Державна енергетична компанія «Енергоатом» не дозволила провести позапланову антикорупційну перевірку, заявляє Національне агентство з питань запобігання корупції 18 серпня.

Як стверджують в агентстві, НАЗК отримало кілька повідомлень про ймовірні порушення на «Енергоатомі» від громадських організацій, народних депутатів, приватних осіб та медіа.

«Саме тому було розпочато антикорупційну перевірку підприємства. Проте наших фахівців просто не пустили на територію компанії», – цитує пресслужба голову НАЗК Олександра Новікова.

Читайте також: «Центренерго» відреагувала на розслідування «Схем» про те, як компанія заробляє, торгуючи «повітрям» на ринку електроенергії

За повідомленням, представники агентства, склали акт про недопуск до перевірки, який нібито підписав виконувач обов’язків президента «Енергоатому» Петро Котін.

«Це перший випадок, коли НАЗК не допускають до проведення перевірки. Зважаючи на це, припускаємо, що на підприємстві існують системні порушення в організації роботи щодо запобігання корупції. Прояви цих порушень можуть впливати на інтереси 35 тисяч працівників цього підприємства та безпеку всієї галузі атомної енергетики», – стверджує Новіков.

«Енергоатом», своєю чергою, стверджує, що представники НАЗК не відповіли на уточнювальні питання від державної компанії.

«17 серпня в приміщенні компанії для вручення повідомлення про позапланову перевірку були присутні керівник комісії з перевірки і керівник структурного підрозділу НАЗК. Керівник комісії вручив керівнику підприємства повідомлення про позапланову перевірку для ознайомлення. Після цього керівнику комісії поставили уточнювальні запитання – щодо підстав для позапланової перевірки (оскільки саме повідомлення їх не містить), а також про період, який перевіряється. На жаль, жодної відповіді надано не було», – стверджують в компанії.

За повідомленням «Енергоатому», компанія вирішила не дозволяти позапланову перевірку із посиланням на Порядокпроведення перевірок організації роботи із запобігання і виявлення корупції.

Читайте також: Антимонопольний комітет звернув увагу на порушення на ринку електроенергії, про які йшлося у розслідуванні «Схем»

Позицію компанії її представник виклав в додатку до відповідного акту.

 
…

Управління державної охорони України стверджує, що не стежило за знімальною групою програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода й телеканалу «UA: Перший»).

«Військовослужбовці Управління державної охорони України діють виключно у визначених чинним законодавством України межах і не здійснювали жодних заходів із нібито цілеспрямованого спостереження за знімальною групою «Схем». Більше того, ми повністю відкриті до будь-яких перевірок за цими фактами», – переконують в УДО.

У відомстві додають, що стурбовані ситуацією з пожежею автомобіля знімальної групи «Схем».

Вночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Це трапилося близько 00:30 17 серпня у Броварах.

Головна редакторка програми Наталка Седлецька вважає, що підпал пов’язаний з професійною журналістською діяльністю «Схем», «яка комусь дуже не подобається».

Журналіст «Схем» Михайло Ткач розповів, що водій Борис Мазур допомагав працювати над матеріалом «Королі доріг», у якому йшлося, зокрема, про порушення правил дорожнього руху кортежем президента України Володимира Зеленського.

«Під час зйомок і в самому матеріалі я неодноразово наголошував, що за нашим авто і нами вели спостереження співробітники охорони президента УДО», – написав Ткач у фейсбуці.

У листопаді 2019 року колишній народний депутат та ексзаступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані члена знімальної групи програми «Схеми: корупція в деталях» Бориса Мазура, а саме його повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання.

Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя і ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем».
…

Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар закликала українську владу розслідувати підпал автомобіля водія програми журналістських розслідувань «Схеми» Бориса Мазура та справу про проникнення до помешкання журналіста програми Михайла Ткача, який заявив про ознаки організації прослуховування у себе вдома.

«Ми стривожені через, як видається, підпал автомобіля, який належить члену нашої команди журналістів-розслідувачів зі «Схем». Ми раді, що ніхто не постраждав, але занепокоєні, що цей інцидент, як виглядає, мав на меті залякати журналістів Радіо Свобода», – заявила Сінделар.

Т.в.о. президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода вважає, що зловмисники таким чином сприяли створенню загрозливого середовища для журналістів в Україні.

«Ми вимагаємо швидкого розслідування, щоб встановити та притягти до відповідальності винних у цьому нападі. Окремо ми також закликаємо владу ретельно розслідувати очевидне вторгнення у помешкання журналіста «Схем» – команди розслідувачів, які отримують нагороди та чия робота є важливою для суспільних інтересів усіх українців», – додала Сінделар.

Вона закликала українську владу створити умови, щоб журналісти могли працювати безпечно та без страху.

Вночі 17 серпня в Броварах невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший), який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Державна служба з надзвичайних ситуацій дійшла висновку, що авто загорілося через «занесення стороннього джерела запалювання». 

У ніч на 8 серпня журналіст «Схем» Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою негласного стеження (тонкий глибокий отвір у стелі на кухні, що веде до спільного горища, до якого є доступ з різних під’їздів). Напередодні журналіст отримував сигнали від своїх джерел про можливе стеження.

11 серпня програми Ткач подав скаргу на бездіяльність слідчих Національної поліції України, які не провели перевірку місця подій спеціальним обладнанням для виявлення прослуховуючого обладнання та слідів його встановлення чи зняття, а під час огляду приміщення користувались лише «підручними засобами». 

Опитані Радіо Свобода вузькоспеціалізовані фахівці та відомі криміналісти-правники зійшлись на думці, що отвір у стелі квартири журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача та виявлені пізніше поліцією отвори на горищі, вірогідно, свідчать саме про спроби встановити прихований пристрій негласного стеження. Думки опитаних експертів розійшлись хіба що в тому, чи записувальний пристрій вже встигли прибрати, чи його ще не встигли встановити; чи мова йде про відеоспостереження, чи аудіопрослуховування; та хто може за цим стояти.

Поліція розпочала два кримінальні провадження через ситуацію з Михайлом Ткачем (за статтями про порушення недоторканності приватного життя та про незаконний обіг та використання прихованих записувальних пристроїв) і ще одне – через підпал автомобіля Бориса Мазура (умисне знищення або пошкодження майна).
…

Генеральний прокурор Ірина Венедіктова підписала подання до Вищої ради правосуддя про тимчасове відсторонення з посад голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та його колег. Це підтвердив сам Вовк у повідомленні у фейсбуці.

Кілька засобів інформації, зокрема, «Українська правда», з посиланням на власні джерела, пишуть, що подання до Вищої ради правосуддя Венедіктова підписала 14 серпня.

Крім того, 17 серпня в Офісі генерального прокурора планують надсилати клопотання про дозвіл на затримання і взяття під варту Вовка та інших суддів ОАСК на підпис керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назару Холодницькому.

Сам Вовк у соцмережі повідомив, що «це дуже хороша новина».

«Ми більш ніж будь-хто інший зацікавлені в тому, щоб НАБУ отримало можливість довести всі їхні абсурдні звинувачення. Щоб вони не розповідали ЗМІ про те, що їм хтось заважає і що нас хтось «покриває». У НАБУ дуже хотіли, щоб прокурор підписала подання – прокурор підписала. Це насправді ніяк не вплине на розслідування», – твердить Вовк.

Вранці 12 серпня Вовк заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».

Напередодні НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро заявили, що повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».

 
…