Голова Конституційного суду Олександр Тупицький до нинішньої посади як районний суддя Донецька у період 2006–2010 років за допомогою впливу та знайомств у суддівському корпусі брав участь у подіях, які призвели до заволодіння майном заводу у місті Зугрес (Донецька область) та, схоже, отримав свою частку у цьому підприємстві через довірену особу. Після цього, вже працюючи заступником голови КСУ, Тупицький намагався відмовити свідка від свідчень правоохоронцям про ці події та заявляв, що хотів би отримати фінансову винагороду за владнання давнього корпоративного конфлікту. Про це свідчить запис розмови за участю Олександра Тупицького, який верифікували, проаналізували, співставили із подіями того часу та публікують журналісти «Схем» у своєму розслідуванні. Сам Тупицький утримався від коментарів по суті поставлених журналістами запитань.

У жовтні 2018 року слідчі Генпрокуратури за участю СБУ здійснили запис розмови Олександра Тупицького в рамках кримінального провадження щодо іншого судді – колишнього голови Вищого господарського суду України Віктора Татькова, який перебуває в розшуку.

Тупицький, який на той момент був заступником голови Конституційного суду, покликав на зустріч у кафе поблизу КСУ свого знайомого, донецького бізнесмена Владислава Дрегера, який на той момент, як виявилося, вже співпрацював з правоохоронцями та здійснив запис цієї розмови.

Як випливає із запису, Олександр Тупицький намагався переконати Владислава Дрегера не свідчити правоохоронцям про його роль у подіях навколо «Зуївського енергомеханічного заводу» (м. Зугрес), в заволодінні яким наразі підозрюється ексголова Вищого господарського суду Віктор Татьков.

«Тупицький не просто був мовчазним свідком, як суддя Віктор Татьков, який, вірогідно, шляхом введення в оману отримав цей завод під контроль. А схоже, отримав і свою частку у цьому підприємстві. І справді, із 2009 року міноритарним власником заводу став Борис Румак. За допомогою реєстру довіреностей «Схеми» виявили, що суддя йому три роки поспіль довіряв керувати своїм авто», – йдеться в розслідуванні.

Дізнавшись, що бізнесмен Дрегер збирається йти на співпрацю зі слідством та в деталях свідчити про обставини втрати ним заводу, на той момент заступник голови Конституційного суду попередив його про наслідки: «Я просто прийшов на попередження цієї ситуації, що цією х*нею займатися не варто. Хоча б особисто стосовно мене не варто, тому що вона нічим не закінчиться. Закінчиться ось лише сильно загостреними відносинами», – заявив Олександр Тупицький у розмові з бізнесменом Дрегером, який здійснював запис у рамках співпраці зі слідчими Генпрокуратури.

Більше того, Тупицький заявив, що готовий організувати зустріч бізнесмена із суддею-втікачем Віктором Татьковим у Австрії, щоб сторони владнали давній корпоративний конфлікт, та заявив, що хотів би отримати фінансову винагороду за участь у цих справах: «Я можу вступити в перемовний процес, ми можемо з тобою сісти у літак і полетіти до Австрії. Сісти і попити кави або чаю і поспілкуватися», – каже Тупицький.

«Вважали б ви за потрібне разом із ним чи кожен окремо дати мені яку-небудь копійку за участь у цих справах – напевно, я б не відмовився. Чому я маю відмовлятися, якщо я всередині колись стояв цього питання?» – заявляє на записах Олександр Тупицький.

Як вдалося з’ясувати «Схемам», на момент зустрічі з Тупицьким бізнесмен Дрегер вже дав свідчення Генеральній прокуратурі щодо ролі Татькова у заволодінні Зуївським енергомеханічним заводом. І Татькову, який був у розшуку в іншій справі, оголосили ще одну підозру.

А зроблені записи мігрували з одного правоохоронного органу в інший – мірою того, як «справа Татькова» ділилася на нові епізоди та розподілялася за підслідністю. Зроблені спеціалістами СБУ на прохання слідчих Генпрокуратури, згодом вони надійшли до НАБУ, звідки зрештою у листопаді 2020 року їх передали в ДБР на виконання ухвали Печерського суду Києва.

«Схеми» пересвідчилися з декількох різних інформованих джерел серед правоохоронців, що саме в такому вигляді, без склейок та монтажу вони і були здобуті в 2018 році в межах кримінальної справи.

Наразі вони виділені в окреме кримінальне провадження Державного бюро розслідувань, в якому досліджуються вже дії і самого Олександра Тупицького.

«Але якщо слідчі ДБР захочуть притягнути голову Конституційного суду до відповідальності, перепоною може стати його суддівський імунітет. І вирішення долі судді – оголошувати йому підозру чи ні – буде знаходитись в руках однієї людини, генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової», – йдеться в матеріалі «Схем».

Інтерес становлять і інші фрагменти розмови – розповіді Олександра Тупицького про його кар’єрний шлях та цілі роботи суддею. Наприклад, «погані спогади» про період, коли він очолював Дніпропетровський апеляційний господарський суд до приходу в Конституційний суд України.

«І мене відправили у Дніпропетровськ. Де я просидів на «підссі». Тому що Дніпропетровськ – там лише такі реєстри. І хр копійку хто дає. Все йде нагору і вже зверху ці всі реєстри зводяться, така ситуація. Я не надто був задоволений цією ситуацією. Звісно ж, коли Овчаренко (В’ячеслав Овчаренко – ексголова КСУ – ред.) мені запропонував перейти до Конституційного суду – то як би мені особливо нічого було втрачати. Зате доля зіграла іншу – хорошу річ…», – розповідав Тупицький.

У розмові Тупицький також пояснює, які саме привілеї дає статус судді КС: «Під час ось цих усіх люстраційних питань Конституційний суд став найбільш захищеним стосовно цього станом на цей час. Щоб нас притягнути до чогось потрібно що? Дванадцять голосів суддів КС з викликом Генерального (генпрокурора – ред.) і з вивченням матеріалів справи. Ось якщо 12 суддів проголосують за здачу судді, тоді він піде кудись в інше місце. Але це треба вже я не знаю, що зробити, щоб 12 суддів проголосували».

На аудіозаписах також можна почути, як співрозмовники не лише згадують про участь ексголови Вищого господарського суду Віктора Татькова в бізнесових справах, але й обговорюють його життя в екзилі. Ось що розповідає Олександр Тупицький про свого давнього знайомого Татькова, який на момент розмови і досі перебуває в Австрії, а українське слідство підозрює його вчиненні низки злочинів в статусі судді: «У Віктора Івановича в планах може бути лише заплатити «бабки» і піти на дно. Ну хто його візьме в систему правосуддя, це треба переворот якийсь робити. Навіть припустимо, прийшов би до влади «Опозиційний блок», – що було б для нього найкращим тощо. Але йому ж після цієї історії і статей до судової влади… І з віком… А от в народні депутати – якраз годиться, вік не обмежений. «Бабло» заплатив – і ти вже зі значком і в парламенті», – розповідає Тупицький.

«Схеми» звернулися до всіх вищезгаданих осіб.

Бізнесмен Владислав Дрегер під час спілкуванням з журналістами підтвердив, що у 2018 році мав зустріч з Тупицьким, під час якої той намагався переконати бізнесмена не давати свідчень проти нього та Віктора Татькова. Але інших деталей Дрегер не повідомив, посилаючись на таємницю слідства.

«Схеми» звернулися до Олександра Тупицького з проханням прокоментувати розмову із бізнесменом Дрегером, а також розповісти про обставини отримання частки заводу у Зугресі через довірену особу. З Конституційного суду надійшла така відповідь за підписом Тупицького: «Хочу повідомити про те, що я не підтримую будь-яких стосунків із вказаними у вашому запиті особами. Також інформую про те, що кілька років тому, з фактично тих самих питань, що й у вашому запиті, мене було допитано як свідка слідчим Генеральної прокуратури України в межах досудового розслідування кримінального провадження. Наразі мені невідомо про результати розслідування вказаного кримінального провадження та кінцеві процесуальні рішення. З метою запобігання розголошення відомостей досудового розслідування (у випадку продовження слідства у кримінальному провадженні) змушений утриматися від надання більш детальної інформації».

Протягом 1993-2010 років Олександр Тупицький був суддею Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002–2009 роках – головою цього суду, з 2010 по 2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, а згодом обіймав посади голови в двох останніх, у 2013 році призначений суддею Конституційного суду, у березні 2018 – став заступником голови КСУ, а у 2019 році обраний його головою.

«Болючий та тривалий переділ активів Зуївського заводу та його оформлення на приватне підприємство, підконтрольне донецькому бізнесмену Дрегеру, супроводжувалося судовими суперечками, вирішення яких було в руках господарських судів Донецької області. Бізнесмен Дрегер знав іншого місцевого суддю – голову Куйбишевського районного суду Донецька Олександра Тупицького, який і познайомив Дрегера з суддями Ємельяновим та Татьковим. Достеменно не відомо, яке саме сприяння в судах Віктор Татьков пообіцяв бізнесмену. Але результатом знайомства стало те, що суддя у 2009 році став співвласником заводу Дрегера – через юриста, наближеного до родини Татькова. Згодом це підтвердило і офіційне слідство ГПУ. А ось що залишалося невідомим – те, що нинішній голова Конституційного суду України – а тоді суддя районного суду Донеччини, схоже, міг отримати і свою частку у відчуженому Зуївському заводі (через довірену особу) за те, що звів бізнесмена з суддею Татьковим», – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» неодноразово намагалися зв’язатися з колишнім суддею Віктором Татьковим, але на прохання журналістів про коментар він так і не відреагував.

 
…

Антимонопольний комітет України повідомив, що закрив справу, широко відому як «справа Роттердам +».

Провадження в цій справі, офіційно «за ознаками порушення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), законодавства про захист економічної конкуренції», АМКУ закрив через недоведеність порушення, мовиться в повідомленні.

Зібраними у справі доказами не підтверджується інформація про те, що дії НКРЕКП, а саме щодо розрахунку прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії (ОРЦ) на порушення алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період призвели до надання окремим суб’єктам господарювання або групам суб’єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, заявили в АМКУ.

Зокрема, мовиться в повідомленні, «жодна експертиза, наявна в матеріалах справи, не встановлює факту та розміру збитків, завданих учасникам ринку генерації електричної енергії, тобто потенційним конкурентам теплових електростанцій.

Справу розпочали 2019 року за інформацією Національного антикорупційного бюро України. У бюро зазначали, що НКРЕКП протягом 2016–2017 років проводила розрахунок прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії з порушенням алгоритму, визначеного Порядком ОРЦ, шляхом ручного коригування прогнозованої ОРЦ за попередній розрахунковий період на користь ТЕС.

Порушення алгоритму могло свідчити про повернення до «ручного режиму» і суб’єктивного ціноутворення для теплових електростанцій. Це могло надати останнім переваги порівняно з іншими учасниками ринку (конкурентами), зокрема атомними електростанціями (АЕС), нагадали в АМКУ про обставини справи.

Саме ці підозри про порушення законодавства про захист економічної конкуренції не були підтверджені. При цьому в АМКУ звернули увагу, що відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції «не виключає можливого порушення інших норм законодавства України».

Формула розрахунку гуртової ринкової ціни на електроенергію, неформально відома як «Роттердам +», є нині предметом гострих суперечностей щодо того, чи привела вона до заподіяння збитків, і низки розглядів. Зокрема, справу щодо цієї формули розслідує Національне антикорупційне бюро України. Сторони посилаються на різні експертизи, які чи підтверджують такі збитки, чи спростовують їх.

Ця формула, одним із багатьох елементів якої була й вартість вугілля для ТЕС у вугільних хабах у портах Роттердам, Амстердам і Антверпен у Нідерландах і його доставки в Україну, була запроваджена 2016 року; 2017-го в постанову про це внесли деякі зміни. Вона втратила чинність 2019 року, коли в Україні запрацював новий ринок електроенергії.

Як заявляли в НКРЕКП 2016 року, ця формула мала вирішити питання залежності України від вугілля з непідконтрольних урядові територій, яке того року перестало бути доступне, вивести ціноутворення в енергетиці з-під ручного управління, прив’язати ціну українського вугілля до світових цін, а також збалансувати діяльність державних шахт.

Як казав голова НКРЕКП Дмитро Вовк, таким чином був встановлений «прозорий механізм, що встановлює граничну ціну вугілля для генерації», що є першим кроком до переходу від адміністративного управління до ринкових механізмів і прозорого ціноутворення на ринку електроенергії.

Необхідність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейської ціни в НКРЕКП пояснювали тим, що, як і у випадку з ринком газу, значна частина вугілля може бути імпортована, бо майже половина українського вугілля опинилася на непідконтрольній урядові частині території Донбасу.

За повідомленнями, ця формула була вигідною для енергогенерувальних підприємств (значною частиною яких володіють компанії Ріната Ахметова) і невигідною для підприємств із великим енергоспоживанням (яких багато серед активів Ігоря Коломойського і Віктора Пінчука). Відтак підконтрольні цим олігархам засоби інформації стали на протилежні позиції в інформуванні про цю тему.

Споживання населенням ця формула безпосередньо не стосувалася і не призвела до значних зростань цін на електроенергію.

Критики стверджували, що ця формула завищує кінцеву ціну електроенергії, й ініціювали судові позови проти неї ще з 2016 року, невдовзі після початку її застосування. Кілька судів визнали цю формулу законною.

Крім того, критику формули активно використовували супротивники п’ятого президента України Петра Порошенка, звинувачуючи його нібито в причетності до заподіяних нею збитків. Порошенко відкидає звинувачення і, вже втративши президентську посаду, закликав неупереджено розслідувати справу «формули «Роттердам +».

У НАБУ почали розслідування в справі цієї формули 2017 року. Після приходу до влади в Україні президента Володимира Зеленського він у травні 2019 року вимагав від НАБУ і САП протягом трьох місяців показати «відчутні результати в розслідуванні резонансних корупційних злочинів».

Відтак у серпні 2019-го детективи НАБУ за процесуального керівництва САП повідомили шістьом особам, причетним до запровадження так званої формули «Роттердам +», про підозру у вчиненні дій, у результаті яких, за твердженням бюро, споживачам електроенергії було завдано 18,87 мільярда гривень збитків. Уже на початку серпня 2020 року в НАБУ навіть стверджували, що розмір шкоди від цієї формули, «встановлений на підставі низки науково-економічних досліджень і судових експертиз», становить уже 39 мільярдів гривень.

Тим часом наприкінці червня 2020 року голова САП Назар Холодницький заявив, що на той час не існувало висновків експертів про можливі збитки від застосування цієї формули і що з цього питання тільки призначені експертизи.

А в липні 2020 року державне підприємство «Центренерго» фактично повернулося до застосування формули «Роттердам +» при закупівлі вугілля українського видобутку від компанії «ДТЕК Енерго» Ріната Ахметова – його почали купувати за ціною, прив’язаною до імпортного паритету, а саме до біржових котирувань вугілля на європейському хабі в порту Роттердам.
…

Підозра була оформлена процесуально правильно, і вимоги КПК щодо її вручення виконані – Артем Ситник
…

Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили, що повідомили про підозру заступникові голови офісу президента України Андрія Єрмака. Імені заступника не названо, але з тексту підозри випливає, що йдеться про Олега Татарова.

Йому інкриміновано надання неправомірної вигоди групою осіб за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта, тобто вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України («Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі»).

Слідство вважає, що вказана особа, у минулому – топпосадовець державної компанії «Укрбуд», – може бути причетною до надання неправомірної вигоди за забезпечення видачі недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України, уточнили в НАБУ.

За цим повідомленням, згаданий заступник голови офісу президента України є третім підозрюваним у вчиненні цього злочину: окрім нього, у справі підозрюються заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і колишній народний депутат, екскінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент».

У САП нагадали про подробиці справи: коли в перебігу досудового розслідування встановили, що дії групи осіб, у тому числі посадовців Нацгвардії, щодо обміну нерухомого майна, призначеного для Нацгвардії, між двома житловими комплексами в Києві призвели до втрати активів на загальну суму 81 635 448,00 гривень. У рамках розслідування цього факту призначили судову оціночно-будівельну експертизу. Але «колишній народний депутат у змові з особою, яка на той час надавала йому юридичні послуги», домовився з провідним експертом, і той за «винагороду» у вигляді машиномісця занизив різницю між ринковою вартістю житлових комплексів більше ніж в 11 разів – із 81 млн гривень до 7 млн гривень.

НАБУ розслідує справу, яка стосується можливої причетності Олега Татарова до фальсифікації експертизи у справі колишнього народного депутата Максима Микитася про можливі зловживання і розкрадання грошей на суму понад 81 мільйон гривень під час будівництва житла для Нацгвардії. Це будівництво вела компанія «Укрбуд», президентом якої був колишній депутат Микитась; Татаров у той час був одним із чільних посадовців «Укрбуду» – юристом компанії.

Татаров заперечує свою причетність до злочинів. Коли директор НАБУ Артем Ситник повідомив деякі подробиці розслідування, що, за його словами, доводять таку причетність, Татаров пообіцяв подати проти нього позов «про захист честі, гідності та ділової репутації».
…

Конституційний суд України наполягає на легітимності свого рішення скасувати покарання за недостовірне декларування й необхідності виконувати його після критичного висновку Венеційської комісії.

«Конституційний суд України констатує, що, відповідно до висновку Європейської комісії за демократію через право (Венеційська комісія) і Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи, рішення Конституційного суду України №13-р/2020, попри критичні зауваження до його мотивації, є легітимним і таким, що підлягає виконанню… з урахуванням висновку Венеційської комісії і Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи», – заявили в суді.

«Разом із тим, висновок містить низку критичних зауважень до вказаного рішення, зокрема, щодо аргументації в мотивувальній частині, порядку вирішення конфлікту інтересів по заявлених відводах суддів, можливих наслідків щодо прийнятого законодавства по боротьбі з корупцією та інших питань. Усі вони вивчаються суддями Конституційного суду України для врахування при подальшому напрацюванні рішень», – додали в КСУ.

Попереднього дня, 10 грудня, Венеційська комісія і Генеральний директорат із прав людини і верховенства права, що є органами Ради Європи, оприлюднили терміновий спільний висновок із приводу рішення КСУ щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» і Кримінального кодексу України від 27 жовтня.

У висновку мовиться, що Верховна Рада України і органи виконавчої влади повинні поважати роль Конституційного суду в нагляді за Основним законом і виконувати його рішення, беручи до уваги його аргументи і заповнювати законодавчі й регуляторні прогалини, які визначив КСУ, в розумні терміни.

При цьому в висновку також наголошено, що Конституційний суд, у свою чергу, «повинен ухвалювати рішення виключно в межах параметрів його законних повноважень і юрисдикції» і не повинен «узурпувати роль законодавчого органу».

«Хоча формально конституційні суди мають повноваження оголошувати неконституційними положення кримінального кодексу, ці повноваження мають здійснюватися з належним урахуванням ролі парламенту в системі стримувань і противаг», – наголошено у висновку.

У документі нагадано, що, за Конституцією України, кримінальна відповідальність може бути встановлена і скасована тільки законом. «У випадку, який розглядається, КСУ не послався ні на які докази і не подав ніякої конкретної аргументації, яка виправдовувала б його огульне твердження, що подання неправдивої декларації «не здатні заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі», – мовиться в висновку.

Крім того, в документі вказано, що рішення КСУ від 27 жовтня, «можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою – невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів».

«Важливо зберегти обов’язок державних посадових осіб (включно із суддями звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які подають завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі», – вказано у висновку Венеційської комісії.

Голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо тоді ж, 10 грудня, назвав рішення Конституційного суду України про скасування покарання за недостовірну інформацію в деклараціях таким, що викликає жаль. «Система фінансових декларацій для державних службовців, включаючи суддів, повинна бути збережена», – написав Букіккіо в твітері 10 листопада.

Наприкінці листопада президент України Володимир Зеленський звернувся у Венеційську комісію з проханням надати висновок про стан антикорупційного законодавства після рішення КСУ від 27 жовтня. Перед тим голова держави мав розмову з головою Венеційської комісії Джанні Букіккіо щодо шляхів розв’язання кризи, яка виникла через рішення КСУ.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.
…

Після виходу розслідування журналістів програми «Схеми» Національне антикорупційне бюро розпочало кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Олександра Куницького, колишнього блогера, відомого під псевдонімом ZPSanek. У своєму матеріалі журналісти показали, як Куницький використовує свої владні повноваження в інтересах пов’язаного із ним приватного бізнесу.

За даними джерел «Схем», детективи розпочали досудове розслідування за статтею 368 Кримінального кодексу України, – «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди». Офіційно в НАБУ цю інформацію не коментують, посилаючись на таємницю слідства.

Паралельно свою перевірку після сюжету «Схем» вже провели Національному агентстві з питань запобігання корупції. Там встановили в діях нардепа «вчинення дій або прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів», але протокол про адміністративне правопорушення складений не буде, бо НАЗК втратило такі функції після рішення Конституційного суду, повідомили у відомстві на запит Радіо Свобода.

Під час журналістського розслідування, опублікованого у липні 2020 року, «Схеми» встановили, що Олександр Куницький використовує депутатський мандат «слуги народу» в інтересах приватного бізнесу, причетність до якого ніколи не приховував та від імені якого публічно виступав роками. А саме, Куницький як депутат допомагав просувати інтереси «Автоентерпрайз» – харківської групи компаній, що займаються імпортом електрокарів з-за кордону та виготовленням і встановленням зарядних станцій для них.

Зокрема, будучи членом комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, Куницький подавав офіційні депутатські звернення в ГПУ та ДБР для розв’язання проблем цього бізнесу з силовиками, розмістив свої громадські приймальні депутата за адресами офісів групи компаній «Автоентерпрайз» у Харкові, що ускладнило можливість проведення там слідчих дій, намагався встановити зарядну станцію цієї мережі прямо у дворі будівель Верховної Ради, а також просував інтереси цього бізнесу, подаючи законопроєкти, безпосередньо пов’язані з ринком електромобільної інфраструктури.

Після виходу розслідування «Схем» у НАЗК розпочали перевірку фактів у розслідуванні відносно Куницького – у відповідь на звернення громадської організації «Центр протидії корупції». Співробітники НАЗК виявили в діях нардепа порушення антикорупційного законодавства – зокрема, «вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів».

«За результатами моніторингу та контролю знайшли підтвердження коремі факти, що наведені у повідомленні громадської організації «Центр протидії корупції», що свідчать про вчинення народним депутатом Куницьким О.О. правопорушення, пов’язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст.172 Кодексу України про адміністративні правопорушення», – йдеться у відповіді НАЗК.

Ця стаття передбачає штраф від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також внесення до реєстру корупціонерів після рішення суду.

У Нацагентстві також повідомили, що викликали Куницького для складання протоколу, але він не прийшов. Але адміністративний протокол у відомстві так і не склали – через рішення Конституційного суду їх позбавили, серед іншого, таких повноважень.

Журналісти звернулися до Олександра Куницького за коментарем щодо всіх наведених вище фактів, але на час публікації матеріалу народний депутат не відреагував. Редакція «Схем» опублікує його позицію, як тільки отримає.

В Конституції України та законі «Про статус народного депутата» зазначено, що влада та бізнес мають бути розділені.

Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократіях.

 
…

Низка народних депутатів зі «Слуги народу» та від групи «За майбутнє» отримали приміщення під свої громадські приймальні у бізнес-центрі «Міленіум» в Києві на безоплатній основі. Цей бізнес-центр через офшорні компанії пов’язаний з олігархом Ігорем Коломойським, тут довго розташовувався його офіс. Сам Коломойський вважає, що це «збіг» і підкреслює, що офісу в нього там вже немає. Водночас юристи пояснюють, що отримання депутатами безкоштовних послуг чи благ може бути розцінене як порушення закону «Про запобігання корупції».

Депутати зі «Слуги народу» Олександр Дубінський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк, від групи «За майбутнє» Ігор Палиця, Ірина Констанкевич, Тарас Батенко та позафракційний Руслан Требушкін розмістили свої громадські приймальні у Києві за адресою Володимирська, 12 – це бізнес-центр «Міленіум», який належить компанії «Глобал Естейтс» з орбіти Ігоря Коломойського. В цьому ж бізнес-центрі олігарх також довгий час мав свій офіс.

Ольга Василевська-Смаглюк, яка вказала своїми столичними приймальнями дев’ять офісів та дві частини холу на трьох різних поверхах бізнес-центру, повідомила, що користується своїми приміщеннями на підставі договору безоплатного користування – позички.

Депутати від групи «За майбутнє» Ірина Констанкевич і Тарас Батенко, приймальні яких, згідно із даними сайту Верховної Ради, займають увесь 9-ий поверх «Міленіуму», надали дві ідентичні відповіді: що вони користуються приміщеннями на підставі цивільно-правового договору. Але не уточнили, чи сплачують вони гроші за оренду та скільки.

Соратник Констанкевич і Батенко по групі «За майбутнє» та давній бізнес-партнер Коломойського Ігор Палиця, який вказав приймальнею увесь 5 поверх бізнес-центру «Міленіум», у декларації за 2019 рік зазначив, що майже 320 квадратних метрів офісної площі отримав від фірми «Глобал Естейтс».

Позафракційний нардеп Руслан Требушкін також задекларував безоплатне користування офісом на 62 квадратних метри, наданим фірмою-власницею бізнес-центру.

«Слуги народу» Олександр Куницький, який зареєстрував приймальні у шести офісах двох поверхів і в частині холу «Міленіуму», та Олександр Дубінський – із тринадцятьма офісами та частинами холу на трьох різних поверхах у бізнес-центрі – на запити «Схем» щодо умов користування приміщеннями відповідей не надали. Як і у компанії «Глобал Естейтс», яка безпосередньо здає парламентарям офіси в оренду.

У свою чергу, юристи вбачають ймовірне порушення закону «Про запобігання корупції».

«Насправді такі дії народного депутата можуть трактуватися як порушення обмежень щодо отримання подарунку, – аналізує експерт Міждисциплінарного науково-освітнього центру протидії корупції НАУКМА, член Громадської ради при НАЗК Андрій Білецький. – В цьому випадку ми можемо спостерігати, що депутат, навіть якщо на безоплатній основі, набув в тимчасове користування офісну будівлю, яку інші люди, інші пересічні громадяни України не можуть отримати за тими самими умовами. Тобто ми тут можемо говорити про надання певних пільг або послуг за нижчою ринковою ціною. Тому такі дії можуть розглядатися як адміністративне правопорушення».

Щоб це встановити, Національне агентство з питань запобігання корупції мало би розпочати свою перевірку – але нещодавнім рішенням Конституційного суду їх, серед іншого, позбавили таких повноважень.

У коментарі журналістам Ігор Коломойський повідомив, що будівля бізнес-центру йому не належить і офісу там він вже немає. А на уточнення, як він може пояснити, що низка депутатів отримали безоплатно квадратні метри у «Міленіумі», відповів, що це «збіг».

Засновниками фірми-власниці бізнес-центру «Глобал Естейтс» є чотири офшорні компанії. Засновником однієї з них – «Палладіум Інтервест» – відповідно до бази даних Offshore leaks, зібраних Міжнародним консорціумом журналістів-розслідувачів, є кіпрська «Маріголд Траст Компані». Ця ж фірма тривалий час була власником акцій інших 4 кіпрських компаній, які є засновниками ПрАТ «Синтез Ойл», яка входить до неформальної групи компаній Одеської нафтоперевалки, яку в профільних ЗМІ пов’язують із групою «Приват». Про цю компанію також йшлося в одному із попередніх розслідувань «Схем» – про те, як структури Ігоря Коломойського заробляли на державній енергокомпанії. Ця компанія постачала сировину (вугілля) на державну компанію «Центренерго» за цінами подекуди вищими від середньоринкових. Загальна сума контрактів перевищила 1,6 мільярда гривень.

Також «Схеми» встановили, що все вказує на те, що на практиці в цих та інших приміщеннях, зареєстрованих як громадські приймальні народних депутатів – в тому числі від ОПЗЖ та «Європейської солідарності» – прийом громадян не проводиться. Натомість статус громадської приймальні депутата ускладнює проведення правоохоронцями потенційних обшуків та інших слідчих дій – для цього треба отримувати погодження особисто генерального прокурора.

 
…

Раніше стало відомо, що генпрокурорка скористалася секретною постановою Кабміну за підписом прем’єра Шмигаля
…

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) узяв під варту з можливістю внесення 2,8 мільйона гривень застави підозрюваного у спробі підкупу голови Фонду державного майна. Про це пресслужба ВАКС повідомила у фейсбуці.

«9 грудня слідча суддя ВАКС задовольнила клопотання детектива НАБУ та обрала особі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 2 823 611 гривень», – ідеться в повідомленні.

Термін дії ухвали – до 5 лютого 2021 року включно.

8 грудня правоохоронці затримали колишнього посадовця АТ «Миколаївобленерго», який пропонував голові Фонду держмайна 100 тисяч доларів за призначення керівником підприємства.

 
…

В Офісі Генерального прокурора пояснили наявністю «процесуальних порушень» відмову Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) в підписанні клопотання про екстрадицію з Австрії в Україну колишнього власника «VAB Банку» Олега Бахматюка. Про це йдеться у відповіді ОГП на запит Радіо Свобода.

«Повідомляємо, що рішення прийнято наприкінці листопада 2020 року у зв’язку з порушенням норм національного та міжнародного законодавства під час прийняття органом досудового розслідування процесуального рішення у кримінальному провадженні, на підставі якого підозрюваного мали б позбавити волі», – ідеться у відповіді офісу.

«Після усунення Національним антикорупційним бюро України процесуальних порушень в матеріалах екстрадиційного запиту, Офіс Генерального прокурора готовий направити їх в порядку встановленому чинним національним та міжнародним законодавством до компетентних органів іноземної держави для затримання особи та її подальшої екстрадиції в Україну», – додають в Офісі Генерального прокурора.

Департамент міжнародного поліцейського співробітництва Нацполіції України також повідомив НАБУ про відсутність підстав для коректного та правомірного використання системи Інтерполу, Європолу та інших схожих інструментів із метою розшуку бізнесмена Олега Бахматюка, оскільки місце його проживання відомо. Про це 7 грудня з посиланням на «джерело, ознайомлене з перебігом розслідування справи «VAB Банку», повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

НАБУ підозрює колишнього бенефіціарного власника «VAB Банку» Олега Бахматюка нібито в змові з колишнім першим заступником голови Нацбанку Олександром Писаруком для виведення у 2014 році 1,2 мільярда гривень рефінансування з цього комерційного банку.

Наприкінці листопада 2019 року Міністерство внутрішніх справ України за заявою НАБУ оголосило в розшук у цій справі Бахматюка та його сестру Наталію Василюк. Бахматюк неодноразово заявляв, що перебуває у Відні і готовий брати участь в усіх процесуальних діях.

 
…

Державна архітектурно-будівельна інспекція подала апеляційну скаргу на рішення Окружного апеляційного суду Києва (ОАСК) в справі щодо житлово-офісного комплексу в історичному центрі столиці, на вулиці Нижній Вал, 27/29. Скарга була подана 1 грудня, повідомила ДАБІ на запит Радіо Свобода.

4 листопада ОАСК задовольнив повністю позов ТОВ «Пателі Лізинг», яке вимагає від ДАБІ сертифікату на об’єкт «Будівництво житлово-офісного комплексу з вбудованими приміщеннями громадського харчування та підземним паркінгом на вул. Нижній Вал, 27/29 у Подільському районі міста Києва (коригування)».

Суд зобов’язав ДАБІ виготовити та видати ТОВ «Пателі Лізинг» такий сертифікат, а також внести відомості про його видачу до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Під час судового розгляду в ОАСК у ДАБІ стверджували, що їхніх представників не допустили до огляду будівлі. У службі кажуть, що були позбавлені можливості здійснити процедурні моменти для перевірки документів та перевірити відповідність об’єкта проєктній документації, вимогам будівельних норм, стандартів і правил.

У грудні 2005 року Київрада передала ТОВ «Пателі Лізинг» в оренду на 5 років ділянку площею 0,35 га для будівництва житлово-офісного комплексу. У 2010 році оренду було поновлено ще на п’ять років.

У 2012 році ТОВ «Пателі Лізинг» отримало дозвіл на будівництво 8-поверхового будинку. Однак реально фірма побудувала 12-поверхову будівлю (ЖК «Подол Престиж»), яку охрестили «будинок-монстр на Подолі».

У 2019 році суд постановив знести чотири поверхи будівлі. Через рік рішення скасували.

 
…

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 4460-д за основу і в цілому, ініційований комітетом з правоохоронної діяльності.

Назва законопроєкта передбачає «внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Законопроєкт підтримали фактично всі парламентські партії.

Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації – це обмеження волі.

Вранці 4 грудня цей законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.
…

Національне агентство з питань запобігання корупції 4 грудня оприлюднило свої коментарі щодо проєктів законів, які стосуються відповідальності за недостовірне декларування.

За повідомленням, НАЗК розглянуло документи напередодні і розкритикувало зокрема законопроєкт 4460-д, поданий комітетом з питань правоохоронної діяльності. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

«Щоправда, особи, які умисно зазначать недостовірних відомостей аж на 4000 неоподатковуваних мінімумів (а це — 8,4 млн грн) можуть отримати покарання у вигляді обмеженням (але не позбавлення) волі на строк до 2 років. Тобто, максимальне покарання — перебування корупціонера у виправному центрі, де він зможе вільно користуватися засобами зв’язку (телефоном, інтернетом) та залишати центр за дозволом його керівництва», – йдеться в коментарі.

Читайте також: Понад сто справ про недостовірне декларування закриті – САП

Крім того, як зазначають у НАЗК, за шість місяців така людина може сподіватися на взяття на реєстрацію, тобто муситимуть лише час від час навідуватися до виправного центру.

«Корупціонер може умисно приховати інформацію про картину Пабло Пікассо або найдорожчу яхту у світі та отримати за це максимум два роки «санаторних умов». Впевнений, що така пропозиція комітету не відповідає запиту українського суспільства», – цитує відомство свого голову Олександра Новікова.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

За позицією НАЗК, завідомо недостовірні відомості в декларації на понад 1 мільйон гривень повинні каратися ув’язненням. Водночас в агентстві оцінили як такі, що «можуть стати основою для вирішення питання», законопроєкти №4434 (ініціював президент Володимир Зеленський), 4304 (спікер парламенту Дмитро Разумков і ще 124 народних депутати), 4310-1 (Сергій Іонушас, Денис Монастирський, Андрій Костін), 4310 (Ірина Геращенко та її колеги з «Європейської солідарності»).

Зокрема законопроєкт Разумкова, зауважують в агентстві, «передбачає кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі до двох років за умисне декларування недостовірних відомостей на понад 250 прожиткових мінімумів (525,5 тисяч грн) та умисне неподання декларації».

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня, за рішенням уряду, після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Рішення КСУ критично сприйняли на Заході, заявивши, що воно ставить під сумнів низку міжнародних зобов’язань України.

27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування.
…

Радник міського голови Києва Віталія Кличка і депутат від «УДАРу» Володимир Бондаренко став його заступником і секретарем Київської міської ради. Про це столична влада повідомила 3 грудня.

За повідомленням, кандидатуру Бондаренка підтримали 114 депутатів Київської міської ради.

Кандидатуру свого радника запропонував Кличко, назвавши його людиною «компетентною і ефективною».

Читайте також: Київ виконуватиме карантин вихідного дня – радник мера

«Я переконаний, що Володимир сумлінно виконуватиме свої обов’язки та робитиме все, щоб Київрада працювала злагоджено і в інтересах киян», – цитує мера Києва пресслужба КМДА.

У 2017 році Віталій Кличко звільнив Володимира Бондаренка з посади керівника апарату Київської адміністрації після розслідування «Схем» про його підроблений дипломом юриста.

Втім, 2018-го Шевченківський районний суд столиці за клопотанням прокурора звільнив Бондаренка від кримінальної відповідальності за використання підробленого диплома про освіту «через закінчення строків давності».

 
…

В Житомирській області в 2019 році незаконно зрубали щонайменше 360 дерев, заявляє Державне бюро розслідувань 3 грудня.

За даними відомства, керівник одного з місцевих лісогосподарських підприємств «створив та очолив організовану групу», до якої входили посадовці господарства, спеціалізованого лісозахисного підприємства та підприємці.

Як стверджують в Бюро, підозрювані вносили недостовірну інформацію про характеристики деревини до документів, що уможливило роботи з «санітарного стану лісів» і заниження реальної кількості дерев, призначених в рубку. Відтак на лісових ділянках був більший запас деревини порівняно з офіційно заявленим.

Читайте також: Використання деревини з України: в Earthsight розкритикували висновки розслідування Ikea

«Варто зазначити, що незаконні порубки здійснювались в тому числі й на об’єктах природно-заповідного фонду. Внаслідок незаконних порубок понад 360 дерев різних порід та заниження виходу ділової деревини з лісосік на 470 кубічних метрів тільки на території одного лісництва протягом липня-вересня 2019 року заподіяно шкоду на суму понад 3,25 мільйонів гривень», – стверджують у ДБР.

13 причетним повідомили про підозру в незаконній порубці лісу, підробці документів, службовій підробці та перевищенні повноважень. Як зазначають у ДБР, в разі доведення провини підозрюваним загрожує до 10 років ув’язнення з тимчасовою забороною на певні посади та види діяльності.
…

Т.в.о. начальника Головного слідчого управління СБУ Андрій Швець, чия майнова декларація не є публічною, оселився з родиною у маєтку ринковою вартістю орієнтовно 11 мільйонів гривень у котеджному містечку «Золоче» під Києвом. Це одне з найдорожчих елітних поселень Київщини з власним яхт-клубом та вертолітним майданчиком. Родина мешкає у маєтку щонайменше півроку, втім він досі формально не введений в експлуатацію, тому інформація про право власності на нього відсутня у офіційному державному реєстрі нерухомості. При цьому сам Андрій Швець усе життя здебільшого працював на державній службі, а його близькі родичі не мали прибуткового бізнесу та суттєвих офіційних доходів, які б відображались у податкових органах і якими можна було пояснити елітний стиль життя керівника слідства СБУ. Про це йдеться в розслідуванні журналістів програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Елітне життя «головного слідчого» СБУ».

Попри впливову посаду, Андрій Швець – непублічний посадовець, інформації про його призначення немає на сайті СБУ, його майнова декларація не доступна для громадян. Можливо, це через те, що він має статус «т.в.о.» (тимчасово виконуючий обов’язки), хоча керує усім слідством Служби безпеки України вже понад рік.

Починаючи з червня цього року, журналісти протягом кількох місяців помічали людей на території одного з найдорожчих маєтків котеджного містечка «Золоче», що у селі Вишеньки Київської області, та фіксували там автівки родини Андрія Швеця. Одна з них належала 19-річній доньці т.в.о. начальника головного слідчого відділу СБУ, а дві інші – Mercedes та Toyota Camry – самому Швецю.

Державні органи не реєстрували маєток та право власності на нього. Йому досі офіційно не присвоєна поштова адреса, тому з реєстрів неможливо дізнатися, у кого, коли та за скільки родина Швеця придбала цей котедж у «Золоче».

Як з’ясували «Схеми», орієнтовно такий будинок коштує щонайменше 11 мільйонів гривень. Один із сусідніх, ще незаселених будинків у Золоче, виставлений на продаж від забудовника, також з виходом до води – можна придбати за 420 тисяч доларів, інший котедж поруч продали за 430 тисяч доларів.

На відміну від маєтку, земля під ним має державну реєстрацію і від жовтня 2019-го належить родині Швеця – його дружині та батькові.

Згідно з договорами купівлі-продажу, які «Схеми» отримали з власних джерел у Міністерстві юстиції, 18 соток землі коштували родині майже 180 тисяч гривень, це трохи більше 7 тисяч доларів.

Водночас, йдеться у розслідуванні, ринкові ціни на землю схожої площі неподалік сягають 40 тисяч доларів. Таким чином, роблять висновок журналісти, земля в одному з найпрестижніших комплексів Київщини дісталась родині впливового високопосадовця СБУ у 4-5 разів дешевше ринкової вартості.

Продавець земельних ділянок сім’ї Андрія Швеця – бізнесмен Ігор Тітаренко, чиє ім’я та фірма, якою він володів, у різні періоди фігурували у кримінальних провадженнях. В тому числі, СБУ та ДФС. Пояснювати журналістам, чому він продав ділянку за неринковою вартістю, Тітаренко не захотів: «Яка вам різниця, що я від себе коли кому продав?»

Ще один маєток у цьому ж котеджному містечку Золоче з 2015-го року належав батькові Андрія Швеця. Це двоповерховий котедж на понад 200 квадратів з басейном. За кілька днів до публікації матеріалу родина продала будинок.

Походження коштів на два елітні маєтки, проаналізували журналісти, складно пояснити офіційними доходами родини Швеця.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, дружина високопосадовця СБУ офіційно за 22 роки заробила 70 тисяч гривень, основні надходження – це допомога з державного центру соціальних виплат.

Батько службовця, на якого частково оформлена нерухомість родини, за цей же період офіційно заробив майже 245 тисяч гривень. Він досі має частку у фірмі, що займалась виробництвом м’ясних продуктів – з порівняно невисокими доходами, а з 2010 року не веде діяльності. Чоловік також судився за перерахунок своєї пенсії на Івано-Франківщині.

Мати високопосадовця, за даними податкової, за 22 роки заробила понад 1,5 мільйона гривень, включно з відсотками в банку і соцвиплатами.

Андрій Швець від 2003 року працював переважно на держслужбі – спершу в прокуратурі Київської області, потім – у податковій, а також Мін’юсті – перед приходом в СБУ. Наприкінці 2016 року Швець зробив перерву на приватну практику: заснував юридичну фірму «Правова та економічна безпека», співзасновником якої був майже рік, до повернення на держслужбу у Міністерство юстиції. Ще раз у приватний сектор він повертався на півроку до приходу в СБУ у 2019-му році – зареєстрував свій ФОП за спеціальністю «діяльність у сфері права».

За 22 роки сумарно Андрій Швець заробив трохи менше 7,5 мільйонів гривень, з’ясували журналісти за допомогою джерел у податковій службі.

«Схеми» запитали у нього про маєток, оновлений автопарк та походження коштів на це, а також про земельну ділянку, яка дісталась його родині дешевше ринкової вартості. І поцікавились, чи відображено це в його майновій декларації.

У пресслужбі СБУ у відповідь зазначили: «Після звільнення з Міністерства юстиції України у 2018 році Андрій Швець займався понад рік підприємницькою діяльністю. Від цієї діяльності отримав дохід в сумі майже 5 млн грн, з яких в повній мірі були сплачені податки. Будинок зводився за кошти батька, який отримав їх від реалізації старого будинку. Частину коштів використано з доходу батька від роботи за кордоном протягом більше трьох років. Додатково в придбання будинку кошти вкладала родина».

А щодо заниженої вартості земельної ділянки у відомстві підкреслили, що її «було придбано батьком та дружиною Андрія Швеця за сумою, запропонованою продавцем».

На запитання про те, чи не є затягування з реєстрацією будинку способом не відображати його у публічних реєстрах, в пресслужбі СБУ відповіли, що «на цей час проводиться процедура з введення будинку в експлуатацію. Про видатки на будівництво будинку, в тому числі щодо його введення в експлуатацію, буде зазначено в декларації Швеця за 2020 рік».

Декларація в статусі високопосадовця СБУ – засекречена. Відповідно до закону, публічно їх подають ті співробітники спецслужби, яких призначає президент: голова СБУ, його заступники, і, зокрема, керівник Головного слідчого управління. Однак на «т.в.о» внутрішнім указом призначає голова СБУ, тобто, Іван Баканов, що звільняє Андрія Швеця від обов’язку подавати публічну декларацію, йдеться у розслідуванні.

 
…

Наразі в комітеті з питань антикорупційної політики Верховної Ради триває відбір кандидатів до конкурсної комісії для обрання голови Агентства з розшуку та менеджменту активів (повна назва – Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів). Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив Віталій Сигидин, який зараз є тимчасовим виконувачем обов’язків голови агентства.

«На даному етапі Верховна Рада, а саме антикорупційний комітет, здійснює відбір осіб, які в подальшому будуть винесені на розгляд Верховної Ради для того, щоб їх призначили в конкурсну комісію з відбору голови АРМА. Відповідно, я дуже сподіваюся, що цей процес зрушить з місця і найближчим часом, найближчими місяцями процес конкурсного відбору буде запущений», – сказав він.

Читайте також: Президент вніс у ВР законопроєкт про відновлення відповідальності за недостовірне декларування

Сигидин висловив впевненість, що парламент зрештою відбере кандидатів до конкурсної комісії. За його словами, постійний очільник АРМА потрібен, аби установа перейшла «в стадію чіткої визначеності».

«Це (голова АРМА – ред.) особа, яка приходить на п’ять років без можливості повторно бути обраною, яка протягом п’яти років має належним чином керувати органом, розвиваючи всі функції, які покладені на агентство. Ще раз наголошую – це необхідно, щоб ми увійшли в стадію визначеності. Я дуже розраховую на те, що Верховна Рада найближчим часом цей процес запустить», – сказав тимчасовий очільник АРМА.

На питання, чи планує він сам брати участь у конкурсі, коли його оголосять, Сигидин не дав ані ствердної, ані заперечної відповіді.

«Побачимо», – відповів він.

Віталій Сигидин очолює АРМА як тимчасовий виконувач обов’язків голови з листопада 2019 року.

Читайте також: Рада розгляне законопроєкти Зеленського про підтримку бізнесу 4 грудня – депутат

У червні 2020 року Верховна Рада провалила постанову про призначення своїх представників до складу конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Документ передбачав делегувати до комісії адвоката Захара Пасєчка, директора компанії «СмартКонсалтТім» Руслана Секелу, партнера адвокатського об’єднання «Баррістерс» Олександра Шадріна.

За законом про агентство, Верховна Рада делегує трьох людей до конкурсної комісії з відбору голови АРМА. Ще по одній людині призначають Генеральний прокурор, директор Національного антикорупційного бюро, міністр фінансів і Державна служба фінансового моніторингу. Закон передбачає, що до комісії мають входити люди, які «мають бездоганну ділову репутацію, високий суспільний авторитет, а також досвід роботи, пов’язаний з участю у формуванні та/або реалізації політики у сферах кримінальної юстиції або запобігання і протидії корупції».
…

Наразі триває процедура пошуку оцінювача для «Українського медіа холдингу», який передали в управління компанії «1+1 Інтернет», розповів виконувач обов’язків голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (Агентство з розшуку та менеджменту активів – АРМА) Віталій Сигидин. Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода.

За словами Сигидина, зараз триває етап оцінки «УМХ», але виконавця цієї процедури ще не знайшли.

«Це надзвичайно складний і комплексний актив, він складається з різних видів майна. Це й права інтелектуальної власності, це й корпоративні права в основному, це й рухоме і нерухоме майно. Тому щоб знайти такого оцінювача – це досить складна процедура», – додав він.

Згідно з сайтом АРМА, прийом документів для участі в конкурсі на оцінку майна та прав інтелектуальної власності «УМХ» завершується 3 грудня.

Читайте також: «Підозрілі операції» Януковича, Курченка, Фірташа і Тимошенко у банках Латвії з файлів FinCEN

Очільник агентства підкреслив, що АРМА передбачило такий механізм відбору, який не дозволить затягувати процес, але водночас допоможе обрати «найбільш якісного оцінювача» із відповідними фахівцями та досвідом ліцензування звітів про оцінку.

«Намагалися передбачити всі моменти і можливість його (оцінювача – ред.) здійснити відповідний вид оцінки. Тому що є різні види оцінки й різні сертифікати. Ми ці всі моменти передбачили. На цьому тижні закінчується прийом документів, після цього ми будемо аналізувати, тендерний комітет буде обирати цього оцінювача», – повідомив Сигидин.

У вересні Агентство з розшуку та менеджменту активів повідомило, що передало «УМХ» в управління компанії «1+1 Інтернет», яка належить кіпрській компанії Grintwood Investments Limited. За офіційними даними, 5% цієї компанії належать телерадіокомпанії «Студія 1+1» Ігоря Коломойського. За даними АРМА, компанія зобов’язалася забезпечити 5 мільйонів гривень гарантованих щомісячних перерахувань до державного бюджету, а прогнозувала суму 8 мільйонів гривень щомісяця.

Читайте також: Чи міг Курченко бути причетним до убивства ватажка «ДНР»? (рос)

Перед цим, на початку вересня, компанія «1+1 Медіа» критикувала проведення конкурсу АРМА за брак «прозорості й публічності». В агентстві відкидали звинувачення компанії.

Кінцевим бенефіціаром «Українського медіа холдингу» (UMH) є Сергій Курченко – підприємець часів президента Віктора Януковича, нині втікач до Росії, якого називали «гаманцем Януковича».

У грудні 2017 року рішенням суду був накладений арешт на цінні папери, корпоративні й інтелектуальні права, а також частину нерухомого майна цього холдингу. У вересні 2019-го суд передав майнові й корпоративні права групи «Український медіа холдинг» в управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління корупційними активами (АРМА).
…

Наразі не всі частини комплексу «Межигір’я», де мешкав експрезидент Віктор Янукович, передані в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів. Це не дозволяє почати пошук управителя, заявив виконувач обов’язків голови АРМА (Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів) Віталій Сигидин в інтерв’ю Радіо Свобода. 

Однак він сподівається, що процедуру вдасться завершити до весни.

Сигидин підтвердив попередню заяву міністра юстиції Дениса Малюськи про те, що наразі майном «Межигір’я» фактично опікується громадська організація згідно з постановою прокурора від 2016 року.

«Нам було передано не все майно, яке входить до цього комплексу. «Межигір’я» розташоване на площі 170 гектарів, а в управління АРМА було передано земельну ділянку розміром 1,7 гектара. Тобто 1% від всієї території комплексу. АРМА передано більшість будівель, але не передані зелені насадження, які є дуже дороговартісними, вони, по суті, складають невід’ємну частину комплексу. Ми розглядаємо «Межигір’я» не відокремленими частинами, окремо – «Хонку», будівлю для допоміжного персоналу, вертолітний майданчик разом із ангаром – вони не можуть функціонувати окремо. Це все комплекс, і цей комплекс ми повинні зберегти в його цілісності. Натомість маємо багато безгосподарного майна, яким нині ніхто не зможе законно управляти, – не описані газони, інші елементи ландшафту, паркани, там дуже багато чого», – перелічив Сигидин.

Водночас, пояснює він, процедура інвентаризації не може бути завершена без доступу до всіх матеріалів досудового розслідування. Не всі з цих матеріалів, за словами голови агентства, Офіс генерального прокурора передав Національному антикорупційному бюро, яке зараз веде справу щодо «Межигір’я».

«Без доступу до всіх матеріалів досудового розслідування, які ще не передано від Офісу генерального прокурора в НАБУ, це зробити юридично не можна. Але ми постійно в діалозі зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою та НАБУ. Ми очікуємо, коли їм передадуть всі ці матеріали, і ми фактично розпочнемо інвентаризацію. Після цього буде також звернення до суду, щоб визначити статус іншого майна, яке входить у цей комплекс, але в той же час не арештоване і не передане АРМА. Я думаю, що цей процес досить довготривалий, але в нас є спільно з НАБУ і САП єдине розуміння щодо вирішення проблеми. Щойно ми цей процес закінчимо, можна буде проводити відбір управителя на цей актив, як цілісний і унікальний комплекс», – каже він.

Очільник АРМА зазначає, що йдеться про дотаційний об’єкт, адже резиденцію в «Межигір’ї» було побудовано як маєток, а не як джерело прибутку.

Читайте також: Порошенко і Зеленський нічого не зробили для належного розслідування справ Майдану – Горбатюк

«Все це будувалося для розкішного приватного життя однієї людини. А для всіх воно сприймається як об’єкт, який повинен генерувати дохід. Але наше основне завдання – принаймні його зберегти. Це майно потребує постійної модернізації, обслуговування, відбувається амортизація. Конструкції з часом руйнуються, наприклад, та ж «Хонка», той самий корабель. Це колосальні кошти, ще потрібно знайти таку спроможну організацію, яка має не управляти для прибутку, а фандрейзити, напевно, щоб зберегти цей парк», – міркує Сигидин.

Держслужбовець наголошує, що завершення процедури передачі матеріалів не залежить від АРМА, проте сподівається, що оголосити конкурс з відбору управителя Межигір’ям вдасться до кінця зими.

«Я дуже сподіваюся, дуже б хотів, щоб наприкінці зими – навесні ми оголосили проведення конкурсу», – додає він.

У червні міністр юстиції України Денис Малюська повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода, що резиденцією «Межигір’я» фактично керують громадські активісти. Згодом того ж місяця виконувач обов’язків голови АРМА Віталій Сигидин сказав в інтерв’ю проєкту «Наші Гроші», що до початку пошуку управителя резиденції потрібно провести інвентаризацію об’єкту.
…

Корупційне провадження стосовно посадовця Державного агентства резерву України та його ймовірного співучасника направили до суду, повідомило Національне антикорупційне бюро України.

Дії начальника управління кваліфіковані за частиною 3 статті 27, частиною 4 статті 368 («Організація прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою»), частиною 4 статті 27, частиною 4 статті 369 («Підбурення до надання неправомірної вигоди службовій особі») Кримінального кодексу України, його співучасника — за частиною 5 статті 27, частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України.

За даними слідства, обвинувачений начальник управління Держрезерву організував отримання неправомірної вигоди від керівників підприємств зі сфери управління Держрезерву за збереження їхніх посад та подальше сприяння у діяльності, для чого підбурив керівників до надання неправомірної вигоди голові Держрезерву.

У НАБУ вважають, що посадовець організував отримання «винагороди» за призначенням особи на посаду директора підприємства зі сфери управління Держрезерву. Задля конспірації кошти посадовець отримував за посередництва свого родича, заявили в бюро.

«Правоохоронці зафіксували кілька випадків одержання підозрюваним неправомірної вигоди від керівників підприємств. Загалом йдеться про неправомірну вигоду у розмірі 70 тисяч доларів США. 20% від цієї суми начальник управління залишив собі, решту планував передати на той час чинному голові Держрезерву. Очільник агентства не пристав на цю пропозицію й повідомив правоохоронні органи про вчинення корупційного правопорушення, видав слідству пропоновані йому грошові кошти та сприяв розкриттю злочину», – заявили в НАБУ.

Розслідування триває з грудня 2019 року. За словами правоохоронців, у січні начальника управління Держрезерву викрили «на гарячому» та повідомили йому про підозру. У вересні розслідування завершили.
…

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалось зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

13 листопада «Схеми» помітили автівку охорони неформальної групи «Приват», яка супроводжувала BMW на виїзді з Міністерства внутрішніх справ, а згодом кортеж заїхав до підземного паркінгу столичного офісу Ігоря Коломойського.

У коментарі «Схемам» олігарх підтвердив, що мав зустріч з очільником МВС Арсеном Аваковим: «Каву випив, давно не бачилися. Жодних справ».

Інший бізнесмен та представник неформальної групи «Приват» Михайло Кіперман 21 жовтня мав зустріч із головою правління НАК «Нафтогаз» Андрієм Коболєвим у п’ятизірковому готелі Hyatt.

За два тижні після цієї зустрічі Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який передбачає погашення податкових боргів найбільшої нафтовидобувної напівдержавної компанії «Укрнафта» на 30,35 млрд гривень, йдеться у розслідуванні.

Коболєв повідомив, що не може коментувати зустрічі «подібного роду», підкреслив, що зобов’язаний вести переговори з різними групами людей, але водночас зазначив, що «всі зустрічі з приводу саме цього питання (заборгованості «Укрнафти» – ред.) були закінчені з представниками групи «Укрнафта» ще декілька місяців тому».

Він також висловив думку щодо законопроєкту: «Було знайдене проєктне збалансоване рішення, яке враховує і історію, і можливості всіх сторін».

Зустріч свого соратника з Коболєвим Ігор Коломойський прокоментував так: «Точно вони не займалися питаннями погашення цього боргу. Це не в компетенції Кіпермана».

І схвально відгукнувся щодо законопроекту: «Це перший крок, який зробив НАК «Нафтогаз» і переконав у цьому державу для того, щоб вийти на якийсь шлях врегулювання. Тобто, ці гроші держава покриває, наскільки я розумію, НАКу, те, що вона йому заборгувала, НАК ці гроші повертає «Укрнафті», а «Укрнафта» гасить свої борги перед бюджетом. Ну, тобто і вовки ситі, і вівці цілі».

При цьому, зазначають журналісти, Михайло Кіперман до 2017 року входив в наглядову раду ПАТ «Укрнафта», а до 2015 року контроль над компанією належав олігарху Ігорю Коломойському, структури якого володіють близько 40% компанії.

«Схеми» регулярно фіксували заїзди автівок й інших бізнесменів до правоохоронного відомства. Тричі – бізнесмена, товариша міського голови Харкова Геннадія Кернеса Павла Фукса: 14 вересня, а також 10 листопада – у компанії іншого підприємця та позаштатного радника міністра Авакова Ігоря Котвіцького – та 12 листопада.

18 червня до Міністерства внутрішніх справ приїжджав бізнесмен Ілля Павлюк, якого у ЗМІ пов’язують із впливом на митницю та формуванням підконтрольної групи у складі фракції «Слуга народу».

А 5 листопада, як помітила знімальна група, Павлюк відвідав Офіс президента.

17 листопада – туди також приїздив інший бізнесмен Борис Кауфман, участь якого у відчуженні одеського аеропорту раніше досліджувало НАБУ, а Антимонопольний комітет підозрював його компанію-дистриб’ютора тютюнових виробів «Тедіс» у «антиконкурентних діях».

Автомобіль Кауфмана, як помітила знімальна група, виїхав з арки, яка веде до бокових воріт ОП, і попрямував до будівлі, де знаходиться офіс підприємця.

7 травня його «Мерседес» також відвідував Кабінет міністрів. А 16 червня, як зафіксувала знімальна група, він також перебував на території Міністерства внутрішніх справ.

Знімальна група фіксувала також, як високопосадовці відвідували представників бізнесу. Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

Пізніше, 19 листопада, туди приїздив чоловік, схожий на першого заступника міського голови Харкова – Ігоря Терехова. На виході, як помітили журналісти, він був у компанії Ігоря Котвіцького і сів в автомобіль, яким користується бізнес-партнер родини Авакова.

«Схеми» звернулись до усіх вищезгаданих осіб і опублікують позицію, щойно її отримають.

В Офісі президента зазначили: «Президент України та керівник Офісу глави держави не зустрічалися у названі дні зі згаданими особами (мова про бізнесменів Іллю Павлюка та Бориса Кауфмана – ред.), зокрема 17 листопада вони взагалі були відсутні в приміщенні Офісу президента України». І додали: «Президент Володимир Зеленський завжди виконує свої обіцянки. Його стосунки з представниками українського та міжнародного бізнесу є чесними та прозорими. Всі важливі зустрічі глави держави або керівництва Офісу президента з представниками бізнес-спільноти обов’язково висвітлюються. Немає жодних нічних візитів і кулуарних домовленостей».

«Це розслідування вкотре доводить, що попри одну з головних обіцянок команди кандидата Зеленського про те, що відносини між високопосадовцями і олігархами у разі його перемоги мають стати публічними і прозорими, за його президентства залишаються таємними та кулуарними», – йдеться у розслідуванні.

Раніше «Схеми» вже розповідали про непублічні зустрічі представників «нової влади» президента Зеленського з великими забудовниками та олігархами, які можуть мати значний вплив на життя всієї країни.

Так, журналісти зафіксували, як наприкінці жовтня 2019-го перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір неафішовано приїжджав до офісу олігарха Ігоря Коломойського. А заступник голови Офісу президента Богдана Андрій Смирнов таємно навідувався до будівлі, де розташований офіс колишнього очільника СБУ часів Януковича та віцепрем’єр-міністра уряду Азарова Валерія Хорошковського. А наближений до президента Володимира Зеленського актор студії «Квартал 95» Міка Фаталов непублічно відвідував у вересні прем’єр-міністра України Олексія Гончарука разом зі столичним забудовником Артуром Мхітаряном.

 
…

Колишній керівник «Укравтодору», громадянин Польщі Славомір Новак залишиться у СІЗО щонайменше до січня 2021 року. Це стало відомо після того, як 24 листопада Апеляційний суд Варшави підтримав рішення Окружного суду, який у жовтні продовжив на два місяці арешт Новака, повідомляє агенція РАР.

Новак звинувачується на своїй батьківщині у вчиненні 11 корупційних діянь.

Водночас прокуратура скасувала рішення про тимчасовий арешт близького друга Новака, бізнесмена Яцека П., який розпочав співпрацювати зі слідством і дав свідчення у справі.

Наприкінці липня НАБУ повідомило, що колишньому виконувачу обов’язків керівника «Укравтодору» Славоміру Новаку оголосили підозру, повідомило Національне антикорупційне бюро України. Йому інкримінують прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368 Кримінального кодексу).

21 липня прокуратура Варшави також висунула звинувачення Славоміру Новаку, який є громадянином Польщі і очолював «Укравтодор» у 2016-2019 роках.

 
…