Всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК – НАБУ
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура буде добиватися перегляду рішення Печерського суду щодо справи, в якій фігурують судді Окружного адміністративного суду. За повідомленням правоохоронного органу, таку скаргу він подав до Вищого антикорупційного суду 7 серпня.

САП оскаржує рішення слідчого судді Печерського районного суду, яким той зобов’язав генеральну прокурорку Ірину Венедіктову забрати в Національного антикорупційного бюро справу щодо голови ОАСК Павла Вовка, його підлеглих та голови Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка.

Читайте також: НАБУ знову викликає на допит Вовка і ще кількох суддів​

«4 серпня 2020 року Печерський районний суд задовольнив клопотання адвоката одного з підозрюваних у справі та зобов’язав Офіс Генерального прокурора скерувати вказане кримінальне провадження до іншого органу слідства. САП не погоджуюється з рішенням районного суду Києва та вимагає скасувати вищевказану ухвалу», – заявляють у прокуратурі.

Як нагадують у САП, розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюють детективи НАБУ.

4 серпня Печерський районний суд Києва зобов’язав генерального прокурора Ірину Венедіктову забрати у Національного антикорупційного бюро кримінальне провадження за підозрою голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка в створенні злочинної організації з метою захоплення влади та передати в інший орган.

Читайте також: Окружний адмінсуд просять анулювати реєстрацію партії «Слуга народу»​

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації.

За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».
…

Журналіст програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач у ніч на 8 серпня повідомив, що виявив у себе вдома ознаки пристрою прослуховування. Про це він написав на власній сторінці у фейсбуці.

«Виявив вдома ознаки прослуховуючого пристрою. Протягом кількох тижнів я декілька разів отримував попередження про те, що моя журналістська діяльність дратує високопосадовців і по мені почали активно працювати. Від одного джерела була інформація про те, що планують «сверлитись». Сьогодні зрозумів, що це означає», – написав він.

На місці подій з ночі перебувають адвокат Анатолій Попов, головна редакторка програми Наталка Седлецька та частина редакції.

«Схеми» викликали поліцію.

«Отвір» довжиною щонайменше 60 см проходить у стелю, а Михайло живе на останньому поверсі. Над квартирою – спільне горище, до якого є доступ з різних під’їздів. На виклик прибув спершу поліцейський патруль, а згодом слідчо-оперативна група з Шевченківського райвідділку Нацполіції. Поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялись на горище, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву. Та поїхали. Тобто «глибше» не шукали», – повідомила головна редакторка програми «Схеми» Наталка Седлецька. 

«Сьогодні журналіст Михайло Ткач встановив, що в його помешканні ймовірно було встановлено прослуховуючий пристрій. Принаймні, ми побачили місця для їхніх закладок. Слідчо-оперативна група зняла з місця події зразки з матеріалів, які, схоже, є будівельними – і які, очевидно, використовувалися для маскування зроблених отворів для закладок таких прослуховуючих пристроїв», – зазначив адвокат журналіста Анатолій Попов.

«Правоохоронці могли на місці невідкладно провести обшук, вилучивши всі речі, які вони знайдуть. Але поки не зробили цього. На жаль, ми не змогли також вирішити питання про охорону місця події для збереження можливих речових доказів. І тому потерпілі тепер самі мають у нас організовувати зазначене зберігання – певний час принаймні, поки органи поліції не влаштують це належним чином», – повідомив адвокат.

Анатолій Попов заявив, що очікує якнайшвидшої реєстрації кримінального провадження за статтями перешкоджання професійній журналістській діяльності, незаконне збирання інформації, втручання в приватне життя та якнайскорішого належного огляду квартири Михайла Ткача на предмет можливої наявності професійного обладнання для стеження за журналістом.

Слідчо-оперативна група повідомила, що є 24 години на відкриття кримінального провадження за заявою журналіста Михайла Ткача. Дізнатись про внесення відомостей в ЄРДР журналісти мають в Шевченківському управлінні Національної поліції міста Києва. 

Раніше знімальна група «Схем» неодноразово зазнавала перешкоджання своїй професійній законній роботі.

У жовтні 2015 року під час зйомок сюжету про дорогі автомобілі працівників СБУ, що не відповідають їхнім офіційним доходам, на знімальну групу «Схем» у складі Михайла Ткача й Кирила Лазаревича скоїли напад співробітники СБУ. Під час затримання, як свідчать записи відеокамер, вони застосували силу до знімальної групи, відібрали і пошкодили техніку. Пізніше за фактом перешкоджання співробітниками СБУ законній професійній діяльності журналістів було відкрито кримінальне провадження. У листопаді 2018-го суд вчетверте повернув матеріали кримінального провадження до Військової прокуратури Київського гарнізону, де тричі закривали справу за фактом перешкоджання роботі журналістів співробітниками СБУ.

У вересні 2017 року співробітники Державного управління охорони скоїли напад на знімальну групу «Схем» біля одного з ресторанних комплексів під Києвом, де, за інформацією журналістів, святкували весілля сина тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Олександра. У момент, коли закриту вечірку мав залишити на той час президент України Петро Порошенко, працівники УДО напали на знімальну групу програми, в результаті чого оператор Борис Троценко зазнав струсу мозку та пошкодження руки. Журналісти написали заяву до поліції про перешкоджання законній журналістській діяльності. Згодом тодішній начальник УДО Валерій Гелетей зателефонував до журналіста програми «Схеми» Михайла Ткача і вибачився за інцидент. Він також повідомив, що наразі призначив службове розслідування щодо дій його підлеглих. Однак уже згодом заявив, що службова перевірка не знайшла порушень у діях співробітників УДО, які напали на «Схеми».

У листопаді 2017 року на знімальну групу «Схем» напали охоронці Віктора Медведчука, коли журналісти проводили зйомки біля аеропорту «Київ» (Жуляни), фіксуючи прямі перельоти Медведчука до Росії. Із відео, опублікованого журналістами, видно, як охоронці підприємця в масках і балаклавах кинулися до знімальної групи і почали застосовувати силу – штовхали, били ліктями, ставили підніжки і кілька разів вибили камеру з рук оператора. Також охоронці засліплювали камеру спеціальним ліхтарем. Усе це відбувалося в публічному місці по вулиці Медова, біля VIP-терміналу. У грудні того ж року одному з нападників оголосили підозру. Судовий розгляд справи по суті триває і досі.

27 серпня 2018 року Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головної редакторки «Схем» Наталки Седлецької. В ухвалі йшлося про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

У жовтні 2018 року ЄСПЛ безстроково заборонив слідчим отримувати дані з мобільних телефонів авторки та ведучої програми «Схеми» Наталки Седлецької. Таке рішення там ухвалили невдовзі після того, як захист журналістки подав до суду повний текст скарги і звернення про продовження обмежувальних заходів. Перші тимчасові обмежувальні заходи у скарзі журналістки були винесені судом 18 вересня і діяли один місяць. Дозвіл на збір цієї інформації слідству видав Апеляційний суд Києва 18 вересня 2018 року. Того ж дня ЄСПЛ вказав урядові України, що він має забезпечити утримання органів влади від доступу до будь-яких даних із телефону журналістки. 25 вересня у Генпрокуратурі повідомили, що на вимогу ЄСПЛ зупинили процедуру отримання інформації з мобільного Наталки Седлецької, але на запитання, чи оператор уже передав запитувані дані, відповіді не надали. У липні 2019 року ЄСПЛ завершив розгляд у справі Наталки Седлецької проти ГПУ і перейшов до стадії винесення рішення. За словами адвоката Седлецької Сергія Зайця, цей етап може тривати протягом року або півтора.

22 лютого 2019 року журналіст програми «Схеми» Михайло Ткач подав заяву в Національну поліцію через систематичне стеження охороною олігарха Ріната Ахметова за ним і знімальною групою, яке триває протягом півроку. Згодом, в Ахметова заперечили звинувачення в стеженні та заявили про втручання в особисте життя олігарха журналістом «Схем» Михайлом Ткачем – таку відповідь охоронна фірма ТОВ «Дельта Донбас» Ріната Ахметова оприлюднила в ефірі телеканалу «Україна», який також належить йому. 26 лютого у Нацполіції відкрили провадження щодо стеження охоронців Ахметова за журналістами «Схем». Згодом прокуратура міста Києва також відкрила кримінальне провадження через стеження охоронцями Ріната Ахметова за знімальною групою програми «Схеми» – на основі інформації, розміщеної в ЗМІ.

6 березня 2019 року під час зйомок у селищі Чабани у Київській області на знімальну групу програми «Схеми» у складі журналістки Катерини Каплюк та оператора Бориса Троценка був здійснений напад у приміщенні Чабанівської селищної ради. Чоловіки завдали травм оператору і зламали відеокамеру. Серед тих, хто перешкоджав зйомці, були двоє заступників Чабанівського селищного голови Олександра Киризлієва. На місце інциденту журналісти викликали поліцію та швидку, щоб зафіксувати побої. Пізніше у головному управлінні Національної поліції в Київській області повідомили, що відкрили провадження за даним фактом – за ст. 171 ККУ (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

1 листопада 2019 року ексдепутат та чиновник часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов виклав у своєму телеграм-каналі персональні дані водія знімальної групи «Схем» через те, що редакція готує розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Серед опублікованого – захищена законом інформація: повні паспортні дані та домашня адреса водія, номери його авто, а також дані, які свідчать про стеження за його місцем проживання. Згодом Андрій Портнов пригрозив усій редакції «Схем» публікацією «їхньої особистої та персональної інформації», а також «аналізом приватного життя та ненав’язливим супроводом у темний час доби». Він також не виключив можливого стеження за членами редакції «Схем». Керівництво Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа засудило розголошення персональних даних співробітників програми «Схеми», а також тиск і погрози на їхню адресу з боку Андрія Портнова і закликало правоохоронців притягувати до відповідальності за такі дії.
…

Служба безпеки України заявила про блокування розкрадання бюджетних коштів, призначених на соціальні виплати учасникам бойових дій, йдеться в повідомленні відомства 7 серпня.

Як стверджують в СБУ, до оборудок причетні посадовці лікарень та соціальних установ Києва, Київської та Тернопільської областей.

«Фігуранти сприяли безпідставному оформленню інвалідності атовцям (учасникам Антитерористичної операції – ред.) та привласнювали передбачені законом виплати. Задокументовано 17 епізодів, пов’язаних із призначенням неправомірних виплат у 2018-2019 роках», – стверджують у відомстві.

Читайте також: Мінветеранів заявило, що самостійно ініціювало перевірку підозрюваного в корупції посадовця

За повідомленням, чотирьом неназваним фігурантам повідомили про підозру в шахрайстві в особливо великих розмірах, в їхніх домівках відбулися обшуки.

Збитки державному бюджету в СБУ оцінюють в 7 мільйонів гривень. Як зазначають у відомстві, слідство в цій справі триває.

4 серпня поліція Луганської області повідомила, що викрила схему вимаганяня коштів в учасників бойових дій.
…

Печерський районний суд Києва зобов’язав генерального прокурора Ірину Венедіктову забрати у Національного антикорупційного бюро кримінальне провадження за підозрою голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка в створенні злочинної організації з метою захоплення влади та передати в інший орган.

Про це 5 серпня повідомила пресслужба НАБУ.

«Печерський райсуд Києва 4 серпня ухвалив рішення, яким фактично зобов’язав генпрокурора забрати в НАБУ справу за підозрою голови та суддів ОАСК, а також голови Державної судової адміністрації та передати її до іншого правоохоронного органу», – ідеться в повідомленні.

На думку НАБУ, Печерський райсуд Києва вийшов за межі своїх повноважень, оскільки підсудність у справах, розслідуваних НАБУ та САП, визначена за Вищим антикорупційним судом (ст. 33-1 КПК України). Також у відомстві додали, що закон забороняє доручати розслідування, віднесене до підслідності НАБУ, іншому органу.

21 липня голова Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк заявив, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації. За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».
…