Футболісти і клуби англійської Прем’єр-ліги добу бойкотували соціальні мережі, протестуючи проти політики платформ із боротьби з расизмом. До акції, організованої профспілкою футболістів і підтриманої міжнародною федерацією ФІФА, приєдналися гравці провідних клубів з аудиторією в сотні мільйонів осіб.

Протягом 24 годин від ранку п’ятниці гравці не писали нічого в фейсбуці, інстаграмі та твітері. Багато хто з учасників опублікували картинку з розповіддю про суть акції.

У заяві на сайті профспілки сказано, що деякі з учасників протесту отримали в мережах расистські коментарі, але сервіси на це ніяк не відреагували.

Бойкот соціальних мереж очолили захисники збірної Англії – гравець лондонського «Тоттенхема» Денні Роуз, який зазнав образ від вболівальників на расистському ґрунті під час матчу проти Чорногорії в березні, і футболіст «Манчестер Юнайтед» Кріс Смоллінг.

Він закликав соціальні мережі суворіше регулювати зміст сторінок своїх користувачів. «Прийшов час, коли твітеру, інстаграму і фейсбуку необхідно регулювати контент, нести відповідальність за ментальне здоров’я користувачів, незалежно від віку, статі, раси та доходу», – зазначив Кріс Смоллінг.

Сервіси на бойкот наразі не відповіли, повідомляє Associated Press.


Футболісти і клуби англійської Прем’єр-ліги добу бойкотували соціальні мережі, протестуючи проти політики платформ із боротьби з расизмом. До акції, організованої профспілкою футболістів і підтриманої міжнародною федерацією ФІФА, приєдналися гравці провідних клубів з аудиторією в сотні мільйонів осіб.

Протягом 24 годин від ранку п’ятниці гравці не писали нічого в фейсбуці, інстаграмі та твітері. Багато хто з учасників опублікували картинку з розповіддю про суть акції.

У заяві на сайті профспілки сказано, що деякі з учасників протесту отримали в мережах расистські коментарі, але сервіси на це ніяк не відреагували.

Бойкот соціальних мереж очолили захисники збірної Англії – гравець лондонського «Тоттенхема» Денні Роуз, який зазнав образ від вболівальників на расистському ґрунті під час матчу проти Чорногорії в березні, і футболіст «Манчестер Юнайтед» Кріс Смоллінг.

Він закликав соціальні мережі суворіше регулювати зміст сторінок своїх користувачів. «Прийшов час, коли твітеру, інстаграму і фейсбуку необхідно регулювати контент, нести відповідальність за ментальне здоров’я користувачів, незалежно від віку, статі, раси та доходу», – зазначив Кріс Смоллінг.

Сервіси на бойкот наразі не відповіли, повідомляє Associated Press.


Поліція Києва перевіряє будівлю залізничного вокзалу та прилеглу до неї територію у зв’язку з дзвінком невідомого про можливе замінування споруди.

«За вказаною адресою негайно виїхала слідчо-оперативна група, наряди патрульної поліції, вибухотехніки та кінологи. Зі споруди евакуювали пасажирів та співробітників. Правоохоронці проводять ретельний огляд будівлі та прилеглої до неї території», – мовиться на сайті відомства.

Раніше сьогодні про дзвіники щодо нібито наявності вибухівки у двох торгово-розважальних центрах в Одесі повідомили тамтешні правоохоронці. Після перевірки з кінологами ця інформація не підтвердилась.

Із 18 квітня поліція перейшла на посилений режим несення служби у зв’язку з другим туром президентських виборів. Всього до забезпечення правопорядку та безпеки під час другого туру виборів планують залучити майже 72,4 тисячі поліцейських.

Другий тур виборів президента України відбудеться 21 квітня. У виборчих бюлетенях буде два прізвища – Володимира Зеленського та Петра Порошенка.


Поліція Києва перевіряє будівлю залізничного вокзалу та прилеглу до неї територію у зв’язку з дзвінком невідомого про можливе замінування споруди.

«За вказаною адресою негайно виїхала слідчо-оперативна група, наряди патрульної поліції, вибухотехніки та кінологи. Зі споруди евакуювали пасажирів та співробітників. Правоохоронці проводять ретельний огляд будівлі та прилеглої до неї території», – мовиться на сайті відомства.

Раніше сьогодні про дзвіники щодо нібито наявності вибухівки у двох торгово-розважальних центрах в Одесі повідомили тамтешні правоохоронці. Після перевірки з кінологами ця інформація не підтвердилась.

Із 18 квітня поліція перейшла на посилений режим несення служби у зв’язку з другим туром президентських виборів. Всього до забезпечення правопорядку та безпеки під час другого туру виборів планують залучити майже 72,4 тисячі поліцейських.

Другий тур виборів президента України відбудеться 21 квітня. У виборчих бюлетенях буде два прізвища – Володимира Зеленського та Петра Порошенка.


Посольство Росії в США опублікувало 120-сторінкову доповідь «Рашагейт-істерія: Справа про серйозну русофобію», у якому зібрані приклади необґрунтованого звинувачення у втручанні в президентські вибори в Сполучених Штатах в 2016 році. Посольство закликало відмовитися від подібних звинувачень, повідомляє телеканал Сurrent time.

Доповідь розділений на теми, кожна з них складається з двох частин: «Приклади істерії» з прикладами безпідставних, на думку посольства, звинувачень проти Росії, і «Реальність», де наведені заяви МЗС Росії і публікації, які підтримують позицію російської сторони.

«Минуло майже три роки з того часу, як в американських ЗМІ з’явилися перші фальшиві новини на тему російського втручання і змови, які були вперше запущені з метою дискредитації кандидатури Дональда Трампа, а потім саботажу його діяльності на посаді, включаючи спроби стабілізувати відносини Росії і США», – йдеться в доповіді.

У доповіді також наголошується, що розслідування Мюллера не виявило, на думку авторів, ніяких реальних доказів на підтримку заяв про кібератаки з Москви і спроб «підірвати демократію».

Читайте також: Конгрес закликають притягти Трампа до відповідальності після оприлюднення доповіді Мюллера

Міністр юстиції США Вільям Барр 18 квітня заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.

Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.


Посольство Росії в США опублікувало 120-сторінкову доповідь «Рашагейт-істерія: Справа про серйозну русофобію», у якому зібрані приклади необґрунтованого звинувачення у втручанні в президентські вибори в Сполучених Штатах в 2016 році. Посольство закликало відмовитися від подібних звинувачень, повідомляє телеканал Сurrent time.

Доповідь розділений на теми, кожна з них складається з двох частин: «Приклади істерії» з прикладами безпідставних, на думку посольства, звинувачень проти Росії, і «Реальність», де наведені заяви МЗС Росії і публікації, які підтримують позицію російської сторони.

«Минуло майже три роки з того часу, як в американських ЗМІ з’явилися перші фальшиві новини на тему російського втручання і змови, які були вперше запущені з метою дискредитації кандидатури Дональда Трампа, а потім саботажу його діяльності на посаді, включаючи спроби стабілізувати відносини Росії і США», – йдеться в доповіді.

У доповіді також наголошується, що розслідування Мюллера не виявило, на думку авторів, ніяких реальних доказів на підтримку заяв про кібератаки з Москви і спроб «підірвати демократію».

Читайте також: Конгрес закликають притягти Трампа до відповідальності після оприлюднення доповіді Мюллера

Міністр юстиції США Вільям Барр 18 квітня заявив, що розслідування, проведене спеціальним прокурором Робертом Мюллером, виявило докази того, що Росія намагалася втрутитися в президентські вибори у США 2016 року.

Тим не менш, Барр зазначив, що розслідування не виявило доказів того, що президент США Дональд Трамп або ж члени його кампанії вступали з Росією у змову з метою реалізації втручання у вибори.

Речник президента Росії Дмитро Пєсков відкинув наведені в доповіді докази, наголосивши, що в Кремлі не приймають звинувачень у втручанні.


Єгиптяни починають голосувати 20 квітня на триденному референдумі щодо змін до конституції, які могли б потенційно дозволити чинному президентові Абдель-Фаттаху ас-Сісі залишатися при владі до 2030 року.

Сісі має залишити посаду президента 2022 року, коли закінчиться його другий 4-річний термін повноважень. Запропоновані конституційні зміни подовжуватимуть його нинішній термін з чотирьох до шести років і дозволять йому балотуватися на інший.

Вони також підсилюють роль військових у політичному житті і дають президентові більше впливу на судову гілку влади, кажуть критики нововведень.

Парламент Єгипту, у якому домінують прихильники Сісі, 16 квітня проголосував за ці зміни.

Це розкритикували правозахисники. Зокрема, міжнародна організація Human rights watch вказала на зміцнення «авторитарного правління» Сісі, а Amnesty international заявила, що парламент, який вже підтримав ці зміни, показав «повне ігнорування прав людини».

Сісі прийшов до влади в 2014 році, через рік після того, як він очолив військових, що усунули президента Мухаммада Мурсі.

Минулого року Сісі переобрали, за офіційними даними, його підтримали 97% виборців.

Правозахисники звинувачують президента Єгипту в придушенні інакодумства, що призвело до затримання десятків тисяч людей.

Єгипет перебуває у розділі «невільних» країн звіту організації Freedom House за 2018 рік. Країна мала 26 пунктів зі 100.


Єгиптяни починають голосувати 20 квітня на триденному референдумі щодо змін до конституції, які могли б потенційно дозволити чинному президентові Абдель-Фаттаху ас-Сісі залишатися при владі до 2030 року.

Сісі має залишити посаду президента 2022 року, коли закінчиться його другий 4-річний термін повноважень. Запропоновані конституційні зміни подовжуватимуть його нинішній термін з чотирьох до шести років і дозволять йому балотуватися на інший.

Вони також підсилюють роль військових у політичному житті і дають президентові більше впливу на судову гілку влади, кажуть критики нововведень.

Парламент Єгипту, у якому домінують прихильники Сісі, 16 квітня проголосував за ці зміни.

Це розкритикували правозахисники. Зокрема, міжнародна організація Human rights watch вказала на зміцнення «авторитарного правління» Сісі, а Amnesty international заявила, що парламент, який вже підтримав ці зміни, показав «повне ігнорування прав людини».

Сісі прийшов до влади в 2014 році, через рік після того, як він очолив військових, що усунули президента Мухаммада Мурсі.

Минулого року Сісі переобрали, за офіційними даними, його підтримали 97% виборців.

Правозахисники звинувачують президента Єгипту в придушенні інакодумства, що призвело до затримання десятків тисяч людей.

Єгипет перебуває у розділі «невільних» країн звіту організації Freedom House за 2018 рік. Країна мала 26 пунктів зі 100.


За кілька місяців до початку націоналізації гроші були виведені на особисті рахунки Коломойського в Швейцарії, Австрії та Люксембурзі – журналісти


За кілька місяців до початку націоналізації гроші були виведені на особисті рахунки Коломойського в Швейцарії, Австрії та Люксембурзі – журналісти