прийнято наприкінці листопада 2020 року у зв’язку з порушенням норм національного та міжнародного законодавства під час прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого підозрюваного мали б позбавити волі», – ідеться у відповіді офісу.

«Після усунення Національним антикорупційним бюро України процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс Генерального прокурора готовий направити їх в порядку встановленому чинним національним та міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну», – додають в Офісі Генерального прокурора.

Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України також повідомив НАБУ про відсутність підстав для коректного та правомірного використання системи Інтерполу, Європолу та інших схожих інструментів із метою розшуку бізнесмена Олега Бахматюка, оскільки місце його проживання відомо. Про це 7 грудня з посиланням на «джерело, ознайомлене з перебігом розслідування справи «VAB Банку», повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка нібито в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.

 
…

Державна архітектурно-будівельна інспекція подала апеляційну скаргу на рішення Окружного апеляційного суду Києва (ОАСК) в справі щодо житлово-офісного комплексу в історичному центрі столиці, на вулиці Нижній Вал, 27/29. Скарга була подана 1 грудня, повідомила ДАБІ на запит Радіо Свобода.

4 листопада ОАСК задовольнив повністю позов ТОВ «Пателі Лізинг», яке вимагає від ДАБІ сертифікату на об’єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27/29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».

Суд зобов’язав ДАБІ виготовити та видати ТОВ «Пателі Лізинг» такий сертифікат, а також внести відомості про його видачу до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Під час судового розгляду в ОАСК у ДАБІ стверджували, що їхніх представників не допустили до огляду будівлі. У службі кажуть, що були позбавлені можливості здійснити процедурні моменти для перевірки документів та перевірити відповідність об’єкта проєктній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У грудні 2005 року Київрада передала ТОВ «Пателі Лізинг» в оренду на 5 років ділянку площею 0,35 га для будівництва житлово-офісного комплексу. У 2010 році оренду було поновлено ще на п’ять років.

У 2012 році ТОВ «Пателі Лізинг» отримало дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку. Однак реально фірма побудувала 12-поверхову будівлю (ЖК «Подол Престиж»), яку охрестили «будинок-монстр на Подолі».

У 2019 році суд постановив знести чотири поверхи будівлі. Через рік рішення скасували.

 
…

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 4460-д за основу і в цілому, ініційований комітетом з правоохоронної діяльності.

Назва законопроєкта передбачає «внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Законопроєкт підтримали фактично всі парламентські партії.

Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації – це обмеження волі.

Вранці 4 грудня цей законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції 4 грудня оприлюднило свої коментарі щодо проєктів законів, які стосуються відповідальності за недостовірне декларування.

За повідомленням, НАЗК розглянуло документи напередодні і розкритикувало зокрема законопроєкт 4460-д, поданий комітетом з питань правоохоронної діяльності. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

«Щоправда, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей аж на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це — 8,4 млн грн) можуть отримати покарання у вигляді обмеженням (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва», – йдеться в коментарі.

Читайте також: Понад сто справ про недостовірне декларування закриті – САП

Крім того, як зазначають у НАЗК, за шість місяців така людина може сподіватися на взяття на реєстрацію, тобто муситимуть лише час від час навідуватися до виправного центру.

«Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція комітету не відповідає запиту українського суспільства», – цитує відомство свого голову Олександра Новікова.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

За позицією НАЗК, завідомо недостовірні відомості в декларації на понад 1 мільйон гривень повинні каратися ув’язненням. Водночас в агентстві оцінили як такі, що «можуть стати основою для вирішення питання», законопроєкти №4434 (ініціював президент Володимир Зеленський), 4304 (спікер парламенту Дмитро Разумков і ще 124 народних депутати), 4310-1 (Сергій Іонушас, Денис Монастирський, Андрій Костін), 4310 (Ірина Геращенко та її колеги з «Європейської солідарності»).

Зокрема законопроєкт Разумкова, зауважують в агентстві, «передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до двох років за умисне декларування недостовірних відомостей на понад 250 прожиткових мінімумів (525,5 тисяч грн) та умисне неподання декларації».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.
…

Радник міського голови Києва Віталія Кличка і депутат від «УДАРу» Володимир Бондаренко став його заступником і секретарем Київської міської ради. Про це столична влада повідомила 3 грудня.

За повідомленням, кандидатуру Бондаренка підтримали 114 депутатів Київської міської ради.

Кандидатуру свого радника запропонував Кличко, назвавши його людиною «компетентною і ефективною».

Читайте також: Київ виконуватиме карантин вихідного дня – радник мера

«Я переконаний, що Володимир сумлінно виконуватиме свої обов’язки та робитиме все, щоб Київрада працювала злагоджено і в інтересах киян», – цитує мера Києва пресслужба КМДА.

У 2017 році Віталій Кличко звільнив Володимира Бондаренка з посади керівника апарату Київської адміністрації після розслідування «Схем» про його підроблений дипломом юриста.

Втім, 2018-го Шевченківський районний суд столиці за клопотанням прокурора звільнив Бондаренка від кримінальної відповідальності за використання підробленого диплома про освіту «через закінчення строків давності».

 
…

В Житомирській області в 2019 році незаконно зрубали щонайменше 360 дерев, заявляє Державне бюро розслідувань 3 грудня.

За даними відомства, керівник одного з місцевих лісогосподарських підприємств «створив та очолив організовану групу», до якої входили посадовці господарства, спеціалізованого лісозахисного підприємства та підприємці.

Як стверджують в Бюро, підозрювані вносили недостовірну інформацію про характеристики деревини до документів, що уможливило роботи з «санітарного стану лісів» і заниження реальної кількості дерев, призначених в рубку. Відтак на лісових ділянках був більший запас деревини порівняно з офіційно заявленим.

Читайте також: Використання деревини з України: в Earthsight розкритикували висновки розслідування Ikea

«Варто зазначити, що незаконні порубки здійснювались в тому числі й на об’єктах природно-заповідного фонду. Внаслідок незаконних порубок понад 360 дерев різних порід та заниження виходу ділової деревини з лісосік на 470 кубічних метрів тільки на території одного лісництва протягом липня-вересня 2019 року заподіяно шкоду на суму понад 3,25 мільйонів гривень», – стверджують у ДБР.

13 причетним повідомили про підозру в незаконній порубці лісу, підробці документів, службовій підробці та перевищенні повноважень. Як зазначають у ДБР, в разі доведення провини підозрюваним загрожує до 10 років ув’язнення з тимчасовою забороною на певні посади та види діяльності.
…

Т.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».

Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.

Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.

Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».

Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.

На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.

Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.

Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.

Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»

Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.

Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.

Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.

Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.

Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».

За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.

«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.

У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».

А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».

На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».

Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.

 
…

Наразі в комітеті з питань антикорупційної політики Верховної Ради триває відбір кандидатів до конкурсної комісії для обрання голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (повна назва – Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив Віталій Сигидин, який зараз є тимчасовим виконувачем обов’язків голови агентства.

«На даному етапі Верховна Рада, а саме антикорупційний комітет, здійснює відбір осіб, які в подальшому будуть винесені на розгляд Верховної Ради для того, щоб їх призначили в конкурсну комісію з відбору голови АРМА. Відповідно, я дуже сподіваюся, що цей процес зрушить з місця і найближчим часом, найближчими місяцями процес конкурсного відбору буде запущений», – сказав він.

Читайте також: Президент вніс у ВР законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Сигидин висловив впевненість, що парламент зрештою відбере кандидатів до конкурсної комісії. За його словами, постійний очільник АРМА потрібен, аби установа перейшла «в стадію чіткої визначеності».

«Це (голова АРМА – ред.) особа, яка приходить на п’ять років без можливості повторно бути обраною, яка протягом п’яти років має належним чином керувати органом, розвиваючи всі функції, які покладені на агентство. Ще раз наголошую – це необхідно, щоб ми увійшли в стадію визначеності. Я дуже розраховую на те, що Верховна Рада найближчим часом цей процес запустить», – сказав тимчасовий очільник АРМА.

На питання, чи планує він сам брати участь у конкурсі, коли його оголосять, Сигидин не дав ані ствердної, ані заперечної відповіді.

«Побачимо», – відповів він.

Віталій Сигидин очолює АРМА як тимчасовий виконувач обов’язків голови з листопада 2019 року.

Читайте також: Рада розгляне законопроєкти Зеленського про підтримку бізнесу 4 грудня – депутат

У червні 2020 року Верховна Рада провалила постанову про призначення своїх представників до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Документ передбачав делегувати до комісії адвоката Захара Пасєчка, директора компанії «СмартКонсалтТім» Руслана Секелу, партнера адвокатського об’єднання «Баррістерс» Олександра Шадріна.

За законом про агентство, Верховна Рада делегує трьох людей до конкурсної комісії з відбору голови АРМА. Ще по одній людині призначають Генеральний прокурор, директор Національного антикорупційного бюро, міністр фінансів і Державна служба фінансового моніторингу. Закон передбачає, що до комісії мають входити люди, які «мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов’язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання і протидії корупції».
…

Наразі триває процедура пошуку оцінювача для «Українського медіа холдингу», який передали в управління компанії «1+1 Інтернет», розповів виконувач обов’язків голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів – АРМА) Віталій Сигидин. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Сигидина, зараз триває етап оцінки «УМХ», але виконавця цієї процедури ще не знайшли.

«Це надзвичайно складний і комплексний актив, він складається з різних видів майна. Це й права інтелектуальної власності, це й корпоративні права в основному, це й рухоме і нерухоме майно. Тому щоб знайти такого оцінювача – це досить складна процедура», – додав він.

Згідно з сайтом АРМА, прийом документів для участі в конкурсі на оцінку майна та прав інтелектуальної власності «УМХ» завершується 3 грудня.

Читайте також: «Підозрілі операції» Януковича, Курченка, Фірташа і Тимошенко у банках Латвії з файлів FinCEN

Очільник агентства підкреслив, що АРМА передбачило такий механізм відбору, який не дозволить затягувати процес, але водночас допоможе обрати «найбільш якісного оцінювача» із відповідними фахівцями та досвідом ліцензування звітів про оцінку.

«Намагалися передбачити всі моменти і можливість його (оцінювача – ред.) здійснити відповідний вид оцінки. Тому що є різні види оцінки й різні сертифікати. Ми ці всі моменти передбачили. На цьому тижні закінчується прийом документів, після цього ми будемо аналізувати, тендерний комітет буде обирати цього оцінювача», – повідомив Сигидин.

У вересні Агентство з розшуку та менеджменту активів повідомило, що передало «УМХ» в управління компанії «1+1 Інтернет», яка належить кіпрській компанії Grintwood Investments Limited. За офіційними даними, 5% цієї компанії належать телерадіокомпанії «Студія 1+1» Ігоря Коломойського. За даними АРМА, компанія зобов’язалася забезпечити 5 мільйонів гривень гарантованих щомісячних перерахувань до державного бюджету, а прогнозувала суму 8 мільйонів гривень щомісяця.

Читайте також: Чи міг Курченко бути причетним до убивства ватажка «ДНР»? (рос)

Перед цим, на початку вересня, компанія «1+1 Медіа» критикувала проведення конкурсу АРМА за брак «прозорості й публічності». В агентстві відкидали звинувачення компанії.

Кінцевим бенефіціаром «Українського медіа холдингу» (UMH) є Сергій Курченко – підприємець часів президента Віктора Януковича, нині втікач до Росії, якого називали «гаманцем Януковича».

У грудні 2017 року рішенням суду був накладений арешт на цінні папери, корпоративні й інтелектуальні права, а також частину нерухомого майна цього холдингу. У вересні 2019-го суд передав майнові й корпоративні права групи «Український медіа холдинг» в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА).
…

Наразі не всі частини комплексу «Межигір’я», де мешкав експрезидент Віктор Янукович, передані в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів. Це не дозволяє почати пошук управителя, заявив виконувач обов’язків голови АРМА (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) Віталій Сигидин в інтерв’ю Радіо Свобода. 

Однак він сподівається, що процедуру вдасться завершити до весни.

Сигидин підтвердив попередню заяву міністра юстиції Дениса Малюськи про те, що наразі майном «Межигір’я» фактично опікується громадська організація згідно з постановою прокурора від 2016 року.

«Нам було передано не все майно, яке входить до цього комплексу. «Межигір’я» розташоване на площі 170 гектарів, а в управління АРМА було передано земельну ділянку розміром 1,7 гектара. Тобто 1% від всієї території комплексу. АРМА передано більшість будівель, але не передані зелені насадження, які є дуже дороговартісними, вони, по суті, складають невід’ємну частину комплексу. Ми розглядаємо «Межигір’я» не відокремленими частинами, окремо – «Хонку», будівлю для допоміжного персоналу, вертолітний майданчик разом із ангаром – вони не можуть функціонувати окремо. Це все комплекс, і цей комплекс ми повинні зберегти в його цілісності. Натомість маємо багато безгосподарного майна, яким нині ніхто не зможе законно управляти, – не описані газони, інші елементи ландшафту, паркани, там дуже багато чого», – перелічив Сигидин.

Водночас, пояснює він, процедура інвентаризації не може бути завершена без доступу до всіх матеріалів досудового розслідування. Не всі з цих матеріалів, за словами голови агентства, Офіс генерального прокурора передав Національному антикорупційному бюро, яке зараз веде справу щодо «Межигір’я».

«Без доступу до всіх матеріалів досудового розслідування, які ще не передано від Офісу генерального прокурора в НАБУ, це зробити юридично не можна. Але ми постійно в діалозі зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та НАБУ. Ми очікуємо, коли їм передадуть всі ці матеріали, і ми фактично розпочнемо інвентаризацію. Після цього буде також звернення до суду, щоб визначити статус іншого майна, яке входить у цей комплекс, але в той же час не арештоване і не передане АРМА. Я думаю, що цей процес досить довготривалий, але в нас є спільно з НАБУ і САП єдине розуміння щодо вирішення проблеми. Щойно ми цей процес закінчимо, можна буде проводити відбір управителя на цей актив, як цілісний і унікальний комплекс», – каже він.

Очільник АРМА зазначає, що йдеться про дотаційний об’єкт, адже резиденцію в «Межигір’ї» було побудовано як маєток, а не як джерело прибутку.

Читайте також: Порошенко і Зеленський нічого не зробили для належного розслідування справ Майдану – Горбатюк

«Все це будувалося для розкішного приватного життя однієї людини. А для всіх воно сприймається як об’єкт, який повинен генерувати дохід. Але наше основне завдання – принаймні його зберегти. Це майно потребує постійної модернізації, обслуговування, відбувається амортизація. Конструкції з часом руйнуються, наприклад, та ж «Хонка», той самий корабель. Це колосальні кошти, ще потрібно знайти таку спроможну організацію, яка має не управляти для прибутку, а фандрейзити, напевно, щоб зберегти цей парк», – міркує Сигидин.

Держслужбовець наголошує, що завершення процедури передачі матеріалів не залежить від АРМА, проте сподівається, що оголосити конкурс з відбору управителя Межигір’ям вдасться до кінця зими.

«Я дуже сподіваюся, дуже б хотів, щоб наприкінці зими – навесні ми оголосили проведення конкурсу», – додає він.

У червні міністр юстиції України Денис Малюська повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода, що резиденцією «Межигір’я» фактично керують громадські активісти. Згодом того ж місяця виконувач обов’язків голови АРМА Віталій Сигидин сказав в інтерв’ю проєкту «Наші Гроші», що до початку пошуку управителя резиденції потрібно провести інвентаризацію об’єкту.
…

Корупційне провадження стосовно посадовця Державного агентства резерву України та його ймовірного співучасника направили до суду, повідомило Національне антикорупційне бюро України.

Дії начальника управління кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 368 («Організація прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»), частиною 4 статті 27, частиною 4 статті 369 («Підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі») Кримінального кодексу України, його співучасника — за частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, обвинувачений начальник управління Держрезерву організував отримання неправомірної вигоди від керівників підприємств зі сфери управління Держрезерву за збереження їхніх посад та подальше сприяння у діяльності, для чого підбурив керівників до надання неправомірної вигоди голові Держрезерву.

У НАБУ вважають, що посадовець організував отримання «винагороди» за призначенням особи на посаду директора підприємства зі сфери управління Держрезерву. Задля конспірації кошти посадовець отримував за посередництва свого родича, заявили в бюро.

«Правоохоронці зафіксували кілька випадків одержання підозрюваним неправомірної вигоди від керівників підприємств. Загалом йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 70 тисяч доларів США. 20% від цієї суми начальник управління залишив собі, решту планував передати на той час чинному голові Держрезерву. Очільник агентства не пристав на цю пропозицію й повідомив правоохоронні органи про вчинення корупційного правопорушення, видав слідству пропоновані йому грошові кошти та сприяв розкриттю злочину», – заявили в НАБУ.

Розслідування триває з грудня 2019 року. За словами правоохоронців, у січні начальника управління Держрезерву викрили «на гарячому» та повідомили йому про підозру. У вересні розслідування завершили.
…

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалось зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

13 листопада «Схеми» помітили автівку охорони неформальної групи «Приват», яка супроводжувала BMW на виїзді з Міністерства внутрішніх справ, а згодом кортеж заїхав до підземного паркінгу столичного офісу Ігоря Коломойського.

У коментарі «Схемам» олігарх підтвердив, що мав зустріч з очільником МВС Арсеном Аваковим: «Каву випив, давно не бачилися. Жодних справ».

Інший бізнесмен та представник неформальної групи «Приват» Михайло Кіперман 21 жовтня мав зустріч із головою правління НАК «Нафтогаз» Андрієм Коболєвим у п’ятизірковому готелі Hyatt.

За два тижні після цієї зустрічі Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який передбачає погашення податкових боргів найбільшої нафтовидобувної напівдержавної компанії «Укрнафта» на 30,35 млрд гривень, йдеться у розслідуванні.

Коболєв повідомив, що не може коментувати зустрічі «подібного роду», підкреслив, що зобов’язаний вести переговори з різними групами людей, але водночас зазначив, що «всі зустрічі з приводу саме цього питання (заборгованості «Укрнафти» – ред.) були закінчені з представниками групи «Укрнафта» ще декілька місяців тому».

Він також висловив думку щодо законопроєкту: «Було знайдене проєктне збалансоване рішення, яке враховує і історію, і можливості всіх сторін».

Зустріч свого соратника з Коболєвим Ігор Коломойський прокоментував так: «Точно вони не займалися питаннями погашення цього боргу. Це не в компетенції Кіпермана».

І схвально відгукнувся щодо законопроекту: «Це перший крок, який зробив НАК «Нафтогаз» і переконав у цьому державу для того, щоб вийти на якийсь шлях врегулювання. Тобто, ці гроші держава покриває, наскільки я розумію, НАКу, те, що вона йому заборгувала, НАК ці гроші повертає «Укрнафті», а «Укрнафта» гасить свої борги перед бюджетом. Ну, тобто і вовки ситі, і вівці цілі».

При цьому, зазначають журналісти, Михайло Кіперман до 2017 року входив в наглядову раду ПАТ «Укрнафта», а до 2015 року контроль над компанією належав олігарху Ігорю Коломойському, структури якого володіють близько 40% компанії.

«Схеми» регулярно фіксували заїзди автівок й інших бізнесменів до правоохоронного відомства. Тричі – бізнесмена, товариша міського голови Харкова Геннадія Кернеса Павла Фукса: 14 вересня, а також 10 листопада – у компанії іншого підприємця та позаштатного радника міністра Авакова Ігоря Котвіцького – та 12 листопада.

18 червня до Міністерства внутрішніх справ приїжджав бізнесмен Ілля Павлюк, якого у ЗМІ пов’язують із впливом на митницю та формуванням підконтрольної групи у складі фракції «Слуга народу».

А 5 листопада, як помітила знімальна група, Павлюк відвідав Офіс президента.

17 листопада – туди також приїздив інший бізнесмен Борис Кауфман, участь якого у відчуженні одеського аеропорту раніше досліджувало НАБУ, а Антимонопольний комітет підозрював його компанію-дистриб’ютора тютюнових виробів «Тедіс» у «антиконкурентних діях».

Автомобіль Кауфмана, як помітила знімальна група, виїхав з арки, яка веде до бокових воріт ОП, і попрямував до будівлі, де знаходиться офіс підприємця.

7 травня його «Мерседес» також відвідував Кабінет міністрів. А 16 червня, як зафіксувала знімальна група, він також перебував на території Міністерства внутрішніх справ.

Знімальна група фіксувала також, як високопосадовці відвідували представників бізнесу. Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Пізніше, 19 листопада, туди приїздив чоловік, схожий на першого заступника міського голови Харкова – Ігоря Терехова. На виході, як помітили журналісти, він був у компанії Ігоря Котвіцького і сів в автомобіль, яким користується бізнес-партнер родини Авакова.

«Схеми» звернулись до усіх вищезгаданих осіб і опублікують позицію, щойно її отримають.

В Офісі президента зазначили: «Президент України та керівник Офісу глави держави не зустрічалися у названі дні зі згаданими особами (мова про бізнесменів Іллю Павлюка та Бориса Кауфмана – ред.), зокрема 17 листопада вони взагалі були відсутні в приміщенні Офісу президента України». І додали: «Президент Володимир Зеленський завжди виконує свої обіцянки. Його стосунки з представниками українського та міжнародного бізнесу є чесними та прозорими. Всі важливі зустрічі глави держави або керівництва Офісу президента з представниками бізнес-спільноти обов’язково висвітлюються. Немає жодних нічних візитів і кулуарних домовленостей».

«Це розслідування вкотре доводить, що попри одну з головних обіцянок команди кандидата Зеленського про те, що відносини між високопосадовцями і олігархами у разі його перемоги мають стати публічними і прозорими, за його президентства залишаються таємними та кулуарними», – йдеться у розслідуванні.

Раніше «Схеми» вже розповідали про непублічні зустрічі представників «нової влади» президента Зеленського з великими забудовниками та олігархами, які можуть мати значний вплив на життя всієї країни.

Так, журналісти зафіксували, як наприкінці жовтня 2019-го перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір неафішовано приїжджав до офісу олігарха Ігоря Коломойського. А заступник голови Офісу президента Богдана Андрій Смирнов таємно навідувався до будівлі, де розташований офіс колишнього очільника СБУ часів Януковича та віцепрем’єр-міністра уряду Азарова Валерія Хорошковського. А наближений до президента Володимира Зеленського актор студії «Квартал 95» Міка Фаталов непублічно відвідував у вересні прем’єр-міністра України Олексія Гончарука разом зі столичним забудовником Артуром Мхітаряном.

 
…

Колишній керівник «Укравтодору», громадянин Польщі Славомір Новак залишиться у СІЗО щонайменше до січня 2021 року. Це стало відомо після того, як 24 листопада Апеляційний суд Варшави підтримав рішення Окружного суду, який у жовтні продовжив на два місяці арешт Новака, повідомляє агенція РАР.

Новак звинувачується на своїй батьківщині у вчиненні 11 корупційних діянь.

Водночас прокуратура скасувала рішення про тимчасовий арешт близького друга Новака, бізнесмена Яцека П., який розпочав співпрацювати зі слідством і дав свідчення у справі.

Наприкінці липня НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру, повідомило Національне антикорупційне бюро України. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 
…

У посольстві Сполучених Штатів Америки в Києві закликали Україну посилити боротьбу з корупцією, щоб наблизити до здійснення ідеали Євромайдану, символічна річниця якого вшановується 21 листопада як День гідності.

Із таким закликом виступила тимчасова повірниця у справах США в Україні Крістіна Квін, відеозвернення якої оприлюднило посольство у фейсбуці.

«Сім років тому українці зібралися на Майдані з вимогами до свого уряду почути їхній голос і продовжити євроатлантичну інтеграцію України. Ці дії громадян вивели Україну на шлях реформ, на якому було зроблено нелегкий поступ вперед. Нові інституції, спрямовані на зменшення корупції, поглиблення партнерських відносин із НАТО і ЄС, стабільніші банківська і енергетична галузі та активне залучення громадянського суспільства були б неможливими без Євромайдану», – заявила вона.

При цьому американська дипломатка наголосила: «Потрібно ще чимало зробити, щоб здійснити прагнення Революції гідності. Головним серед таких зусиль є зміцнення інституцій, які борються з корумпованими впливовими колами, що підкуповують суддів, купують народних депутатів і загрожують журналістам та громадянському суспільству. Доти, поки від цих осіб, які піклуються лише про власні інтереси, не вимагатимуть дотримання тих самих правил, що й від звичайних громадян, мрії Євромайдану не здійсняться».

«Україна також повинна бути вільною від втручання та агресії з боку Росії, включаючи припинення російської окупації Криму і виведення російських сил зі сходу України. Сполучені Штати підтримують український народ і пов’язані з Євромайданом надії на заможну Україну, яка зорієнтована на Захід і має повний суверенітет і територіальну цілісність», – додала Крістіна Квін і завершила словами українською мовою «Слава Україні!»

Нинішній президент Володимир Зеленський і його партія «Слуга народу» прийшли до влади на хвилі низки заяв, серед яких були обіцянки посилити боротьбу з корупцією, в недостатності якої вони звинувачували попередню владу. Тим часом нині на Заході стривожені здійсненим натомість в Україні значним відступом від принципів боротьби з корупцією, починаючи з найвищого рівня, коли Конституційний суд скасував низку антикорупційних кроків, як також масовим кумівством серед нової влади, з чим вона теж обіцяла було боротися, тощо.

21 листопада Україна вшановує День гідності і свободи – в пам’ять про початок цього дня Революції гідності 2013 року, а також про початок Помаранчевої революції 2004 року, що сталося 22 листопада.
…

Один із медичних закладів Черкаської міської ради недоцільно витрачав кошти, виділені на боротьбу з коронавірусною інфекцією, заявляє Служба безпеки України 20 листопада.

За заявою, керівниця неназваного медичного закладу нібито підписала договори з київською компанією на закупівлі протиепідемічних засобів на суму 8 мільйонів гривень.

«Оперативники спецслужби встановили, що вартість придбаного асортименту медичної продукції була суттєво завищена. На деякі позиції, зокрема захисні костюми для лікарів, ціна перевищувала ринкову більше ніж у два рази. Також задокументовано, що укладання угод відбувалося без обов’язкового дотримання норм проведення тендерних процедур держзакупівель, передбачених чинним законодавством», – заявляють у СБУ.

Читайте також: Влада перенаправила $3,5 млн від головного онкоцентру України на ремонт доріг. Центр не ремонтували 30 років

Суму збитків бюджету міста у відомстві оцінюють у 2,4 мільйона гривень. Жінці повідомили про підозру.

Черкаська міська рада наразі не коментувала заяву СБУ.

В Україні протягом останньої доби виявили 14 575 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. 

За весь час пандемії в Україні захворіли 598 085 людей, одужали – 274 324, померли – 10 598.

 
…

Чоловік генеральної прокурорки Ірини Венедіктової Денис Колесник звільнився з посади в кіберполіції, отримав 750 тисяч гривень допомоги і через 10 днів за конкурсом поновився на посаді заступника начальника департаменту кіберполіції. Про це йдеться в оприлюдненому ввечері 16 листопада розслідуванні Bihus.info.

Як зазначила в матеріалі Bihus.info юристка з трудового законодавства Вікторія Поліщук, формально така схема є законною.

«По-перше, всі обов’язкові виплати – це заробітна плата, це вихідна допомога, якщо вона є, невикористана частина відпустки. Якщо є премії, доплати – все це буде включатися. Немає чіткого обмеження, що при звільненні державний службовець не може отримати не більше, скажімо, 200 тисяч або 100 тисяч – такого немає», – сказала юристка.

У Департаменті кіберполіції Національної поліції України наразі не коментували повідомлення журналістів-розслідувачів.

Минулого місяця програма «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») повідомляла, що генеральна прокурорка Венедіктова орендує державну резиденцію у комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами за цінами, втричі нижчими за офіційну розрахункову вартість оренди інших будинків на території цього ж комплексу.
…

Окрім маєтку в Криму, це і 4-кімнатна квартира у ЖК «Новопечерські липки» в столиці та великий маєток із басейном під Києвом…
…

У президентській партії «Слуга народу» заявляють про «безальтернативність» подолання кризи після рішення Конституційного суду України щодо антикорупційного законодавства саме шляхом ухвалення поданого президентом Володимиром Зеленським законопроєкту про припинення повноважень нинішніх суддів КСУ.

Як мовиться, зокрема, в заяві партії «щодо варіантів виходу з кризи, створеної провокаційним рішенням Конституційного суду», «теперішній склад Конституційного суду спровокував в Україні глибоку кризу».

Розкритикувавши рішення КСУ і його наслідки, партія стверджує: «У держави може бути тільки три шляхи виходу з кризи, яку спровокував теперішній склад Конституційного суду. Або судді КС добровільно підуть у відставку, відкривши можливості до відновлення доброчесності, професіоналізму та конституційності у діяльності органу. Або долю цих суддів та їхніх нікчемних рішень вирішить вулиця. Або – третій шлях – Верховна Рада ухвалить справедливе та єдине логічне рішення, проголосувавши за запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт № 4288 «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства». Перший шлях є нереалістичним з огляду на поведінку суддів протягом цього тижня. Другий шлях створює додаткові небезпеки для державності. Тож третій шлях виходу з кризи залишається безальтернативним».

У партії також заявляють, що «Верховна Рада вже ухвалювала політико-правові рішення для виходу з аналогічних криз».

Поданий президентом до парламенту 29 жовтня як невідкладний, законопроєкт «Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства» містить дві статті.

Перша, «Неправосудність рішення, прийнятого у власних інтересах», пропонує вважати згадане рішення КСУ «нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що прийнято суддями Конституційного суду України в умовах реального конфлікту інтересів», і відновити дію положень закону «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу, що їх КСУ визнав неконституційними.

Друга стаття, «Відновлення конституційного судочинства в інтересах громадян України», пропонує припинити повноваження всього складу КСУ, що є на момент ухвалення рішення суду, і невідкладно розпочати процедуру відбору нового складу КСУ «на конкурсних засадах із подальшим призначенням у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про Конституційний суд України».

Критики звертали увагу, що цей закон, який суперечить цілій низці положень Конституції України, в разі ухвалення лише посилить кризу і рівень правового нігілізму в Україні і має бути скасований як неконституційний. Серед іншого, Конституція містить вичерпний перелік припинення повноважень суддів КСУ – їх не можна припинити рішенням парламенту. Крім того, рішення КСУ є остаточними і обов’язковими до виконання, і їх так само не можна скасувати чи змінити рішенням парламенту.

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький вважає, що цей законопроєкт «має ознаки конституційного перевороту».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції, що значно обмежує повноваження Національного агентства з запобігання корупції. НАЗК, зі свого боку, заявило, що КСУ діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення.
…

Оперативники Державного бюро розслідувань затримали керівника Головного управління протидії економічним правопорушенням ДФС України за спробу отримати частину хабаря в 200 тисяч доларів – про це пресслужба ДБР повідомила 29 жовтня.

Як зазначають у бюро, затримання відбулося, коли посадовець ДФС отримував половину суми.

«За попередньою інформацією, посадовець вимагав від керівника одного з фармпідприємств 200 000 доларів США за повернення вилучених під час обшуку документів та закриття кримінального провадження», – йдеться в заяві.

Ім’я затриманого ДБР офіційно не повідомляє.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні керує Офіс генерального прокурора.

У Державній фіскальній службі поки що публічно не коментували заяви про затримання.
…

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

Журналісти на брифінгу запитали голову КС, чи не вбачає він проблеми у тому, що оформив землю в Криму за законами Російської Федерації, чим фактично визнав її юрисдикцію в Криму.

«Ні, нічого не вбачаю», – відповів Тупицький. І додав: «А що мені потрібно було робити? Подумайте вдома, потім зустрінемось».

Голова КСУ також зауважив: «Давайте говорити так: є постанова – десь Кабміну чи… – що не визнає Україна правочинів, здійснених на території Криму. Але навіть, якщо це так, скажімо, якщо це конституційно, то просто Україна не визнає – цей правочин нікчемний сам по собі. Але це не кримінал. Він просто не визнається».

Окремо він розповів про те, що проти нього в РФ введені економічні санкції та розпочате кримінальне провадження.

Загалом Тупицький підкреслив: «Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома».

При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності», – розповів Роман Маселко. І

Юрист додає: «Окрім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов’язаний і у професійному, і у особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів».

Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.

«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Сергій Заєць.

Раніше журналісти програми «Схеми» розповіли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж-то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.

При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

«Обов’язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно – то в розумінні антикорупційного законодавства безоплатне одержання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність», – розповів Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» та заступник голови громадської ради при НАЗК.

При цьому, за даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

«Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».
…