Голова Конституційного суду Олександр Тупицький підтвердив інформацію, оприлюднену журналістами програми «Схеми», про те, що він не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії.

«Коли я прочитав матеріал, я сам по собі подякував їм за об’єктивність», – заявив Тупицький.

За словами Тупицького, правочин відбувся у 2018 році. «Чого я не вніс його в реєстр? Я до цього часу не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським, – заявив він. – Єдина, напевно, моя провина, що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз’яснили, як це мені зробити».

Журналісти на брифінгу запитали голову КС, чи не вбачає він проблеми у тому, що оформив землю в Криму за законами Російської Федерації, чим фактично визнав її юрисдикцію в Криму.

«Ні, нічого не вбачаю», – відповів Тупицький. І додав: «А що мені потрібно було робити? Подумайте вдома, потім зустрінемось».

Голова КСУ також зауважив: «Давайте говорити так: є постанова – десь Кабміну чи… – що не визнає Україна правочинів, здійснених на території Криму. Але навіть, якщо це так, скажімо, якщо це конституційно, то просто Україна не визнає – цей правочин нікчемний сам по собі. Але це не кримінал. Він просто не визнається».

Окремо він розповів про те, що проти нього в РФ введені економічні санкції та розпочате кримінальне провадження.

Загалом Тупицький підкреслив: «Я готовий відповідати, якщо десь помилки якісь я допустив, то я готовий їх виправляти. Ми ж живемо у цивілізованому світі. Якщо помилки, які порушують закон, то за них також треба нести відповідальність. Це аксіома».

При цьому для українських посадовців законодавчо встановлені обмеження «на взаємодію з незаконними органами, створеними на тимчасово окупованій території», пояснює юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.

«Суддя не має права вступати у будь-які відносини з окупаційною владою. Адже є стаття 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», і він як представник судової влади повинен дотримуватись позиції, що ці органи незаконні і купувати там якесь майно означає визнання їх легітимності», – розповів Роман Маселко. І

Юрист додає: «Окрім того, відповідно до Кодексу суддівської етики, суддя зобов’язаний і у професійному, і у особистому житті демонструвати поведінку, яка підтримує довіру до судів та утримуватись від дій, які можуть завдати шкоди авторитету правосуддя. Очевидно, що придбання у 2018 році майна в Криму за законодавством окупантів є негідним вчинком для судді Конституційного суду, а отже, містить ознаки проступку, несумісного зі статусом судді. За таке його можна звільнити, правда, це може зробити лише Конституційний суд двома третинами голосів».

Юрист, який спеціалізується на питаннях прав людини у Криму Сергій Заєць пояснює, що закони України вимагають оформлення таких правочинів за законодавством України на материковій частині України.

«Не дотримавшись вимог закону України про окуповані території, який вимагає оформлення цього правочину згідно з вимогами законодавства України на материковій частині України, він уникає вимог про декларування істотної зміни майнового стану, хоча фактично майновий стан покращився. Цим самим він надсилає суспільству меседж, що не дотримуватися приписів – це нормально. Бо якби правочин було укладено відповідно до законодавства України, то майно мало б бути задекларованим», – каже Сергій Заєць.

Раніше журналісти програми «Схеми» розповіли, що голова Конституційного суду Олександр Тупицький у 2018 році став власником земельної ділянки у селищі Кореїз Автономної республіки Крим, оформивши договір купівлі-продажу за російським законодавством, але не відобразив інформацію про це у своїй декларації про майно та доходи. При цьому під головуванням Тупицького судді КСУ 27 жовтня проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасували її.

Олександр Тупицький ще до анексії Криму Росією в 2014 році володів маєтком та землею під ним у Кореїзі неподалік Ялти. Але у 2018 році він розширив свої володіння, оформивши ще одну ділянку біля будинку у свою власність. Про це свідчить офіційний документ, отриманий «Схемами» з Єдиного держреєстру нерухомості Російської Федерації. У липні 2018 року Олександр Тупицький (на той момент він був заступником голови КСУ) оформив договір купівлі землі площею 126 кв. м. у громадянина Росії Володимира Рисятова. У деклараціях Тупицького ані за 2018 рік, ані за 2019 рік немає згадки про те, що він став власником ще одного об’єкту нерухомості.

Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації – це порушення, визначене статтею 366-1 Кримінального кодексу України. Саме цю статтю 27 жовтня Конституційний суд України на чолі з Олександром Тупицьким визнав такою, яка не відповідає Конституції України.

Окрім того, договір купівлі-продажу землі у Криму Тупицький оформив за законодавством Російської Федерації, його засвідчила Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії Росії.

«Схеми» розшукали продавця ділянки. Володимир Рисятов повідомив, що Олександр Тупицький його сусід у Кореїзі – їхні вілли розташовані поруч. «Неправильно були розмежовані ділянки», – розповів Рисятов. І пояснив, що вони з Тупицьким домовились оформити угоду купівлі-продажу за російським законодавством, хоча по факту «продажу не було».

«Там ніякого продажу, нічого там не було. Продаж-то ми оформили договором, але ця земля була не моя. Ось так я скажу», – розповів він.

При цьому юристи пояснюють, що якщо суддя отримав у свою власність землю від іншої особи безкоштовно, за антикорупційним законодавством це може трактуватись як незаконний подарунок.

«Обов’язковою умовою договору купівлі-продажу є сплата покупцем ціни за отриманий товар. Якщо ж земля суддею отримана безоплатно – то в розумінні антикорупційного законодавства безоплатне одержання майна є подарунком. Судді заборонено отримувати подарунки від третіх осіб. За це передбачена адміністративна відповідальність», – розповів Сергій Миткалик, виконавчий директор ГО «Антикорупційний штаб» та заступник голови громадської ради при НАЗК.

При цьому, за даними директора агентства нерухомості «Статус» (Ялта) Едуарда Кісса, ринкова вартість однієї сотки землі у Кореїзі коливається від $5 тис до $15 тис.

«Схеми» звернулися до голови КСУ з проханням надати коментар щодо його майна. У пресслужбі КСУ заявили, що «усі відомості про майно, яке є у володінні та користуванні голови КСУ Олександра Тупицького, містяться у його щорічній декларації».
…

Родина начальника Управління внутрішньої безпеки СБУ Андрія Наумова придбала 3-кімнатну квартиру в елітному житловому комплексі у центрі Києва в чотири рази дешевше від ринкових цін. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Таємний кадр СБУ: Alter Ego Наумова». Журналісти виявили, що ця квартира, а також маєток під Києвом, оформлені на його матір, але користується ними сам високопосадовець СБУ. При цьому, підкреслюється у розслідуванні, інформація про керівника Управління внутрішньої безпеки та його статки, згідно з офіційною відповіддю спецслужби, належить до категорії «з обмеженим доступом». Водночас юристи підтверджують, що купівлю квартири у кілька разів дешевше від ринкової вартості можна розцінювати як неправомірне отримання подарунку у розумінні закону «Про запобігання корупції».

Від власних джерел у Міністерстві юстиції «Схеми» отримали копію договору про передачу матері Андрія Наумова Ірині влітку 2019 року майнових прав на 3-кімнатну квартиру площею більше ніж 100 квадратних метрів у житловому комплексі Alter Ego у Печерському районі Києва. Вона придбала ці права за 1 мільйон 191 тисячу 300 гривень.

Водночас, підкреслюють журналісти, апартаменти такою площею згідно з цінами від забудовника у 2019–2020 роках у цьому ЖК коштують від майже 4,5 мільйонів гривень до 5,5 мільйонів.

«Тобто Ірині Наумовій житло в Alter Ego обійшлось щонайменше в 4 рази дешевше. Чи могла вона самостійно придбати коштовне майно? Відповідно до реєстру юридичних осіб, свого бізнесу вона вже більше ніж 10 років як не має, з соцмереж видно, що жінка займається майструванням ляльок», – мовиться у розслідуванні.

«Схеми» зафіксували, що Андрій Наумов користується цією квартирою. Знімальна група кілька разів помічала Mercedes із номерами прикриття, який заїжджав і виїжджав з підземного паркінгу ЖК.

В один із днів, 9 жовтня, знімальній групі вдалось зафіксувати його пасажира – ним виявився сам Андрій Наумов.

Майнові права на квартиру мати високопосадовця СБУ купила у бізнесмена Костянтина Ученика, який придбав їх у забудовника на етапі інвестування у 2016 році за суму майже в 1 мільйон 190 тисяч гривень. І теж, схоже, за заниженою вартістю, зазначають журналісти. Цей будинок був зведений на землях, які перебували у власності Генпрокуратури. На момент купівлі Костянтином Учеником квартири в цьому ЖК за заниженою вартістю сам Наумов був одним із керівників управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ.

«Якщо орієнтуватись на ціни 2016 року, коли він здійснив купівлю, то апартаменти схожого метражу мали би обійтись йому у суму більше від 3 мільйонів гривень. Тобто, незважаючи на зростання цін на житло і беручи до уваги лише зміну курсу валют, на перепродажу майнових прав за 3 роки він не тільки не заробив, а навіть втратив більше від 3 тисяч доларів», – підрахували журналісти.

Згідно з даними реєстру юросіб, Костянтин Ученик – бізнесмен, раніше очолював із десяток будівельних фірм. Дві з них пов’язані із колишнім очільником СБУ, а нині бізнесменом Валерієм Хорошковським.

Одна з них – ТОВ «Маяк-Вестдом», яку Ученик очолює і досі, – регулярний фігурант розслідувань правоохоронців – зокрема, податківців та поліції.

Юристи підкреслюють: на момент купівлі квартири посада, яку обіймав Наумов, – керівника державного підприємства у Чорнобильській зоні відчуження, – підпадала під дію антикорупційного законодавства і належала до посад з високим корупційним ризиком.

«По суті, різниця між ринковою вартістю і заниженою ціною – це вже є пільга додаткова, тобто держслужбовець не має права таке отримувати. Тому придбання апартаментів, оформлених на близьку особу, зі значною знижкою у розумінні закону «Про запобігання корупції» може бути розцінено як незаконне одержання подарунку через близьку особу. За це чинним законодавством передбачена адміністративна відповідальність», – аналізує заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик.

Як виявили журналісти, Наумов користується ще одним родинним майном – будинком у селищі Гребінки Київської області. Біля нього «Схеми» фіксували той самий мерседес, який заїжджав та виїжджав з паркінгу ЖК на Печерську. А біля автомобіля – особу, за статурою схожою на Андрія Наумова.

На його матір у Гребінках оформлені три земельні ділянки на березі річки Протока загальною площею півтора гектара. На них, згідно з даними з реєстру, зведений один будинок, водночас зйомка з повітря виявила, що на території – два будинки.

Тут, у Гребінках, ймовірно, мешкає цивільна дружина високопосадовця СБУ Анна Ревенко, яка публікує звідси пости у соцмережах. Також протягом 2014–2016 років вона працювала у компанії «Маяк-Вестдом» бізнесмена Ученика, який за заниженою вартістю продав квартиру матері Наумова.

У 2019 Анна Ревенко придбала одразу дві машини – вантажний Volkswagen Crafter та позашляховик Toyota Rav4 2018 року випуску. Їхня сумарна вартість, відповідно до цін з оголошень про продаж подібних авто, коливається від майже 1 мільйона 200 тисяч до 1 мільйона 340 тисяч гривень.

Згідно з даними джерел «Схем» у податковій, загалом, починаючи з 2011 року, Анна Ревенко заробила трохи більше ніж 400 тисяч гривень – разом зі стипендіями та соцвиплатами. Тобто, виходить, офіційних доходів Ревенко вистачило би лише на оплату третини від сукупної вартості придбаних автомобілів, мовиться у розслідуванні.

Андрій Наумов особисто відмовився відповідати на запитання «Схем». Не надали відповідей щодо його майнового стану і в пресслужбі СБУ. Бізнесмен Костянтин Ученик також не захотів спілкуватися з журналістами.

Управління внутрішньої безпеки СБУ, яке очолює Наумов, з-поміж інших функцій має виявляти правопорушення самих співробітників спецслужби. Це один із найзакритіших підрозділів. Положення про нього засекречене, а у відповідь на прохання «Схем» ознайомитись із трудовою біографією та відзнаками його керівника в СБУ зазначили, що така інформація належить до категорії «з обмеженим доступом».

Лише нещодавно, 14 жовтня, інформація про те, хто обіймає посаду керівника управління внутрішньої безпеки СБУ, стала публічною : Володимир Зеленський своїм указом присвоїв Андрієві Наумову військове звання бригадного генерала.

Відповідно до останньої декларації за 2019 рік – до початку роботи в СБУ, – Наумов не має власної нерухомості, орендує службове житло і зберігає заощадження готівкою та у банку. Вступ на зазначену посаду посаду в СБУ дозволив Наумову не показувати декларацію.

У середині жовтня безпековий комітет Верховної Ради погодив до першого читання президентський законопроєкт про реформування СБУ, який не тільки залишає шанс на цілковите засекречення декларацій, але й збільшує і без того широкі повноваження СБУ, твердять юристи.

28 жовтня НАЗК закрив доступ до Єдиного державного реєстру декларацій. Це зроблено на виконання рішення Конституційного суду від 27 жовтня, який, зокрема, визнав неконституційним положення щодо відкритого доступу громадян до цього реєстру. Судді КСУ також проголосували за визнання неконституційною статті про кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації і скасував її.
…

Своїм рішенням щодо відповіальності за недостовірне декларування Конституційний суд фактично визнав українську правоохоронну систему в частині боротьби з корупцією найгіршою в світі. Таку думку в коментарі Раді Свобода висловив член конкурсної комісії з обрання глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, екс-очільник GRECO (органу Ради Європи з антикорупційному моніторингу) Драго Кос.

«Конституційний Суд України фактично оголосив українську правову систему найгіршою у світі щодо боротьби з корупцією. Із 187 країн, які ратифікували Конвенцію ООН проти корупції, Україна є єдиною країною у світі, яка визнала застосування її положень у національному законодавстві неконституційним», – сказав він.

Це рішення, а такж попереднє визнання неконституційним призначення голови Національного антикорупційного бюро «скалічили дві найважливіші українські антикорупційні установи», додав Кос.

Читайте також: Зеленський скликав засідання РНБО через «удари по досягненнях у боротьбі з корупцією»

«Це може мати серйозні наслідки, оскільки український народ та міжнародне співтовариство почали втрачати довіру просто через те, що вони вже не знають, наскільки українські відомства, які ухвалюють рішення, справді віддані боротьбі з корупцією», – резюмував європейський висопосадовець, який зараз очолює Робочу групу з питань хабарництва Організації економічного співробітництва і розвитку.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

Посли країн «Групи Семи» прокоментували останні рішення Конституційного суду України, назвавши їх «зусиллями скасувати антикорупційні реформи». Відповідну спільну заяву представниства країн групи в Україні оприлюднили в твітері 29 жовтня.

Читайте також: «Підрив постмайданної антикорупційної системи»: західні реакції на рішення КСУ

«Посли країн G7 стривожені зусиллями скасувати антикорупційні реформи, що відбулися після Революції гідності. Ми підтримуємо український народ, який продовжує боротися за втілення свого прагнення заможної та демократичної України. Надто значного прогресу вже досягнуто, Україна не повинна повертатися в минуле», – йдеться в повідомленні.

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Читайте також: Закриті декларації і непокарані корупціонери: які наслідки матиме рішення Конституційного суду для України?

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

Рішення Конституційного суду блокує можливість Національного агентства з питань запобігання корупції перевірити декларації кандидатів на керівні посади в органах влади. Про це це НАЗК повідомило 29 жовтя.

Як пояснюють в агентстві, КСУ позбавив його доступу до державних реєстрів, неохідних для спеціальної перевірки декларацій кандидатів, які перемагають на місцевих виборах.

Читайте також: Голова Конституційного суду не задекларував землю в Криму, власником якої став після анексії за законами Росії – «Схеми»

«Без цієї перевірки жоден керівник державного органу не може бути офіційно призначений. КСУ фактично заблокував реалізацію результатів місцевих виборів. Оскільки призначення кандидатів обраних на посади, зокрема голів обласних, районних рад та їх заступників, можливе лише після проходження ними спецперевірок», – резюмують в НАЗК.

Пресслужба агентства наводить коментар його голови Олександра Новікова, згідно з яким Конституційний суд «не лише знищує антикорупційну систему в Україні, а й паралізує роботу органів місцевого самоврядування та всього державного апарату».

Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Відповідне рішення від 27 жовтня було оприлюднене на сайті суду 28 жовтня.

Читайте також: Transparency International: Рішення КС спровокує значний відкат антикорупційної реформи

Інформація про те, що Конституційний суд скасував статтю Кримінального кодексу про декларування недостовірної інформації, з’явилася 27 жовтня.

Після цього в Офісі президента запевнили, що система електронного декларування та відповідальності за недостовірні дані в Україні буде збережена.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило доступ до державного реєстру електронних декларацій.
…

Олександр Тупицький у 2018 році став власником землі у селищі Кореїз, оформивши договір за законодавством Росії
…

Національна поліція Київської області відкрила кримінальні провадження за фактами перешкоджання діяльності народного депутата України, підкупу виборців та надання неправдивих відомостей до органів ведення Державного реєстру на виборчій дільниці в селі Петропавлівська Борщагівка (розташоване впритул до Києва і фактично є спальним районом столиці, хоча формально належить до Києво-Святошинського району).

Так правоохоронці відреагували на виклик від народного депутата «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар 27 жовтня. Вона заявила, що виявила у приймальні чинного голови Петропавлівської Борщагівки Олексія Кодебського великі суми готівки, пачки паспортних даних, списки виборців із підписами. Сюмар також повідомила поліції, що бачила, як секретар, яка не є членом ДВК, вносила відомості з протоколів на свій комп’ютер.

«Так нам абсолютно випадково вдалося виявити масштабну спробу фальсифікації виборів Кодебським, який, за даними нашого підрахунку, програв кандидату від ЄС Кудрику. Але намагався сфальшувати вибори, призначивши перерахунок на окремих дільницях і помінявши там протоколи, які якраз «з потрібними цифрами» заповнювала співробітниця сільської ради», – написала Сюмар у фейсбуці.

Вікторія Сюмар також поскаржилася, що завгосп та заступник Кодебського Андрій Федоренко застосували до неї силу, виштовхуючи з приміщення.

Реагуючи на виклик, слідчо-оперативна група Національної поліції здійснила обшук приміщення.

«Виявили та вилучили записи з підписами осіб, де зазначені суми в грошовому еквіваленті, інші документи, що можуть свідчити про фальсифікацію виборів. Також вилучили готівку на суму 72,5 тисячі гривень», – повідомила Нацполіція Київщини.

Наразі відкрито три кримінальних провадження за ч. 2 ст. 351 (Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради), ч. 4 ст. 160 (Підкуп виборця, учасника референдуму, члена виборчої комісії або комісії з референдуму) та за ч. 2 ст. 158 (Надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або інше несанкціоноване втручання в роботу Державного реєстру виборців) Кримінального кодексу України.

Поліція встановлює обставини, причини скоєних злочинів та причетних до скоєння цих кримінальних правопорушень.

Натомість у команді чинного голови Петропавлівської Борщагівки відкидають звинувачення. Андрій Федоренко, якого Вікторія Сюмар звинуватила в застосуванні проти неї сили, в ексклюзивному коментарі Радіо Свобода назвав обшуки і відкриття провадження «політичними маніпуляціями і кришуванням».

«Коли потрібно – поліція миттєво реагує. Вони кришують Олеся Кудрика, який зараз іде на голову від ЄС. І всі ці політичні маніпуляції і кришування – я цього не розумію», – сказав Федоренко Радіо Свобода.

За його словами, депутат Вікторія Сюмар увірвалась у неробочий час, почала хапати папери з робочого столу діловода, поводила себе «істерично і неадекватно».

«Діловод ніяких протоколів не переписувала. Я не бачив, що там за папери були, діловод готувалася до виконкому. Протоколи, як я зрозумів, дійсно там були присутні, але я їх не бачив. Я не був там присутній, я заступник із ЖКГ і будівництва, то не мій кабінет, я не можу коментувати ці питання. Можливо собі щось Сюмар надумала, поліція придумала. Поліція чітко відпрацьовувала, була поруч, перекрила доступ туди нашому муніципальному патрулю, в сільраду нікого не запустили, поліція зламала двері», – прокоментував Федоренко Радіо Свобода.

За словами Федоренка, він лише просив Вікторію Сюмар залишити приміщення, але «не бив її і ребер не ламав». Надалі чинний голова Кодебський і його команда планують захищати свою позицію в правовій площині.

Олексій Кодебський став селищним головою Петропавлівської Борщагівки ще в 1983 році. Експерти громадського руху «Чесно» розслідували, що за роки на посаді він та його родичі стали власниками багатьох земельних ділянок, нерухомого майна та навіть частини Вумівського лісу, який спеціально для цього перевели з категорії лісу першої категорії до категорії зелених насаджень.
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує оскаржувати відмову Вищого антикорупційного суду на обрання заочного запобіжного заходу експрезиденту України Віктору Януковичу. Про це САП повідомила 26 жовтня.

«Слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, яке було скероване до суду ще у червні поточного року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому очільнику держави (2010– 2014 роки), підозрюваному у незаконному заволодінні державною резиденцією Межигір’я. Прокурор САП не погоджується з таким рішенням суду та оскажить його в апеляційному порядку», – заявили у відомстві.

Читайте також: Захист Януковича стверджує, що заявив відвід суддям у справі про здачу Криму

Про розгляд апеляційної скарги у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі планують повідомити додатково.

Вищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: Малюська розповів, що «Межигір’ям» фактично керують активісти

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…

Перевізники масово беруть з жителів окупованої території Донбасу плату за нібито хабар українським прикордонникам на українсько-російському кордоні. Про це проєкту Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) повідомили кілька перевізників та місцеві жителі.

Людям, які домовляються про маршрут з ОРДЛО (окуповані райони Донецької та Луганської областей) на підконтрольну територію через Росію, пропонують здійснити таку поїздку без сплати штрафу на українсько-російському кордоні за 3000-3500 гривень. Журналісти перевірили це, зв’язавшись із перевізниками.

«Без штрафів і ізоляції, це включено», «3000-3500, без штрафу», – повідомили співрозмовники, що рекламують свої послуги для жителів ОРДЛО.

Читайте також: Якби Зеленському потрібно було опитування, він міг би замовити його у соціологів – Березовець (рос.)

При цьому двоє інших співрозмовників – жителька окупованого Донецька та переселенець – підтвердили, що користувалися такою послугою. Проїзд без штрафу також пропонують перевізники безпосередньо перед українським кордоном: ця послуга коштує 500 гривень, повідомила донеччанка, яку не оштрафували.

«Я знаю людей, які не користувалися «послугою» перевізника, і вони платили штраф. Ми не платили», – говорить співрозмовниця.

Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко у коментарі зазначив, що конкретно про діяльність таких перевізників йому невідомо, але у 2020 році ДПСУ виявила чотири сотні випадків хабарництва серед співробітників служби. Він закликав повідомляти про такі випадки на гарячу лінію.

«Ми активно боремося з фактами корупції, якщо такі є. Неодноразово наші співробітники притягалися до відповідальності за спроби отримати неправомірну вигоду. Спроби переправити через кордон – це незаконна діяльність, але мені невідомі випадки, про які ви розповідаєте», – зазначив Демченко.

Читайте також: В окупованому Луганську виник дефіцит ліків – російські найманці закликають припинити паніку

Громадяни України з окупованих територій дістаються на вільну територію через Росію, оскільки контрольні пункти в’їзду та виїзду з боку бойовиків ОРДЛО закриті. Це незаконно та тягне за собою адміністративний штраф від 1700 до 5100 гривень, оскільки, щоб в’їхати таким чином в Україну, люди перетинають неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону.

На сайті президента зареєстрована петиція про тимчасове скасування цих штрафів, оскільки іншого способу виїхати з окупованої території українці не мають. 

На період з 15 до 31 жовтня КПВВ у Станиці Луганській закрила і Україна через карантин.

 
…

Вищий антикорупційний суд 7 жовтня обрав запобіжний захід у вигляді майже 10 мільйонів гривень застави керівнику відокремленого структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» Ігорю Орлову, підозрюваному в справі щодо так званих «ядерних хабарів», поклавши на нього низку процесуальних обов’язків. Про те, як після перемоги фірми дружини колишнього народного депутата Максима Микитася на тендері «Енергоатома» з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні відчуження родина Орлова обзавелася квартирами в ЖК, зведених компанією з орбіти Микитася, журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) розповіли в розслідуванні «Україна-Росія: ціна атомної залежності».

«Суддя частково задовольнила клопотання (прокурорів – ред.) та застосувала до підозрюваного запобіжний у вигляді застави у розмірі 9 984 500 гривень, – йдеться у повідомленні Спеціальної антикорупційної прокуратури. – Крім того, на керівника відокремленого структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» покладено процесуальні обов’язки, а саме: прибувати за викликом до детектива, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти прокурора, детектива або суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним у справі та свідками; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України паспорт (паспорти) для виїзду за кордон».

28 вересня детективи НАБУ за погодженням САП повідомили про підозри колишньому народному депутату Максиму Микитасю та керівнику відокремленого структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» Ігорю Орлову у справі щодо так званих «ядерних хабарів». За повідомленням слідства, дії колишнього депутата кваліфікують як «надання неправомірної вигоди службовій особі» (ч. 2 ст. 369 КК України), а топменеджеру «Енергоатому» інкримінують «одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою» (ч. 4 ст. 368 КК України).

Раніше «Схеми» розповіли про те, як топменеджер «Енергоатому» Ігор Орлов, його дружина Наталія та матір Олександра з 2017-го по 2019-й роки отримали майнові права на об’єкти незавершеного будівництва на той час, на квартири у ЖК «Сонячна Рів’єра» та ЖК «Верховина». Це сталось після того, як у 2017 році на тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива перемогла компанія «БК «Укрбудмонтаж», на той час єдиною власницею якої була Наталія Микитась – дружина народного депутата VIII скликання Максима Микитася, колишнього президента великої будівельної компанії – корпорації «Укрбуд», що звела згадані ЖК «Сонячна Рів’єра» та «Верховина».

Безпосереднім замовником будівництва сховища, підкреслюють журналісти, є відокремлений підрозділ у складі «Енергоатома» – «Атомпроектінжиніринг», у якому Ігор Орлов обіймає посаду директора з питань нових ядерних установок.

У коментарі «Схемам» Орлов підтвердив, що його родина володіє квартирами у згаданих житлових комплексах, але заперечив, що отримав нерухомість як «неправомірну вигоду».

«У мене були заощадження, у мене зарплата була. Все відображено в декларації… Я не маю зараз виправдовуватись перед ким-небудь. Все, що стосується мене, – відобразив в декларації. Там все прослідковується – де, коли, які гроші в мене були, чи дозволяли мені це придбати», – відповів Орлов.

На запитання, чи зустрічався він із Максимом Микитасем до та після того, як генпідрядником будівництва сховища стала компанія його дружини «Укрбудмонтаж», Орлов зазначив: «Я нечасто зустрічався. Це ніяк не позначається на тому, що Микитась і дружина там були власниками. Я його знав, так. Я не приховую цього. Але говорити про те, що я якось там працював, чи не працював, чи якимось чином мене прив’язувати до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватися з будь-якою людиною, не лише Микитасем. Мені ніхто не забороняв».

Колишній нардеп, відомий столичний забудовник, екскерівник корпорації «Укрбуд» Максим Микитась перебуває у СІЗО. Йому інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 80 мільйонів гривень. Він звинувачення заперечує.

Через адвоката Микитася журналісти передали йому прохання про коментар, але відповіді на момент публікації не отримали.

Рівненська, Південно-Українська та Хмельницька АЕС вимушені відправляти відпрацьоване ядерне паливо у Росію на тимчасове зберігання. Щорічно, за даними «Енергоатому» – державного оператора українських АЕС – Україна платить Росії за це 150-200 мільйонів доларів. На початку 2000-х українська влада вирішила побудувати власне Централізоване сховище. Лише у 2017 році «Енергоатом» почав будівництво, але введення в експлуатацію постійно переноситься.

На тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища перемогла компанія «Укрбудмонтаж», яка належала на той час Наталії Микитась.

На початку 2020 року «Енергоатом» оголосив новий тендер – на роботи по завершенню будівництва – на 656 мільйонів гривень. Але відкриті торги так і не відбулися, бо Антимонопольний комітет виявив змову між «Укрбудмонтаж» та «Укренергомонтаж».
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова заявляє, що їй було невідомо про занижену вартість оренди держрезиденції у комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами, у якій вона мешкає, і обіцяє внести доплату, якщо службова перевірка виявить заниження вартості. Також вона заявила, що планує виїхати звідти протягом кількох днів, щоб «не дозволити суспільству сумніватися». Раніше журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) розповіли, що вона взяла в оренду державну резиденцію за цінами вдвічі дешевше офіційної розрахункової вартості ДУС для оренди інших будинків на території комплексу «Пуща-Водиця».

Після того, як журналісти звернулися із письмовими запитаннями, Ірина Венедіктова спершу опублікувала допис у фейсбуці, де повідомила, що переїзд до державної резиденції був пов’язаний з «міркуваннями безпеки» і щодо вартості оренди підкреслила, що отримала пропозицію і «просто з нею погодилася».

«Почувши про те, що представники громадянського суспільства і журналісти зацікавилися темою мого проживання у цьому будинку, я негайно направила відповідні запити у відповідні органи влади з метою прояснити ситуацію і об’єктивно розібратися в ній. Я попросила надати мені методологію розрахунку орендної плати за використання самого будинку, плати за використання загальних територій і тому подібне. Упевнена, в найближчий час будуть проведені необхідні службові перевірки та, таким чином, отримані відповіді на поставлені питання. Якщо виявиться, що в питанні формування орендної плати не все так однозначно і вона могла бути встановлена на більш високому рівні, я негайно сама, за своєю особистою ініціативою, внесу необхідну доплату, щоб не залишити навіть тінь сумніву в цьому чутливому для суспільства питанні», – йдеться в дописі генпрокурорки.

Пізніше Офіс генпрокурора надіслав офіційну відповідь на запит «Схем», у якій зазначається, що Венедіктовій «нічого не відомо про обставини ухвалення постанови Кабміну від 19 червня», якою були внесені зміни до іншої урядової постанови «Про державні дачі та резиденції» – що дозволило користуватися ними не тільки президенту, прем’єр-міністру та голові Верховної Ради України, як це було раніше, але й іншим громадянам «у визначеному суб’єктом управління порядку». Хоч як виявило розслідування, на практиці скористатися таким правом пересічний громадянин не зможе. На запит «Схем», чи можна взяти в оренду державну резиденцію чи дачу, у Державному управлінні справами відповіли відмовою.

«Для неї, як Генерального прокурора, важливо лише те, що є всі правові підстави для її проживання у одному з будинків цієї державної резиденції. Зважаючи на наявність цієї постанови Кабміну, Управління державної охорони поінформувало Ірину Венедіктову, що є можливість її поселення до цієї державної резиденції», – сказано у відповіді ОГП.

Відносно ймовірного конфлікту інтересів через підписання договору оренди з керівником комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Євгеном Єгоровим, який є підозрюваним у справі, яку розслідують її підлеглі, прокурори ОГП – щодо незаконного привласнення колишнім першим заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним земельної ділянки у Пущі Водиці і будівництва там житлового будинку, у ОГП відповіли: «Їй нічого не було відомо з приводу його статусу обвинуваченого у кримінальному провадженні». І додали: «якщо Євген Єгоров мав такий конфлікт інтересів, враховуючи, що йому відомо, що Ірина Венедіктова обіймає посаду генерального прокурора, то відповідно до вимог чинного антикорупційного законодавства, він мав би повідомити про це».

Згідно із договором оренди, який «Схеми» отримали у своє розпорядження, у липні цього року Венедіктова орендувала будинок зі спеціальним статусом державної резиденції в «Пущі-Водиці» загальною площею майже 700 квадратних метрів.

Знімальна група також двічі, вранці 15 та 16 вересня помічала, як дві автівки Mercedes S-класу виїжджали з території комплексу і прямували в бік центру Києва. Пізніше «Схеми» зафіксували заїзд цього кортежу до ОГП.

За інформацією джерел «Схем», обізнаних із ситуацією, оренда державної резиденції для Венедіктової була продовжена до 11 жовтня.

І така оренда вартує для генпрокурорки вдвічі дешевше, ніж коштує користування іншими будинками комплексу «Пуща-Водиця», навіть без особливого статусу – йдеться у розслідуванні.

Відповідно до даних ДУС, які отримали журналісти, вартість оренди одного квадратного метру у приміщеннях найвищого класу у цьому комплексі, затверджена у 2015-му році, складала майже 170 гривень на місяць. Будинок, де мешкає Венедіктова – не лише належить до найбільш облаштованих приміщень на території, а й має статус державної резиденції. Але квадратний метр оренди, судячи з укладеного контракту, коштує Венедіктовій лише 95 гривень на місяць.

Тобто, підкреслюють журналісти, якщо брати за основу офіційно затверджений розрахунок ДУС, оренда державної резиденції для Венедіктової мала би обійтись не у шістдесят тисяч гривень на місяць, а майже вдвічі більше – 115 тисяч гривень.

Раніше «Схеми» розповідали, як генпрокурорка Венедіктова не відобразила у декларації проживання у елітному старому будинку неподалік від Офісу президента. Тоді вона запевнила, що внесе ці дані у наступну декларацію.
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова орендує державну резиденцію у комплексі відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами за цінами, вдвічі дешевшими за офіційну розрахункову вартість оренди інших будинків на території цього ж комплексу. Про це повідомляє програма «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA: Перший).

Як раніше стало відомо, очільниця Генпрокуратури скористалася секретною постановою Кабінету міністрів від 19 червня за підписом прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, якою були внесені зміни до іншої урядової постанови «Про державні дачі та резиденції», що дозволило користуватися ними не тільки президенту, прем’єр-міністру та голові Верховної Ради України, як це було раніше, але й іншим громадянам «у визначеному суб’єктом управління порядку».

Але як з’ясували журналісти «Схем», на практиці скористатися таким правом пересічний громадянин не зможе. На запит «Схем», чи можна взяти в оренду державну резиденцію чи дачу, у Державному управлінні справами відповіли відмовою.

«(…) порядком передбачено проведення екскурсій на таких об’єктах, а також громадських і культурно-мистецьких заходів. Вказані об’єкти в оренду не передаються», – зазначили в ДУС, якому підпорядковується комплекс «Пуща-Водиця», у відповідь на запит «Схем».

Окрім письмової відповіді, цю інформацію журналістам підтвердили і телефоном у Державному управлінні справами – «державні резиденції в оренду передаватися не можуть».

Згідно із договором оренди, який «Схеми» отримали у своє розпорядження, у липні цього року Венедіктова орендувала будинок зі спеціальним статусом державної резиденції в «Пущі-Водиці» загальною площею майже 700 квадратних метрів.

«Комплекс надає у тимчасове користування державну резиденцію загальною площею 675,1 кв.м, що складається з житлового будинку, в якому 6 кімнат та інших допоміжних приміщень та майна. Термін дії договору – з 9 серпня по 13 вересня 2020. За користування наданим приміщенням користувач здійснює оплату щомісячно у розмірі 63 тисяч 990 гривень», – йдеться в договорі оренди, підписаним напряму з Венедіктовою.

Знімальна група також двічі, вранці 15 та 16 вересня помічала, як дві автівки Mercedes S-класу виїжджали з території комплексу і прямували в бік центру Києва. Пізніше «Схеми» зафіксували заїзд цього кортежу до Офісу генпрокурора.

Згідно з інформацією джерел «Схем», обізнаних із ситуацією, оренда державної резиденції для Венедіктової була продовжена до 11 жовтня.

І така оренда вартує для генпрокурорки вдвічі дешевше, ніж коштує користування іншими будинками комплексу «Пуща-Водиця», навіть без особливого статусу – йдеться у розслідуванні.

За даними ДУС, які отримали журналісти, вартість оренди одного квадратного метра у приміщеннях найвищого класу у цьому комплексі, затверджена у 2015-му році, складала майже 170 гривень на місяць. Будинок, де мешкає Венедіктова, не лише належить до найбільш облаштованих приміщень на території, а й має статус державної резиденції. Але квадратний метр оренди, судячи з укладеного контракту, коштує Венедіктовій лише 95 гривень на місяць.

Тобто, підкреслюють журналісти, якщо брати за основу офіційно затверджений розрахунок ДУС, оренда державної резиденції для Венедіктової мала би обійтись не у шістдесят тисяч гривень на місяць, а майже вдвічі більше – 115 тисяч гривень.

Окремо «Схеми» звернули увагу на особу того, з ким були підписані договори оренди. Це керівник комплексу відпочинку «Пуща Водиця» Євген Єгоров. Він – підозрюваний у справі щодо незаконного привласнення колишнім першим заступником генпрокурора Ренатом Кузьміним земельної ділянки у Пущі Водиці і будівництва там житлового будинку. За версією ОГП, який розслідує цю справу, Єгоров, як директор комплексу, допоміг у цьому Кузьміну. При цьому окреме провадження НАБУ проти самого Кузьміна, який тепер є народним депутатом від ОПЗЖ, вже закрите Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

14 вересня Оболонський районний суд Києва повернув прокурорам обвинувальний акт щодо Єгорова як «невідповідний». В ОГП подали апеляцію. У коментарі журналістам адвокат Єговорова Артем Захаров повідомив: «Кримінальне провадження, яке міститься у розслідуванні Єгорова, є незаконним із самого початку. Єдиним приводом для цього кримінального переслідування стала відмова Єгорова надати завідомо неправдиві показання про нібито вчинення ним кримінальних правопорушень колишнім першим заступником прокурора Ренатом Кузьміним».

Нині підлеглі Ірини Венедіктової у суді намагаються довести вину Єгорова, який своїм підписом дозволив Венедіктовій оселитися у державній резиденції – йдеться у розслідуванні.

«Схеми» звернулися за коментарем до очільниці ОГП. У день публікації розслідування вона опублікувала допис у фейсбуці: «Розмір орендної плати я не встановлювала, а отримавши пропозицію, просто з нею погодилася, прекрасно розуміючи, що моє перебування у цьому будинку займе лише декілька місяців, не більше… Я попросила надати мені методологію розрахунку орендної плати за використання самого будинку, плати за використання загальних територій і тому подібне. Упевнена, в найближчий час будуть проведені необхідні службові перевірки та, таким чином, отримані відповіді на поставлені питання. Якщо виявиться, що в питанні формування орендної плати не все так однозначно і вона могла бути встановлена на більш високому рівні, я негайно сама, за своєю особистою ініціативою, внесу необхідну доплату, щоб не залишити навіть тінь сумніву в цьому чутливому для суспільства питанні».

Також Венедіктова повідомила, що вирішила «якомога скоріше переїхати».

Раніше «Схеми» розповідали, як генпрокурорка Венедіктова не відобразила у декларації проживання у елітному старому будинку неподалік від Офісу президента. Тоді вона запевнила, що внесе ці дані у наступну декларацію.
…

Після публікації розслідування «Схем» заступник голови фракції «Слуга народу» Павло Халімон вийшов на пресконференцію у Києві, де поскаржився на «тренд «полювання» на «слуг народу», але не прокоментував по суті викладені журналістами факти.

Напередодні «Схеми» розповіли, як генпрокурорка Ірина Венедіктова блокувала розслідування щодо Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити – і які «Схеми» отримали в своє розпорядження і проаналізували, співставивши з подіями того часу. Сам Халімон раніше у коментарі до журналістського розслідування підтвердив справжність розмов, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.

В день публікації «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази вже втрачено.

«Хочу відзначити, що останнім часом «полювання» на «слуг народу» вже стало трендом», – заявив Халімон на пресконференції 1 жовтня, яку він зібрав, щоб розповісти про нібито викриту корупційну схему на державному підприємстві «Івківці» за участю колишнього народного депутата Олега Дмитренка.

Сам Дмитренко 21 липня звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним. За його словами, записи свідчать про те, що йому пропонували вирішення проблем із правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу в Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.

«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувалися протягом липня. Під час розмов використовувалася, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збиралися зафіксувати ймовірний злочин депутата в офіційний процесуальний спосіб. Однак наступного дня отримали відмову з Офісу генпрокурора за підписом Венедіктової, у якій йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».

Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.

Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувалися.

Зокрема, одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулася 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді про гроші не йшлося, водночас чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, говорив: «…щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».

Пізніше в коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час цієї зустрічі, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.

Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.

На деяких записах розмов ішлося, зокрема, про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. «Схеми» запропонували прослухати їх Халімону та прокоментувати записи.

Зрештою той підтвердив журналістам автентичність розмов, але заявив, що він не вимагав хабаря, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував: «Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».

Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабаря».

Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».

«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.

Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.

На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що не спілкувався, і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».

18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.

«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалася, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалася з депутатом Халімоном на цю тему.

На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто в липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.

Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалася з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».

«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер уже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть у собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».

«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова у липні 2020-го року відмовилась на прохання детективів НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Павла Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити. Журналісти програми «Схеми» отримали ці записи, співставили з подіями того часу, та публікують їх у розслідуванні «Берегиня недоторканних?».

В день публікації в Офісі генпрокурора повідомили журналістам, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази я вже втрачено. Сам депутат Павло Халімон заперечує, що порушував закон.

21 липня експарламентар та аграрний бізнесмен Олег Дмитренко звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним, які свідчать про те, що ці двоє осіб пропонували йому вирішення проблем з правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу у Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.

«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувались протягом липня. Під час розмов використовувалась, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Павло Халімон у коментарі журналістам підтвердив факт цих зустрічей та дзвінків, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.

Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збирались зафіксувати ймовірний злочин депутата у офіційний процесуальний спосіб.

Утім, наступного дня детективи отримали відмову. У відповіді за підписом Венедіктової йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».

Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.

Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувались.

Одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулась 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді мова про гроші не йшла, водночас, чоловік з голосом, схожим на голос Халімона говорив: «…щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».

Пізніше у коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час якої, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.

Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.

Інша зустріч, зі слів заявника, відбулась 19 липня у ресторані «Петровський бровар» на Обухівський трасі, де звучали розмови про розподіл врожаю «50 на 50», а також «30+10».

Також чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, сказав: «Він говорив за цю ситуацію, яка на сьогоднішній день, на підставі якій відсторонений директор, на підставі якій проводиться перевірка, – це все ми закриваємо».

«Халімон розповідав мені, «ти даєш 40 мільйонів: 30 +10, 30 зараз і 10 потім, після збирання кукурудзи. 50/50, якщо хочете далі працювати». Вони ставлять свого директора, і ми будемо йому підзвітні, говорити й носити», – пояснив журналістам фрагмент спілкування Дмитренко.

У липні, як проаналізували «Схеми», у державного підприємства «Івківці» відбулись кадрові зміни: попередню в.о. керівника – Анну Кравченко – усунули від виконання обов’язків. Національна поліція Чернігівської області під процесуальним керівництвом місцевої прокуратури запідозрила її у підписанні невигідних контрактів ДП з «Батьківщиною», що, на думку слідства, призвело до розтрати бюджетних коштів.

В рамках кримінального провадження був накладений арешт на врожай, який мала б отримати фірма «Батьківщина» родини ексдепутата Дмитренка за контрактом з ДП.

Новопризначене керівництво державного підприємства – пов’язане з самим депутатом від «Слуги народу», зазначають журналісти.

На момент, коли Павло Халімон до депутатства володів компанією з оптової торгівлі газоподібним паливом «Прометей-Газ», нею керувала Інна Лещенко, яку у липні цього року призначили в.о. керівника ДП «Івківці». Крім того, у 2018-му році «Прометей-Газ» напряму постачав нафтопродукти до Прилуцької дослідної станції Інституту садівництва, що підпорядковується Національній академії аграрних наук України. Тоді станцією керував Олег Піщенко, який нині керує держпідприємством «Івківці».

Як свідчать аудіозаписи, під час розмови у ресторані, ймовірно, довірена особа заступника голови фракції «Слуга народу» Сергій Селютін звернувся до Дмитренка: «Ну ото як швидко ви зробите, так і відкриєм вам (нерозбірливо)… роботу».

Як з’ясували «Схеми», Селютін у серпні 2020 року подавав декларацію як кандидат на заміщення вакантної посади очільника ДП «Івківці».

Пізніше Халімон, прослухавши запис, також підтвердив журналістам факт цієї зустрічі, але заявив, що він не вимагав хабара, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував.

«Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».

Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабара».

20 липня, за словами Дмитренка, йому телефонував Селютін і вимагав перший транш коштів, використовуючи завуальовану термінологію.

«Дайте один титульний лист, і я вам за це все відповідаю. Один просто титульний лист, ксерокопію, начало, і всьо, і питання знімається з сьогоднішнього дня», – лунало на записах.

Судячи із плівок, наступного дня засновнику товариства «Батьківщина» двічі телефонував чоловік, чий голос схожий на голос Павла Халімона. На тлі навіть можна почути голос, схожий на голос спікера Дмитра Разумкова, та звук голосування системи «Рада», підкреслюють журналісти.

«Вивчення зазначених аудіозаписів підтвердило вказані у заяві про вчинення кримінального правопорушення обставини вимагання неправомірної вигоди у сумі 40 000 000 гривень народним депутатом України, – йдеться в офіційній відповіді Антикорупційного бюро. – Детективи НАБУ вжили усі можливі заходи для початку досудового розслідування за заявою Дмитренка О.М., однак, відмова Генерального прокурора вінести відомості за цим фактом до ЄРДР унеможливила здобуття у законний спосіб докази протиправної діяльності народного депутата України».

Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».

«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.

«Схеми» запропонували також Халімону прослухати записи, де, в тому числі, йшлося про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. Він підтвердив, що така розмова була: «Я не пам’ятаю реально, про що була ця розмова, і про що Дмитренко мені дзвонив. Про збір врожаю розмовляє, чи про що… Ну це було в той час, коли прибирали врожай. Але це було два місяці назад, я реально не пам’ятаю. Але точно не про хабарі. Точно».

Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.

На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що ні і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».

18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.

«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалась, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалась з депутатом Халімоном на цю тему.

На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто у липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.

Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалась з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».

«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер вже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть в собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».

«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.

 
…

Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура розкритикував відсутність чітких дій та реакції своєї партії на заяву депутата Верховної Ради Миколи Галушка, який заявив про продаж владною партією місць у списках.

За словами Качури, він просив винести це питання на засідання фракції, проте цього не зробили.

«Якби ми жили в європейській площині, то всередині партії могла би бути серйозна розмова. А в нас, на жаль, я зараз скажу таку сенсаційну річ, не те, що повинен сказати представник партії «Слуга народу». Але в нас страус заховав голову в пісок по цьому питанню, як і про інших питаннях також», – заявив Качура в прямому ефірі Радіо Свобода.

За словами народного депутата, «кейс Галушка» – це наслідок того, що в президентській фракції брак комунікації, і наразі, каже Качура, визріла потреба в перезавантаженні фракції на рівні керівництва.

Напередодні голова партії «Слуга народу» у коментарі Радіо Свобода заявив, що «продаж місць у списку з’ясувати важко».

26 вересня народний депутат від фракції «Слуга народу» Микола Галушко заявив, що виходить із партії. У своєму відеозверненні до президента України Володимира Зеленського він стверджував, що всі місця в списку «Слуги народу» в його окрузі №97 у Київській області були продані.

У партії «Слуга народу» заявили, що вивчають заяву Галушка. «Це дуже серйозні звинувачення, оскільки «договорняки» і торгівля місцями в списках суперечать моральним засадам нашої команди. Тому служба безпеки партії вже почала відповідні перевірки», – йшлося в офіційній заяві партії у фейсбуці 27 вересня.

 
…

Детективи НАБУ за погодження прокурорів САП 28 вересня повідомили про підозри колишньому народному депутату Максиму Микитасю та керівнику відокремленого структурного підрозділу ДП «НАЕК «Енергоатом» Ігорю Орлову у справі щодо так званих «ядерних хабарів». Про те, як після перемоги фірми дружини Микитася на тендері «Енергоатома» з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні відчуження родина Орлова обзавелася квартирами в ЖК, зведених компанією з орбіти Микитася, журналісти програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) розповідали в розслідуванні «Україна-Росія: ціна атомної залежності».

За повідомленням слідства, дії колишнього депутата кваліфікують як «надання неправомірної вигоди службовій особі» (ч. 2 ст. 369 КК України), а топменеджеру «Енергоатому» інкримінують «одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою» (ч. 4 ст. 368 КК України).

За матеріалами кримінального провадження, «посадовець НАЕК «Енергоатом» у 2017 році забезпечив перемогу будівельної фірми, підконтрольній на той час народному депутату, на тендері зі спорудження Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вартістю понад 1 мільярд гривень (сума контракту за основним та додатковими угодами). Натомість народний обранець віддячив за це, забезпечивши родину директора підрозділу держпідприємства безоплатними квартирами в житлових комплексах, що споруджувала на території м. Києва інша фірма депутата», – йдеться у повідомленні САП.

Правоохоронці відзначають, що наразі вирішується питання про обрання посадовцю НАЕК запобіжного заходу. А експарламентар, який є одним з підозрюваних у іншій справі щодо заволодіння квартирами Нацгвардії, наразі перебуває під вартою.

І додають, що досудове розслідування триває і встановлюються інші особи, причетні до вчинення вказаного злочину.

Раніше «Схеми» розповіли про те, як топменеджер «Енергоатому» Ігор Орлов, його дружина Наталія та матір Олександра з 2017-го по 2019-й роки отримали майнові права на об’єкти незавершеного будівництва на той час, на квартири у ЖК «Сонячна Рів’єра» та ЖК «Верховина». Це сталось після того, як у 2017 році на тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива перемогла компанія «БК «Укрбудмонтаж», на той час єдиною власницею якої була Наталія Микитась – дружина народного депутата VIII скликання Максима Микитася, колишнього президента великої будівельної компанії – корпорації «Укрбуд», що звела згадані ЖК «Сонячна Рів’єра» та «Верховина».

Безпосереднім замовником будівництва сховища, підкреслюють журналісти, є відокремлений підрозділ у складі «Енергоатома» – «Атомпроектінжиніринг», у якому Ігор Орлов обіймає посаду директора з питань нових ядерних установок.

У коментарі «Схемам» Орлов підтвердив, що його родина володіє квартирами у згаданих житлових комплексах, але заперечив, що отримав нерухомість як «неправомірну вигоду».

«У мене були заощадження, у мене зарплата була. Все відображено в декларації… Я не маю зараз виправдовуватись перед ким-небудь. Все, що стосується мене – відобразив в декларації. Там все прослідковується – де, коли, які гроші в мене були, чи дозволяли мені це придбати», – відповів Орлов.

На запитання, чи зустрічався він із Максимом Микитасем до та після того, як генпідрядником будівництва сховища стала компанія його дружини «Укрбудмонтаж», Орлов зазначив: «Я не часто зустрічався. Це ніяк не позначається на тому, що Микитась і дружина там були власниками. Я його знав, так. Я не приховую цього. Але говорити про те, що я якось там працював, чи не працював, чи якимось чином мене прив’язувати до Микитася – некоректно. Я маю право спілкуватися з будь-якою людиною, не лише Микитасем. Мені ніхто не забороняв».

Колишній нардеп, відомий столичний забудовник, екскерівник корпорації «Укрбуд» Максим Микитась перебуває у СІЗО. Йому інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 80 мільйонів гривень. Він звинувачення заперечує.

Через адвоката Микитася журналісти передали йому прохання про коментар, але відповіді на момент публікації не отримали.

Рівненська, Південно-Українська та Хмельницька АЕС вимушені відправляти відпрацьоване ядерне паливо у Росію на тимчасове зберігання. Щорічно, за даними «Енергоатому» – державного оператора українських АЕС – Україна платить Росії за це 150-200 мільйонів доларів. На початку 2000-х українська влада вирішила побудувати власне Централізоване сховище. Лише у 2017 році «Енергоатом» почав будівництво, але введення в експлуатацію постійно переноситься.

На тендері з відбору генпідрядника будівництва Централізованого сховища перемогла компанія «Укрбудмонтаж», яка належала на той час Наталії Микитась.

На початку 2020 року «Енергоатом» оголосив новий тендер – на роботи по завершенню будівництва – на 656 мільйонів гривень. Але відкриті торги так і не відбулися, бо Антимонопольний комітет виявив змову між «Укрбудмонтаж» та «Укренергомонтаж».

 
…