Серед грошей, які виплачуються Фондом гарантування вкладів (ФГВФО) клієнтам банків, визнаних неплатоспроможними, назад у банківську систему за різними оцінками повертається близько 20%.

До 1 березня 2015 обсяг строкових вкладів українців по банківській системі склав 407, 4 млрд гривень, проти 350, 7 млрд гривень строкових вкладів на 1 січня 2014 року, і 348, 7 млрд гривень – на 1 травня 2014 року.

Українці, що втікають із банків, обирають кілька шляхів для вкладення своїх кровних. Перший з них – це покупка житла. “Динаміка з активним вкладенням коштів з банків в ринок первинної житлової нерухомості намітилася в середині 2014 року. До весни 2015-го стало зрозуміло, що перетік частини вкладів в первинний ринок квартир дозволив цьому напрямку бізнесу нормально існувати”, – розповідає CEO компанії “Візум- Капітал “Павло Татарчук. За його словами, сьогодні ця тенденція зберігається: люди забирають гроші з банків і вкладають їх в квартири.

Другий шлях – підтримка свого бізнесу і/або споживання. Міноритарний акціонер Актив Банку Сергій Бродович розповідає, що “ситуація в банківській системі сьогодні така, що останнє, що я зроблю – це понесу гроші в банк. Так як всі бізнеси зараз продукують в найкращому випадку – нуль, в гіршому – мінус, то всі гроші спрямовуються на підтримку існуючих бізнесів. У тих же, хто бізнес в Україні вже згорнув, ліквідність переходить офшори”.

Банківський експерт Павло Пащенко вважає, що основна частина вилучених з банківської системи вкладів осідає на руках у населення. “Люди просто зберігають гроші “під подушкою”, – говорить експерт. Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко також зазначає, що частина грошей, що стікають з банківської системи, пересилається за кордон, але основна маса колишніх вкладників тримає гроші вдома – в очікуванні ліпших часів.

Наступний напрямок, в яке може перетікати грошова маса, забезпечує інтернет. В тому числі, мова йде про такі інструменти, як електронні гроші і Bitcoin. В Україні активно процвітає тіньовий банкінг. Професор MIT Андрій Кириленко розповідає, що така ж ситуація складається і в розвинених країнах, таких як Сполучені Штати. “У США визначили, що bitcoin – це товар.

При цьому, основною проблемою людей, які займаються криптовалютою, є намір центральних банків регулювати подібні електронні валюти. Центральні банки періодично рятують фінансових посередників, збільшуючи або зменшуючи монетарну базу. Але з інтернет-валютами такий контроль поки що неможливий”, – говорить Кириленко. Він зазначає, що процентна ставка в США і європейських країнах сьогодні дорівнює нулю – і через криптовалюту така ситуація може тривати досить довго. А центробанки конкурують за послуги, які вони надають, з цими “приватними” криптовалютами. “Клієнт вибирає тіньовий банкінг, тому що фінансові посередники – банки – надають дуже дорогі послуги і збирають про клієнтів безліч інформації, яка цікава банкам, але не клієнтам, і так далі. Конкуренція дійшла до того, що криптовалюта є конкурентом не просто банкам, але центральним банкам”, – розповідає Андрій Кириленко.
…